Справа №127/26016/25
Провадження №1-кс/127/10461/25
20 серпня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
слідчого ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
адвоката ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12025020000000662 від 18.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 .
Клопотання мотивовано тим, що здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025020000000662 від 18.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 18 травня 2025 року о 21:30 годині, водій ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись в м. Вінниці по вулиці Левка Лук'яненка поблизу буд. № 142а, не обрав безпечної швидкості руху та не врахував дорожньої обстановки, стан дорожнього покриття, не зміг постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, внаслідок чого виїхав ліворуч за межі проїзної частини дороги де допустив наїзд на електроопору.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла, а саме: відкрита черепно-мозкова травма - синці, садна та забиті рани на голові, крововиливи в м?які покрови голови, множинні уламкові переломи кісток основи, склепіння та лицевого черепа, розміжчення мозкової речовини; закрита тупа травма грудної клітки: садна передньої грудної стінки, множинні уламкові переломи ребер з крововиливами у відповідні міжреберні м?язи, перелом лівої ключиці, гемоторакс; закрита тупа травма живота: гемоперитонеум, субкапсулярні та інтрапельвікальні крововиливи нирок, множинні розриви паренхіми печінки, імпреграція кров?ю тканини великого сальника; відкритий перелом правого плеча, закритий перелом лівого стегна, садна і рани верхніх та нижніх кінцівок.
Смерть ОСОБА_8 настала від сполучної травми тіла. Між смертю ОСОБА_8 та сполучною травмою тіла отриманою під час дорожньо-транспортної пригоди є причинний зв'язок.
Крім цього, пасажир автомобілю «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_9 , отримав тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі та лівій руці, саден на волосистій частині голови, обличчі спині та попереку, правій нозі, закритого перелому лівої променевої кістки без зміщення, які належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
У діях водія автомобіля «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_6 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.1 «Правил дорожнього руху» України (введенні в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 136 від 10.10.2001) (далі - Правила), які з технічної точки зору перебувають у причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, водій ОСОБА_6 за вищевикладених обставин порушив вимоги п.п. 2.9 (а), 12.1 «Правил дорожнього руху», згідно з якими:
?п. 2.9 (а) - «Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;
?п.12.1 « Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».
Порушення водієм ОСОБА_6 вимог п. 12.1 «Правил дорожнього руху» знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме із настанням смерті ОСОБА_8 та спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, якщо вони спричинили смерть потерпілого та спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Якимівка Оратівського району Вінницької області, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з середньою освітою, раніше не судимий.
19.08.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Вина ОСОБА_6 підтверджується зібраними доказами, а саме:
?протоколом огляду місця події від 18.05.2025;
?висновком медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння від 21.05.2025 № 1568;
?речовими доказами, вилученими в ході огляду місця ДТП;
?протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;
?протоколом слідчого експерименту за участі ОСОБА_9 ;
?висновком інженерно-транспортної експертизи від 16.07.2025 № СЕ-19/102-25/15543-ІТ;
?висновком судово-біологічної експертизи від 30.07.2025 № СЕ-19/102-25/12135-БД;
?сукупністю інших доказів, зібраних у кримінальному провадженні.
Під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, органом досудового розслідування встановлені ризики передбачені ст. 177 КПК України, що свідчить про необхідність застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді тримання під вартою на строк від 5 до 10 років, що зумовлює необхідність обрання йому запобіжного заходу. При цьому існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають у тому, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування, суду, незаконно впливати на потерпілих та експертів у цьому кримінальному провадженні, та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, в підозрюваного ОСОБА_6 відсутні міцні соціальні зв'язки, оскільки він не одружений, не має утриманців та офіційно не працює, тому може в будь-який момент без зайвих труднощів здійснити спроби переховуватися від органу досудового розслідування.
Також встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом особою, яка не має на це право та керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Вищевикладене свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_6 легковажно ставиться до дотримання «Правил дорожнього руху», не робить для себе належних висновків та може вчинити інше як адміністративні так і кримінальні правопорушення, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи сукупність характеризуючих даних підозрюваного, його соціальних зв'язків, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, вид передбаченого покарання, а також те, що внаслідок вказаного кримінального правопорушення було заподіяно смерть потерпілого ОСОБА_8 та спричинено ОСОБА_9 тілесні ушкодження, єдиним запобіжним заходом, який забезпечить належну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, тому слідчий просив клопотання задовольнити.
Слідчий ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під варту без визначення розміру застави.
Прокурор ОСОБА_4 клопотання слідчого підтримав, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому необхідно застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечувала та просила застосувати домашній арешт.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначив, що обставин події не пам'ятає та підтримав думку адвоката.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання слідчого, матеріали кримінального провадження, характеризуючі дані підозрюваного, прийшов до наступного висновку.
Відділом РЗСТ СУ ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025020000000662 від 18.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
19.08.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Дослідивши матеріали клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра щодо вчинення ОСОБА_6 вказаного кримінального правопорушення обґрунтована, що доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання та доведена прокурором при розгляді даного клопотання.
При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
В судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зокрема, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.
Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч.4ст.95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків може існувати не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Враховуючи, що підозрюваному відомі персональні дані свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до переконання, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на вказаних осіб, шляхом проведення зустрічей з ними, спонуканням до зміни показів з метою надання останніми показань, які є вигідними саме для підозрюваного, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи, що ОСОБА_6 попередньо притягувався до адміністративної відповідальності, існують підстави вважати, що останній може вчинити інші правопорушення.
При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, раніше не судимий, має позитивні характеристики. Разом з тим, це не є безумовними підставами для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки вказані обставини на даний час не мають такого ступеню довіри, які можуть бути враховані судом, як такі, що мають запобіжний вплив на поведінку підозрюваного, та не є такими, що спростовують встановлені судом ризики.
На момент розгляду клопотання відомостей, які б вказували про неможливість перебування ОСОБА_6 в умовах СІЗО при ДУ «Вінницька УВП (№ 1)», зокрема, за станом здоров'я, сторонами не надано, тому слідчий суддя вважає, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що також доведено прокурором при розгляді даного клопотання.
За змістом ст.131 КПК запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, а відтак їх застосування має на меті досягнення дієвості цього провадження. Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування іншого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам, які вказані слідчим та доведені матеріалами справи. Тому, для досягнення мети застосування запобіжних заходів, на даному етапі досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним та доцільним.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_6 , зокрема вчиненого в стані алкогольного сп'яніння, який спричинив загибель людини та задання тілесних ушкоджень іншому потерпілому, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, ставлення підозрюваного до вчиненого ним кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою рахувати з дня винесення ухвали суду, тобто з 20.08.2025 по 18.10.2025 включно.
Затримати підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в залі суду, відразу після проголошення даної ухвали слідчого судді.
Організацію затримання ОСОБА_7 та складання протоколу затримання покласти на старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя