28.08.2025 Справа № 756/7488/25
Унікальний номер 756/7488/25
Провадження номер 2-о/756/381/25
28 серпня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретаря судового засідання - Лисенко Д. О.,
за участю: заявниці - ОСОБА_1 ,
представника заявниці - ОСОБА_2 ,
заінтересованої особи - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, ОСОБА_3 про встановлення батьківства,
Короткий зміст вимог
26 травня 2025 року до Оболонського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_4 , надійшла заява про встановлення факту батьківства. В поданій заяві просить суд встановити факт того, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , № 1221 від 17 червня 2004 року, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції м. Києва, а саме: у відомостях про батька вказати « ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України».
В обґрунтування поданої заяви зазначає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 з січня 2004 року спільно проживати, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу та вели спільне господарство. ІНФОРМАЦІЯ_4 в них народилась дочка ОСОБА_1 . Про що, відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції видано свідоцтво про народження НОМЕР_1 від 17.06.2004 року, де батьком дитини зі слів матері був записаний ОСОБА_5 . Надалі 31 жовтня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 зареєстрований шлюб. Після реєстрації шлюбу, ОСОБА_3 змінив прізвище на « ОСОБА_7 ». 17 березня 2017 року шлюб розірвано. ОСОБА_5 у березні 2024 року призваний на службу в Збройні Сили України. ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання в районі селища Урожайне, Волноваського району, Донецької області ОСОБА_5 - загинув.
Висновку експерта №158-МГ ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» МОЗ України від 29 квітня 2025 року встановлено, походження заявниці від батька ОСОБА_5 . Посилаючись, що в позасудовому порядку не може довести факт батьківства, який необхідний для отримання одноразової грошової допомоги на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168.
просить заяву задовольнити.
Рух справи
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 травня 2025 року справу передано на розгляд судді Шролик І.С.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 29 травня 2025 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, призначено судове засідання на 23 червня 2025 року.
Від представника заінтересованої особи Міністерства оборони України надійшли письмові пояснення, в яких просять заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду або відмовити в її задоволенні. Зауважують, що встановлення факту батьківства не надасть заявниці право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_5 .
Начальник Оболонського відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), надіслала заяву про розгляд заяви за відсутності представника.
Ухвалою від 31 липня 2025 року залучено до справи в якості заінтересованої особи: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; витребувано у приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Рекухи Р.Б. копії матеріалів спадкової справи № 27/2024, заведеної щодо майна ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
19 серпня 2025 року від приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Рекухи Р.Б. на адресу суду надійшла спадкова справа № 27/2024, заведена щодо майна ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В судовому засіданні 28 серпня 2025 року заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 , підтримали заявлені вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити. В обґрунтування зазначили, що саме доведеність факту батьківства загиблого надасть заявниці право на звернення задля отримання грошової допомоги та відповідного соціального статусу.
Заінтересована особа ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав подану заяву, просив її задовольнити. Пояснив, що між ним та заявницею не існує спору про право, вважає можливим розглянути справу в окремому провадженні. Племінниця проживає за межами України, тому він звернувся зі заявою про прийняття спадщини, це було узгоджене між ними рішення.
Представник Міністерства оборони України в судове засідання не з'явився.
Вислухавши пояснення учасників та дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що вимоги заяви підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та докази на їх підтвердження; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Встановленні судом фактичні обставити
Судом встановлено та не заперечувалося сторонами, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_1 , в свідоцтві про народження НОМЕР_1 від 17червня 2004 року батьками зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
З повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 23 травня 2025 року встановлено, батьком дитини записаний ОСОБА_5 , зі слів матері (а.с.10-11).
31 жовтня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 зареєстровано шлюб Оболонським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що було зроблено актовий запис № 2227. ОСОБА_3 змінив прізвище на « ОСОБА_7 » (а.с.17).
17 березня 2017 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розірвано, про що Оболонським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, зроблено актовий запис №81 (а.с. 15).
З довідки про причину смерті №983к/1535дон, виданої Кам'янським районним відділом КЗ Дніпропетровське обласне бюро СМЕ від 06 червня 2025 року встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Причиною смерті зазначено: ушкодження внаслідок військових дій, спричинені вогнепальною зброєю та іншими видами звичайної зброї (а.с.13).
