28 серпня 2025 рокусправа № 380/20634/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м.Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування акта, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: пл. Генерала Григоренка, 3, м.Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40108833), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати Акт №143 від 12.08.2024 за формою Н-1/НПВ розслідування нещасного випадку, який стався в ніч на 28.08.2021 з ОСОБА_1 , зобов'язавши, службових осіб ГУНП у Львівській області провести розслідування нещасного випадку, що стався в ніч на 28.08.2021 із оперуповноваженим СКП ВП № 2 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Манівським Романом Олександровичем, та з урахуванням висновків суду скласти за його результатами Акт за формою ПВ (Н-1/ПВ).
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що після отримання вироку Сихівського районного суду м. Львова від 30.05.2024 у справі № 464/6312/21, де ОСОБА_1 був потерпілим/цивільним позивачем, за наслідками розслідування нещасного випадку, який мав місце 28.08.2021, відповідачем 12.08.2024 було складено спірний акт за формою Н-1/НПВ.
Відповідно до абз. 2 п. 7 вказаного акту Комісія дійшла висновку, що нещасний випадок з позивачем стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням ОСОБА_1 службових обов'язків, попри наявність висновків дисциплінарної комісії ГУНП з питань проведення службового розслідування від 28.09.2021 про те, що за обставин отримання позивачем тілесних ушкоджень, в діях позивача порушення службової дисципліни не виявлено, про що також зазначено у резолютивній частині (абз. 1 п. 7) оскаржуваного акту від 12.08.2024.
Підставою прийняття відповідачем рішення у формі Акту про відмову визнати той факт, що нещасний випадок пов'язаний з виконанням позивачем службових обов'язків, (що було-б наслідком складання Акту за іншою формою (ПВ (Н-1/ПВ) є те, що дії заподіювача (-ів) шкоди ОСОБА_1 на думку Комісії, були кваліфіковані судом за іншою частиною, статті КК України, аніж 345 КК України.
Вказану відмову, з огляду на обставини, встановлені висновком службового розслідування ГУНП у Львівській області від 28.09.2021, обставини, встановлені вироком Сихівського районного суду м. Львова від 30.05.2024 у справі № 464/6312/21, а також в Акті № 143 розслідування нещасного випадку від 12.08.2024, позивач вважає протиправною, а тому просить позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою судді від 14.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що предметом спору в цій справі є доводи позивача про те, що 28.08.2021 ОСОБА_1 отримано тілесне ушкодження, ножове поранення саме в період проходження служби, оскільки здійснював дії з припинення правопорушення у вільний від служби час, що підпадає під обставини настання нещасного випадку в період проходження служби (п. 7 розділу ІІІ Порядку №705).
Водночас, відповідач із наведеною аргументами позивача не погоджується, з огляду на наступне. Під час проведення розслідування встановлено, що 28.08.2024 до ГУНП у Львівській області надійшла інформація про те, що цього ж дня оперуповноважений СКП відділу поліції №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження. Наказом ГУНП у Львівській області №3337 від 31.08.2024 створено комісію з розслідування нещасного випадку. 28.08.2021 СВ ВП №2 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області відомості про зазначені кримінальні правопорушення внесено до ЄРДР за №1202114140000071 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК України, в подальшому затриманим громадянам ОСОБА_2 оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 345 КК України та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на два місяці.
Під час службового розслідування проведено психодіагностичне вивчення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , за результатами якого встановлений прогноз службової успішності - ІІ ступеня (займаній посаді відповідає). За місцем проходження служби старший лейтенант поліції ОСОБА_1 характеризується позитивно. 29 жовтня 2021 року на засіданні комісії з розслідування нещасного випадку із ОСОБА_1 (протокол №2) визначено, що станом на дату проведення засідання членами комісії з розслідування нещасного випадку здійснено усі заплановані заходи з розслідування, однак прийняти остаточне, об?єктивне рішення щодо кваліфікації нещасного випадку з ОСОБА_1 не видається можливим через відсутність результатів судового розгляду у кримінальному провадженні, де потерпілим проходить ОСОБА_1 , через що членами комісії з розслідування нещасного випадку проголосовано рішення про прийняття остаточної кваліфікації нещасного випадку з ОСОБА_1 після надходження до комісії вироку суду за результатами розгляду кримінального провадження №1202114140000071.
Вироком Сихівського районного суду м. Львова у справі №464/6312/21, який набрав законної сили 02.06.2024, вручено сторонам 11.07.2024, обвинувачених (заподіювачів шкоди) засуджено до реальної міри покарання.
