27.08.2025 Справа № 756/13125/25
Унікальний номер 756/13125/25
Номер провадження 2/756/7277/25
про залишення позовної заяви без руху
27 серпня 2025 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Шролик І.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 про вчинення заходів та відшкодування моральної шкоди,
25 серпня 2025 року до суду від позивачки ОСОБА_1 надійшла вказана позовна заява, у якій вона просить прийняти всіх заходів, згідно з чинним законодавством щодо її матері ОСОБА_2 , яка, як зазначає позивачка, вчиняла щодо неї моральне насильство, чим завдала шкоди її фізичному та моральному стану, та відшкодувати моральні збитки у розмірі 5000,00 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 серпня 2025 року справу передано судді Шролик І.С.
Суддя, дослідивши позовну заяву, вважає, що її слід залишити без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст. 175 ЦПК України.
За приписами ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Суддею досліджено зміст поданої позивачем позовної заяви та з'ясовано, що позивачка не зазначила предмет позову.
Крім того, за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).
Серед іншого, позивачка просить прийняти всіх заходів, згідно з чинним законодавством щодо її матері ОСОБА_3 , проте позовна заява не містить відомостей, які саме заходи позивачка просить суд прийняти щодо її матері. Отже, всупереч вимогам до позовної заяви, позивач не конкретизувала способи захисту свого порушеного права.
Крім того, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).
Наведене означає, що належний суб'єктний склад учасників спору є тоді, коли у сторін спору існує зв'язок із предметом позову, тобто щодо предмету позову у сторін виникають суб'єктивні права.
Від належного суб'єктного складу сторін залежить питання про задоволення позовних вимог з підстав їх законності, при цьому саме позивач несе ризик заявлення вимог до неналежного відповідача, що може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Згідно із частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
На противагу вказаним положенням в позовній заяві не зазначено сторін, а саме не вказано, хто є відповідачем по справі. У тексті позовної заяви зазначено, що ОСОБА_1 подає позовну заяву до своєї матері ОСОБА_2 . Втім позивачка зазначає лише прізвище, ініціали та рік народження своєї матері, ані повного імені, ані дати народження чи РНОКПП, ОСОБА_2 матеріали позовної заяви не містять, що унеможливлює ідентифікацію матері позивачки як відповідача по справі, не міститься й конкретного посилання не те, що саме її матір є відповідачем.
Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Проте, в порушення вимог вказаної норми процесуального законодавства, позивач ОСОБА_1 не долучила копії позовної заяви для сторін по справі, а саме копії позовної заяви з доданими до неї документами для відповідача.
При цьому, позивачкою також не було сплачено судовий збір.
Згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».
Платником судового збору виступає особа (фізична або юридична), яка звертається до суду (ст. 2 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою розмір судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.).
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (2422,40 грн.).
За таких обставин, зважаючи на те, що представником позивача позовну заяву про вчинення дій (немайнова вимога) та відшкодування моральної шкоди (майнова вимога), судовий збір сплачується за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, тому позивачу слід сплатити судового збору в розмірі 2422,40 грн. за наступними реквізитами:
Отримувач ГУК у м.Києві/Оболон.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП),
Код банку МФО 899998 ; рахунок отримувача UA718999980313111206000026006,
Код класифікації доходів бюджету 22030101,
Призначення платежу судовий збір, за позовом ОСОБА_1 .
Крім того, відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 20 січня 2025 року № 296/12456/23 (61- 2165сво24), право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу. Правом на звернення до суду з позовом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи законних інтересів та, відповідно, таке цивільне право або інтерес може бути захищено судом у спосіб, який, зокрема, не суперечить законодавству, договору та має бути ефективним. Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.
Право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов, за яких суд повноважний розглядати позовну заяву. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
Втім, як свідчать матеріали заяви, у позові не викладені обставини, які свідчать про порушені права позивача та призвели до подачі позову до суду, не надано жодних доказів в їхнє обґрунтування.
Отже, усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу слід зазначити в позовній заяві предмет позову, конкретизувати способи захисту, визначитись з суб'єктним складом, вказавши відповідача по справі, сплатити судовий збір, викласти обставини, які свідчать про порушені права позивача та надати докази в їхнє обґрунтування, долучити копії позовної заяви з додатками для сторін по справі, тобто для відповідача.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, вважаю за необхідне залишити позов без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 про вчинення заходів та відшкодування моральної шкоди, - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.С. Шролик