Іменем України
21 серпня 2025 року м. Кропивницький
справа № 404/9949/24
провадження № 22-ц/4809/1139/25
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Карпенка О. Л., Чельник О. І.,
секретар судового засідання Діманова Н. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фортечний відділ державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 квітня 2025 року у складі головуючого судді Варакіної Н. В.
Короткий зміст позовних вимог, відзиву на позов і рішення суду першої інстанції.
У листопаді 2024 року ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову: Фортечний відділ державної виконавчої служби у м. Кропивницький, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просила стягнути з відповідача на свою користь неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 95 687,12 грн.
В обґрунтування зазначила, що вона та відповідач мають спільного неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 10 вересня 2013 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання сина, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - щомісячно, починаючи стягнення з 07 травня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.
Разом з тим, зазначає, що відповідач ухиляється від сплати аліментів та виконання рішення суду.
Так, згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 02 жовтня 2024 року №83345/30.19-29 заборгованість боржника ОСОБА_2 по аліментах становить 72 584,12 грн.
ОСОБА_1 провела свій розрахунок заборгованості за період з травня 2013 року по грудень 2023 року, згідно якого неустойка (пеня) відповідача за несвоєчасну сплату аліментів становить 95 687,12 грн, суму якої позивачка просить стягнути з відповідача.
У відзиві на позов представник відповідача заперечила щодо задоволення позовних вимог. Вказала, що ОСОБА_2 являється батьком неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 вересня 2013 року по справі №537/2559/13-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07 травня 2013 року і до повноліття дитини. Також, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на її утримання, щомісячно в розмірі 1/10 частини з усіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 07 травня 2013 року і до досягнення дитинною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Задовольняючи частково позовні вимоги у справі №537/2559/13 Крюківським районним судом міста Кременчука Полтавської області було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є інвалідом з дитинства 3 групи, що підтверджено посвідченням виданим Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Кіровської районної у м. Кіровограді ради.
На виконанні Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області знаходиться постанова Фортечного ВДВС від 13 лютого 2014 року №40176852 про стягнення з пенсії боржника аліментів на користь ОСОБА_5 на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі зазначеної постанови та у відповідності до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з березня 2014 року здійснюється відрахування в розмірі 50% з пенсії боржника. Оскільки розмір аліментів на дитину в розмірі 50% прожиткового мінімуму (1309,00 грн) перевищує 50% від розміру пенсії (1100,00 грн) відрахування здійснюються в розмірі 50% від розміру пенсії та перераховується на рахунок Фортечного ВДВС. Сума нарахованих аліментів, що перевищує 50% розміру пенсії, накопичується на заборгованість. Залишок боргу станом на 01 березня 2024 року складає 9 642,73 грн.
Вказує, що згідно довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії ОСОБА_2 вбачається, що аліменти в розмірі 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку перевищують максимальний розмір утримань передбачених законом, утримання здійснюється в розмірі 50% від пенсії та відповідно щомісячно нараховується заборгованість по аліментам. Залишок боргу по аліментам, з урахуванням суми утриманої за листопад 2024 року складає 19506,73 грн.
Зазначає, що згідно довідки №1901 видної 20 листопада 2024 року про отримання (неотримання) допомоги, ОСОБА_2 перебуває на обліку в УСЗН Фортечного району департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради та йому відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» з 21 липня 2009 року і довічно призначено допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю III група. Загальна сума доходу (державна соціальна допомога) за період з 01 травня 2013 року по 30 листопада 2024 року становить 215 435 грн. 96 коп. Загальна сума аліментів утриманих з доходу за період з 01 травня 2013 року по 30 листопада 2024 року, становить 93 684 грн. 76 коп.
Представник вказала, що з 2015 року на картковий рахунок ОСОБА_6 , відповідач окремо здійснював переказ грошових коштів.
Зазначила, що винні дії відповідача ОСОБА_2 у простроченні сплати аліментів відсутні, що виключає задоволення позовних вимог (а.с.36-42).
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 квітня 2025 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову: Фортечний відділ державної виконавчої служби у м. Кропивницький, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення неустойки за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції керувався тим, що, виходячи з фактичних обставин (утримання аліментів з пенсії та соціальної допомоги платника аліментів), винні дії відповідача ОСОБА_2 у простроченні сплати аліментів відсутні. При цьому суд врахував, що факт наявності генетичного захворювання у відповідача, неможливості повноцінно забезпечувати життєдіяльність своїх потреб є об'єктивним фактором неможливості сплачувати в достатньому розмірі аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , а також те, що на утриманні відповідача перебуває його неповнолітня донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
ОСОБА_1 подала до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 квітня 2025 року та ухвалення нового про задоволення позовних вимог.
Вказала, що суд першої інстанції неправильно дав оцінку обставинам, що стосуються працездатності відповідача ОСОБА_2 . Так, суд необґрунтовано визнав наявність поважних причин для несплати аліментів, посилаючись на стан здоров'я відповідача. Водночас, сам по собі стан здоров'я не є безумовною підставою для звільнення від обов'язку утримання дитини, якщо особа фактично працює або має дохід.
Зазначає, що наявними у матеріалах справи доказами доведено, що відповідач мав дохід (офіційний), фактично здійснював трудову діяльність, не повідомляв органи державної виконавчої служби про своє працевлаштування. Сам по собі факт хвороби не звільняє від обов'язку, якщо вона не унеможливлює заробляння і виконання фінансових зобов'язань.
Вказала, що надані відповідачем епікризи не мають відношення до періоду, за який виникла заборгованість, та виходять за межі позовних вимог.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача адвокат Міхальова В. В. заперечувала проти доводів та вимог апеляційної скарги. Вказала, щопозивачкою не спростовано висновки суду першої інстанції, що на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. Виходячи з норм Сімейного законодавства України, перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.
Звернула увагу суду, що відповідач не ухиляється від сплати аліментів, а заборгованість з їх сплати виникла із незалежних від ОСОБА_2 причин, а саме, у зв'язку з наявністю у нього захворювань (а.с.136-138 том 1).
Позиція апеляційного суду.
Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Заслухавши пояснення позивачки, представника відповідача - адвоката Міхальової В. В., та представника третьої особи старшого державного виконавця Зубік В. В., вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.
ОСОБА_2 та ОСОБА_8 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Кіровоградській області 04 вересня 2012 року (а.с.18).
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 вересня 2013 року у справі №537/2559/13-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07 травня 2013 року і до повноліття дитини.
10 вересня 2013 року Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області було видано виконавчий лист №537/2559/13-ц, який перебуває на виконанні у Фортечному відділі державної виконавчої служби у місті Кропивницькому ПМУ МЮ (м. Одеса) (а.с.8).
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 02 жовтня 2024 року №83345/30.19-29, виданого Фортечним відділом ДВС у м. Кропивницькому ПМУ МЮ (м. Одеса), заборгованість по аліментах боржника ОСОБА_2 за період з травня 2013 року по грудень 2023 року становить 72 584,12 грн (а.с.11-14).
Відповідно до відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 21 лютого 2022 року, на виконанні в УПФ знаходиться постанова Фортечного ВДВС від 13 лютого 2014 року №40176852 про стягнення з пенсії боржника аліментів на користь ОСОБА_5 на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі зазначеної постанови та у відповідності до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з березня 2014 року здійснюється відрахування в розмірі 50% з пенсії боржника.
Оскільки розмір аліментів на дитину в розмірі 50% прожиткового мінімуму (1309,00 грн) перевищує 50% від розміру пенсії (1100,00 грн) відрахування здійснюються в розмірі 50% від розміру пенсії та перераховується на рахунок Фортечного ВДВС. Сума нарахованих аліментів, що перевищує 50% розміру пенсії, накопичується на заборгованість. Залишок боргу станом на 01 березня 2022 року складав 9642,73 грн (а.с.44).
Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 21 листопада 2024 року, починаючи з березня 2014 року, відповідно до постанови від 13 лютого 2014 року ВП №40176852 Фортечного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області та у відповідності до статті 50 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» проводиться утримання аліментів на користь ОСОБА_5 на утримання дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Оскільки аліменти в розмірі 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку перевищують максимальний розмір утримань, передбачених законом, утримання здійснюється в розмірі 50% від пенсії та відповідно щомісячно нараховується заборгованість по аліментам. Залишок боргу по аліментам, з урахуванням суми утриманої за листопад 2024 року складає 19 506, 73 грн (а.с.45-46).
