Справа № 459/1762/25
Провадження № 2/459/462/2025
28 серпня 2025 року Шептицький міський суд Львівської області в складі головуючого Мельникович М. В., з участю секретаря судового засідання Горощук А. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Представник позивача через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача 121296,93 гривень кредитної заборгованості та вирішити питання судових витрат.
В обґрунтування позову посилається на те, що ОСОБА_1 звернувся до позивача щодо отримання банківських послуг та підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк». 27.09.2023, будучи клієнтом банку, відповідач уклав з банком кредитний договір щодо надання кредитних коштів в сумі 100000,00 гривень строком на 12 місяців (тобто до 26.09.2024) зі сплатою процентів у розмірі 55.00 щорічно. Кредитний договір складався із Заяви клієнта та графіку погашення кредиту. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Паспортом споживчого кредиту та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять Договір. Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а відповідач, в свою чергу, порушив зобов'язання за вказаним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість, що станом на 27.05.2025 становила 121296,93 грн, з яких 93523,79 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 27773,14 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами, яку представник позивача просить стягнути з відповідача. Відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням прав АТ «Акцент-Банк». Тому представник позивача просить задовольнити позов.
Ухвалою від 03.06.2025 у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляд з викликом сторін, який відкладався у зв'язку з неявкою відповідача.
28.08.2025 сторони та їх представники в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомлялися про розгляд даної справи, підтвердження чого міститься в матеріалах справи.
Представник позивача просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду даної справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (судових повісток), які містяться в матеріалах справи та які повернулися до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Судові повістки скеровувалися за зареєстрованим місцем проживання відповідача, а саме: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю №1425747 від 29.05.2025 (а. с. 51). Відповідач двічі подавав клопотання про відкладення розгляду справи для мирного врегулювання спору, проте про результати таких заходів суд не повідомив. Заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності відповідач не подавав, про причини неявки не повідомляв. Також відповідачем не було подано відзиву на позов.
Таким чином, суд вважає, що відповідач є повідомлений про розгляд справи належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на зазначені обставини, суд, у відповідності до ст. 247 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши надані представником позивача документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ «А-Банк» щодо отримання банківських послуг та 26.06.2020 підписав Анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», відповідно до якої він погодився, що дана анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг (а. с. 13).
27.09.2023, будучи клієнтом АТ «А-Банк», ОСОБА_1 підписав Заяву про надання послуги «Швидка готівка» ABH0CT155101695843694277 (надалі - Заява) (а. с. 17-19).
За умовами Заяви відповідач отримав кредит в сумі 100000 грн, строк кредиту 12 місяців з 27.09.2023 по 26.09.2024 включно, процентна ставка (фіксована) 55% на рік, розмір щомісячного платежу 11059,54 грн, загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій становить (загальна вартість кредиту) 132714,51 грн. (п.п.4-6,8,10 Заяви).
Згідно із п. 18 Заяви відповідач погодився, що ця заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять Договір.
Згідно даних Паспорта споживчого кредиту «Швидка готівка» встановлено: сума/ліміт кредиту 100000 грн; строк кредитування 12 міс.; процентна ставка - 55 % річних; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 132714,51 грн.; реальна річна процентна ставка 72,47 % річних. Паспортом передбачено порядок повернення кредиту: щомісячними платежами по 11059,54 грн (а. с. 15-16).
Із таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит встановлено, що дата видачі: 27.09.2023; чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий 100000,00 грн; проценти за користування кредитом 32714,51 грн; загальна вартість кредиту 132714,51 грн. (а. с. 20).
Вищевказані Заява та Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка» підписані відповідачем електронним підписом.
АТ «А-Банк» свої зобов'язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 100000,00 гривень, що підтверджується меморіальним ордером від 27.09.2023 та випискою по кредиту від 27.05.2025 (а. с. 23-25).
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного станом на 27.05.2025 заборгованість відповідача становить 121296,93 грн., з яких: 93523, 79 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 277773,14 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами (а. с. 22).
Також, із наданого розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач частково вносив кошти для погашення кредиту, зокрема: 22.10.2023 у сумі - 11059,54 грн, 28.11.2023 у сумі 0,92 грн, 22.01.2025 у сумі 500 грн.
Оскільки відповідач не виконує своїх зобов'язань, представник позивача звернувся до суду для захисту своїх порушених прав та стягнення заборгованості.
При ухваленні рішення суд керується наступними правовими нормами.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Також правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст.. 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1054 ЦК України визначено зміст кредитного договору. Так, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
У п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Банк зазначає, що формулярами і стандартними формами є саме Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи, які викладені на банківському сайті, згідно з якими і обслуговується відповідач, а анкетою-заявою, підписаною відповідачем, підтверджується той факт, що він був проінформований про умови кредитування в АТ «А-Банк».
Оскільки умови договору приєднання розроблялися банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Як встановлено судом, 26.06.2020 відповідач ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, в якій зазначено, що дана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг складають між відповідачем та банком Договір про надання банківських послуг. Підтвердив, що надані ним документи є чинними (дійсними) та наведені вище їх копії відповідають оригіналу, а надана ним інформація є правдивою.
В подальшому, 27.09.2023, будучи клієнтом АТ «А-Банк», ОСОБА_1 підписав заяву про надання послуги «Швидка готівка».
Вищевказані документи відповідач підписав за допомогою електронного підпису, що відповідає вимогам ЗУ «Про електронну комерцію».
Таким чином, суд дійшов висновку, що вищевказана Анкета-заява від 26.06.2020 та Заява про надання послуги «Швидка готівка» від 27.09.2023 підписана відповідачем за допомогою електронного цифрового підпису є належними та допустимими доказами наявності договірних відносин між позивачем та відповідачем.
Із матеріалів справи вбачається, що АТ «А-Банк» у повному обсязі виконало свої зобов'язання, здійснивши переказ коштів відповідачу в сумі 100000 грн, що підтверджується меморіальним ордером від 27.09.2023 та випискою по кредиту, складеною за період з 27.09.2023 - 26.05.2025.
З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач вносив кошти на виконання умов Заяви, зокрема: 22.10.2023 у сумі - 11059,54 грн, 28.11.2023 у сумі 0,92 грн, 22.01.2025 у сумі 500 грн.
Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Внесення грошових коштів на рахунок кредитодавця є визнання ним боргу, що у свою чергу, фактично прирівнюється до підтвердження волевиявлення учасника справи на укладення договору. Адже без волевиявлення не існувало б потреби сплачувати заборгованість. З огляду на викладене, волевиявлення позичальника може підтверджуватись як підписанням договору, так і його діями (заповнення формуляра (заявки) на отримання кредиту, часткова або повна сплата заборгованості тощо).
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у справі № 127/23910/14-ц від 23.12.2020.
Отже, суд вважає, що між сторонами був укладений електронний договір кредиту, відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти під проценти, на умовах, вказаних в даному Договорі. Також відповідач приступив до виконання даного Договору, оскільки вносив кошти на погашення кредитної заборгованості.
Натомість відповідач, всупереч умовам Договору, свої зобов'язання належним чином не виконав, кредит не повернув, проценти за користування коштами не сплатив.
Із розрахунку заборгованості встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 27.05.2025 складає 121296,93 грн., з яких 93523,79 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 27773,14 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами.
Доказів повернення кредитних коштів в повному обсязі матеріали справи не містять, відповідачем протилежного не доведено.
Відтак, позичальник (відповідач) свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, кредит не повернув, що призвело до виникнення заборгованості.
З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги АТ «А-Банк» в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 100000,00 гривень слід задовольнити.
Щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами у розмірі 27773,14 грн суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) вказано, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.
Судом встановлено, що відповідно до п. 1-4 Заяви 27.09.2023 ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 100000 грн, із встановленим строком кредиту у 12 місяців, тобто з 27.09.2023 по 26.09.2024.
Згідно з умовами Заяви сторонами погоджено сплату процентів за процентною ставкою (фіксована) - 55 % на рік.
За розрахунком позивача заборгованість за процентами за період з 27.09.2023 по 26.09.2024, тобто в межах строку кредитування, становить 27773,14 грн.
З врахуванням наведеного розрахунок заборгованості по процентах за період з 27.09.2023 по 26.09.2024, в розмірі 27773,14 грн. суд вважає обґрунтованим.
Суд враховує те, що при укладенні договору позичальник був ознайомлений з орієнтованою вартістю кредиту та загальними витратами по ньому. Укладаючи договір він усвідомлював та підтвердив, що умови заяви для нього зрозумілі, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими.
Тому, на підставі вищевикладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за відсотками у розмірі 27773,14 грн, які були нараховані у межах строку кредитування.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про стягнення з ОСОБА_1 за Заявою про надання послуги "Швидка готівка" у розмірі 121296,93 гривень є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, в силу ст. 141 ЦПК України, сплачений позивачем судовий збір згідно з платіжним дорученням №6005315493179 від 27.05.2025 в сумі 2422,40 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» заборгованість за Заявою про надання послуги "Швидка готівка" від 27.09.2023 у розмірі 121296,93 (Сто двадцять одна тисяча двісті дев'яносто шість) гривень 93 копійки, з яких: з яких 93523,79 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 27773,14 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» судові витрати в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 28.08.2025.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариства «Акцент-банк» (ЄДРПОУ:14360080, 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11);
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя: М. В. Мельникович