Вивченням вироку суду у згаданій справі встановлено, що обвинувачені були засуджені по ч.1 ст. 121, ч.1 ст. 122, ч.4 ст. 296, ч. 2 ст. 345 КК України за фактом умисного заподіяння 28.08.2021 та 29.08.2021 працівникам правоохоронного органу легких тілесних ушкодженнь, у зв?язку із виконанням працівником службових обов?язків (у даному випадку працівникові Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, а не потерпілому, старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 ).
Відтак, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , який прооперований та госпіталізований у реанімаційне відділення КНП « 8-ма міська клінічна лікарня м. Львова», де у останнього взято кров на етанол (кров на етанол від 30.08.2021 №5499 - 0,47%), де з місця події СОГ відділу поліції №2 Львівського РУП №2 ГУНП вилучено: три гільзи з маркуванням «Форт 9мм Р.А», чотири змиви з речовиною бурого кольору та мобільний телефон «Нокія», на момент отримання тілесних ушкоджень перебував поза службою, в цивільному одязі, без вогнепальної зброї. Спецзасіб для відстрілу гумових куль марки «Форт-17Р», серія НОМЕР_2 , ОСОБА_1 використувався на підставі дозволу №M-1381 від 11.09.2017, строком до 12.11.2023.
Відтак, комісією та судом у кримінальній справі не встановлено, що ОСОБА_1 діяв як поліцейський з виконанням ним службових обов?язків (спецзасіб знаходився у власності позивача, без однострою, поза робочим часом, без виконання службових завдань, що не заперечується позивачем у поданих пояснення під час службового розслідування та пояснень в суді та поданою позовною заявою).
Повідомляє, що ОСОБА_1 не вживав заходи щодо боротьби зі злочинністю, не виконував інші завдання та повноваження поліції, визначені Законом №580-VIII, які в тій, чи іншій мірі могли обумовити настання нещасного випадку. В даному випадку подію 28.08.2021 кваліфікували за ст. 296 КК України, а не за ст. 345 КК України, оскільки, позивач діяв в межах необхідної самооборони.
Враховуючи вищенаведене та досліджені комісією під час розслідування нещасного випадку докази, комісія з розслідування нещасного випадку, складаючи акт Форми Н-1/НПВ від 12.08.2024 розслідування нещасного випадку щодо позивача належним чином надала оцінку обставинам, а тому відсутні правові підстави для визнання протиправними дій відповідача та зобов?язання повторного проведення розслідування. Відтак, просить суд відмовити в задоволенні позову.
Від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення, у яких повідомляє, що обставиною настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов'язків є виконання потерпілим поліцейським завдань та повноважень поліції, зокрема здійснення діяння з припинення правопорушення у вільний від служби час.
Зазначає, що сама кваліфікація кримінального правопорушення за якою розглянуто судову справу, де потерпілим є ОСОБА_3 не може ставитись у залежність з настанням події нещасного випадку, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, як і обставина наявності алкоголю у поліцейського який перебуває поза службою. При цьому, спеціально алкоголю ОСОБА_3 поза службою не вживав, що пояснив ще на стадії службового розслідування.
Зокрема, обставини потрапляння до організму етанолу пояснюються тим, що стороння особа, бачучи пораненого ОСОБА_4 , простягнула йому пляшку з рідиною, яку останній сприйняв за воду (це було предметом службового розслідування, за висновками якого: в діях довірителя дисциплінарний проступок відсутній).
Звертає увагу, що поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій, зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Отже, ОСОБА_3 , будучи саме як поліцейським прийшов на допомогу цивільній особі, якому заподіювали ножові поранення, застосував до злочинців, (вироком суду визнано такими) в порядку визначеному Закону України «Про Національну поліцію» травматичну зброю, як до, так і після отримання ножових поранень та завершив застосовувати зброю виключно коли закінчились набої (з протоколу допиту Манівського в суді).
Навіть маючи проникаючі ножові поранення в ділянці паху, масивну кровотечу, ОСОБА_3 і надалі продовжив вчиняти дії по затримуванню двох злочинців, застосовував зброю, саме як поліцейський, вчинок якого заслуговує на повагу, а не на відмову у складанні Акту про те, що подія мала місце поза виконанням службових обов'язків.
До пояснення надає в якості доказів письмові та електронні докази, (стенограму та відео-запис допиту в суді ОСОБА_1 )., де останній пояснив усі обставини отримання ним поранення (з контексту: стій поліція, демонстрація зброї та поліцейського жетону, який перебувала на поясі потерпілого) відтак нападникам було достеменно відомо, що Манівський є поліцейським, що також вбачається з вироку суду.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 проходив службу на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області.
28 серпня 2021 року до ГУНП у Львівській області надійшла інформація про те, що цього ж дня оперуповноважений СКП відділу поліції №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження.
Наказом №3355 від 28.08.2021 призначено за даним фактом службове розслідування. Проведення службового розслідування доручено дисциплінарній комісії у складі: голова комісії - старший інспектор ВІОС УКЗ ГУНП майор поліції Шевчук Р.Р.; члени комісії - старший інспектор ВОС УКЗ ГУНП поліції Уніят Р.Р, начальник ОМВ УКР ГУНП капітан поліції Дмитрасевич О.Я., провідний спеціаліст сектору ДНОП УЛМТЗ ГУНП Підань А.В., старший психолог ВПЗ УКЗ ГУНП майор поліції ОСОБА_5 , інспектор ВПН УКЗ ГУНП капітан поліції ОСОБА_6 .
Того ж дня, 28.09.2021 начальником ГУНП у Львівській області затверджено висновок службового розслідування, за змістом якого службовим розслідуванням установлено, що 28.08.2021 близько 01:25 по вул. Сихівська, 12А, у м. Львові, громадяни ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснили напад на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та громадянина ОСОБА_9 із застосуванням предмету схожого на ніж, внаслідок чого ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді: «Проникаюча колото-різана рана лівої пахової ділянки з пошкодженням дна сечового міхура, термінального відділу тонкого кишківника. Внутрішньочеревна кровотеча. Гематома передміхорового простору».
З метою припинення правопорушення та відбиття нападу на себе і громадянина ОСОБА_9 , діючи в умовах необхідної оборони та крайньої необхідності, на підставі пп. а), г) п.10 розділу 3 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_1 було застосовано спецзасіб для відстрілу гумових куль марки «Форт-17Р», серія НОМЕР_2 на підставі дозволу №M-1381 від 11.09.2017, строком до 12.11.2023, при цьому, порушень службової дисципліни під час відбиття раптового нападу, з метою припинення протиправних дій громадян ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , вчинених із застосуванням предмету спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, зі сторони старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , не установлено.
Вирішено вважати, що оперуповноважений СКП ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 28.09.2021 застосував спеціальний засіб для відстрілу гумових куль марки «Форт-17Р» відносно громадян ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на підставі та в межах, передбачених ст.ст. 42,45 Закону України «Про Національну поліцію».
В подальшому, з метою проведення розслідування даного нещасного випадку згідно вимог наказу МВС України від 05.10.2020 №705 «Про затвердження Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими», наказом від 31.08.2021 №3337 створено комісію із розслідування нещасного випадку у складі: голова комісії - провідний спеціаліст сектору ДНОП УЛМТЗ ГУНІ у Львівській області державний службовець 4-го рангу ОСОБА_10 ; члени комісії: старший інспектор СКЗ ЛРУП №2 ГУНП майор поліції Володимир Ковальчин, старший інспектор ВІОС УКЗ ГУНП капітан поліції Роман Уніят.
Протоколом №2 від 29.10.2021 засідання комісії з розслідування нещасного випадку, що стався 28 серпня 2021 року о 01 год. 25 хв. з оперуповноваженим СКП відділу поліції №2 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , вирішено, що для прийняття об'єктивного рішення щодо кваліфікації НВ з ОСОБА_1 необхідно отримати копію вироку суду по результатам кримінального провадження №1202114140000071 по частині 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 345 КК України, де потерпілим проходить ОСОБА_1 , після чого прийняти остаточне рішення про кваліфікацію НВ із ним.
Вироком Сихівського районного суду м. Львова від 30.05.2024 у справі № 464/6312/21 (дата набрання законної сили: 02.07.2024) ОСОБА_8 визнано винуватим за ч.4 ст.296, ч.2 ст.345 КК України та призначено йому покарання:
-за ч.4 ст.296 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;
-за ч.2 ст.345 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_8 призначено покарання 3 (три) роки позбавлення волі.
ОСОБА_7 визнати винуватим за ч.1 ст.121, ч.1.ст.122, ч.2 ст.345 КК України та призначити йому покарання:
-за ч.1 ст.121 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі;
-за ч.1 ст.122 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі;
-за ч.2 ст.345 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_7 призначити покарання 5 (п'ять) років позбавлення волі.