Згідно довідки про отримання (неотримання) допомоги УСЗН Фортечного району департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради №1901 від 20 листопада 2024 року, ОСОБА_2 перебуває на обліку в УСЗН Фортечного району департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради та йому відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» з 21 липня 2009 року і довічно призначено допомогу, як особі з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю III група. Загальна сума доходу (державна соціальна допомога) за період з 01 травня 2013 року по 30 листопада 2024 року становить 215 435 грн. 96 коп. Загальна сума аліментів утриманих з доходу за період з 01 травня 2013 року по 30 листопада 2024 року, становить 93 684 грн 76 коп (а.с.47-48).
Відповідно до відповіді Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради від 05 вересня 2024 року на запит старшого державного виконавця, зазначено, що щомісяця з боржника ОСОБА_2 проводяться стягнення на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до вимог статті 70 ЗУ «Про виконавче провадження» у розмірі 50% пенсії боржника. Заборгованість станом на 01 вересня 2024 року становить 23 103 грн (а.с.15).
Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У частині першій та другій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
Частинами першою та другою статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У цій справі встановлено та не заперечується сторонами, що рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 вересня 2013 року у справі №537/2559/13-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07 травня 2013 року і до повноліття дитини.
10 вересня 2013 року Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області було видано виконавчий лист №537/2559/13-ц, який перебуває на виконанні у Фортечному відділі державної виконавчої служби у місті Кропивницькому ПМУ МЮ (м. Одеса) (а.с.8).
Звертаючись до суду першої інстанції з позовом про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів, позивачка посилалася на те, що відповідач має борг зі сплати аліментів у загальному розмірі 95 687, 12 грн та за період з травня 2013 року по грудень 2023 року аліменти у повному обсязі не сплачував, відтак за несвоєчасну сплату аліментів має сплатити неустойку (пеню).
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 02 жовтня 2024 року №83345/30.19-29, виданого Фортечним відділом ДВС у м. Кропивницькому ПМУ МЮ (м. Одеса), заборгованість по аліментах боржника ОСОБА_2 за період з травня 2013 року по грудень 2023 року становить 72 584,12 грн (а.с.11-14).
Відповідно до відповіді Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради від 05 вересня 2024 року на запит старшого державного виконавця, зазначено, що щомісяця з боржника ОСОБА_2 проводяться стягнення на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до вимог статті 70 ЗУ «Про виконавче провадження» у розмірі 50% пенсії боржника. Заборгованість станом на 01 вересня 2024 року становить 23 103 грн (а.с.15).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що винні дії відповідача - ОСОБА_2 у простроченні сплати аліментів відсутні.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками, враховуючи таке.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Перелік причин, з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів, не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев'ята статті 7 СК України).
За змістом статті 8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім'ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.
Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
Тлумачення статті 8 СК України та частини першої статті 9 ЦК України дозволяє зробити висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670 сво 19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
Відповідач, заперечуючи щодо позовних вимог посилався на те, що відсутні його винні дії у виникненні заборгованості зі сплати аліментів, оскільки він хворіє та має інвалідність 3 групи, а тому така заборгованість виникла саме у зв'язку з його хворобою.
У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості. Аналогічні висновки викладені у постанові ВС від 12 квітня 2022 року (справа № 381/1553/19-ц).
Тобто відповідач зобов'язаний довести відсутність його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів і сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
Судом встановлено, що відповідачем у добровільному порядку не вживалися заходи щодо сплати аліментів у визначеному судом розмірі, а отже зазначена вище заборгованість по аліментам виникла з вини відповідача, який не мав об'єктивних перешкод для своєчасної сплати аліментів з усіхдоходів, як передбачено судовим рішенням про стягнення аліментів на утримання сина.
Доказів протилежного суду надано не було.
Відповідач погодився із розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, не оскаржував його, не звертався до суду з позовом про зменшення розміру аліментів звільнення його від сплати заборгованості.
Згідно копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 30 вересня 2024 року, ОСОБА_2 значиться керівником Громадської організації «5 Департамент». Види діяльності - 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (а.с.16).
