Житомирський апеляційний суд
Справа №276/235/25 Головуючий у 1-й інст. БОБЕР Д. О.
Номер провадження №33/4805/717/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
27 серпня 2025 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Немировського Валерія Івановича, в інтересах ОСОБА_1 на постанову Хорошівського районного суду Житомирської області від 05 травня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Хорошівського районного суду Житомирської області від 05 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 24 січня 2025 року о 00 год. 25 хв. в с-щі Нова Борова по вул. Єдності (Пушкіна), 30, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Laguna, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора Алкотест Драгер 6810, а також проходження такого огляду в найближчому медичному закладі відмовився згідно чинного законодавства, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Немировський В.І., в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на її незаконність, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що транспортним засобом ОСОБА_1 не керував, при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення допущено ряд суттєвих порушень діючого законодавства, зокрема, вказаний протокол не може бути належним та допустимим доказом, проігноровано вимоги глави 19 КУпАП і протокол у присутності ОСОБА_1 складено не було та підписати його не пропонували. Зазначає, що зупинка транспортного засобу відбулася 24.01.2025 о 00:25:30, а протокол складено о 02:07:58, тобто невідомо що ж протягом такого тривалого часу від зупинки до оформлення протоколу робили поліцейські. Окрім того, уповноважені особи вимагали від ОСОБА_1 неправомірну вигоду у розмірі 40000 грн.
ОСОБА_1 та його захиснику - адвокату Немировському В.І. була надана можливість апеляційним судом надати свої покази у справі, проте вони цим не скористались. Будучи належним чином повідомлені про місце і час судового засідання останні у судове засідання до суду апеляційної інстанції не з'явились, заяв про відкладення розгляду справи не подавали.
За змістом частини шостої статті 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала апеляційну скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
За таких обставин, з метою недопущення затягування розгляду справи, зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення та у відповідності до положень ч. 6 ст. 294 КУпАП, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які беруть участь в апеляційному провадженні справи. Окрім того, слід зазначити, що в силу ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вказаній категорії справ не є обов'язковою.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров'я.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу по адміністративне правопорушення від 24.01.2025 вбачається, що 24 січня 2025 року о 00 год. 25 хв. в с-щі Нова Борова по вул. Єдності (Пушкіна), 30, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Laguna, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора Алкотест Драгер 6810, а також проходження такого огляду в найближчому медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 2).
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За таких обставин, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №228844 від 24.01.2025, в якому зазначено, що останній від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився (а.с. 2); акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у ОСОБА_1 виявленні ознаки алкогольного сп'яніння (а.с. 4); розписці про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с. 5); розписці про роз'яснення прав та обов'язав, передбачених ст. ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, під якою ОСОБА_1 , відмовився ставити свій підпис (а.с. 3); рапорті поліцейського СРПП ВП №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області Придворова Ю.П. (а.с. 8а); наявним в матеріалах справи відеозаписом з відеореєстратора та нагрудної камери поліцейського (а.с. 11).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що транспортним засобом ОСОБА_1 не керував, а керував його побратим, а поліцейські почали вимагати неправомірну вигоду і він погодився її надати у зв'язку із чим на пропозицію поліцейського сів за кермо та поїхав до свого батька, щоб узяти гроші для передачі їх поліцейському, а ті в свою чергу відразу після того як він рушив увімкнули червоні маячки для примусової зупинки транспортного засобу, спростовується матеріалами справи та відеозаписами з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних камер поліцейських. З досліджених доказів (відеозаписів та рапорту поліцейського СРПП ВП №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області Придворова Ю.П.) убачається як транспортний засіб повертає праворуч, а за ним сліду поліційний автомобіль та за допомогою ввімкненого проблискового маячка синього та червоного кольору зупиняє вказаний автомобіль. З відеозапису прослідковується, що за кермом транспортного засобу був ОСОБА_1 . Крім того, відеозапис періоду руху транспортного засобу до його зупинки є безперервним, а тому доводи апеляційної скарги в частині не керував транспортним засобом є необґрунтованими. При спілкуванні з ОСОБА_1 , останній взагалі не згадує, хто знаходився за кермом, але зазначає: «я за рульом не був, я «нецензурна лайка», де водій?, «водітель втік по ходу «нецензурна лайка», зазначені дії ОСОБА_1 та доводи захисника в частині того, що поліцейські почали вимагати неправомірну вигоду і він погодився її надати у зв'язку із чим на пропозицію поліцейського сів за кермо та поїхав до свого батька, щоб узяти гроші для передачі їх поліцейському, а ті в свою чергу відразу після того як він рушив увімкнули червоні маячки для примусової зупинки транспортного засобу, суд розцінює як спосіб уникнення адміністративної відповідальності.
З урахуванням наведеного подальші дії працівників поліції вчинені у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735.
Щодо доводів захисника, що при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення допущено ряд суттєвих порушень діючого законодавства, зокрема, що уповноваженими особами проігноровано вимоги глави 19 КУпАП і протокол у присутності ОСОБА_1 складено не було та підписати не пропонували, спростовується наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що поліціянт зачитав протокол та пропонував ознайомитися ОСОБА_1 , але під час ознайомлення останній порушував громадський порядок та своїми діями заважав працівникам поліції виконувати свої повноваження, штовхав їх, шарпав за одяг, виривав з їх рук предмети, такі дії свідчать про фактичну відмову від ознайомлення.
Згідно статті 256 КУпАП, якщо протокол про адміністративне правопорушення складається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, то особа має право ознайомитися зі змістом протоколу, а також зі своїми правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.
Відповідно до змісту складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, він складений у присутності останнього. Як вбачається із відеозаписів обставин події, працівник поліції склав протокол з дотримання вимог глави 19 КУпАП та у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, але останній відмовився від ознайомлення із його змістом, а тому не скористався наданим йому правом з власної ініціативи.
Твердження захисника на ту обставину, що зупинка транспортного засобу відбулася 24.01.2025 о 00:25:30, а протокол складено о 02:07:58, тобто що ж протягом такого тривалого часу від зупинки до оформлення протоколу робили поліцейські не є обставинами, які виключають винність ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, оскільки вказаний протокол складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376 та є належним та допустимим доказом.
Інші доводи скарги, зокрема, уповноважені особи вимагали від ОСОБА_1 неправомірну вигоду у розмірі 40000 грн є власним твердженням самого ОСОБА_1 та його захисника, оскільки жодних доказів встановлення незаконності дій працівників поліції і їх протиправної поведінки під час зупинки транспортного засобу суду не надано. Крім того, як убачається з відеозаписів про це вказує лише сам ОСОБА_1 щодо вимагання грошових коштів, але доказів щодо звернення із заявами до правоохоронних органів з приводу неправомірних дій поліцейських суду не надано.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.
Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу адвоката Немировського Валерія Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Хорошівського районного суду Житомирської області від 05 травня 2025 року - змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь