Справа № 164/1412/25
Провадження №3/157/707/25
27 серпня 2025 року місто Камінь-Каширський
Суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області Антонюк О.В., з участю секретаря судового засідання Солошик Д.В., прокурора Камінь-Каширської окружної прокуратури Глущик І.О., особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , адвоката Кудрявцевої В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Управління стратегічних розслідувань у Волинській області, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, жительки АДРЕСА_1 , сестра медична-анастезист КНП «Маневицька багатопрофільна лікарня», присяжна Маневицького районного суду Волинської області,
за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України),
ОСОБА_1 , будучи присяжною (Маневицького районного суду Волинської області під час виконання нею обов'язків у суді), являючись відповідно до підпункту «ґ» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону, у порушення вимог ч. 1 ст. 45, п. 2-7 Розділу XIII «Прикінцеві положення» цього Закону, без поважних причин несвоєчасно подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік (щорічна декларація (продовжується діяльність), а саме подала її лише 13 лютого 2024 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КпАП України.
Крім того, ОСОБА_1 , будучи присяжною (Маневицького районного суду Волинської області (під час виконання нею обов'язків у суді), являючись відповідно до підпункту «ґ» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону, у порушення вимог ч. 1 ст. 45, п. 2-7 Розділу XIII «Прикінцеві положення» цього Закону, без поважних причин несвоєчасно подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік (щорічна декларація (продовжується діяльність), а саме подала її лише 13 лютого 2024 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КпАП України.
Прокурор Глущик І.О. у судовому засіданні підтримала викладені у протоколах про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 обставини, просила визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КпАП України, та накласти на останню адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн, а також подала до суду письмовий висновок, у якому зокрема зазначає, що декларант, знаючи про обов'язок подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021, 2022 роки до 31.01.2024 (щорічна декларація (продовжується діяльність)), вчинивши без поважних причин дію, яка виразилася у несвоєчасному (поза встановленими законом межами) поданні електронної декларації перебував у стані безперервного продовження бездіяльності до часу подання ним відповідного виду декларації до ЄДРД, порушуючи Закон упродовж цього часу без поважних на те причин. Аналіз чинного законодавства вказує на те, що певні інформація про обставини та факти адміністративного правопорушення можуть бути відомі будь-кому (безпосередньому керівнику, викривачу, правоохоронному органу тощо). Встановлення і навіть документування ними такої інформації не може вважатися встановленням факту адміністративного правопорушення, оскільки такі особи не наділені правом робити висновок про наявність або відсутність правопорушення, вони лише інформують про певні факти компетентні органи, надають документи тощо. «Виявити» правопорушення означає встановити наявність усіх передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак конкретного правопорушення. Право встановлення цього факту і його документування має особа , уповноважена на складання протоколу. Особа, уповноважена на складання протоколу, у різні періоди часу може отримувати різну інформацію про події та факти, що мають стосунок до вчиненого правопорушення (збір документів, інформації, отримання пояснення тощо). Висновок про те, що виявлено саме правопорушення (як сукупність усіх передбачених законом ознак - об'єкт, суб'єкт, об'єктивна, суб'єктивна сторона) така особа робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення. При цьому робить це невідкладно - не пізніше 24 год з моменту фактичного встановлення усіх необхідних ознак та участі особи у його отриманні. Днем виявлення будь-якого адміністративного правопорушення є день складання та підписання уповноваженою на те особою протоколу про вчинення адміністративного правопорушення. Станом на момент розгляду справи не сплинув строк притягнення до адмінвідповідальності, визначений ст. 38 КУпАП. Постанови суду, у яких вказано, що днем виявлення вчиненого адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, слід вважати дату складання протоколу про адміністративне правопорушення: справи №№ 127/492/20, 520/20595/18, 564/912/20, 564/1437/19, 161/1745/20, 219/731/19, 263/9049/19, 243/6194/19, 43/9871/18, 235/558/20, 235/187/20. 