Відповідно до відомостей Державної податкової служби України про джерела та/або суми доходів, нарахованих податковими агентами на користь боржників-фізичних осіб та розміри утриманого податку з доходів боржників фізичних-осіб, та/або загальну суму річного доходу задекларованого боржником- фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, та суми утриманого податку (для фізичних осіб, які є самозайнятими особами), та/або загальну суму доходу та суму податку за звітний період, задекларованих боржником - фізичною особою - підприємцем в податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, щодо виконавчого провадження №40176852, РНОКПП боржника (відповідача): 3038425711, установлено, що відповідач отримував доходи, зокрема Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у місті Кропивницькому та ін. (а.с.106-117).
Доводи відповідача про те, що він має інвалідність 3 групи, хворіє, а також має на утриманні малолітню дочку ОСОБА_7 , є безпідставними, оскільки у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 звертався до суду із позовом про зменшення розміру аліментів, у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем.
Стан здоров'я, та відсутність постійного доходу не є підставою для невиконання аліментних зобов'язань.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що за вказаних обставин наявні підстави для стягненняз відповідача пені за прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.
Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці.
Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18).
Таким чином, сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою, яка наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду у від 25 квітня 2018 року:
p = (A1 х 1% х Q1) + (A2 х 1% х Q2) + (An х 1% х Qn),
де:
p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць
Суди, визначаючи суму неустойки (пені), повинні обраховувати за кожний прострочений місяць окремо, беручи заборгованість за кожний місяць множити на кількість днів в поточному місяці та на 1%.
Таким чином, за змістом ст. 196 СК України та з урахуванням правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 року по справі №333/6020/16, пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1% пені і помножена на кількість днів прострочення, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувались аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) або ухвалення судом рішення про стягнення пені. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).
Визначаючи розмір неустойки (пені), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, колегія суддів бере до уваги розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 02 жовтня 2024 року, складений старшим державним виконавцем, згідно якого борг по аліментам згідно доходів боржника становить 72 584, 12 грн.
Згідно розрахунку, здійсненого апеляційним судом за формулою про розрахунок суми пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів ((p = (A1 х 1% х Q1) + (A2 х 1% х Q2) + (An х 1% х Qn)), заборгованість відповідача перед позивачем становить 72 584, 12 грн.
Разом з тим, колегія суддів не бере до уваги довідку Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради від 05 вересня 2024 року в якій зазначено, що заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів становить 23 103 грн та не враховує цю заборгованість до загальної суми неустойки, яка підлягає стягненню, у зв'язку з тим, що вказана сума заборгованості зі сплати аліментів виникла не з вини боржника.
Так, у відповідності до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з березня 2014 року здійснюється відрахування в розмірі 50% з пенсії боржника. Оскільки розмір аліментів на дитину в розмірі 50% прожиткового мінімуму (1309,00 грн) перевищує 50% від розміру пенсії (1100,00 грн) відрахування здійснюються в розмірі 50% від розміру пенсії та перераховується на рахунок Фортечного ВДВС. Сума нарахованих аліментів, що перевищує 50% розміру пенсії, накопичується на заборгованість.
У зв'язку із зазначеним, відсутні винні дії відповідача в частині виникнення заборгованості зі сплати аліментів на суму 23 103 грн, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
За викладених обставин, враховуючи, що відповідачем ОСОБА_2 не доведено відсутність його вини у несвоєчасній сплаті аліментів, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, і з відповідача на її користь підлягає стягненню неустойка (пеня) за несвоєчасну сплату аліментів на сина сторін у розмірі 72 584, 12 грн.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та наявним у матеріалах справи доказам, тому на підставі ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Частинами 1, 6, 13 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі ЗУ «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору.
У зв'язку із зазначеним, із ОСОБА_2 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 918,08 грн та подання апеляційної скарги в розмірі 1 377, 12 грн.
Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 квітня 2025 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову: Фортечний відділ державної виконавчої служби у м. Кропивницький, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини.
Стягнути із ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини у розмірі 72 584, 12 грн.
Стягнути із ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 918,08 грн та подання апеляційної скарги в розмірі 1 377, 12 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанова складена 28.08.2025.
Головуючий С. М. Єгорова
Судді О. Л. Карпенко
О. І. Чельник