27 серпня 2025 р. № 400/8341/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом від 29.07.2025 року № 51; зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оформлене протоколом від 29 липня 2025 року № 51; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . З метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», звернувся з заявою до відповідача, оскільки зайнятий постійним доглядом за хворим батьком та матір'ю які потребують постійного догляду.
Відповідач надав відповідь про відмову у наданні відстрочки на підставі п. 9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Причиною відмови у наданні відстрочки вказано, що є інші невійськовозобов'язані члени родини, які можуть здійснювати догляд. Позивач не погоджується із рішенням Комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 29.07.2025 №51 звернувсядо суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою суду від 06.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання. Відповідач надав відзив на позовну заяву просить в задоволенні позову відмовити, вказує на те, що позивач не надав відомості про те, що на підставі заяв родичів (рідної сестри) позивача про надання соціальної послуги за місцем проживання підрозділ з питань соціального захисту населення оцінив потреби особи/сім'ї у соціальних послугах та ухвалив рішення про надання заявником соціальних послуг з постійного догляду за одним із хворих батьків. Відсутні дані, що позивач як надавач соціальних послуг звертався із заявою до компетентних органів, був включений до реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг або отримав відповідну відмову. Надані заявником докази не свідчать, що він використав позасудовий порядок встановлення факту того, що він є єдиною особою, яка зайнята постійним доглядом за хворими батьком який потребує постійного стороннього догляду, просить в задоволенні позову відмовити.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, викладені сторонами у заявах по суті справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
Позивач ОСОБА_1 , має батьків інвалідів, звернувся з заявою до відповідача щодо отримання відстрочки від призову на службу під час мобілізації відповідно до п.9 ч.1 ст.23 ЗУ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Однак відповідач відмовив йому у наданні відстрочки. Позивач з вказним не погодився звернувся досуду за захистом свої правю
З матеріалів справи встановлено, що позивач має батьків, які потребують постійний сторонній догляд.
Мати позивача - ОСОБА_2 , є людиною з інвалідністю ІІ групи, яка встановлена безстроково, що підтверджується Довідкою до акту огляду медико- соціальною експертною комісією серії 12ААВ № 651746, виданою 25.04.2023 р. Міжрайонною медико -соціальною експертною комісією № 2.
Відповідно до висновку лікарсько-консультативної комісії ОСОБА_2 за станом здоров'я визначено потребу у постійному стороннього догляді, що підтверджується Витягом з постанови ЛКК КНП ММР «ЦПМСД №6» від 02.07.2025 р. № 78/10
Батько позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 також є людиною з інвалідністю ІІІ групи, яка встановлена до 01 листопада 2025 р, що підтверджується Довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ № 524403, виданою 26.11.2024 р. Міжрайонною медико -соціальною експертною комісією № 2
Відповідно до висновку лікарсько-консультативної комісії ОСОБА_3 за станом здоров'я визначено потребу у постійному стороннього догляді, що підтверджується Витягом з постанови ЛКК КНП ММР «ЦПМСД №6» від 09.07.2025 р. № 81/13
Також, позивач має рідну сестру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 27.01.1989 р. Відділом РАГС Баштанського райвиконкому Миколаївської області (копія додається) та Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 15.07.2016 р. Баштанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (копія додається). Сестра позивача - ОСОБА_4 має на утриманні сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого 23.01.2021 р. Баштанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (копія додається). ОСОБА_5 має дитячий церебральний атактичний параліч, у зв'язку з чим визнаний дитиною-інвалідом, що підтверджується медичним висновком про дитину-інваліда № 6 (І) від 26.02.2024 р., виданим КНП «Баштанська багатопрофільна лікарня» Баштанської міської ради Миколаївської області (копія корінця додається) та Консультаційним висновком спеціаліста Центральної ЛКК з дитячої інвалідності № 143 від 22.02.2024 р., виданим КНП «Миколаївська обласна клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради.
Позивач має хворих батьків з інвалідністю ІІІ та ІІ групи, що підтверджується Довідками до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, та за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду, що підтверджується вищевказаними висновками лікарсько- консультативних комісій.
Таким чином, визначені пунктом 9 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» вимоги до осіб, які потребують стороннього постійного догляду, позивачем дотримані та підтверджені відповідними медичними документами.
