Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/5394/25
Номер провадження2/711/2518/25
29 серпня 2025 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді Петренка О.В.,
за участю секретаря судових засідань Овезової Ю.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Поліщука О.Ю.,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
17 червня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського районного суду м.Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дати подання даної позовної заяви і до повноліття дитини.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що з 21.07.2018 сторони перебували в зареєстрованому шлюбі до 29.01.2024, тобто до часу, коли рішенням Новоронцовського районного суду Херсонської області шлюб між сторонами був розірваний.
Перебуваючи у шлюбі, у сторін в справі народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із позивачем як її матір'ю.
Як стверджує позивач у мотивувальній частині позовної заяви, відповідач участі у вихованні та утриманні своєї дитини не бере, не спілкується з нею.
Водночас позивач у позові зазначає, що відповідач працездатний, його стан здоров'я дозволяє працювати, а тому позивач вважає, що він може сплачувати аліменти на утримання спільної дитини.
Підсумовуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 у розмірі, що зазначений у прохальній частині позовної заяви.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 червня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання по суті о 11 год 00 хв 23 липня 2025 року в приміщенні Придніпровського районного суду м.Черкаси.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 липня 2025 року відкладено розгляд справи до 15 год 00 хв 28 серпня 2025 року (а.с31-32).
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Поліщук О.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, що викладені в мотивувальній частині позовної заяви. Просили суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дати подання даної позовної заяви і до повноліття дитини.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнав лише в частині розміру аліментів, що підлягають стягненню з нього на утримання малолітньої дочки, однак заперечив щодо того, щоб отримувачем аліментів була позивач.
28 серпня 2025 року суд, після оголошення про перехід до стадії ухвалення судового рішення, керуючись положеннями ч.1 ст.244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 14 год 00 хв 29 серпня 2025 року.
Суд, заслухавши вступні слова позивача ОСОБА_1 , її представника адвоката Поліщука О.Ю. та відповідача ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 21.07.2018 уклали шлюб, який цього ж дня був зареєстрований Новокаховським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, який був розірваний рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 29.01.2024 (а.с.15-16).
Частиною 3 ст.6 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262-IV передбачено, що суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Частиною 2 ст.3 означеного Закону встановлено, що Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Суд перевірив факт набрання рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 29.01.2024 у справі №954/724/23 законної сили шляхом використання даних Єдиного державного реєстру судових рішень і встановив, що означене судове рішення набрало законної сили 29 лютого 2024 року (реєстраційний номер рішення: 116601841).
Частиною 4 ст.82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що обставина перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, починаючи з 21.07.2018 до 29.02.2024, встановлена рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 29.01.2024 у справі №954/724/24, що набрало законної сили, а тому доказуванню не підлягає під час розгляду цивільної справи №711/5394/25.
Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , що видане Новокаховським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, суд встановив, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12).
Із довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №7102-7501347143, що видана 09.10.2022 Департаментом соціальної політики Черкаської міської ради, суд встановив, що малолітня дочка сторін ОСОБА_3 зареєстрована перебуванням за адресою місця реєстрації перебування позивача в справі як внутрішньо переміщеної особи (а.с.7,12).
Суд, безпосередньо дослідивши усі засоби доказування, що подані сторонами як на підтвердження своїх позовних вимог, так і заперечень проти них, дійшов таких висновків.
Положеннями ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» №2402-III від 26.04.2001 передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Частиною 2 ст.150 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно зі ст. 141 СК України, мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
З аналізу означених норм матеріального права суд робить висновок, що Сімейним кодексом України на законодавчому рівні закріплений принцип рівності прав та обов'язків батьків, а відповідно брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє батьків, а не лише той з батьків з ким проживає дитина.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
З аналізу положень ст. 181, 183, 184 СК України суд робить висновок, що за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі. Водночас спосіб стягнення аліментів судом визначається виключно за заявою одержувача аліментів, тобто у конкретному випадку - позивача.
Частиною 1 ст.182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст.182 того ж Кодексу, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Визначаючи розмір та спосіб стягнення аліментів, суд враховує обов'язок обох батьків утримувати дітей до повноліття, розмір гарантованого законодавством України прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, те, що відповідач є особою працездатного віку та має можливість надавати матеріальну допомогу, а малолітня дочка ОСОБА_3 вочевидь потребує такої допомоги зі сторони батька.
Тому суд, зважаючи на реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні малолітньої дитини, взаємний обов'язок батьків щодо її утримання, інші встановлені обставини, що мають значення в їх сукупності, вважає розумним та справедливим стягнення аліментів на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини (однієї чверті) усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,щомісячно, та до повноліття дитини.
Щодо заперечень відповідача в частині стягнення аліментів на утримання дитини саме на користь позивача, то суд відхиляє його з огляду на таке.
Статтею 179 СК України передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.
З аналізу означеної норми матеріального права суд встановив, що аліменти підлягають стягненню з одного батьків дитини на користь іншого з ким проживає дитина для розпорядження виключно за цільовим призначенням, тобто лише в інтересах дитини; малолітня дитина не може самостійно розпоряджатися аліментами, одержаними на її утримання.
У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що заперечення відповідача в частині одержувача аліментів не узгоджується із положеннями сімейного законодавства України, а тому відхиляються судом.
Частиною 1 ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Суд звертає увагу учасників справи, що означеною нормою матеріального права безальтернативно визначений початок сплати аліментів за рішенням суду - від дня пред'явлення позову.
У зв'язку з означеними положеннями матеріального права, аліменти із відповідача слід стягувати, починаючи з 17 червня 2025 року, тобто від дня пред'явлення ОСОБА_1 позову до суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Питання витрат на оплату судового збору суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено судове рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.
Ураховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів, тому з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір, що підлягав сплаті за подання позовної заяви, а саме: 1211 гривень 20 копійок (3028 х 0,4).
Водночас суд, ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь держави суми судового збору, також зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 141, 150, 180, 181, 182, 191 СК України, ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст. 13, 49, 76, 77, 80, 81, 82, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 354, 355, 430 ЦПК України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини (однієї чверті) всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 (п'ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17 червня 2025 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити рішення, в частині стягнення аліментів за один місяць, до негайного виконання
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 29 серпня 2025 року.
Сторони в справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; адреса місця реєстрації перебування як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_3 .
Головуючий: О. В. Петренко