Провадження № 22-ц/803/3815/25 Справа № 203/6537/23 Головуючий у першій інстанції: Єдаменко С. В. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
28 серпня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,
ознайомившись із заявою Дніпровської міської ради про відвід суддів Красвітної Тетяни Петрівни, Городничої Валентини Сергіївни, Петешенкової Марини Юріївни у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Дніпровської міської ради на рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 06 грудня 2024 року по справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення об'єкту нерухомого майна, припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності,
Рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 06 грудня 2024 року позов Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення об'єкту нерухомого майна, припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності - задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_1 усунути перешкоди Дніпровській міській раді у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер: 1210100000:06:114:0036 за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення самовільної добудови до нежитлової будівлі магазину літ. А-1 прим. І поз. 1 - 6 загальною площею 54,1 кв.м., що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до Договору купівлі-продажу, посвідченого 27 липня 2004 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Шульдіною Тетяною Василівною, за реєстром № 2400, та приведення в стан, що існував до здійснення добудови. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 28712190 державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Фартушної Тетяни Миколаївни від 14 березня 2016 року щодо реєстрації за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) права власності на торгівельно-розважальний комплекс площею 114,2 кв.м., що складається з: літ. А-1, а - навіс, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна 873773212101). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Дніпровської міської ради витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 368 (П'ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 коп. В решті позову - відмовлено.
З таким рішенням не погодились ОСОБА_1 та ДМР, та звернулись з апеляційними скаргами.
Ухвалами Дніпровського апеляційного суду від 24 лютого 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 06 грудня 2024 року та за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 06 грудня 2024 року.
26 серпня 2025 року від представника ДМР - Риженко М.С. надійшла заява про відвід суддів Красвітної Т.П., Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.
У даній заяві представник міської ради посилається на те, що у судовому засіданні 20.08.2025 року судом безпідставно долучено до матеріалів справи докази, які надано представником ОСОБА_1 ; у програмному забезпеченні Електронний суд відсутня ухвала суду про надання доказів. В судовому засіданні 11.06.2025 було оголошено перерву для зобов?язання відповідача надати оригінали технічних документів на спірне нерухоме майно, натомість до матеріалів справи відповідачем долучено копії технічної документації та копію інформаційного листа з додатком наданого КП «ДМБТІ» ДМР від 15.07.2025 №7390. У заяві про долучення зазначених документів відсутня інформація щодо правових підстав надання зазначених документів саме на стадії апеляційного розгляду справ та не надано доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, які об?єктивно не залежали від нього (відповідача). Проте, незважаючи на вищезазначене, заяву представника ОСОБА_1 про долучення доказів було задоволено та долучено подані до суду апеляційної інстанції докази до матеріалів справи. Крім того, колегією суддів з власної ініціативи поставлені запитання до відповідача щодо того, чи являється вона фізичною особою-підприємців та якими доходами володіє з часу подання позовної заяви по даній справі та по сьогодні (20.08.2025) та витребувано від відповідача інформацію щодо її майного становища. Зазначені дії суддів у даній справі свідчать про наявність підстав встановлених ч.1 ст.36 ЦПК України для відводу.
Перевіривши заяву, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу з таких підстав.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (ч. 1, 2, 3 ст. 40 ЦПК України).
За приписами ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Згідно ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
З положень ч. 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» вбачається, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Частина 7 п. 1 ст. 56 цього Закону передбачає, що суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені в ст. 36 ЦПК України.
Відповідно до положень цієї статті, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За приписами ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить з того, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше (справа «Білуха проти України» (Заява №33949/02) від 09.11.2006).
Слід зазначити, що законодавство, наділяючи учасника справи достатньо широким спектром процесуальних повноважень, зокрема і правом на відвід судді (суддів), разом з тим зауважує на недопустимості зловживання наданими процесуальними правами, оскільки необґрунтований відвід може сприяти безпідставному усуненню та ухиленню судді (суддів) від розгляду справи (апеляційної чи касаційної скарги), що суперечить завданню цивільного судочинства і зазіхає на саму сутність правосуддя, як такого.
Водночас суд підкреслює, що не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Зміст заяви представника Дніпровської міської ради про відвід суддів Красвітної Т.П., Городничої В.С., Петешенкової М.Ю. базується на суб'єктивній думці заявника, що склалася у зв'язку з непогодженням з процесуальними діями та рішеннями суду при розгляді даної справи та не доводять наявності сумнівів в об'єктивності та неупередженості суддів.
Сама по собі незгода із процесуальними діями суду, відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства, не може бути беззаперечною підставою для задоволення відводу.
Враховуючи необґрунтованість заявленого суддям відводу, питання про відвід суддів згідно з абзацом 1 частини третьої статті 40 ЦПК України необхідно передати для вирішення іншому судді, визначеному в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись ст. 33, 36-41 ЦПК України, колегія суддів, -
Заяву Дніпровської міської ради про відвід суддів Красвітної Тетяни Петрівни, Городничої Валентини Сергіївни, Петешенкової Марини Юріївни, - визнати необґрунтованою.
Цивільну справу №203/6537/23 передати до канцелярії Дніпровського апеляційного суду для визначення складу суду в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України для вирішення питання про відвід.
Ухвала суду в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складено 28 серпня 2025 року.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді В.С. Городнича
М.Ю. Петешенкова