28 серпня 2025 рокусправа № 453/361/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., розглянув в місті Львові в порядку спрощеного провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач) в якому просить зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, як таку, що за правом належить її чоловіку ОСОБА_2 - військовослужбовцю, який зник безвісти. На обгрунтування позовних вимог зазначила, що є дружиною військовослужбовця ОСОБА_2 , який 02.04.2023 року зник безвісти під час виконання бойового завдання. Військова частина НОМЕР_1 за її заявою здійснила виплату грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік, але безпідставно не виплатила таких допомог за 2023 рік, які належать до виплати її чоловіку як зниклому безвісти військовослужбовцю.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Стверджує, що військова частина НОМЕР_1 провела виплату позивачці допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, які належать її чоловікові за 2024 рік у повному обсязі. Вказана виплата проведена у 2024 році. Відповідно до наказу Міністра Оборони України №260 від 07.06.2018 (зі змінами) виплата грошової допомоги для оздоровлення виплачується військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік в розмірі місячного грошового забезпечення. Відповідно до пункту 6 окремого рішення Міністра Оборони України за номером 183/уд від 16.01.2024 року, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачується лише один раз у 2024 році сім'ям військовослужбовців, які визнані безвісно відсутніми, якщо дана подія настала у 2024 році або у 2023 році, та за умови, що право на отримання зазначеної допомоги не було реалізовано у рік настання події.
Ухвалою про витребування доказів від 08.07.2025 року суд витребував у ІНФОРМАЦІЯ_1 письмові докази щодо нарахованого та виплаченого ОСОБА_2 грошового забезпечення за спірний період з січня 2022 року по вересень 2023 року, оскільки у цей період військова частина НОМЕР_1 перебувала у підпорядкуванні та на повному фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд з'ясував зміст позовних вимог та заперечень на позов, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
ОСОБА_1 є дружиною військовослужбовця ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с. 25).
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин та сповіщення сім'ї (близьких родичів) про зниклого безвісти від 04.04.2023 №1277 ОСОБА_2 вважається зниклим безвісти 02.04.2023 року при виконанні бойового завдання за призначенням під час військових дій на території України поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області (а.с. 19, 30).
ОСОБА_1 звернулася із заявою від 07.11.2024 до командира ВЧ НОМЕР_1 про виплату їй грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, які належать її чоловікові ОСОБА_2 , який зник безвісти 02.04.2023 року (а.с. 28). ВЧ НОМЕР_3 надіслала заявниці лист від 04.11.2024 (а.с.4), відповідно до якого роз'яснила можливість отримати відповідні допомоги за 2024 рік та неможливість їх виплати за 2023 рік.
ВЧ НОМЕР_1 здійснила у грудні 2024 року нарахування та виплату позивачці грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік у розмірі 47898,46 грн., що підтверджується довідкою про грошове забезпечення ОСОБА_2 (а.с. 41) та випискою з карткового рахунку (а.с. 27).
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:
Частиною четвертою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), відповідно до якої, серед іншого, встановив, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 3 Постанови № 704 виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260), який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 260 Грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Пунктом 1 розділу XXIII Порядку № 260 встановлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги (пункт 6 розділу XXIII Порядку № 260).
Відповідно до пункту 1 розділу XXIV Порядку № 260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (пункт 7 розділу XXIV Порядку № 260).
З метою забезпечення виконання поставлених перед Міністерством оборони України завдань щодо своєчасної виплати військовослужбовцям і працівникам належних видів грошового забезпечення та заробітної плати Міністр оборони України прийняв окреме доручення № 2683/з від 01.02.2023, яким врегульовані питання виплати грошового забезпечення станом на 2023 рік та окреме доручення № 183/уд від 16.01.2024, яким врегульовані питання виплати грошового забезпечення станом на 2024 рік.
Відповідно до абзацу 9 пункту 6 окремого доручення 2683/з матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових питань в 2023 році виплачувати в розмірі місячного грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, які захоплені в полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) чи заручниками, а також інтернованим в нейтральних державах або визнані безвісно відсутніми.
Відповідно до абзацу 9 пункту 6 окремого доручення № 183/уд матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових питань виплачувати в розмірі місячного грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, які захоплені в полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) чи заручниками, а також інтернованим в нейтральних державах або визнані безвісно відсутніми. Матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань виплачується один раз у 2024 році за однією з вищезазначених підстав внаслідок події, яка настала у 2024 році або у 2023 році, та за умови, що право на отримання зазначеної допомоги не було реалізовано у рік настання події (крім підстав зазначених в абзацах четвертому та дев'ятому цього пункту).
Розділом ХХХ Порядку № 260 врегульоване питання виплата грошового забезпечення в разі захоплення в полон чи заручниками, смерті (загибелі) військовослужбовців або якщо вони визнані безвісно відсутніми чи оголошені померлими. Відповідно до пункту 2 цього розділу грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується зазначеним в пункті 1 цього розділу членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату.
