Справа № 758/3216/25
Категорія 38
(ЗАОЧНЕ)
27 червня 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Войтенко Т. В.,
за участю секретаря судового засідання - Вигівська В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційного банку «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
07.03.2025р. на адресу суду надійшла позовна заява АТ «КБ «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №41698805 від 16.01.2022 р., у якій представник позивача АТ «КБ «Глобус» просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «КБ «Глобус» заборгованість в сумі 32 469,54 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00грн.
Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що відповідно до умов кредитного договору №41698805 від 16.01.2022 р. відповідачу було надано позивачем кредит в сумі 26 398,00грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 66.16260 % річних.
Згідно з розрахунком заборгованості, станом на 01.12.2024р., за вказаним кредитним договором відповідач перед позивачем має заборгованість у загальному розмірі 32 469,54 грн. Таким чином, у зв'язку з виникненням у відповідача вказаної заборгованості за договором, яку він в добровільному порядку не сплачує, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 12.03.2025 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду надійшла його письмова заява, зі змісту якої вбачається, що останній позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, а також розглянути справу за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, свого представника до суду не направив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомив та відзиву не подав.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи, в судове засідання не з'явився, відзиву не подав, а тому відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.01.2022 ОСОБА_1 підписав Заяву-анкету №41698805 на приєднання до Договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування а АТ «КБ «Глобус», у якій погодив такі умови кредитування: розмір процентної ставки 0,00001 %, комісія за управління кредитом на пільговий період 0%, комісія за управління кредитом після пільгового періоду 3,0%; пільговий період з 17.01.2022 по 17.05.2022; загальний строк кредитування з 17.01.2022 по 16.01.2024; реальна річна процентна ставка 66,16% (а.с.21-22).
Власноручно підписаною заявою ОСОБА_1 підтвердив, що акцептує Публічну пропозицію Банку на укладання Договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус», в повному обсязі, з урахування умов і правил надання всіх банківських послуг, як обраних безпосередньо при укладенні Договору, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування і погоджується з тим, що може обрати будь-які передбачені Договором послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування. Підтвердив, що попередньо ознайомився у письмовій формі з інформацією про загальну вартість споживчого кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та загальними витратами за споживчим кредитом, а також з будь-якою іншою інформацією. (а.с.22)
Відповідно до п. 1.2. Договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус», згідно з умовами Договору Банк зобов'язується надавати Клієнту послуги та/або комплекс послуг, визначених цим Договором та Тарифами, а Клієнт зобов'язується їх оплатити в розмірах і порядку, передбачених Договором (Заявою-Анкетою на приєднання до Договору) і Тарифами та виконувати інші зобов'язання відповідно до умов цього Договору та чинного Законодавства України.
Відповідно до п. 1.4. Договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус», перелік та вартість послуг, що надаються Банком Клієнту, визначається в Заяві-Анкеті на приєднання до Договору, Тарифах або Тарифних пакетах, що діють у Банку.
Договір вважається укладеним, а умови Публічної пропозиції Акцептованими Клієнтом з моменту підписання паперової або електронної Заяви-Анкети на приєднання до Договору за умови подання Клієнтом документів і відомостей, необхідних для Ідентифікації та Верифікації, перелік яких визначається відповідно до вимог чинного Законодавства України, якщо інший порядок не встановлений будь-якими іншими умовами Договору. (п. 1.6 Договору).
Після укладення Договору шляхом підписання Заяви-Анкети на приєднання до Договору, Банк відкриває позичковий рахунок для надання та обліку кредитних коштів та здійснює видачу Споживчого кредиту, на підставі підписаної Клієнтом Заяви-Анкети на приєднання до Договору за реквізитами вказаними в Заяві-Анкеті на приєднання до Договору (п.2.1.7 Додатку 1 до Договору).
Згідно п.2.1.14. Додатку 1 до Договору, повернення Споживчого кредиту та сплата процентів за користування споживчим кредитом, комісій та інших платежів здійснюється за ануїтетною (рівними платежами) схемою. Схема повернення Споживчого кредиту та сплати процентів за користування Споживчим кредитом, комісій та інших платежів зазначається в Заяві- Анкеті на приєднання до Договору. Строк/терміни повернення Споживчого кредиту та сплати процентів за користування Споживчим кредитом, комісій та інших платежів з зазначенням розміру щомісячного платежу встановлюються у Графіку платежів.
