Справа № 309/1069/25
Провадження № 1-кп/309/75/25
28 серпня 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хуст кримінальне провадження №12025071050000161 внесене до ЄРДР від 11.03.2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не одруженого, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, -
Судом встановлено обставини того, що 17 січня 2025 року, ОСОБА_4 , будучи військовозобов'язаним прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з оголошенням Указом Президента України №69-2022 від 24.02.2022 загальної мобілізації та призовом на військову службу у Збройні Сили України.
Цього ж дня, тобто 17.01.2025 ОСОБА_4 перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , будучи належним чином у встановленому законом порядку повідомленим працівниками вищевказаного центру про призов на військову службу під час загальної мобілізації, а також про наслідки відмови бути призваним та проходити військову службу під час мобілізації оголошеної Указом Президента України №69-2022 від 24.02.2022, пройшовши військово-лікарську комісію, визнаний придатним для проходження військової служби, отримав бойову повістку №110-01 -2025-Хуст про прибуття на 11:00 годин 20 січня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для направелння ОСОБА_4 у складі команди до військової частини НОМЕР_1 , однак останній достовірно знаючи, що відповідно до Указу Президента України №64-2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану на території України», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою ухилення від призову за мобілізацією, без поважних причин, діючи умисно, в порушення вимог ст.65 Конституції України, ст.ст.1, 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ, ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ, та Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69-2022 не прибув, і за таких обставин ухилився від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.
У зв'язку з чим, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 336 КК України: ухилення від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України визнав повністю, розкаявся у вчиненому, не оспорив встановлені обставини під час досудового розслідування. Суду пояснив, що вказане кримінальне правопорушення вчинив необдумано. Про те, що скоїв шкодує, просив суворо його не карати.
У відповідності до ст. 349 КПК України за згодою всіх учасників судового розгляду, суд вирішив допитати обвинуваченого, дослідити характеризуючі дані, вирішити питання судових витрат, речових доказів та визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники судового процесу не оспорюють обставини справи та судом з'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, тому суд за їх згодою відповідно до частин 3 і 4 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Суд в порядку ст.349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_4 та дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого.
Допитавши обвинуваченого, дослідивши та проаналізувавши надані сторонами кримінального провадження докази, відповідно до вимог ст. 94 КПК України в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд дійшов до наступного висновку.
Докази, покладені судом в обґрунтування вироку отримані у відповідності до процесуальних правил, визначених КПК України.
За таких обставин встановлено достатньо підстав обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 336 КК України, про те, що 17 січня 2025 року, ОСОБА_4 , будучи військовозобов'язаним прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з оголошенням Указом Президента України №69-2022 від 24.02.2022 загальної мобілізації та призовом на військову службу у Збройні Сили України.
Цього ж дня, тобто 17.01.2025 ОСОБА_4 перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , будучи належним чином у встановленому законом порядку повідомленим працівниками вищевказаного центру про призов на військову службу під час загальної мобілізації, а також про наслідки відмови бути призваним та проходити військову службу під час мобілізації оголошеної Указом Президента України №69-2022 від 24.02.2022, пройшовши військово-лікарську комісію, визнаний придатним для проходження військової служби, отримав бойову повістку №110-01 -2025-Хуст про прибуття на 11:00 годин 20 січня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для направелння ОСОБА_4 у складі команди до військової частини НОМЕР_1 , однак останній достовірно знаючи, що відповідно до Указу Президента України №64-2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану на території України», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою ухилення від призову за мобілізацією, без поважних причин, діючи умисно, в порушення вимог ст.65 Конституції України, ст.ст.1, 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ, ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ, та Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69-2022 не прибув, і за таких обставин ухилився від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст. 336 КК України - ухилення від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує вимоги ст. 50 КК України, про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України - нетяжкий злочин, проте вчинений в умовах особливого періоду під час збройної агресії російської федерації, створює в очах суспільства враження безкарності, та те, що підстав передбачених законодавством на відстрочку від призову чи інших поважних причин останній не мав, в період особливого стану при оголошеній загальній мобілізації, умисно проігнорував свій конституційний обов'язок щодо захисту Батьківщини, що свідчить про значну суспільну небезпечність злочину; особу винного: обвинувачений ОСОБА_4 характеризується посередньо, раніше судимий за вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 20 грудня 2024 року на строк 5 років і 2 місяць, його ставлення до наслідків вчиненого правопорушення - щире розкаяння, сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Суд враховує, обставини, які пом'якшують покарання: визнання вини, сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання суд не знайшов.
Суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, оскільки на думку суду виправлення засудженого за такого покарання можливе, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Судом також встановлено, що вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 20 грудня 2024 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років і 1 місяць. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за даним вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 24.02.2023 року у вигляді одного місяця позбавлення волі та визначено остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_4 - п'ять років і два місяці.
За вказаним вироком ОСОБА_4 не відбув покарання.
Згідно ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне застосувати ст.ст. 71, 72 КК України, скласти відносно ОСОБА_4 , покарання за сукупністю вироків, та до покарання, яке визначено за даним вироком Хустського районного суду Закарпатської області частково приєднати невідбуте покарання за вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 20 грудня 2024 року - 1 рік 9 місяців, та остаточно призначити покарання ОСОБА_4 у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 3 (три) місяці.
Початок відбуття покарання слід обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_4 - 14.03.2025 року.
Цивільного позову у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Питання речових доказів вирішити у порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст.ст. 373-374, ч.3 ст.382 КПК України, суд -
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України та призначити ОСОБА_4 покарання за ст. 336 КК України у виді 3 (трьох) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.
На підставі ст.ст.71,72 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 20 грудня 2024 року - 1 рік 9 місяців, та остаточно призначити покарання ОСОБА_4 у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 3 (три) місяці.
Початок відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання - 14.03.2025 року.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирається, оскільки ОСОБА_4 відбуває покарання.
Цивільного позову у кримінальному провадженні не заявлено.
Витрати на залученні експертів у кримінальному провадженні - відсутні.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На вирок може бути подано апеляцію протягом 30 днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Вирок вступає в законну силу після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Закарпатським апеляційним судом.
Суддя Хустського
районного суду: ОСОБА_1