28 серпня 2025 року справа №200/2105/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Компанієць І.Д., розглянув в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 р. у справі № 200/2105/25 (головуючий І інстанції Смагар С.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині незарахування під час призначення позивачу пенсії по інвалідності на підставі поданої 20.06.2023 р. заяви № 1608 до його страхового стажу період роботи з 01.05.2010 р. по 31.12.2010 р. та з 01.06.2020 р. по 01.06.2023 р. та до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 26.07.2001р. по 01.06.2023р.;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування під час призначення позивачу пенсії за заявою від 20.06.2023 р. № 1608 про призначення пенсії по інвалідності до його страхового стажу період роботи з 01.05.2010 р. по 31.12.2010 р. та з 01.06.2020 р. по 01.06.2023 р. та до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 26.07.2001р. по 01.06.2023р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати з дня призначення позивачу пенсії по інвалідності до страхового стажу період роботи з 01.05.2010 р. по 31.12.2010 р. та з 01.06.2020 р. по 01.06.2023 р. та до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 26.07.2001р. по 01.06.2023р. з подальшим проведенням перерахунку призначеної мені пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити після перерахунку пенсії виплату позивачу різниці між нарахованим та виплаченим розміром пенсії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування під час призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності періодів роботи з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.06.2020 року по 01.06.2023 року до його страхового стажу та період роботи з 26.07.2001року по 01.06.2023 року до пільгового стажу.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності з 08 червня 2023 року, зарахувавши періоди роботи з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.06.2020 року по 01.06.2023 року до його страхового стажу та період роботи з 26.07.2001року по 01.06.2023 року до пільгового стажу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованим та виплаченим розміром пенсії після здійснення її перерахунку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовлено.
Відповідачі не погодились з рішенням суду, звернулись з апеляційними скаргами, в яких посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідач-1 вважає, що рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити позивачу різницю між нарахованим та виплаченим розміром пенсії після здійснення її перерахунку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області підлягає скасуванню, оскільки у позивача відсутні підстави для здійснення такого перерахунку.
Судом першої інстанції не враховано, що відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 які містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за періоди з 01.05.2010 по 31.12.2010, з 01.06.2020 по 01.06.2023. Саме через відсутність сплати внесків, що передбачено статтею 24 Закону України №1058, періоди роботи з 01.05.2010 по 31.12.2010, з 01.06.2020 по 01.06.2023 не підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача.
Щодо зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 26.07.2001 по 01.06.2023, судом не врахровано, що до заяви про призначення пенсії від 20.06.2023 позивачем було додано 6 довідок, які підтверджують пільговий стаж роботи за різні періоди роботи, та які зареєстровані за одним вихідним номером. З метою забезпечення дієвого контролю за правильністю призначення пенсії, запобіганню випадків недостовірності документів, виникла необхідність здійснення перевірки достовірності інформації викладеної у довідках про пільговий стаж роботи на ім'я ОСОБА_1 № 42 від 17.08.2022, виданих ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська», було направлено листа від 30.06.2023 № 0500-0305-9/56710 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зарахування до пільгового стажу періоду роботи заявника у ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 26.07.2001 по 31.05.2020 (за винятком безоплатних відпусток, періодів, за які відсутня сплата внесків) на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу (відомості про спецстаж). Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 12.07.2023 № 0400-010310-9/102894 повідомило про відсутність підстав для перегляду пільгового стажу позивача, оскільки пільговий стаж не підтверджено належним чином. Також відповідач зазначає, що оскільки ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» знаходиться на тимчасово окупованій території, перевірку достовірності інформації викладеної у довідках про пільговий стаж роботи на ім'я ОСОБА_1 № 42 від 17.08.2022, виданих ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» Головним управлінням ПФУ в Донецькій області не проведено.
Позивач надав відзиви на апеляційні скарги, в яких проти доводів апеляційних скарг заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 08 червня 2023 року позивачу призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, до страхового стажу позивача не були зараховані періоди його роботи з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.06.2020 року по 01.06.2023 року, до пільгового стажу за Списком № 1 не зарахований період з 26.07.2001 року по 01.06.2023 року.
Наведені обставини сторонами не оспорюються.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 (далі - Закон №1058 )визначено, що страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом, і за який сплачено страхові внески.
Згідно зі статтею 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
За приписами статті 113 Закону №1058 держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.
Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-IV) встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до статті 4 Закону №2464-IV платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно статті 26 Закону №2464-IV посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.
Таким чином, обов'язок щодо сплати єдиного внеску покладено саме на підприємство, на якому працювала позивач.
Крім того, положеннями п. 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка {Пункт 1 в редакції Постанови КМ № 1058 від 27.09.2022}.
Аналіз наведених вище норм законодавства зумовлює такі висновки:
- основним документом, що підтверджує трудовий стаж, набутий до 01 січня 2004 року, є трудова книжка;
- у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж за період до 01 січня 2004 року встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, архівними установами тощо;
- з 01 січня 2004 року страховий стаж як період, протягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який сплачені страхові внески, обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Також необхідно зазначити, що системний аналіз норм Закону № 1058 дає підстави для висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який сплачені страхові внески.
Періоди роботи, за які підприємство - страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески, повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того сплатило підприємство-страхувальник ці страхові внески чи ні, оскільки працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків.
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків для нарахування пенсії за наявності відомостей, які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), на які відповідно до Закону нараховуються страхові внески, не може слугувати підставою для позбавлення особи права на пенсію.
Подібні висновки наведені Верховним Судом в постановах від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі № 482/434/17 та інших.
Разом з цим відсутність відомостей стосовно нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку (який) відповідно до закону нараховуються страхові внески, свідчить про відсутність підстав для зарахування відповідного періоду до страхового стажу особи.
Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач у спірні періоди з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.06.2020 року по 01.06.2023 року перебував у трудових відносинах з ВП Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» (ЄДРПОУ 33621589), що також відображено в Індивідуальних відомостях про застраховану особу (Форма ОК-5).
Індивідуальні відомості про застраховану особу (Форма ОК-5), сформовані 20 червня 2023 року, містять інформацію щодо нарахованої позивачу заробітної плати у спірний період з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.06.2020 року по 01.06.2023 року , проте, відсутні відомості про сплату страхових внесків.
Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за наявності відомостей, які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), на які відповідно до Закону нараховуються страхові внески (єдиний внесок), - не є підставою для позбавлення особи права на пенсію. Особа не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, на якому вона працює.
Відтак, судом першої інстанції правомірно зобов'язано відповідача зарахувати цей період до страхового стажу позивача.
Щодо незарахування періоду роботи позивача з 26.07.2001року по 01.06.2023 року до його пільгового стажу, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Відповідно до записів в трудовій книжці серії НОМЕР_1 позивач:
- 26.0.2001 року - прийнятий до ВП Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» підземним учнем гірника на видобувну дільницю (запис №1);
- 01.08.2001 року - направлений на курсове навчання до УКК м. Селидове за професією гірник підземний з відривом від виробництва (запис № 2); 30.08.2001 року - практика за професією гірник підземний (запис № 3);
- 21.09.2001 року - переведений гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем у шахті на ділянку по видобутку вугілля (запис № 4);
- 13.03.2002 року - направлений на курсове навчання до УКК за професією гірник очисного забою з відривом від виробництва (запис № 5);
- 23.04.2002 року - практика за професією (запис № 6);
- 04.06.2002 року - переведений гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем у шахті на дільницю по видобутку вугілля (запис № 7);
- 25.11.2002 року - переведений гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем у шахті на дільницю по видобутку вугілля (запис № 8);
- 01.09.2003 року - Шахта 1-3 «Новогродівська» реорганізована у СП ДП «Селидіввугілля» (запис № 9);
- Створено Донецьку вугільну енергетичну компанію 01.01.2005 року (запис №10);
- 01.06.2011 року СП Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП ДУЕК реорганізована, виокремлено ВП Шахта 1-3 «Новогродівська» у ДП «Селидіввугілля» (запис №11);
- 24.11.2005 року - ДП Селидіввугілля» Міністерству вугільної промисловості України (Запис № 12);
- 11.12.2009 року - призначений виконуючим обов'язки начальника дільниці з повним робочим днем у шахті дільниці підготовчих робіт № 1 (запис № 13);
- 01.07.2010 року - переведений заступником начальника дільниці підземного гірничих капітальних робіт з повним робочим днем у шахті (запис № 14);
- 11.08.2010 року - переведений начальником дільниці підземним з ремонтугезенгів, бункерів та стволів з повним робочим днем у шахті (запис №15);
- 01.04.2011 року - ДП «Селидіввугілля» перепідпорядковане Міністерству енергетики та вугільної промисловості України (запис № 16);
- 07.07.2020 року - ДП «Селидіввугілля» перепідпорядковане Міністерству енергетики України (запис № 17);
- 26.08.2022 року - переведений в.о. головного інженера шахти № 1 дільниці управління (запис № 18);
- 09.06.2023 року - переведений головним інженером шахти № 1 на дільницю «управління» (запис № 19),
Запис № 19 є останнім у трудовій книжці позивача.
Записи у трудовій книжці засвідчені відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають.
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, до заяви про призначення пенсії позивачем були надані довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 42 від 17.08.2022 року, видані ВП Шахта 1/3 «Новогродівська», згідно з якими позивач працював повний робочий день у ВП Шахта 1/3 «Новогродівська» та виконував гірничі роботи з видобутку вугілля у періоди: з 26.07.2001 року по 01.08.2001 року - учень гірника підземного дільниці № 7 (оплата здійснювалася за тарифною ставкою підземного робітника); з 01.08.2001 року по 30.08.2001 року - курси гірника підземного (оплата здійснювалася за тарифною ставкою підземного робітника) (Список № 1 розділ 1 підрозділ 1 код КП 1010100а ПКМУ № 162 від 11.03.1994 року); з 30.08.2001 року по 21.09.2001 року - практика гірника підземного дільниці № 7 з повним робочим днем у шахті(Список № 1 розділ 1 підрозділ 1 код КП 1010100а ПКМУ № 162 від 11.03.1994 року); з 21.09.2001 року по 13.03.2002 року за професією гірника підземного дільниці № 7 з повним робочим днем у шахті(Список № 1 розділ 1 підрозділ 1 код КП 1010100а ПКМУ № 162 від 11.03.1994 року); з 13.03.2002 року по 23.04.2002 року - курси гірника очисного забою підземного (оплата здійснювалася за тарифною ставкою підземного робітника) (Список № 1 розділ 1 підрозділ 1 код КП 1010100а ПКМУ № 162 від 11.03.1994 року); з 23.04.2002 року по 04.06.2002 року - практика гірника очисного забою підземного (оплата здійснювалася за тарифною ставкою підземного гірника очисного забою) (Список № 1 розділ 1 підрозділ 1 код КП 1010100а ПКМУ № 162 від 11.03.1994 року); з 04.06.2002 року по 25.11.2002 року - за професією гірника підземного дільниці № 7 з повним робочим днем у шахті (Список № 1 розділ 1 підрозділ 1 код КП 1010100а ПКМУ № 162 від 11.03.1994 року); з 25.11.2002 року по 11.12.2009 року - за професією гірника підземного дільниці № 7 з повним робочим днем у шахті(Список № 1 розділ 1 підрозділ 1 код КП 1.1а ПКМУ № 36 від 16.01.2003 року); з 11.12.2009 року по 01.07.2010 року - за посадою начальника дільниці підземного ГКР, зайняті на підземних роботах 80% і більше робочого часу на рік(Список № 1 розділ 1 підрозділ 1 код КП 1.1а ПКМУ № 36 від 16.01.2003 року); з 01.07.2010 року по 11.08.2010 року - за посадою заступника начальника дільниці ГКР з повним робочим днем у шахті (Список № 1 розділ 1 підрозділ 1 код КП 1.1а ПКМУ №36 від 16.01.2003 року); з 11.08.2010 року по теперішній час - за посадою начальника дільниці підземного РГБС, зайняті на підземних роботах 80% і більше робочого часу на рік(Список № 1 розділ 1 ПКМУ № 461 від 24.06.2016 року).
До Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 віднесені всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах (1010100а) (розділ І Гірничі роботи підрозділу 1 Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень).
До Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 віднесені всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах (1.1а) (розділ І Гірничі роботи підрозділу 1 Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень).
До Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, віднесені працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах (розділ І Гірничі роботи підрозділ 1 Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень).
