Справа № 640/13115/20
28 серпня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Мельничука В.П. та суддів Бужак Н.П., Василенка Я.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України "Про судовий збір" з урахуванням змін до вказаного Закону.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем в адміністративному позові заявлено одну вимогу майнового характеру на загальну суму 8276,72 грн.
Виходячи зі змісту позовної заяви, Головне управління ДПС у м. Києві при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинне було сплатити судовий збір за одну вимогу майнового характеру 1261,20 грн (не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ((2102,00 грн*0,4)*150%).
Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не дотримано вказані вимоги ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України та не додано документ про сплату судового збору.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції.
Так, Головне управління ДПС у м. Києві в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції.
Разом з тим, звертаю увагу, що статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду.
Так, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення; 3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відсутність визначених КАС України вимог до суду апеляційної інстанції в прохальній частині апеляційної скарги є перешкодою для відкриття провадження по справі і перегляду рішення суду першої інстанції, адже суд апеляційної інстанції, з огляду на положення ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідком розгляду апеляційної скарги не може прийняти інше рішення, ніж те, яке чітко визначене ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Головному управлінню ДПС у м. Києві було надано строк для усунення зазначених вище недоліків п'ять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали.
25 серпня 2025 року від вказаної особи надійшла заява про продовження строків виконання вимог ухвали суду та зазначено, що Головним управлінням ДПС у м. Києві вживаються всі залежні від нього заходи для забезпечення виконання вимог законодавства в частині сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Також зазначає, що на даний час відсутні грошові кошти для забезпечення сплати судового збору у зв'язку з чим Головне управління ДПС у м. Києві позбавлене можливості сплатити судовий збір у встановлені судом строки.
Згідно з ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Статтею 119 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
За змістом ч. 2 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Стаття 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою виконання процесуального обов'язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
Також, пунктом 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.
На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Отже, органи державної влади, в тому числі Головне управління ДПС у м. Києві, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Колегія суддів також звертає увагу, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами.
Однак належних і відповідних доказів, які б підтверджували фінансову неспроможність Головного управління ДПС у м. Києві сплатити судовий збір та не передбачення можливості використання коштів на фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи державної влади, в тому числі, на сплату судового збору, а також доказів об'єктивної неможливості сплати судового збору, до вказаного клопотання не додано.
Також відсутні докази, які б підтверджували, що бюджетом податкового органу не передбачено коштів для сплати судового збору.
Крім цього вказаною особою не надано доказів регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою виконання процесуального обов'язку зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги саме у даній адміністративній справі, та які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі у найкоротші строки.
Таким чином, обставини пов'язані з тривалою внутрішньою процедурою виділення та погодження коштів на сплату судового збору, а також обставини щодо неналежного фінансування суб'єкта владних повноважень з Державного бюджету України, відсутність достатньої кількості коштів, які призначені для цієї мети, блокування рахунків та здійснення безспірного стягнення коштів з рахунків боржника не можуть вважатися достатніми для продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги поза строками встановленими процесуальним законодавством, оскільки це є лише недоліками в організації внутрішньої діяльності та представництва інтересів суб'єкта владних повноважень, в судах.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 20 травня 2022 року у справі № 160/10376/21.
Заяву про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги колегія суддів розцінює як зловживання Головним управління ДПС у м. Києві своїми процесуальними правами та навмисне затягування строку, наданого для усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки останнім не надано доказів наявності поважних причин неможливості виконання вимог ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору.
За таких обставин підстави для задоволення заяви про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відсутні.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України строк усунення недоліків не може перевищувати 10 днів.
Відповідно до довідки Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді "ст. 298 Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху (одноособово)" від 18 серпня 2025 року по справі № 640/13115/20 було надіслано Головному управлінню ДПС у м. Києві в його електронний кабінет та доставлено до електронного кабінету 19 серпня 2025 року.
Строк виконання вимог зазначеної вище ухвали судді суду апеляційної інстанції сплинув 25 серпня 2025 року.
Колегія суддів звертає увагу, що Головному управлінню ДПС у м. Києві було надано достатній строк для сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року.
Однак, вказаною особою недоліки апеляційної скарги зазначені в ухвалі судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року в наданий строк та в розумний строк надходження кореспонденції не усунуто.
Відповідно до ч. 5 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Таким чином, зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність повернення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 248, 298, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки)- повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: В.П. Мельничук
Судді: Н.П. Бужак
Я.М. Василенко