Протоколом №3 від 12.08.2024 засідання комісії з розслідування нещасного випадку, що стався 28 серпня 2021 року о 01 год. 25 хв. з оперуповноваженим СКП відділу поліції №2 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 вирішено:
1. Нещасний випадок 28.08.2021 з оперуповноваженим СКП відділу поліції №2 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 стався в період проходження служби і не пов?язаний з виконанням службових обов?язків;2. За результатами розслідування згідно п. 4 Розділу III Порядку на ОСОБА_1 скласти акт за формою Н-1/НПВ.
Такого висновку відповідач дійшов у зв'язку із тим, що вивченням вироку суду у згаданій вище справі встановлено, що обвинувачені були засуджені по ч.1 ст. 121, ч.1 ст. 122, ч.4 ст. 296, ч. 2 ст. 345 КК України, у тому числі за фактом умисного заподіяння 28.08.2021 та 29.08.2021 працівникам правоохоронного органу легких тілесних ушкодженнь, у зв?язку із виконанням працівником службових обов?язків.
Водночас, за 2 ст. 345 КК України дії обвинувачених кваліфіковано щодо умисного заподіяння 29.08.2021 легких тілесних ушкодженнь працівнику правоохоронного органу ОСОБА_11 , який наступного дня здійснював затримання обвинувачених, а не старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 .
Оскільки при здійсненні кримінального провадження стосовно заподіювачів шкоди ОСОБА_1 , їх протиправні дії щодо потерпілого, по ст. 345 КК України кваліфіковані не були, відповідач дійшов висновку, що нещасний випадок стався в період проходження позивачем служби, однак не пов?язаний з виконанням ним службових обов?язків.
12.08.2024 відповідачем складено Акт №143 за формою Н-1/НПВ розслідування нещасного випадку, який стався в ніч на 28.08.2021 з ОСОБА_1 , у якому викладені аналогічні висновки.
Позивач, вважаючи вищевказаний акт протиправним, звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд керувався таким.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських та порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Згідно з ст.2 Закону №580-VIII, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Статтею 6 Закону №580-VIII встановлено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Частиною 1 ст.18 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частиною 2 ст.18 Закону №580-VIII встановлено, що поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
В силу приписів ст.23 Закону №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: 1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; 2) виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; 3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; 4) вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; 5) здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; 5-1) здійснює екстрені комунікації за телефонним номером 102, оброблення та використання інформації, переданої поліції постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг у випадках та порядку, передбачених Законом України «Про електронні комунікації»; 8) у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; 9) доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення; 14) вживає всіх можливих заходів для надання домедичної допомоги особам, які постраждали внаслідок кримінальних чи адміністративних правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в ситуації, небезпечній для їхнього життя чи здоров'я.
За змістом ч.ч. 1-4 ст. 42 Закону №580-VIII поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такі заходи примусу:
1) фізичний вплив (сила);
2) застосування спеціальних засобів;
3) застосування вогнепальної зброї.
Фізичним впливом є застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників.
Спеціальні засоби як поліцейські заходи примусу - це сукупність пристроїв, приладів і предметів, спеціально виготовлених, конструктивно призначених і технічно придатних для захисту людей від ураження різними предметами (у тому числі від зброї), тимчасового (відворотного) ураження людини (правопорушника, супротивника), пригнічення чи обмеження волі людини (психологічної чи фізичної) шляхом здійснення впливу на неї чи предмети, що її оточують, з чітким регулюванням підстав і правил застосування таких засобів та службових тварин.
Для виконання своїх повноважень поліцейські можуть використовувати такі спеціальні засоби:
1) гумові та пластикові кийки;
2) електрошокові пристрої контактної та контактно-дистанційної дії;
3) засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки для зв'язування тощо);
4) засоби, споряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії;
5) засоби примусової зупинки транспорту;
6) спеціальні маркувальні та фарбувальні засоби;
7) службові собаки та службові коні;
8) пристрої, гранати та боєприпаси світлозвукової дії;
9) засоби акустичного та мікрохвильового впливу;
10) пристрої, гранати, боєприпаси та малогабаритні підривні пристрої для руйнування перешкод і примусового відчинення приміщень;
11) пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;
12) засоби, споряджені безпечними димоутворюючими препаратами;
13) водомети, бронемашини та інші спеціальні транспортні засоби;
14) засоби та/або пристрої, призначені для виявлення, припинення порушень порядку та правил використання повітряного простору України експлуатантами безпілотних повітряних суден, у тому числі для перехоплення сигналів дистанційного керування, пошкодження чи знищення таких суден та/або складових частин безпілотних авіаційних систем.
Відповідно до ч. 5 ст. 42 Закону №580-VIII під час дії воєнного стану, у разі необхідності відбиття нападу, що загрожує життю чи здоров'ю поліцейського або іншої особи, а також усунення небезпеки у стані крайньої необхідності або при затриманні особи, яка вчинила правопорушення та/або чинить опір поліцейському, поліцейський має право використати підручні засоби.
Частиною 1 ст. 43 Закону №580-VIII встановлено, що поліцейський зобов'язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров'я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим.
Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону №580-VIII поліцейський для забезпечення публічної безпеки і порядку застосовує спеціальні засоби, визначені цим Законом.
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 45 Закону №580-VIII «Загальні правила застосування спеціальних засобів»: пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, застосовуються для:
а) захисту від нападу, що загрожує життю та здоров'ю людей, у тому числі поліцейського;
г) затримання особи, яка чинить збройний опір або намагається втекти з-під варти.
Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів (підрозділів) поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України, врегульована Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженим наказом МВС від 05.10.2020 №705 (далі - Наказ №705).
Згідно з визначенням термінів, наведених у пункті 3 розділу I Порядку №705, нещасним випадком є отримання поліцейським під час проходження служби в поліції травми, тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, самогубства, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працездатності на один день чи більше або смерті, а також зникнення поліцейського.
Приписами пункту 6 розділу I Порядку №705 обумовлено, що строк давності для розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку становить три роки з дня його настання.
Відповідно до пункту 4 розділу III Порядку №705 за результатами розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку складається акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) (додаток 2).
Згідно з пунктом 1 Примітки до додатку № 2 до Порядку № 705, якщо нещасний випадок визнається таким, що стався в період проходження служби під час виконання службових обов'язків, це позначається великим літерами ПВ (Н-1/ПВ), якщо нещасний випадок визнається таким, що стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, це позначається великими літерами НПВ (Н-1/НПВ).
У силу вимог пункту 6 розділу III Порядку №705 комісія (спеціальна комісія) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, зокрема, зобов'язана: одержати письмові пояснення потерпілого поліцейського, посадових осіб, поліцейських, свідків нещасного випадку (додаток 5); вивчити наявні документи і матеріали стосовно нещасного випадку та надіслати (за потреби) запити відповідним установам, організаціям, закладам щодо надання інформації про нещасний випадок; визначити вид події та причини, що призвели до настання нещасного випадку, згідно з Класифікатором видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку (додаток 6); кваліфікувати нещасний випадок відповідно до обставин: у період проходження служби під час виконання службових обов'язків або не пов'язаний з виконанням службових обов'язків; прийняти рішення шляхом голосування членів комісії (спеціальної комісії); скласти акти за формою Н-1 у кількості примірників, визначених рішенням комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку; передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та примірники актів за формою Н-1 керівникові органу (підрозділу) поліції, що утворив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, для їх розгляду та затвердження.
Згідно з пунктом 7 розділу III Порядку №705 обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов'язків є:
1) виконання потерпілим поліцейським завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», здійснення діяння з припинення правопорушення у вільний від служби час;
2) вплив на потерпілого поліцейського шкідливих чи небезпечних факторів під час виконання завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», унаслідок яких виникло гостре професійне захворювання (отруєння), що підтверджено медичним висновком.
Пунктом 8 розділу III Порядку №705 встановлено, що обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов'язаного з виконанням службових обов'язків є:
1) діяння потерпілого поліцейського, не пов'язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію»;
2) навмисне спричинення потерпілим поліцейським тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, що доведений судом);
3) учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком;
4) учинення дій під час несення служби потерпілим поліцейським у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (за наявності медичного висновку).
Аналіз вищевикладених норм, дає підстави для висновку, що положеннями Порядку №705 встановлено вичерпний перелік обставин настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов'язків і обставин настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов'язаного з виконанням службових обов'язків. Залежно від того, які обставини встановлені під час розслідування нещасного випадку, складається акт за відповідною формою.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.05.2024 у справі № 620/7671/23.
