Справа №295/11612/25
1-кс/295/4545/25
25.08.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі клопотання старшого слідчого СВ Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні №12025060600001265 від 09.08.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, -
Старший слідчий за погодженням з процесуальним прокурором звернулася до суду з клопотання, в якому зазначено, що 09.08.2025 року близько 20.30 год. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м. Житомир, вул. Покровська, буд. 135, поблизу 1- го підїзду, перебуваючи в умовах воєннного стану, відкрито із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя та здоровя, а саме: нанесли декілька ударів ОСОБА_6 та спричинили тілесні ушкодження у вигляді перелома носа зі зміщенням, посттравматичне викривлення, перелом нижньої стінки, правої орбіти зі зміщенням, консалітовані переломи ребер. Після чого, заволоділи мобільним телефоном марки "Redmi 13" в корпусі чорного кольору із сім карткою, чим заволоділа матеріалього збитку.
10.08.2025 у період часу з 01 год. 34 хв. по 01 год. 46 хв. проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Redmi 13», в корпусі блакитного кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 , який упаковано згідно правил пакування речових доказів до спец пакету RIC 2197550 та поміщено до камери схову Житомирського РУП №1.
У подальшому мобільний телефон марки «Redmi 13», в корпусі блакитного кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки вони містять відомості, що мають істотне значення для досудового розслідування та можуть свідчити про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до показань потерпілого, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що 09.08.2025 року близько 20.30 год. невстановлені особи, перебуваючи за адресою: м. Житомир, вул. Покровська, буд. 135, поблизу 1- го підїзду, із застосуванням насильства до нього, нанесли декілька ударів та спричинили тілесні ушкодження, у вигляді перелома носа зі зміщенням, посттравматичне викривлення, перелом нижньої стінки, правої орбіти зі зміщенням, консалітовані переломи ребер. Після чого, заволоділи його мобільним телефоном марки «Redmi 13», в корпусі блакитного кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 .
Так, 19.08.2025 року було отримано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , що за адресою: АДРЕСА_1 .
21.08.2025 року в ході проведення обшуку за вищевказаною адресою було виявлено та в подальшому вилучено: чоловічу сорочку синього кольору; чоловічі штани сірого кольору.
Зі слів присутнього в ході обшуку власника даної кімнати, а саме ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після затримання його брата ОСОБА_4 , вказаний одяг був замочений у мисці, а тому він дістав його сушитись.
22.08.2025 року старшим слідчим СВ Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області вказане майно визнано речовими доказами.
В судове засідання слідчий не з'явилася, подала до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи без її участі, клопотання підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно вимог ст. 107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 19.08.2025 у справі № 295/11336/25 надано дозвіл старшому слідчому СВ Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою виявлення та вилучення речових доказів у кримінальному провадженні за №12025060600001265 від 09.08.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При вирішення питання про наявність підстав для застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження судом враховано практику Європейського суду з прав людини, а саме ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини спрямована не тільки на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, але також зобов'язує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності. Зазначена правова позиція сформульована ЄСПЛ у справі «Броньовський проти Польщі» від 22.06.2004 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою
Згідно п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого іде воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, користування, розпорядження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Наявні у клопотання матеріали свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.
З урахуванням викладеного, оскільки майно, на яке старший слідчий просить накласти арешт, може бути використане як доказ на підтвердження обставин, що підлягають встановленню під час кримінального провадження, взявши до уваги стадію досудового розслідування, мету та підстави застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити клопотання та накласти на вказане майно арешт.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 107, 170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 21.08.2025 в ході проведення обшуку на підставі ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 19.08.2025 у справі № 295/11336/25 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:чоловічу сорочку синього кольору та чоловічі штани сірого кольору, що належить ОСОБА_4 .
Тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавити ОСОБА_4 можливості користування, відчуження та розпорядження вказаним майном.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала про арешт майна підлягає до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1