Згідно з висновком експерта №158-МГ від 29 квітня 2025 року ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово медичної експертизи» МОЗ України встановлено, що загиблий ОСОБА_5 ,, ІНФОРМАЦІЯ_1 може бути біологічним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв'язків, за результатами даної експертизи складає не менше 99,99% (а.с.7-9).
З матеріалів спадкової справи судом встанвоено, що зі заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 звернувся його брат ОСОБА_3 на ім'я якого 14 квітня 2025 року видано свідоцтво про право на спадщину.
Застосовані норми діючого законодавства мотиви та висновки суду.
Відповідно до ст. 51 Конституції Українитаст. 5 СК України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Зокрема, держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини (ч. 2 і 3ст. 5 СК України). При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Згідно зі ст. 7 Конвенції ООН про права дитини дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Питання реєстрації народження та визначення походження дитини регулюються ЦК України та СК України, Правилами реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5.
Главою 12 СК України встановлено порядок визначення походження дитини від матері та батька.
Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.
Частиною 1 ст. 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Відповідно до п. 18 Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, якщо мати дитини не перебуває у шлюбі та немає спільної заяви батьків, прізвище та громадянство батька дитини зазначається за прізвищем та громадянством матері, а власне ім'я та по батькові - за вказівкою матері у заяві про державну реєстрацію народження. Графи актового запису про народження "Дата народження", "Місце проживання" в розділі "Відомості про батька" у цьому випадку не заповнюються.
Враховуючи, що на час народження доньки ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень проводився за прізвищем матері, а батько дитини був записаний за її вказівкою, відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.
Відповідно до статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу (стаття 130 СК України).
Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.
Та обставина, що питання визнання батьківства за рішенням суду відповідно до статей 128, 129 СК України не вирішувалось за життя такої особи, не є перешкодою для застосування статті 130 СК України.
Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану (постанови Верховного Суду від 13 вересня 2023 року в справі № 552/4291/22, від 31 січня 2024 року в справі № 752/13549/22).
Тлумачення статті 130 СК України свідчить, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України. Висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи може бути підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку. Разом з тим, підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України, які мають оцінюватися в їх сукупності (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 квітня 2019 року у справі «Міфсуд проти Мальти», заява № 62257/15, зазначено, що наразі ДНК-тест - це науковий метод для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства.
Обов'язок з доказування потрібно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає у правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказом можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Керуючись цим загальним правилом, у ч. 2 ст. 128 СК України допускаються будь-які докази, які засвідчують походження дитини.
У відповідності зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами.
Крім того, ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини (пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5).
У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства)може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства батько й інші перелічені особи.
За положеннями ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних юридичних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Провадження стосовно встановлення батьківства або його оспорювання стосується «приватного життя» за статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке охоплює важливі аспекти особистої ідентичності.
Суд вважає, що в даному випадку відсутній спір про право, про що заявляв спадкоємець ОСОБА_3 , тому заяву розглянуто в окремому провадженні. У письмових поясненнях, представник Міністерства оборони України не заявляв про наявність спору про будь-яке право.
У відповідності до ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у ст. 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.
Підпунктом 2.13.1 п. 2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5 визначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
На підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду (п. 2.16.4 Правил)
Враховуючи досліджені судом докази, наявні в матеріалах справи, пояснення ОСОБА_3 , який підтвердив що заявниця є його племінницею, за життя його рідний брат ОСОБА_9 визнавав її донькою, досліджений висновок ДНК експертизи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених вимог ОСОБА_1 та встановлення факту, що її батьком за життя був ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Та зобов'язання Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , № 1221 від 17 червня 2004 року, вказавши батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст. 126,127, 128 СК України, 10,12,13, 76,81, 133,141, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, ОСОБА_3 про встановлення батьківства - задовольнити.
Встановити факт, що батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зобов'язати Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , № 1221 від 17 червня 2004 року, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції м. Києва, вказавши батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 28 серпня 2025 року.
Суддя І.С. Шролик