28 серпня 2025 року
Київ
справа №140/13443/24
адміністративне провадження №К/990/32945/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2025 у справі № 140/13443/24 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління ДПС у Хмельницькій області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
04.08.2025 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду через підсистему «Електронний суд» 04.08.2025.
Верховний Суд ухвалою від 14.08.2025 касаційну скаргу залишив без руху. Надав скаржникові десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому законом; надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.. Верховний Суд зазначив, що правового обґрунтування, в чому саме полягає неправильне застосування судами приведених скаржником норм права, ГУ ДПС не наводить.
25.08.2025 ГУ ДПС через підсистему «Електронний суд» направило клопотання, у якому просить звільнити ГУ ДПС від сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі; у випадку відмови в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору - відстрочити його сплату до ухвалення судового рішення; у випадку відмови в задоволені клопотання про звільнення та відстрочення сплати судового збору - продовжити термін усунення недоліків; уточнену касаційну скаргу.
Вирішуючи подане клопотання, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб'єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Оскільки предметом справи № 140/13443/24 не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, підстави для звільнення ГУ ДПС від сплати судового збору відсутні.
Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Надані скаржником виписки підтверджує відсутність бюджетних асигнувань саме на субрахунку 2800. Відомостей про залишок коштів на інших субрахунках виписка не містить. До клопотання скаржник не надає жодних доказів, які б підтверджували вчинення всіх залежних від ГУ ДПС заходів задля сплати судового збору (зокрема, вжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень).
Крім того, проаналізувавши зміст уточненої касаційної скарги, суд вважає, що вона не усуває виявлених недоліків. Так, в уточненій касаційній скарзі скаржник змінив підставу для касаційного оскарження судових рішень з пункту 1 на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а також додав деякі абзаци. Скаржник зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме підпункту 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, а в подальшому зазначає про неврахування судом численних позиції Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду. Однак, зазначене не може вважатися усуненням недоліків, оскільки безпосередній зміст доводів касаційної скарги залишився майже незмінним.
Зазначене у сукупності свідчить про формальний підхід скаржника до усунення виявлених недоліків, ігнорування скаржником мотивів і роз'яснень, наданих судом в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху і подання ним уточненої касаційної скарги, яка містить ті ж самі недоліки.
Таким чином, є підстави вважати, що у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги заявник не усунув, вимоги ухвали про залишення скарги без руху не виконав.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на наведене, подана у цій справі касаційна скарга підлягає поверненню її заявникові.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,
Відмовити Головному управлінню ДПС у Хмельницькій області у задоволенні заявлених клопотань.
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2025 у справі № 140/13443/24 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління ДПС у Хмельницькій області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути скаржнику.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко