14 серпня 2025 року м.Дніпросправа № 280/9180/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Кругового О.О., Головко О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року у справі № 280/9180/24 (суддя Артоуз О.О., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 через свого представника адвоката Меламеда В.Б. (далі позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати дії та рішення відповідача стосовно запровадження окремого порядку поновлення пенсії позивачки, не встановленого в Законі України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - протиправними та скасувати протокол/розпорядження № 084650003238 від 12.04.2024 та позначку в “особливостях» пенсійної справи позивачки “не підлягає МП. признач. за ріш. суду в твердому розмірі»;
- зобов'язати відповідача:
для розрахунку пенсії позивачки усунутись від опрацювання справи позивачки в режимі “макетної обробки»;
виплатити недоотриману пенсію ОСОБА_1 за період з 01.08.2021 року, з урахуванням її осучаснення відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", в чинній редакції на момент нарахування до фактичної виплати пенсії позивачці, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач постійно проживає в Ізраїлі та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, як отримувач пенсії за віком. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.08.2023 у справі № 280/3088/23 зобов'язано відповідача поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2021. З електронного кабінету ПФУ 28.05.2024 позивачці стало відомо про те, що відповідач запровадив стосовно неї окремий порядок відновлення пенсійної виплати - пенсія розрахована без осучаснення на момент виплати та без врахування індексації/масових перерахунків. Позивач наголошує на тому, що жодним нормативним актом не передбачено окремого порядку розрахунку пенсії за минули час, у зв'язку з чим вважає дії відповідача протиправними.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року адміністративний позов було задоволено частково. Так, суд:
- визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області стосовно запровадження окремого порядку поновлення пенсії ОСОБА_1 , не встановленого в Законі України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та позначку в “особливостях» пенсійної справи ОСОБА_1 “не підлягає МП. признач. за ріш. суду в твердому розмірі»;
- визнав протиправними та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 12.04.2024 №084650003238 та від 13.06.2024 № 084650003238 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язав Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплатити недоотриману пенсію ОСОБА_1 за період з 01.08.2021, з урахуванням її осучаснення відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", в чинній редакції на момент нарахування до фактичної виплати пенсії позивачці, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
В задоволенні решти вимог суд відмовив.
Із рішенням суду не погодився відповідач, ним була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення процесуальних норм, відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В скарзі відповідач зазначає, що позивач не зверталася до відповідача із заявою про перерахунок її пенсії за період з 01.08.2021, з урахуванням її осучаснення відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст.42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 та від 20.02.2019 №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році". ГУ ПФУ в Запорізькій області не вчиняло жодних протиправних дій чи бездіяльності по відношенню до позивача, ніяким чином не порушило її права на пенсійне забезпечення. Суд першої інстанції не встановив існування рішень, вчинення дій чи бездіяльності відповідача щодо відмови позивачці у перерахунку її пенсії. Пенсія позивача буде виплачуватись в твердому розмірі, оскільки рішення суду не передбачає проведення подальших перерахунків.
Представником позивача був поданий відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві позивач стверджує, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд повно встановив обставини справи та дав належну оцінку доказам, що подавалися сторонами. Вважає, що відсутні підстави для скасування законного рішення суду першої інстанції.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , що виданий органом 2ISR 23.09.2019.
ОСОБА_1 з 22.03.2019 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як отримувач пенсії за віком, при цьому вона постійно проживає в Ізраїлі.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.06.2019 у справі № 280/1822/19, яке набрало законної сили 21.11.2019, визнано протиправним та скасовано рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , викладене у листі Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 15.11.2018 в частині підстав відмови у зв'язку із виїздом і постійним проживанням в Ізраїлі, відсутністю паспорта громадянина України та відсутністю Угоди щодо пенсійного забезпечення громадян між Урядами України та Ізраїлю. Судом також визнано бездіяльність Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не призначення пенсії протиправною та зобов'язано Мелітопольське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 22.03.2019 (з дати останнього звернення за призначенням) у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.
Ухвалою суду від 25.06.2020 у справі № 280/1822/19 здійснено заміну відповідача - Мелітопольське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.08.2023 у справі № 280/3088/23, яке набрало законної сили 22.02.2024, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо непоновлення ОСОБА_1 пенсії, визнано протиправним і скасовано рішення про відмову у поновленні їй пенсії, викладене в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 14.11.2022 № 0800-0202-8/46924, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії з 01.08.2021 на вказаний нею банківський рахунок з нарахуванням компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 27.03.2024 №0800-0202-8/26734 повідомлено представнику позивача, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.08.2023 у справі № 280/3088/23, яке набрало законної сили 22.02.2024, опрацьовується. При опрацюванні пенсійної справи ОСОБА_1 невірно встановлено розмір виплати. У зв'язку із цим, з метою врегулювання даного питання, Головне управління звернулося до ПФУ. Після отримання відповідних роз'яснень пенсійна справи буде переглянута.
