28 серпня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 685/171/25
Провадження № 22-ц/820/1901/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області в складі судді Бурлак Г.І. від 16 червня 2025 року.
Заслухавши доповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд, -
У лютому 2025 року ТОВ «Бізнес позика», звертаючись в суд з цим позовом до відповідачки, вказував, що 28.07.2024 року між товариством та відповідачкою відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» укладено кредитний договір № 506006-КС-001, за умовами якого товариство надало відповідачці кредит в сумі 15000 грн., а відповідачка зобов'язалася повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом.
Відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором не виконала і має заборгованість в розмірі 50135,72 грн., з яких 15000 грн. - по тілу кредиту, 33547,92 грн. прострочених платежів по процентах, 1587,80 грн. комісії.
Враховуючи наведене, позивач просив суд стягнути з відповідачки на його користь вказану заборгованість в сумі 50135,72 грн.
Рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 16.06.2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором № 506006-КС-001 від 28.07.2024 року у розмірі 43406 грн., з яких 15000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 26818,20 грн. - заборгованість за відсотками, 1587,80 - одноразова комісія.
Вирішено питання щодо судових витрат.
В апеляційній скарзі ТОВ «Бізнес позика» просить змінити рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства процентів, стягнути 33547,92 грн. На думку апелянта, суд першої інстанції не врахував умови договору щодо строку його дії, процентної ставки за користування кредитом. Проценти за користування кредитом нараховані в період дії договору за кожен день користування кредитом на залишок по кредиту та відповідають умовам договору про надання кредиту. Суд не взяв до уваги, що з 28.07.2024 року по 01.09.2024 року нарахування відбувалося по зниженій процентній ставці 1,15011689%, тому за 36 календарних днів підлягали сплати проценти 5865,59 грн. (15000 грн*1,15011689%*34 к.д.). З 01.09.2024 року по 12.01.2025 року нарахування процентів відбулося по стандартній процентній ставці 1,50 %, тому сплаті підлягає 30375 грн. (15000 грн. *1,50%*135 к.д.). Тому загальна сума нарахованих процентів склала 36240,59 грн., з урахуванням погашення боржником суми заборгованості, тому сума заборгованості про процентах для відповідача становитиме 33547,92 грн. На думку товариства, суд першої інстанції помилково застосував понижену процентну ставку до всього періоду дії договору. Занижена процентна ставка була актуальною для застосування обрахунків до моменту прострочення боржницею графіку погашення платежів, а вже після такого прострочення кредитор згідно умов договору, при розрахунку відсотків перейшов зі «зниженої» на «стандартну» процентну ставку.
Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, що мають значення для справи, допустив порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим рішення суду слід змінити.
Так, судом встановлено, що 28.07.2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 506006-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, що підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес Позика» направлено відповідачці пропозицію (оферту) укласти договір № 506006-КС-001 про надання кредиту, остання прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 506006-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою та підписано одноразовим ідентифікатором UA-0011.
Відповідно до п. 2.1 договору кредиту ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 15000 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 15000 грн. строком на 24 тижні, дата надання кредиту - 28.07.2024 року, дата повернення кредиту - 12.01.2025 року, процентна ставка - 1,16% в день, а відповідачка зобов'язана повернути кредит та сплачувати відсотки згідно Графіку платежів та 2250 грн. одноразової комісії.
Позивач виконав обов'язок та надав відповідачці кредит, що підтверджується довідкою №654/02 від 12.02.2025 року, а відповідачка свої зобов'язання не виконала.
Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача за договором № 506006-КС-001 на 08.02.2025 року складає 50135,72 грн., з них по тілу кредиту 15000 грн., по процентах - 33547,92 грн., комісія 1587,80 грн.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка не виконала свої зобов'язання за кредитним договором, тому підлягає стягненню заборгованість по тілу кредиту 15000 грн та комісія 1587,80 грн. Проценти за користування кредитом підлягають стягненню частково, в сумі 26818 грн., за період з 28.07.2024 по 12.01.2025 (169 дні) за ставкою 1,16 %, , що складатиме 29406 грн., з яких відповідачка сплатила 2587,80 грн.
Проте з висновком в частині заборгованості по процентах не можна погодитися повністю, зважаючи на таке.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд першої інстанції правильно встановив, що 28.07.2024 року ОСОБА_1 та ТОВ «Бізнес Позика» уклали договір про надання кредиту №506006-КС-001, проте не в повній мірі при вирішенні спору врахував умови цього договору.
Так, згідно з п.2.4. цього кредитного договору стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1,50%, фіксована. Знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15011689, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.
Комісія за надання кредиту (надалі - комісія): 2250 грн. (пункт 2.5. договору).
Термін дії договору- до 12.01.2025 року (п. 2.7. кредитного договору).
Відповідно до п.3.2.2. договору сторони домовилися, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та додатку №1 до договору (за виключенням дострокового повернення кредиту), внаслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів, то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. договору. При цьому, нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та додатку №1 до договору, та до закінчення терміну дії договору.
Згідно обов'язкового графіку платежів 12.08.2024 року відповідачка зробила платіж у розмірі 2587,80 грн. та комісію 862,20 грн., однак не здійснила другий платіж (з 25.08.2024 року), тому відбулося прострочення платежу, а після спливу 7 днів, починаючи з восьмого дня - з 01.09.2024 року по 12.01.2025 року почалося нарахування процентів за договором уже по стандартній процентній ставці 1,50 % відповідно до пункту 3.2.2 договору
Отже, проценти за користування кредитом за зниженою (пільговою) процентною ставкою 1,15011689 % у період з 28.07.2024 року по 01.09.2024 року складають 5865,59 грн.; нараховані за стандартною процентною ставкою 1,50000000%. у період з 01.09.2024 року по 12.01.2025 року складають 30375 грн. Загальна заборгованість по процентах складає 33547,92 грн. (36240,59 грн.- 2587,80 грн. сплачених процентів).
Відповідачкою не виконано умови кредитного договору та не спростовано належними та допустимими доказами правильність розрахунку заборгованості за кредитним договором, тому суд першої інстанції дійшов хибного висновку, про стягнення процентів у меншій сумі, 26818,20 грн.
З врахуванням наведеного рішення суду слід змінити в частині стягнутої заборгованості та стягнути з відповідачки на користь ТОВ «Бізнес Позика» 50135,72 грн. заборгованості за договором кредиту, з яких 15000 грн. - тіло кредиту, 33547,92 грн. - заборгованість за процентами та 1587,80 грн. комісії.
Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , відповідачці встановлена інвалідність ІІ групи, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України слід компенсувати ТОВ «Бізнес Позика» 6056 грн. (2422,40 грн. понесених судових витрат за подачу позову та 3633,60 грн. понесених судових витрат за подачу апеляційної скарги) за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задовольнити.
Рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 16 червня 2025 року в частині розміру стягнутої заборгованості та розподілу судових витрат змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (місцезнаходження: бульвар Лесі Україки, 26, оф. 411, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 41084239) 50135,72 грн. заборгованості за договором кредиту, з яких 15000 грн. - тіло кредиту, 33547,92 грн. заборгованість за процентами та 1587,80 грн. комісія.
Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (місцезнаходження: бульвар Лесі Україки, 26, оф. 411, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 41084239) з державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, 6056 грн. понесених судових витрат.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 28 серпня 2025 року.
Судді Л.М. Грох
Т.О. Янчук
О.І. Ярмолюк