28 серпня 2025 року
Київ
справа № 440/5144/24
адміністративне провадження № К/990/35491/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Полтавської митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі № 440/5144/24 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Полтавської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови у митному оформленні, зобов'язання вчинити певні дії,
25.08.2025 до суду втретє надійшла касаційна скарга Полтавської митниці (далі - скаржник), направлена через підсистему «Електронний суд» 25.08.2025.
Вперше подану касаційну скаргу Верховний Суд повернув ухвалою від 24.07.2025 на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Верховний Суд зазначив, що посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України наведене без зазначення інших обов'язкових умов у їх взаємозв'язку, передбачених у випадку оскарження судових рішень на цій підставі. Суд зауважив, що доводи незгоди з судовими рішеннями приведено безвідносно до висновків судів попередніх інстанцій. Так, суди дійшли висновку, що позивач надала достатній обсяг необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Тобто, за висновками судів, підстави для витребування додаткових документів не було. Натомість, Митниця доводила, що підставою для коригування митної вартості стало те, що на вимогу Митниці позивач не надала жодного додаткового документа. Також суд зазначив, що суд першої інстанції розглядав справу за правилами спрощеного позовного провадження, однак, приведене у касаційній скарзі обґрунтування наявності винятків мало загальний характер і унеможливлювало з'ясувати конкретну позицію Митниці в цьому питанні. Суд роз'яснив вимоги щодо обов'язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі.
Вдруге подану касаційну скаргу Верховний Суд повернув ухвалою від 14.08.2025 на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд зауважив, що аналогічно попередній редакції касаційної скарги у скарзі містилося посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, але у подальшому Митниця так і не зазначала який саме висновок та щодо застосування яких саме норм права викладено і наведених постановах Верховного Суду, як і було відсутнє обґрунтування, в чому полягає невідповідність таким висновкам судових рішень судів попередніх інстанцій. Також Суд зазначив, що суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження, однак, у касаційній скарзі були відсутні обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Під час перевірки втретє поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, а її зміст є майже ідентичним до попередніх касаційних скарг, які Верховний Суд вже визнав неналежно оформленими.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.
Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Однак, звертаючись з касаційною скаргою втретє, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз'яснень, наданих Верховним Судом. Так, аналогічно попереднім редакціям касаційної скарги, у втретє поданій міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, проте, безпосередній зміст доводів касаційної скарги залишився майже незмінним.
Суд звертає увагу скаржника, що у випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, він має зазначити у касаційній скарзі таке: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).
Також Верховний Суд вже звертав увагу скаржника на те, що судові рішення, які оскаржуються Митницею, ухвалені у справі, розглянутій в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно, необхідність наведення доводів з належним їх обґрунтуванням про наявність винятків, передбачених пунктами "а" - "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд вчергове звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Полтавської митниці підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2025.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Полтавської митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі № 440/5144/24 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Полтавської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови у митному оформленні, зобов'язання вчинити певні дії - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Гімон