Іменем України
29 серпня 2025 року
м. Харків
справа № 638/2292/24
провадження № 22-ц/818/2605/25
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Тичкової О.Ю., Люшні А.І.
при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження по цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 травня 2024 року у справі за позовом Державного підприємства «АНТОНОВ» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 травня 2024 року задоволено позовні вимоги.
На вказане судове рішення 07 березня 2025 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 травня 2024 року залишено без руху та надано строк для подачі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного рішення суду із зазначенням інших поважних причин пропуску строку.
З матеріалів справи вбачається, що 09 квітня 2025 року ухвала апеляційного суду від 08 квітня 2025 року була направлена на адресу ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , яка була останнім зазначена в апеляційній скарзі.
Поштовий конверт з ухвалою без руху повернувся до апеляційного суду 26 квітня 2025 року із зазначенням «За закінченням терміну зберігання».
01 травня 2025 року ухвала без руху від 08 квітня 2025 року була повторно направлена на адресу відповідача та 19 травня 2025 року повернулась неврученою із зазначенням «За закінченням терміну зберігання».
30 червня 2025 року втретє ухвалу апеляційного суду було направлено на адресу відповідача поштовий конверт повернувся до суду із зазначенням «За закінченням терміну зберігання».
Станом на 29 серпня 2025 року, вимоги ухвали суду не виконано, заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не надано.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Указане узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22).
У розумінні норм процесуального права України особа визначивши свої права, реалізує їх за своїм розсудом та розпорядження своїми правами являється одним із основоположних принципів судочинства.
Також, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком цієї особи добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати передбачені процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (§ 35 рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Alimentaria Sanders S. A. v. Spain», заява № 11681/85).
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Данні положення кореспондуються з положеннями ч.1 ст. 44 ЦПК України, в якій зазначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950року,має розумітися у світлі преамбули Конвенції,у відповідній частині якої зазначено,що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).
Європейський суд з прав людини зазначає, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року заява №236/03).
Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (п. п. 33, 34 рішення ЄСПЛ від 20 червня 2011 року у справі «Перетяка та Шереметьев проти України»).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Такі ж висновки містяться і в постановах Верховного Суду від 15.04.2021 року у справі №201/11460/19 та від 26 квітня 2021 року у справі №753/7619/19.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня1989 року).
Відповідно до частини 4 ст. 357, пункту 4 частини 1 ст. 358 ЦПК України, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Оскільки, у визначений судом строк ухвалу суду не виконано, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 травня 2024 року слід відмовити.
Керуючись ст. 358 ЦПК України апеляційний суд.
ухвалив:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 травня 2024 року у справі за позовом Державного підприємства «АНТОНОВ» до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді О.Ю. Тичкова
А.І. Люшня