28 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 754/1282/25
провадження № 61-10696зно25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М.(суддя-доповідач), Карпенко С. О.,
Сердюка В. В.,
розглянув заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 04 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» про зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди,
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги»
(далі - ТОВ «Київські енергетичні послуги»), в якому просив стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в розмірі 9 020,28 грн, сплачені ним за незаконні вимоги ТОВ «Київські енергетичні послуги», та моральну
шкоду - 9 020,28 грн, що разом становить 18 040,56 грн; зобов'язати відповідача перерахувати йому грошові кошти в розмірі 18 040,56 грн поштовим переказом на його адресу.
Деснянський районний суд міста Києва рішенням від 28 березня 2025 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
Стягнув з ТОВ «Київські енергетичні послуги» на користь ОСОБА_1 грошові кошти за послуги відновлення постачання електроенергії в розмірі 2 917,96 грн.
Стягнув з ТОВ «Київські енергетичні послуги» на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000 грн.
Решту позовних вимог залишив без задоволення.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 та ТОВ «Київські енергетичні послуги» оскаржили його в апеляційному порядку.
Київський апеляційний суд постановою від 25 червня 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ТОВ «Київські енергетичні послуги» залишив без задоволення. Рішення Деснянського районного суду міста Києва
від 28 березня 2025 року залишив без змін.
Не погодившись з рішенням Деснянського районного суду міста Києва
від 28 березня 2025 року та постановою Київського апеляційного суду
від 25 червня 2025 року, ОСОБА_1 оскаржив їх в касаційному порядку.
Верховний Суд ухвалою від 03 липня 2025 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 28 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 червня 2025 року у вказаній вище справі на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України (провадження № 61-8277ск25).
Верховний Суд ухвалою від 04 серпня 2025 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Київські енергетичні послуги» на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 28 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 червня 2025 року у вказаній вище справі на підставі пункту 1 частини другої
статті 394 ЦПК України (провадження № 61-9868ск25).
16 серпня 2025 року ОСОБА_1 засобами електронного поштового зв'язку подав до Верховного Суду заяву про перегляд ухвали Верховного Суду
від 04 серпня 2025 року.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду
від 18 серпня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Фаловській І. М. Судді, які входять до складу колегії: Карпенко С. О., Сердюк В. В.
У заяві про перегляд судового рішення у розділі «по суті заяви» ОСОБА_1 заявив відвід судді Верховного Суду Фаловській І. М.
Верховний Суд ухвалою від 20 серпня 2025 року заявлений ОСОБА_1 відвід судді Верховного Суду Фаловській І. М. визнав необґрунтованим.
Заявлений ОСОБА_1 відвід судді Верховного Суду Фаловській І. М. передав для вирішення судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 20 серпня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Ігнатенку В. М.
Верховний Суд ухвалою від 21 серпня 2025 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Фаловської І. М. від участі у розгляді заяви про перегляд ухвали Верховного Суду від 04 серпня 2025 року.
21 серпня 2025 року матеріали касаційного провадження повернуто судді Фаловській І. М.
Відповідно до частини тринадцятої статті 33 ЦПК України розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів.
Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про повернення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами вказаного судового рішення з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
У частині другій статті 423 ЦПК України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Відповідно до частин першої, другої статті 425 ЦПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
Відповідно до зазначених вимог закону переглянуті за нововиявленими обставинами можуть бути лише ті рішення суду касаційної інстанції, якими судове рішення було змінено або ухвалено нове судове рішення.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові від 11 листопада 2020 року в справі № 461/11703/15-ц (провадження № 61-2382св20) Верховний Суд вказав що: «перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами підлягають рішення суду першої інстанції
(у тому числі заочне або додаткове рішення), ухвалене за будь-яким видом судового провадження, що набрало законної сили, а також рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції, якими вказані рішення місцевих судів було змінено або ухвалено нове рішення. При цьому, ухвалами, якими закінчено розгляд справи і які можуть бути предметом перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами, є: ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду; відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду; скасування рішення третейського суду; видачу виконавчого листа та відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду; ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції про скасування судового рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду. Разом із тим, інші ухвали судів не можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, оскільки не відносяться до ухвал, якими закінчено розгляд справи.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року в справі № 127/2-н-439/09 (провадження № 61-18192св18),
від 06 березня 2020 року в справі № 1121/1717/12-ц (провадження
№ 61-22788св19).
Аналіз змісту ухвали Верховного Суду від 03 липня 2025 року про відмову
у відкритті касаційного провадження свідчить, що вказана ухвала не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи. Тому заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 04 серпня 2025 року з підстав, передбачених частиною другою статті 423 ЦПК України, підлягає поверненню.
При цьому касаційний суд звертає увагу, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша
статті 44 ЦПК України).
Процесуальному праву притаманний принцип процесуальної доброї совісті (див. постанову Верховного Суду від 30 травня 2024 року в справі
№ 229/7156/19 (провадження № 61-4283св24)).
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (пункт 1 частини другої статті 44 ЦПК України).
Подібний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 15 липня
2025 року у справі № 754/1282/25 (провадження № 61-8876зно25).
Керуючись статтями 260, 423 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 04 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» про зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:І. М. Фаловська С. О. Карпенко В. В. Сердюк