Відповідно до Графіка платежів, позичальник був зобов'язаний у період з моменту отримання Кредиту до 1 (першого) числа кожного місяця , вказаного у Графіку платежів, сплачувати визначену суму платежу у розмірі 1 759,87 грн.
Сторони також передбачили сплату комісій.
Так, у п. 2.1.15.5 Додатку №1 до Договору передбачена комісія за управління кредитом. Комісія за управління кредитом встановлюється за послуги Банку списання та зарахування коштів з метою повернення Споживчого кредиту, розрахунково-касове обслуговування щодо Споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо Споживчого кредиту. Комісія за управління кредитом нараховується від суми виданого Споживчого кредиту за фактично надані послуги з управління кредитом протягом строку дії кредитного договору з періодичністю, не рідше, ніж один раз на місяць за період з першого по останній календарний день поточного місяця включно, починаючи з дня надання Споживчого кредиту або з першого дня після закінчення пільгового періоду, незалежно від фактичної кількості днів користування Споживчим кредитом або користування Споживчим кредитом за межами пільгового періоду у відповідному місяці. Послуги з управління кредитом припиняють надаватись з моменту настання хоча б однієї з подій: або з дати повного погашення Заборгованості за Договором, або після Дати остаточного повернення Кредиту (згідно Заяви- Анкети на приєднання до Договору).
Так, у п. 2.1.15.6 Додатку №1 до Договору передбачена комісія за Сервіс смс інформування щодо кредитної заборгованості. Комісія за Сервіс смс-інформування щодо кредитної заборгованості включається в суму Споживчого кредиту.
У п. 2.1.15.7 Додатку №1 до Договору передбачена разова комісія, яка розраховується у відсотках від суми Товару, який оформлюється за рахунок Споживчого кредиту та включається в суму Споживчого кредиту.
У п. 2.1.15.8 передбачена комісія за порушення термінів погашення щомісячного платежу, яка встановлюється у разі порушення Клієнтом умов Договору (невиконання або неналежного виконання зобов'язання), а саме порушення Строків сплати (терміну погашення) щомісячного платежу по Споживчому кредиту або неповної сплати щомісячного платежу по Споживчому кредиту відповідно до Графіку платежів.
Пунктом 9.7. Договору, сторонами погоджено: Банк має право зупинити подальше надання послуг та/або комплекс послуг Клієнту та/або вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені цим Договором та/або Тарифами у випадку невиконання або неналежного виконання Клієнтом зобов?язань за Договором, зокрема, непогашення заборгованості за Кредитом, несплати процентів, комісій, штрафних санкцій (за наявності), а також у разі виникнення обставин, які можуть негативно вплинути на платоспроможність Клієнта та ставлять під загрозу (унеможливлюють) виконання Клієнтом зобов'язань по Договору. В такому випадку вважається, що строк виконання зобов'язання Клієнта перед Банком щодо повернення повної заборгованості за Кредитом таким, що настав.
Клієнт зобов'язаний протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати надіслання Банком відповідної Вимоги, повернути суму Заборгованості по Кредиту, що залишилась (за наявності), сплатити проценти, комісії, штрафні санкції (за наявності) та інші платежі за цим Договором та/або Тарифами, а також відшкодувати збитки, завдані Банку.
У випадку невиконання Клієнтом Вимоги про дострокове виконання зобов'язань за Договором Банк має право стягнути у встановленому чинним законодавством України порядку всю заборгованість за Договором.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 546 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст.ст. 1046, 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Факт видачі кредиту доводиться випискою по рахунку (а.с.41-45).
Згідно розрахунку заборгованості, наданої позивачем, станом на 01.12.2024 року, заборгованість позичальника за Договором, становить 32 469,54 грн., з яких 19 798,50 грн. - прострочена заборгованість по кредиту; 12 671,04 грн. - прострочена заборгованість по процентам (комісіям).
Враховуючи, що між АТ «КБ «Глобус» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, умови якого позивачем були виконані шляхом надання відповідачу кредитних коштів, останній взяті на себе за договором зобов'язання не виконує, будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «КБ «Глобус» заборгованість в сумі 19 798,50 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач також просив стягнути комісію за управлінням кредитом. Комісію за смс-інформування, одноразову комісію та комісію за порушення строків платежів банк не нараховував.
Так, відповідно до Заяви-анкети розмір такої комісії становить 3% від суми кредиту. Сума кредиту - 26398,00 грн., 3% від цієї суми - 791,94 грн.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитом, банк щомісячно, починаючи з 17.05.2022, нараховує відповідачу комісію у розмірі 791,94 грн. загальний розмір заборгованості зі сплати комісії становить 12671,04.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості вимог про стягнення комісії, суд керується таким.
10 травня 2007 року Правління НБУ прийняло постанову, якою затвердило Правила № 168, що набрали чинності 5 червня 2007 року. Згідно з пунктом 3.6 цих Правил банки не мали права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо). Ці Правила втратили чинність 10 червня 2017 року.
16 жовтня 2011 року набрав чинності Закон № 3795-VI. Згідно з абзацом дев'ятим пункту 8 розділу І цього Закону частину четверту статті 11 Закону № 1023-XII було доповнено новим абзацом третім такого змісту: «Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною». Наведені приписи у такій редакції діяли до 10 червня 2017 року, коли набрав чинності Закон № 1734-VIII. Згідно з останнім текст статті 11 Закону № 1023-XII «Про захист прав споживачів» виклали у новій редакції, що не передбачала нікчемності зазначених умов договору, а звужувала дію Закону № 1023-XII до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону № 1734-VIII.
Закон № 1734-VIII у редакції, чинній до 19 жовтня 2019 року (дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20 вересня 2019 року), до загальних витрат за споживчим кредитом відносив витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавцята кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1). Цей же пункт з 19 жовтня 2019 року визначив, що до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Відповідні висновки виклала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21).
Наведені вище приписи Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, чинній на момент укладення кредитного договору, прямо не вказували на недійсність умови кредитного договору про встановлення плати за управління (обслуговування) кредитом. Станом на час укладення кредитного договору частина Закону України «Про споживче кредитування» передбачав можливість встановлення комісії за отримання та управління кредиту.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Тим не менш, суд відмовляє в стягненні заборгованості в частині комісії з наступних підстав.
У постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду зробив висновок про те, що «якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналогічні висновки сформульовано в постанові Верховного Суду від 09.10.2024 року у справі №582/202/22 (провадження 61-15120ск23).
У конкретному випадку, в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за управління кредитом.
Таким чином, враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, положення кредитного є нікчемними.
За таких обставин, суд зазначає, що позивач безпідставно нараховував в розрахунку заборгованості комісію у розмірі 12671,04 грн., а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов'язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частинами 2-4 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження понесення втрат на правову допомогу позивач надав: договір про надання правничої допомоги №010224 від 01 лютого 2024року; акт 341698805 прийому-передачі послуг за надання професійної правничої допомоги від 12 лютого 2025 року; платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №17016 від 26.02.2025року.
Суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. На це вказав КЦС Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн., втім з урахуванням принципу пропорційності.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №20 від 26.02.2025 року.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просив стягнути 32469,54 грн. заборгованості; суд визнав доведеними вимоги у розмірі 19798,50 грн., тобто задовольняє позовні вимоги на 60,98%. Отже, судовий збір і витрати на правову допомогу повинні бути компенсовані позивачу лише на 60,98%, тобто у розмірі 1846,34 грн. судового збору та 3658,80 грн. витрат на правову допомогу.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 550, 610, 611, 624, 625, 629, 1046, 1048-1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 289, 352-355 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Комерційного банку «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційного банку «Глобус» заборгованість за Договором про надання комплексу банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус» від 16.01.2022 року, яка утворилася станом на 01.12.2024, у розмірі 19798,50 грн. заборгованості за тілом кредиту, 1846,34 грн. судового збору та 3658,80 грн. витрат на правову допомогу, а всього стягнути 25 303,64 грн.
В решті вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Комерційний банк «Глобус», код ЄДРПОУ 35591059, м. Київ, Куренівський провулок, 19/5.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .
Суддя Т. В. Войтенко