справа № 462/6465/25
28 серпня 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження №12025142390000214 від 03 серпня 2025 року про обвинувачення:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Івано-Франківськ, українця, громадянина України, без місця реєстрації, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: востаннє 24.07.2025 року вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області за ч.1 ст. 129 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на один рік,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,
встановив:
ОСОБА_2 03.08.2025 року близько 04 години 32 хвилини, перебуваючи неподалік кафе «Лебургер», що розташоване по вул. Чернівецька, 21 у м. Львові, на грунті раптово виниклого конфлікту з потерпілим ОСОБА_3 , маючи умисел на заподіяння шкоди здоров'ю, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно наніс останньому один удар невстановленим в ході дізнання предметом у ділянку живота, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді рани на передній черевній стінці зліва, яка відноситься до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, а також на ґрунті раптово виниклого конфлікту з потерпілою ОСОБА_4 , маючи умисел на заподіяння шкоди здоров'ю, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно наніс останній два удари кулаком правої руки в обличчя і один удар невстановленим в ході дізнання предметом у тім'яну ділянку голови, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синців на верхній повіці лівого ока, на лівій щоці та у проекції тіла нижньої щелепи зліва, рани в тім'яній ділянці зліва, які відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України.
Прокурором, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 302 КПК України, заявлено про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку за відсутності учасників судового провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні, оскільки обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і погоджується на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
До обвинувального акта долучено заяву щодо визнання своєї винуватості, згідно якої обвинувачений ОСОБА_2 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та погодився на розгляд обвинувального акта в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без виклику учасників судового провадження.
До обвинувального акту долучено заяви потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у яких вони зазначили, що повністю погоджуються із встановленими досудовим слідством обставинами, ознайомлені із обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, не заперечили проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні.
На підставі ст. 302, 381, 382 КПК України суд здійснює розгляд обвинувального акта в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження. Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, приходить до переконання, що вина ОСОБА_2 доведена повністю, його дії стороною обвинувачення кваліфіковано вірно за ч.1 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений кримінальний проступок, та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Суд, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який не є особою пенсійного віку та особою з інвалідністю, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, в період часу з 24.12.2023 року по 25.12.2023 року перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» (матеріали кримінального провадження, а.с. 106), згідно висновку судово-психіатричного експерта №1334 від 21.08.2025 року ОСОБА_2 на даний час може усвідомлювати свої дії та керувати ними, в період інкримінованих йому дій міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не рекомендовано (матеріали кримінального провадження, а.с.162-164), раніше судимого (матеріали кримінального провадження, а.с. 85-86, 125-127), ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, поведінку під час та після вчинення протиправних дій, призначає обвинуваченому міру покарання в межах санкції статті у виді штрафу.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 засуджений вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 липня 2025 року за ч. 1 ст.129 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на один рік із застосуванням, відповідно до ст.59-1 КК України наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства та покладенням наступних обов'язків: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою. Покарання за даним вироком не відбуто.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Згідно ч. 3 ст. 72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Процесуальні витрати- відсутні.
Речові докази - відсутні.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Підстав, передбачених ст.176, 177 КПК України, для застосування щодо обвинуваченого запобіжних заходів суд не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 100, 124, 174, 302, 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного обвинуваченому ОСОБА_2 покарання за даним вироком, повністю приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 липня 2025 року, та призначити йому остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень та пробаційного нагляду строком на один рік із застосуванням відповідно до ст. 59-1 КК України на період відбування покарання у виді пробаційного нагляду наступних обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України покарання призначене обвинуваченому ОСОБА_2 у виді штрафу - виконувати самостійно.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381, 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1