Щодо сестри позивача, вона не може здійснювати постійний догляд за хворими батьком та матір'ю, оскільки у неї на утриманні перебуває дитина з інвалідністю, що потребує постійного догляду з огляду на особливості хвороби.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно з частинами 2, 3, 5, 7 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено воєнний стан на території України з 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому, воєнний стан було продовжено. На час розгляду справи воєнний стан в Україні триває.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.
На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (далі - Закон № 3543-ХІІ), який визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, .
За приписами ст.1 Закону № 3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до частини 5 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154 (далі - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 8 цього Положення визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Згідно з пунктом 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
У статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" наведені підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та передбачені категорії військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Зокрема, згідно з частиною 1 цієї статті (у редакції Закону України від 11.04.2024 року №3633-IX, який набрав чинності 18.05.2024 року) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:
9) зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду.
Згідно з частинами 7, 8 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560), яким врегульовано процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Як визначено у п. 56, 57, 58, 58-1, 59-61, 64, 65 Порядку №560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
- голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
- члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Військовозобов'язані, зайняті постійним доглядом за хворим батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), у випадках, передбачених пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), про відсутність інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати постійний догляд за хворим батьком чи матір'ю дружини (чоловіка). Військовозобов'язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю, не зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), інформацію про інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати постійний догляд.
Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов'язаного, який відповідно до закону зобов'язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов'язаного на військовому обліку, родинні зв'язки військовозобов'язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов'язаний утримувати військовозобов'язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано, зареєстровано за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання військовозобов'язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовозобов'язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", та не отримують компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються за встановленням факту здійснення постійного догляду із заявою у довільній формі на ім'я керівника виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, районної у м. Києві військової адміністрації за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання особи, зазначеної у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", за якою здійснюється догляд. У заяві повинні бути зазначені такі відомості про військовозобов'язаного, який здійснює постійний догляд: прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); відомості про особу, за якою здійснюється постійний догляд (прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).
Військовозобов'язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", до заяви, зазначеної в абзаці першому цього пункту, додають документи, визначені у підпунктах 9 і 14 додатка 5 (крім акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
Районні, міські держадміністрації (військові адміністрації), виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад для розгляду документів щодо встановлення факту здійснення військовозобов'язаним постійного догляду за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", утворюють постійно діючу комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду.
Комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду здійснює розгляд заяви протягом десяти календарних днів з дати її подання.
До складу комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду можуть входити депутати місцевої ради, представники виконавчих органів місцевого самоврядування, громадських організацій загальною чисельністю не менше ніж п'ять осіб.
Під час своєї роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду:
- відвідує місце проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов'язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду;
- перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за особою, за якою здійснює догляд військовозобов'язаний, за її задекларованим/зареєстрованим місцем проживання.
За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду складає та надає військовозобов'язаному акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
У додатку 5 до Порядку №560 наведений перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Так, згідно з підпунктом 9 пункту 1 додатку 5 документами, що підтверджують право на відстрочку для категорії осіб, передбаченої пунктом 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", є:
-для особи, яка потребує постійного догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ;
-для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд);
-для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір'ю дружини (чоловіка),- документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім'ї (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу іншого працездатного члена сім'ї в постійному догляді або свідоцтво про смерть такого члена сім'ї, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
Судом встановлено, що у спірному випадку, позивач ОСОБА_1 , який є військовозобов'язаним, звернувся до відповідача із заявою від 25.07.2025 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", як такому, що зайнятий постійним доглядом за своїм хворими батьками.
До своєї заяви зокрема надав необхідні документи, однак отримав відмову у надання відстрочки, мотивовану наявністю у заявника сестри з числа невійськовозобов'язаних, яка відповідно до вимог Постанови КМУ від 16.05.2024 року №560, зобов'язана здійснювати догляд за батьками.
Разом з цим, в контексті оцінки правомірності та обґрунтованості прийнятого відповідачем рішення, за результатом розгляду заяви позивача, суд звертає увагу, що наведені вище судом приписи Постанови № 560 в частині переліку документів, які має надати заявник з метою отримання відстрочки на підставі п.9 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» через наявність такої обставини як зайнятість постійним доглядом за хворими батьками які за висновками ЛКК КНП ММР «ЦПМСД №6» потребують постійного догляду, повністю узгоджуються із пунктом 9 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII та уточнюють, які саме документи має подати військовозобов'язаний, задля реалізації права на відстрочку від призову під час мобілізації.