Водночас, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до розрахунку стажу позивача надані пільгові довідки не враховані, оскільки довідки за різний період зареєстровані за одним номером, а повинні бути зареєстровані під різними вихідними номерами.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Порядок № 637 та Додаток № 5 до цього порядку не містять жодних застережень щодо проставляння вихідних номерів та дат на бланку такої довідки.
Надані позивачем Довідки про підтвердження пільгового стажу за змістом відповідають Додатку № 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. Довідки видані на підставі особистої архівної картки ф. Т-2, розрахункових відомостей, наказів, контрольних табелів спуску-виїзду у шахту, засвідчені підписами посадових осіб та печаткою підприємства, яким вони видані.
Отже, у суду відсутні сумніви щодо достовірності відомостей, зазначених у цих довідках, відповідачем вказані відомості не спростовані. Разом із цим, неналежне оформлення документів, що підтверджують стаж, не може бути підставою для позбавлення права на пенсійне забезпечення.
Водночас, відсутність можливості проведення перевірки не може позбавляти позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Колегія суддів також зазначає, що відповідно до абз. 4 пункту 20 Порядку № 637 у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Як вбачається з Індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форма ОК-5), сформованих 20.06.2023 року період роботи позивача з липня 2001 року по березень 2023 року включно обліковується як спец. стаж за кодами:
- ЗПЗ013А - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;
- ЗПЗ014А2 - працівники провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років;
- ЗПЗ014А4 - інженерно-технічні працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах, - за списком робіт і професій, затверджуваним постановою Кабінету Міністрів України, при наявності стажу на підземних роботах.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для зарахування періоду роботи позивача з 26.07.2001 року по 31 березня 2023 року до його пільгового стажу за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Судом також встановлено, що 30 червня 2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області був направлений лист № 0500-0305-9/56710, в якому зазначено наступне: «…При опрацюванні пенсійної справи до пільгового стажу не зараховано час роботи у ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» (м.Новогродівка Донецька область) з 26.07.2001 по 31.05.2020 (за винятком безоплатних відпусток; періодів, за які відсутня сплата страхових внесків) на професіях передбачених Списком № 1 відповідно даних трудової книжки, довідки № 42 від 17.08.2022 (відповідає додатку 5 Постанови № 637 від 12.08.1993) та атестацій робочого місця, наданих заявником. Додатково повідомляємо, що підземний стаж підтверджується даними про спецстаж системи персоніфікованого обліку, що передбачено пунктом 20 Постанови КМУ від 12.08.1993 № 637 (зі змінами від 22.09.2022) «Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній». З урахуванням вищезазначеного, просимо переглянути стаж та письмово повідомити Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області засобами електронного документообігу.».
У відповідь на вказаний лист Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 12.07.2023 року № 0400-010310-9/102894 повідомило наступне: «… Документи електронної пенсійної справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), переглянуто. Із зауваженнями щодо безпідставного не зарахування до пільгового стажу часу роботи у ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська ДП «Селидіввугілля» з 26.07.2001 по 31.05.2020 не погоджуємося. До заяви ОСОБА_1 від 20.06.2023 про призначення пенсії було додано 6 довідок, які підтверджують пільговий стаж роботи за різні періоди роботи які зареєстровані за одним вихідним номером. Доводимо до Вашого відома, що в даному випадку пільгові довідки на ОСОБА_1 повинні бути зареєстровані під різними вихідними номерами. У разі незгоди з нашим рішенням, просимо доопрацювати справу самостійно.».
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при вирішенні питання про призначення пенсії позивачу протиправно не було взято до уваги відомості про спецстаж позивача, які були наявні в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до Індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форма ОК-5), сформованих 19 березня 2025 року, період роботи позивача з липня 2001 року по серпень 2024 року включно обліковується як спец. стаж, отже до пільгового стажу позивача за Списком № 1 підлягає зарахуванню період з 26.07.2001 по 01.06.2023 року.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правомірно задоволено позов.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції під час розгляду та ухвалення рішення, їм була надана відповідна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанцій норм матеріального права, у апеляційній скарзі не наведено.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 р. у справі № 200/2105/25 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 р. у справі №200/2105/25 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 28 серпня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.Д. Компанієць