Згідно рішення від 12.04.2024 №084650003238 про перерахунок пенсії (дата перерахунку 02.04.2024) розмір пенсії позивача з 01.08.2021 по 30.09.2021 - 2 226,02 грн, з 01.10.2021 по 30.11.2021 - 2 226,02 грн, з 01.12.2021 по 31.12.2021 - 2 226,02 грн, з 01.01.2022 по 28.02.2022 - 2 226,02 грн, з 01.03.2022 по 30.06.2022 - 2 226,02 грн, з 01.07.2022 по 30.09.2022 - 2 226,02 грн, з 01.10.2022 по 30.11.2022 - 2 226,02 грн, з 01.12.2022 по 31.12.2022 - 2 226,02 грн, з 01.01.2023 по 28.02.2023 - 2 226,02 грн, з 01.03.2023 по 31.12.2023 - 2 226,02 грн, 01.01.2024 по 29.02.2024 - 2 226,02 грн, 01.03.2024 по 31.03.2024 - 2 226,02 грн, з 01.04.2024 по 17.08.2025 - 2 226,02 грн, з 18.08.2025 довічно - 2 226,02 грн. Вид перерахунку - "макетна обробка", підстава - “лист ГУ ПФУ від 05.03.2024 0800 - 0305-5/19294», особливості - "не підлягають МП, признач. за ріш. суду у тверд.розм. - з 22.03.2019 довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ - з 22.03.2019 довічно».
Згідно рішення від 13.06.2024 №084650003238 про перерахунок пенсії (дата перерахунку 05.06.2024) розмір пенсії позивача з 01.08.2021 по 30.09.2021 - 2 226,02 грн, з 01.10.2021 по 30.11.2021 - 2 226,02 грн, з 01.12.2021 по 31.12.2021 - 2 226,02 грн, з 01.01.2022 по 28.02.2022 - 2 226,02 грн, з 01.03.2022 по 30.06.2022 - 2 226,02 грн, з 01.07.2022 по 30.09.2022 - 2 226,02 грн, з 01.10.2022 по 30.11.2022 - 2 226,02 грн, з 01.12.2022 по 31.12.2022 - 2 226,02 грн, з 01.01.2023 по 28.02.2023 - 2 226,02 грн, з 01.03.2023 по 31.12.2023 - 2 226,02 грн, 01.01.2024 по 29.02.2024 - 2 226,02 грн, 01.03.2024 по 31.03.2024 - 2 226,02 грн, з 01.04.2024 по 17.08.2025 - 2 226,02 грн, з 18.08.2025 довічно - 2 226,02 грн. Вид перерахунку - "макетна обробка", підстава - “лист ГУ ПФУ від 10.05.2024 0800 - 0305-5/39995», особливості - "не підлягають МП, признач. за ріш. суду у тверд.розм.- з 22.03.2019 довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ - з 22.03.2019 довічно».
Позивачка вважає, що відповідач по відношенню до неї допустив протиправні дії внаслідок запровадження окремого порядку виплати пенсії, не передбаченого Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з чим вона звернулася до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, вказав, що відповідач на виконання рішення суду повинен був автоматично розрахувати пенсію позивача за матеріалами пенсійної справи, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму у відповідному році, з урахуванням масових перерахунків згідно з постановами Кабінету Міністрів України, прийнятими відповідно до Порядку № 124 на виконання ч.2 ст.42 Закону № 1058-ІV. Водночас, відповідачем всупереч вимог законодавства не було проведено перерахунок пенсії позивача з урахуванням підвищень, індексації. Позивач користується усіма правами на підвищення та перерахунок пенсії згідно вимог Закону України № 1058-IV, будь-яких обмежень її прав, як пенсіонера, якому призначено виплату пенсії за рішенням суду, Законом не встановлено.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-ІV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 1 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з ч.1 ст. 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Як зазначено у статті 1 цього Закону, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Положенням частини 2 ст. 5 Закону №1058-IV від 09.07.2003 визначено, що виключно цим Законом визначаються мінімальний розмір пенсії за віком.
Умови призначення та розмір пенсії за віком визначено статтями 26, 27 Закону №1058-IV. В свою чергу, статтею 28 Закону №1058-IV врегульовано мінімальний розмір пенсії за віком.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону №1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що за наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено абзацом першим частини першої цієї статті, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Для пенсій, призначених після 1 січня 2018 року, мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим цієї частини, виплачується після досягнення особою віку 65 років. До досягнення цього віку таким особам може бути призначена державна соціальна допомога на умовах і в порядку, визначених Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям".
За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Згідно частини 3 статті 42 Закону № 1058-IV з 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму/мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.
Також, частинами 1 та 2 статті 42 Закону №1058-ІV передбачено, що пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.
Відповідно до Закону України від 03.10.2017 року № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" було виключено частину 1 статті 42 Закону № 1058-IV та викладено у новій редакції частину 2 статті 42 цього Закону.
Зокрема, положеннями абзаців 1 та 2 частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV (в редакції від 11.10.2017) було установлено, що для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Вказаним Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII було доповнено статтю 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII частиною 5, якою визначено, що індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Законом України від 15.02.2022 № 2040-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства" було внесено зміни, серед іншого, до абзацу 1 частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV та передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Одночасно Законом України від 15.02.2022 № 2040-IX було викладено у новій редакції частину 5 статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та встановлено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, протягом усього періоду існування спірних у цій справі правовідносин, починаючи з 05.11.2015, норми Закону № 1058-IV у тій чи іншій редакції передбачали перерахунок раніше призначених пенсій з метою забезпечення індексації пенсії.
Крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, у разі якщо величина середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, за минулий рік зросла, з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується на коефіцієнт, що відповідає не менш як 20 відсоткам темпів зростання середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні порівняно з попереднім роком, крім випадків, коли підвищення пенсійних виплат за минулий рік перевищило цей коефіцієнт. Якщо коефіцієнт підвищення пенсійних виплат у минулому році був менший, ніж зазначений у цій частині, то збільшення пенсій здійснюється з урахуванням попереднього підвищення.
Розділ XV Закону № 1058-ІV доповнено пунктом 4-3 згідно із Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII від 03.10.2017, відповідно до якого пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України “Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.
Також постановою Кабінету Міністрів України “Питання проведення індексації пенсій» у 2019 році від 20.02.2019 № 124 установлено, що у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-ІV затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17.
Постановою Кабінету Міністрів України “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019 № 124 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-ІV (далі - Порядок № 124), яким визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-ІV.
01 квітня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову “Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», згідно пп. 1 п. 2 якої у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11.
Також Кабінетом Міністрів України прийнято постанову “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» № 127 від 22.02.2021, якою встановлено, що у 2021 році перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.
У 2022 році відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 № 118 перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14.
Кабінетом Міністрів України у 2023 році також прийнято постанову “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 №168, пунктом першим якої установлено, що з 01.03.2023 перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 установлено, що з 1 березня 2024 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та яких враховується для обчислення пенсії у розмірі (7405,03*1,0796=7994,47).
Таким чином, на виконання рішення суду відповідач повинен був автоматично розрахувати пенсію позивача за матеріалами пенсійної справи, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму у відповідному році, з урахуванням масових перерахунків згідно з постановами Кабінету Міністрів України, прийнятими відповідно до Порядку № 124 на виконання ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-ІV.
Наведене вище спростовує доводи відповідача, що перерахунок пенсії позивача мав відбуватися лише після звернення позивача до ГУ ПФУ з відповідною заявою.
Відповідачем, всупереч вказаним нормам законодавства, не було проведено перерахунок пенсії позивача з урахуванням підвищень, індексації, передбачених Законом України.
Як встановлено судом з рішень від 12.04.2024 № 084650003238 та від 13.06.2024 № 084650003238 про перерахунок пенсії, розмір пенсії позивача є незмінним з 2021року по 2025рік - 2 226,02 грн. Вид перерахунку - "макетна обробка", підстава - “лист ГУ ПФУ від 10.05.2024 0800 - 0305-5/39995», особливості - "не підлягають МП, признач. за ріш. суду у тверд.розм. - з 22.03.2019 по довічно; призначення за рішенням суду - з 22.03.2019 по довічно».
При цьому, застосовуючи до пенсійних виплат позивача в графі "Особливості" позначку “не підлягає масовому перерахунку, призначені за рішенням суду в твердому розмірі», відповідачем на підтвердження своїх дій не надано рішення суду, згідно якого відповідача зобов'язано призначити пенсію позивачу в твердому розмірі.
Натомість, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.06.2019 по справі № 280/1822/19, яке набрало законної сили 21.11.2019, зобов'язано Мелітопольське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 22.03.2019 (з дати останнього звернення за призначенням) у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.
Отже, у спірних правовідносинах відповідач безпідставно здійснює перерахунок пенсії позивача у фіксованому розмірі.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач має право на поновлення виплати їй пенсії за віком, відтак відповідач зобов'язаний це право реалізовувати шляхом проведення послідуючих перерахунків, незалежно від того, призначена пенсія добровільно чи за рішенням суду.
Частиною другою статті 46 Закону № 1058-IV передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-III (далі - Закон № 2050-III), підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно з частинами 1 і 2 статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), сума індексації грошових доходів громадян.
Отже, є вірними висновки суду, що оскільки непроведення виплати пенсії позивачу у належному розмірі відбулося з вини держави в особі її компетентних органів, то виплати перерахованої пенсії мають проводитися без обмеження будь-яким строком та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до частини другої статті 46 Закону № 1058-IV.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.11.2021 у справі № 460/8138/20.
Доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду першої інстанції не спростовують. Судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права і підстав для його скасування не вбачається. Апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Розподіл судових витрат відповідно до вимог ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року у справі № 280/9180/24 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя О.О. Круговий
суддя О.В. Головко