Відповідно до пункту 1 цього розділу у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей.
Грошове забезпечення військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно), а також інтернованим в нейтральних державах або безвісно відсутнім, виплачується відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884, військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 884 виплата визначеним особам грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) щодо військовослужбовців, зниклих безвісти, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або дати складення актового запису про смерть включно.
При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:
відповідно до матеріалів справи суд встановив, що ОСОБА_2 є зниклим безвісти з 02.04.2023 року, що підтверджується відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин та сповіщення сім'ї (близьких родичів) про зниклого безвісти від 04.04.2023 № 1277. Військова частина НОМЕР_1 на підставі заяви ОСОБА_1 , дружини зниклого безвісти ОСОБА_2 , у грудні 2024 року нарахувала та виплатила їй грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік у розмірі 47898,46 грн., що підтверджується довідкою про грошове забезпечення ОСОБА_2 (а.с. 41) та випискою з карткового рахунку (а.с. 27), але не здійснила виплати вказаних допомог за 2023 рік.
Спірним у цій справі є питання наявності/відсутності підстав для нарахування та виплати позивачці як дружині зниклого безвісти військовослужбовця, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік.
Щодо виплати одноразової допомоги для оздоровлення, то суд зазначає, що порядок її виплати визначений у розділі XXIII Порядку № 260, де вказано, що грошова допомога для оздоровлення виплачується один раз на рік в розмірі місячного грошового забезпечення військовослужбовцям, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки. Крім того, Порядок № 260 містить окремий розділ, який регулює питання виплати грошового забезпечення у випадку визнання військовослужбовців безвісно відсутніми (розділ ХХХ); у пункті 2 цього розділу передбачено, що грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня визнання його судом безвісно відсутнім, виплачується зазначеним в пункті 1 цього розділу членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату. У свою чергу, пунктами 3,5 Порядку № 884 визначено, що виплата грошового забезпечення здійснюється з дня зникнення безвісти, визначеним особам за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації). Виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) щодо військовослужбовців, зниклих безвісти, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або дати складення актового запису про смерть включно.
Отже, в сукупності зазначені норми свідчать про те, що сім'ї військовослужбовця, який зник безвісти, щомісячно продовжує нараховуватися та виплачуватися грошове забезпечення військовослужбовця, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, починаючи з дати зникнення його безвісти і до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім.
Оскільки грошова допомога для оздоровлення належить до таких додаткових видів грошового забезпечення, то відповідно до положень Порядку № 260 та Порядку № 884, така мала бути нарахована та виплачена ОСОБА_1 як у 2023, так і 2024 році. Тому відповідач протиправно не виплатив вказаної допомоги позивачці за 2023 рік.
Щодо виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, то відповідно до розділу XXIV така виплачується військовослужбовцям один раз на рік, розмір та порядок виплати якої встановлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України. Так, Міністр оборони України у 2023 році прийняв окреме доручення № 2683/з від 01.02.2023, яким врегульовані питання виплати грошового забезпечення станом на 2023 рік, згідно з абзацом 9 пункту 6 якого матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань в 2023 році виплачується в розмірі місячного грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, які захоплені в полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) чи заручниками, а також інтернованим в нейтральних державах або визнані безвісно відсутніми. Оскільки ОСОБА_2 зник безвісти 02.04.2023 року, цієї допомоги за 2023 рік не отримував, тому відповідно до окремого доручення Міністра оборони України № 2683/з відповідач повинен був виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік.
Суд констатує, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік виплачена позивачці, що не заперечується сторонами справи та підтверджується наданими доказами, тому спору щодо виплати цієї допомоги за 2024 рік у цій справі немає. Тому посилання відповідача на пункт 6 окремого доручення Міністра оборони України № 183/уд від 16.01.2024 є помилковим, а відповідний підзаконний НПА є таким, що не регулює спірні правовідносини, оскільки це рішення МОУ регулює порядок виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік, а не за 2023 рік.
Таким чином, враховуючи норми Порядку № 260, Порядку № 884 а також положення окремого доручення Міністра оборони України № 2683/з від 01.02.2023, військова частина НОМЕР_1 при виплаті на підставі заяви ОСОБА_1 грошового забезпечення за 2023 рік протиправно ухилилася від виплати грошової допомоги для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік.
Підсумовуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , тому такі підлягають до задоволення у повному обсязі. Суд на підставі ст.ст. 9, 245 КАС України при формулюванні резолютивної частини рішення обирає спосіб захисту прав, свобод, інтересів особи, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору за подання цього позову, а сторони не надали суду доказів понесення інших видів судових витрат, суд не має підстав розподіляти такі витрати між сторонами.
Керуючись ст.ст. 19-22,25-26,90,139,229,241-246,250,251,255,295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає в ухиленні від нарахування та виплати ОСОБА_1 як дружині зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 , грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) нарахувати на виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік.
Судові витрати не розподіляти.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович