Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/1702/25
Провадження № 3/935/514/25
Іменем України
27 серпня 2025 року м.Коростишів
Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Щербаченко І. В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Державної служби України з безпеки на транспорті у Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
До Коростишівського районного суду Житомирської області 16.07.2025 від Державної служби України з безпеки на транспорті у Житомирській області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 023459 від 09.07.2025, ОСОБА_1 09.07.2025 о 14:10 годині на 114 км автодороги Київ-Чоп поблизу с. Козак Житомирського району провадив господарську діяльність з перевезення вантажів вантажним сідловин тягачем DAF д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом ADIGE д.н.з. НОМЕР_3 без державної реєстрації як суб'єкт господарювання, чим порушив ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
До суду захисником Романова В. М. подано письмові заперечення, відповідно до яких захисник просив закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з підстав, викладених у поясненнях.
Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У відповідності до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Згідно частини 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративна відповідальність, передбачена цією статтею, наступає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.
Господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність; господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями (частини 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України).
Згідно із частиною 1 ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
У пункті 4 постанови Пленуму від 25 квітня 2003 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» Верховний Суд України роз'яснив, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Таким чином, обов'язковою ознакою господарської діяльності є систематичність (не менш ніж три рази протягом одного календарного року).
Матеріали провадження не містять даних, які б вказували на систематичність дій, що ставляться в вину ОСОБА_1 .
Більше того, немає жодного доказу, на підтвердження того, що він здійснював перевезення вантажу, тобто провадження господарської діяльності без державної реєстрації, як суб'єкта господарювання, або без надання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість такого подання передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
У матеріалах справи відсутні зазначення конкретних обставин та способу вчинення вказаного адміністративного правопорушення, не встановлені особи, яким ОСОБА_1 здійснював вказані перевезення, зокрема не відібрано пояснення у власника комбайна зернозбирального, не встановлено факт здійснення господарської діяльності з метою отримання прибутку.
Разом з тим складовою частиною адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є не тільки факт надання послуг за винагороду, а систематичний характер таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності, однак в матеріалах справи відсутні відомості щодо систематичності надання послуг з метою отримання прибутку.
У матеріалах справи наявні відеозаписи, на яких зафіксовано спілкування працівників поліції із водієм DAF д.н.з. НОМЕР_2 , однак у вказаних відеозаписах відсутній звук, тому встановити зміст вказаних відеозаписів неможливо.
До протоколу про адміністративне правопорушення не додано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що в зазначений день, час та місці ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність із перевезення вантажу без державної реєстрації як суб'єкт господарювання, враховуючи при цьому, що перевезення вантажу це процес обміну послуги на гроші з метою задоволення потреб споживача та отримання прибутку.
Також, згідно наданих матеріалів відсутні докази того, що ОСОБА_1 систематично здійснював перевезення вантажів із зазначенням встановлених дат та часу цих послуг, що складає істотну ознаку адміністративного правопорушення ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. У результаті аналізу досліджених доказів, суд змушений прийти до висновку про те, що зібраних доказів недостатньо для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В той же час, ст. 62 Конституції України передбачає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Приймаючи до уваги встановлені обставини, керуючись у тому числі ст. 62 Конституції України, провадження у справі стосовно ОСОБА_1 слід закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження.
Керуючись статтями 7, 9, 164, 245-247, 251-252, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І. В. Щербаченко