Із системного аналізу норми пункту 9 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII слідує, що така визначає різні групи осіб за якими може здійснювати догляд військовозобов'язаний та набувати право на відстрочку.
Такими особами є зокрема: 1) хвора дружина (чоловік) військовозобов'язаного, його дитина та/або його батько чи матір; 2) батько чи матір дружини (чоловіка) військовозобов'язаного.
При цьому, нормами Додатку №5 Постанови №560 чітко встановлено, які саме документи відносно вказаних вище груп слід надати військовозобов'язаному для отримання відстрочки від призову під час мобілізації.
Тобто, наведені вище приписи як Закону №3543-XII, так і Порядку № 560 розмежовують як категорії осіб, за якими має здійснювати догляд військовозобов'язаний для отримання права на відстрочку, так і необхідні для цього документи, які він має надати до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Зокрема, у разі здійснення догляду за своїми за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю для надання відстрочки від призову на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII для особи яка зайнята доглядом достатньо лише документа, який підтверджує родинні зв'язки; для особи, яка потребує догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді.
Водночас у разі здійснення догляду за батьком чи матір'ю дружини (чоловіка) необхідно надати і документ, що підтверджує неможливість здійснення догляду іншим працездатним членом сім'ї, який зобов'язаний здійснювати догляд.
Із наведеного вище слідує, що під час мобілізації військовозобов'язані, які, зокрема зайняті постійним доглядом за своїми хворими батьками який за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду, не підлягають призову на військову службу, а для набуття права на відстрочку такій особі достатньо надати лише документ, який підтверджує родинні зв'язки та документ про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, а для особи яка потребує догляду - довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді.
Отже, оскільки, як встановлено судом з наданих позивачем документів, та не спростовано відповідачем, позивач до заяви від долучав, необхідні документи, які підтверджують статус батьків позивача як особи з інвалідністю ІІ та ІІІ групи із вказівкою про потребу у постійному сторонньому догляді можна вважати, що наданих позивачем документів було достатньо для прийняття рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII.
Варто зазначити, що розглядаючи заяву позивача Комісія не надала оцінки жодному із наданих позивачем до заяви документів, зокрема, медичний висновок дитини інваліда сестри позивача, який підтверджує той факт, що вона здійснює постійний догляд за своєю хворою дитиною і не має змоги це робити з батьками, що, в сукупності з іншими документами, дає підстави для надання позивачу відстрочки на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII.
Отже, Комісія не надала оцінки факту здійснення позивачем догляду (постійного догляду) саме за своїми батьками, поставивши у залежність отримання відстрочки від призову під час мобілізації від наявності інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати догляд за батьками інвалідами .
Таким чином, наявність сестри у позивача, яка є невійськовозобов'язаною, не є підставою для відмови у наданні відстрочки позивачу, оскільки, як вже зазначалось вище, п.9 ч.1 ст.23 Закону №3543-ХІІ не передбачає у випадку здійснення військовозобов'язаним постійного догляду за своїми хворими батьками такої умови, як відсутність інших працездатних осіб, які зобов'язані утримувати особу, яка потребує постійного догляду.
Отже, спірне рішення є необґрунтованим, прийнятих без врахування всіх обставин.
Оскільки відмова позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період не узгоджується зі вказаними вище вимогами законодавства і такі дії вчинені шляхом видання відповідного рішення, це рішення підлягає скасуванню як протиправне.
Вирішуючи питання щодо способу захисту порушеного права позивача, суд, виходячи з досліджених в ході розгляду справи документів, підтверджуючих право позивача на відстрочку, вважає за можливе прийняти рішення про зобов'язання Комісії надати позивачу, відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, за наслідками судового розгляду справи, суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності прийняття оскаржуваних рішень, відтак позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування спірних рішень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи те, що за наслідками розгляду справи суд прийшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, наявні передбачені КАС України підстави для відшкодування позивачу понесених ним витрат зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оформлене протоколом від 29 липня 2025 року № 51.
3.Зобов'язати Комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати в розмірі 968,96 грн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.М. Мельник