27 серпня 2025 р. № 400/6365/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., в спрощеному позовному провадженні розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ,
провизнання протиправним рішення, оформлене протоколом від 17.06.2025 № 42, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1 або ІНФОРМАЦІЯ_3 ), в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , яке ухвалене протоколом від 17.06.2025 р. № 42 про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 ;
- зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_4 надати ОСОБА_1 , відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.1 ч.3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»
На обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що ним до ІНФОРМАЦІЯ_4 була подана заява про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі ст. 23 ч. 3 абз. 1 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та просив оформити довідку про відстрочку від призову на військову службу , в порядку визначеному постановою КМУ від 16.05.2024 №560 оскільки він здобуває вищу освіту у вищому навчальному закладі “Міжнародний технологічний університет “Миколаївська політехніка» у послідовності, визначеній ст. 10 ч. 2 Закону України “Про освіту».
Рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , оформленим протоколом від 17 червня 2025 р. №42, позивачу відмовлено в наданні такої відстрочки у зв'язку з порушенням послідовності здобуття освіти, при цьому, такий висновок зроблено відповідачем виключно на підставі даних, які містяться в довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №644725 від 13.05.2025 року .
Позивач наполягає на тому, що ним не порушена послідовність здобуття освіти, визначена Законом України “Про освіту», а тому відмова у наданні відстрочки з цих підстав носить протиправний характер. Також позивач вказує, що позивач вже звертався до суду з аналогічних питань справа №400/6130/24, однак при зверненні на підставі рішення суду до відповідача з приводу отримання відстрочки вказане рішення суду відповідачем до уваги не бралося взагалі при винесенні оскаржуваного рішення № 42 про відмову у наданні відстрочки.
Відповідач подав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову та зазначив, що пояснив, що ОСОБА_1 був відрахований з навчально-наукового інституту автоматики та електроніки Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова, за освітньо-кваліфікаційними рівнем “бакалавр» за невиконання навчального плану з 29 січня 2015 р., а тому інформація з довідки про порушення ним послідовності здобуття освіти є вірною, тому право на відстрочку у позивача відсутнє.
Під час розгляду справи судом задоволена заява ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
ОСОБА_1 , перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , отримавши рішення суду по справі №400/6130/24 подав заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст. 23 ч. 3 абз. 1 Закону України “Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку».
18 червня 2025 р. ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив позивача про те, що протоколом від 17 червня 2025 р. № 42 комісія ІНФОРМАЦІЯ_4 прийняла рішення про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період і позивач підлягає призову на військову службу на загальних підставах. Причиною відмови вказано порушення послідовності здобуття позивачем освіти.
Спірні правовідносини між сторонами склались з приводу наявності у позивача права на відстрочку як здобувача вищої освіти та дотримання ним послідовності здобуття такої освіти, визначеної законодавством.
Згідно зі ст. 65 Конституції України, Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Статтею 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 р. № 2102-ІХ, з 5 год. 30 хв. 24 лютого 2022 р. строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався.
Одночасно, ст. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 65/2022 “Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 3 березня 2022 р. № 2105-ІХ, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Пунктом 56 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Порядок № 560) передбачено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В свою чергу ст. 23 ч. 3 абз. 1 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Отже, для надання відстрочки за наведеною нормою потрібна одночасна наявність 3 умов:
1) особа є здобувачем або професійної (професійно-технічної), або фахової передвищої, або вищої освіти;
2) навчання відбувається за денною або дуальною формою;
3) особою здобувається рівень освіти, вищій ніж раніше здобутий, з дотриманням послідовності рівнів освіти, визначеної ст. 10 ч. 2 Закону України “Про освіту».
Стаття 10 ч. 2 Закону України “Про освіту» встановлює такі рівні освіти: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Як слідує з довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 12 червня 2024 р. № 65340, 20 червня 2009 р. ОСОБА_1 закінчив Баштанську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 1 Баштанської районної ради Миколаївської області та отримав свідоцтво про базову загальну середню освіту. 28 травня 2011 р. ОСОБА_1 отримав атестат про повну загальну середню освіту, виданий тим же навчальним закладом.
В 2011 р. ОСОБА_1 був зарахований до Навчально-наукового інституту автоматики та електротехніки Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова за напрямом “Приладобудування», спеціальність “Прилади і системи точної механіки» на денну форму навчання, для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр». Наказом від 30 січня 2015 р. ОСОБА_1 був відрахований з навчального закладу за невиконання навчального плану.
12 червня 2024 р. ОСОБА_1 уклав договір про надання освітніх послуг № 802 з вищим навчальним закладом “Міжнародний технологічний університет “Миколаївська політехніка», за умовами якого він був зарахований на 1 курс денної форми навчання університету за спеціальністю “Фізична реабілітація», ступінь вищої освіти “Бакалавр».
Підстави для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації визначені статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до п.1 ч.3 цієї статті 3 призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Відповідно до п.62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №60 (далі - Порядок №560), здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.
Аналіз наведених нормативних положень свідчить про те, що право на відстрочку від призову мають ті особи, які здобувають рівень освіти вищий, ніж той, який вони здобули раніше, виходячи з градації рівнів освіти, яка встановлена частиною 2 статті 10 Закону
України «Про освіту».
Оскільки попередньо здобутий позивачем рівень освіти є - базова середня освіта, то навчання позивача в Міжнародному технологічному університеті «Миколаївська політехніка» на денній форми навчання за спеціальністю «Фізична реабілітація», ступінь вищої освіти - «Бакалавр» є здобуттям позивачем рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий ним рівень освіти, що в свою чергу надає позивачу право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.1 ч.3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Суд вказує, що для встановлення факту дотримання послідовності здобуття освіти необхідно враховувати лише раніше здобуті рівні освіти, тобто завершене навчання, яке підтверджено документом державного зразка - дипломом чи свідоцтвом.
Той факт, що у 2011 році позивач був зарахований до Навчально-наукового інституту автоматики та електротехніки Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова за напрямом «Приладобудування», спеціальність «Прилади і системи точної механіки» на денну форму навчання, для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр», а в 2015 був відрахований з цього навчального закладу, не свідчить про те, що позивач здобув таку освіту, оскільки таке навчання не було завершене, і позивач не отримував відповідного диплому про такий рівень освіти.
Суд вважає помилковим посилання відповідача на порушення позивачем послідовності здобуття освіти на те, що між базовою загальною середньою освітою, яку здобув позивач, закінчивши Баштанську загальноосвітню школу, та першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти, який здобуває позивач на даний час, є ще 5 рівнів освіти, які передбачені частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту», оскільки правило дотримання послідовності здобуття освіти не вимагає, щоб особа послідовно здобувала всі рівні освіти, які передбачені цією нормою, а передбачає, щоб наступний рівень освіти був вищий за вже здобутий рівень.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.1 ч.3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а тому прийняте комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 рішення про відмову в наданні позивачу такої відстрочки від 17.06.2025 №42 є неправомірним.
Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154 (далі - Положення №154) встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до п.57 Порядку № 560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Суд вважає, що створена при ІНФОРМАЦІЯ_5 на виконання вимог п.57 Порядку №560 комісія для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову вирішує питання, які віднесені до основних функцій та завдань такої РТЦК, тобто є складовою частиною ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому належним відповідачем - суб'єктом владних повноважень, який має відповідати за позовом у цій справі, є ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В спірних правовідносинах ІНФОРМАЦІЯ_6 в особі комісії з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не наділена такими дискреційними повноваженнями, оскільки наявність у позивача права на відстрочку від призову на підставі п.1 ч.3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зобов'язує останню прийняти лише одне можливе рішення про надання позивачу такої відстрочки.
У даній справі ефективним способом судового захисту, який забезпечить поновлення порушеного права і одержання позивачем бажаного результату, має бути зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_7 надати позивачу відстрочку від призову на підставі п.1 ч.3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Сплачена позивачем сума судового збору за подання позову в розмірі 1731,68 грн.,(968,96грн+762,72грн), підтверджуються долученими до справи платіжними квитанціями, і підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Що стосується заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 10 000,00 грн., то оцінка судом таких витрат здійснюється згідно положень статті 139 КАС України на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) з урахуванням таких критеріїв: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, згідно частин 6 та 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач не подавав клопотань щодо зменшення заявлених позивачем витрат на правничу допомогу з обґрунтуваннями їх неспівмірності.
До матеріалів справи долучені докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, а саме: договір про надання правничої допомоги №99 від 18.06.2025 року; додаткова угода №1, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №323; ордер на надання правничої допомоги у Миколаївському окружному адміністративному суді серії ВЕ
№1159455 від 19.06.2025 року; платіжна інструкція від 19.06.2025.
Отже, враховуючи надані представником позивача докази витрат на правничу допомогу та враховуючи категорію, складність справи,суд вважає за можливе присудити на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу по цій справі в сумі 10000 грн. та саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є пропорційним до предмета спору та затраченого адвокатом часу.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) задовольнити.
2. Визнати протиправними рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке ухвалене протоколом від 17 червня 2025 року № 42 про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_8 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.1 ч.3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1 731,68 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.М. Мельник