311/365/20, 592/5493/20, 664/735/19, 663/882/20, 658/3407/19, 766/15795/18, 766/2970/18, 201/9121/19, 173/343/19, 761/34473/19, 362/4790/19, 761/6313/19, 343/1597/18, 345/469/19, 415/2917/20, 408/4120/19, 296/5998/18, 286/2363/19, 672/438/19, 702/248/20, 710/570/20, 607/25289/19, 607/25311/18, в тому числі постанови судів апеляційної інстанції, винесені упродовж 2021-2022 років у справах №№ 183/7836/19 та 175/2078/22 (Дніпровський апеляційний суд), 695/2610/20 та 707/259/22 (Черкаський апеляційний суд), 953/5232/22 та 638/11613/20 (Харківський апеляційний суд), 442/6587/22 та 459/29/22 (Львівський апеляційний суд), 369/5298/21 (Київський апеляційний суд), а також 631/1242/21 (Полтавський апеляційний суд) та судові рішення, винесені судами Волинської області у справах №№ 161/9636/21, 165/2337/21, 166/1002/21, 155/1280/21, а також постанова Волинського апеляційного суду від 10.11.2021 у справі №165/1626/21, винесена за результатами розгляду апеляційної скарги сторони захисту. Окрім іншого, у постанові Волинського апеляційного суду у справі № 161/523/23 висловлена позиція щодо неможливості застосування у справах зазначеної категорії положень ст. 22 КпАП України. Зокрема, апеляційний суд вказує, що вчинені правопорушення, пов'язані з корупцією, не можуть визнаватися малозначними, оскільки їх вчинення порушує встановлені антикорупційним законодавством вимоги, заборони та обмеження, посягає на встановлений порядок діяльності державних інституцій, а також на порядок реалізації представниками держави наданих їм повноважень та дискредитує органи влади загалом, та не буде відповідати загальним засадам запобігання та протидії корупції в державі. Вважає, що ОСОБА_1 в жодному випадку не підлягає звільненню за ст. 22 КУпАП від адміністративної відповідальності за вчинене, оскільки таке звільнення не відповідатиме завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст. 1), а саме зміцненню законності, запобіганню правопорушенням, вихованню громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. Крім того, ні під час проведення перевірки, ні в ході судового розгляду справи не встановлено будь-яких передбачених законодавством підстав чи причин, які перешкоджали ОСОБА_1 подати декларацію в межах строків, передбачених чинним законодавством. При накладенні адміністративного стягнення, у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП слід врахувати характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні зазначених адміністративних правопорушення визнала частково та пояснила, що у зв'язку з пандемією коронавірусної хвороби, яка почалася у 2019 році, вона, будучи медсестрою-анастезисткою, значний час знаходилася на роботі, працювала над пацієнтами. Було введено додатково 4 відділення для хворих на ковід. Після повідомлення їй по телефону працівником Маневицького районного суду про необхідність подання своєчасно декларації, вона, будучи не обізнаною з роботою на комп'ютері, звернулася до спеціаліста з комп'ютерних технологій на своїй роботі за допомогою щодо подання декларацій, у неї вдома комп'ютера немає, однак він їй не зміг допомогти. Вона не відмовлялася подавати декларацію, є законослухняною громадянкою; у 2024 році декларацію подала одна з найперших. У 2021 році на неї також було покладено виконання обов'язків старшої медсестри, і було важко, адже значний час вона знаходилася на роботі, де надавала допомогу хворим, і, крім того, брала участь у планових операціях. Внаслідок таких обставин вона декларації за 2021, 2022 рік подала із запізненням. Ще до 13 лютого 2025 року вона робили спроби подати декларації, проте доказів на підтвердження цих обставин у неї немає.
Аналогічні обставини щодо причин несвоєчасного подання декларацій за 2021, 2022 роки ОСОБА_1 виклала у своїх письмових поясненнях від 26.08.2025 року, в яких зазначила, що станом на 2019 рік по сьогоднішній день вона працювала і продовжує працювати сестрою-анастезисткою відділення анестезіології з палатами інтенсивної терапії КП «Маневицька багатопрофільна лікарня». У період з 2020 року по 2021 рік керівництвом лікарні було відкрито додатково 4 відділення для хворих на ковід. Вона як сестра- анастезистка надавала допомогу всім цим ковідним відділенням. Вона майже не ходила додому, її життя проходило у лікарні. Крім того, у 2021 році вона була переведена на посаду старшої сестри відділення інтенсивної терапії (реанімації), в якому також ввели ще 6 ковідних ліжок. Разом з тим, ніхто не відміняв планових операцій, в які її залучали. Їй телефонували з Маневицького районного суду і нагадували про те, що вона має подати декларації про доходи. Спроби подати декларацію вона робила. Оскільки вона не є фахівцем з інформаційних технологій, то просила спеціаліста ввести всі дані і допомогти подати декларацію. У неї не було умислу, спрямованого на порушення фінансового контролю.
Адвокат Кудрявцева В.М. у судовому засіданні просила звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КпАП України та обмежитись усним зауваженням, врахувавши характер правопорушення, і те, що пропущений строк для подання декларації є незначним, правопорушення не призвело до негативних наслідків, не заподіяло шкоди, обтяжуючі відповідальність обставини відсутні, і врахувавши характеризуючі дані. Крім того пояснила, що ОСОБА_1 робила спроби подати декларації в електронній формі, остання не має комп'ютера, не є фахівцем з інформаційних технологій. Питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією, наведені у листі ВССУ № 223-943/0/4-17, у якому зокрема зазначається, що під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Законом України № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20 вересня 2023 року, який набрав чинності 12 жовтня 2023 року, викладено п. 2-7 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» у новій редакції.
Пунктом 2-7 Розділу XIII «Прикінцеві положення» цього Закону установлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.
Згідно з підпунктом «ґ» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» присяжні (під час виконання ними обов'язків у суді) є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Відповідно до списку присяжних Маневицького районного суду Волинської області, що затверджений рішенням Маневицької районної ради від 05.03.2020 № 50/12, ОСОБА_1 є присяжним цього суду.
Відповідно до довідки без дати та б/н за підписом голови Маневицького районного суду Волинської області Невара О. та керівника апарату суду, голови комісії з реорганізації (злитя) суду, Прус Н., присяжна Маневицького районного суду Волинської області Сінікаєва А.О. брала участь : 14.09.2021 у судовому засіданні у справі № 164/1186/21 про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною; 21.01.2022 у судовому засіданні у справі № 164/1186/21 про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік, 2022 рік подала лише 13 лютого 2024 року.
ОСОБА_1 не надала суду доказів на підтвердження поважності причин несвоєчасного подання нею зазначених декларацій.
Обставини, які б перешкоджали ОСОБА_1 подати декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік, 2022 рік, в установлений законом строк відсутні.
Її посилання на зайнятість та завантаженість у 2019, 2020, 2021 роках на роботі як на поважність причин несвоєчасного подання зазначених декларацій є безпідставними, адже декларації за 2021 рік, 2022 рік згідно із законодавством могли бути подані відповідно у 2022 році, 2023 році, а крайній термін їх подання законодавством визначено не пізніше 31 січня 2024 року, тобто її період завантаженості на роботі не охоплюється періодом для подання вказаних декларацій, і, крім того, така завантаженість не перешкодила їй брати участь у судових засіданнях в якості присяжної 14.09.2021, 21.01.2022.
Таким чином, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КпАП України, доведена.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КпАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи характер вчинених правопорушень та особу ОСОБА_1 , яка вперше притягується до адміністративної відповідальності, позитивно характеризується по місцю роботи, а також ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, вважаю за достатнє та необхідне застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, як про це просив у судовому засіданні прокурор.
Підстав для визнання вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, малозначними і звільнення її від адміністративної відповідальності, про що у судовому засіданні просила адвокат Кудрявцева В.М., немає.
Згідно з Антикорупційною стратегією на 2021-2025 роки, затвердженою Законом України від 20 червня 2022 р. № 2322-IX «Про засади державної антикорупційної політики на 2021-2025 роки», принципами антикорупційної політики на 2021-2025 роки, поряд з іншими, є: забезпечення невідворотності юридичної відповідальності за корупційні та пов'язані з корупцією правопорушення, що створює додатковий стримувальний ефект для всіх суб'єктів правовідносин; формування суспільної нетерпимості до корупції, утвердження культури доброчесності та поваги до верховенства права.
Корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, перешкоджає економічному розвиткові і ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів та етичних норм суспільства.
Правопорушення, пов'язані з корупцією, підривають авторитет органів влади, держави, порушують встановлений порядок реалізації повноважень службовими особами органів влади, місцевого самоврядування.
За таких обставин, визнання адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, малозначним не відповідатиме загальним засадам запобігання та протидії корупції в державі, може завдати шкоди демократичним засадам державного управління.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 у дохід держави належить стягнути судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, ч. 1 ст. 172-6, п. 1 ч. 1 ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накласти на неї стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі частини другої статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати ОСОБА_1 штрафу протягом 15 днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем її проживання.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративних правопорушень з ОСОБА_1 стягнути подвійний розмір штрафу - 1 700 (одну тисячу сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Матеріали справ про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 № 164/1412/25 (провадження №3/157/707/25), № 164/1413/25 (провадження №3/157/740/25) за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення об'єднати в одне провадження, об'єднаному провадженню присвоїти номер № 164/1412/25 (провадження №3/157/707/25).
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Камінь-Каширський районний суд Волинської області.
Дата складення повного тексту постанови - 28 серпня 2025 року.
Суддя: О.В. Антонюк