Так, як слідує з висновку службового розслідування від 28.09.2021, проведеного відповідачем, в ході службового розслідування установлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та громадянин ОСОБА_9 з 22:10 27.08.2021 по 01:10 28.08.2021 перебували у розважальному закладі «Sour Lounge bar», розташованому за адресою: м. Львів, вул. Сихівська, 12а. У подальшому, близько 01:15 ОСОБА_1 та ОСОБА_9 вийшли з вказаного закладу та перебували на вулиці біля вхідних дверей. Через 7 хвилин до них підійшли дві невідомі особи, один з яких вдарив предметом, схожим на ніж громадянина ОСОБА_9 . У свою чергу, ОСОБА_3 з метою відбиття нападу на ОСОБА_9 , здійснив з власного спецзасобу для відстрілу гумових куль марки «Форт-17Р», серія НОМЕР_3 постріл в гору. Після чого, невідомі особи почали втікати в напрямку житлового будинку АДРЕСА_2 .
В свою чергу ОСОБА_1 почав наздоганяти правопорушників та пробігши за ними близько 30 метрів, один з невстановлених на даний час осіб, несподівано завдав удар ОСОБА_1 предметом, схожим на ніж, в область паху, внаслідок чого останній отримав вищевказані тілесні ушкодження. З метою відбиття нападу ОСОБА_1 здійснив ще два постріли в напрямку правопорушників, після чого останні втекли з місця події.
Стартий лейтенант поліції ОСОБА_1 прооперований та госпіталізований у реанімаційне відділення КНП « 8-ма міська клінічна лікарня м. Львова», де у останнього взято кров на етанол, загрози життю ОСОБА_1 не має. З місця події СОГ відділу поліції №2 Львівського РУП №2 ГУНП вилучено: три гільзи з маркуванням «Форт 9мм Р.А», чотири змиви з речовиною бурого кольору та мобільний телефон «Нокія».
На момент отримання тілесних ушкоджень старший лейтенант поліції ОСОБА_1 перебував поза службою, в цивільному одязі, без вогнепальної зброї. Спецзасобом для відстрілу гумових куль марки «Форт-17Р», серія НОМЕР_3 , ОСОБА_1 користується на підставі дозволу №M-1381 від 11.09.2017, строком до 12.11.2023. За даним фактом внесено відомості до ЄРДР №12021141410000071 від 28.08.2021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Оглядом відеозапису з камер зовнішнього спостереження, розташованих за адресою: м. Львів, вул. Сихівська, 12, відповідачем встановлено, що особа в темному одязі ціленаправлено підійшла до двох осіб та одному з них різко нанесла декілька ударів в область тулуба. В подальшому, ОСОБА_1 було вийнято з під куртки предмет схожий на пістолет та спрямовано вверх, після чого направлено на особу, яка наносила удари, після чого невідомий побіг в напрямку запаркованих машин.
В ході службового розслідування ОСОБА_1 було надано письмові пояснення, у яких зокрема повідомлено, що перебуваючи разом із громадянином ОСОБА_9 на вулиці біля вхідних дверей розважального закладу «Sour Lounge bar», розташованому за адресою: м. Львів, вул. Сихівська, 12а, побачив, як до них наближається особа №2, а особа №1 стояла неподалік смітників. Особа №2, підійшовши до ОСОБА_9 на відстань близько 1 метра, почала дивитися йому в обличчя.
ОСОБА_1 стояв поруч них на відстані близько 1 метра на сходах з правої сторони від ОСОБА_9 та помітив в правій руці особи №2 предмет, зовні схожий на ніж типу «Мультитул». Вказаний чоловік підійшов впритул до ОСОБА_9 та різко наніс йому в ліву сторону в область паху два удари правою рукою, в якій був ніж. ОСОБА_9 одразу ж відштовхнув вказаного чоловіка від себе, зіскочив зі сходів та почав йти задом в сторону входу в магазин «Наш».
В цей момент особа №2 продовжувала іти та замахуватись руками в сторону ОСОБА_12 та в цей момент нанесла ще один удар в область правого плеча з боку вищевказаним предметом, який був у нього в руці. ОСОБА_1 , побачивши що відбувається кримінальне правопорушення, скоєно посягання на життя та здоров?я особи (яке відповідно до Конституції України є найвищою соціальною цінністю), будучи працівником поліції відійшов у сторону автостоянки на кілька кроків (задля безпечної відстані) та дістав спецзасіб «Форт-17», який був в нього в кобурі (зброя належить йому на праві приватної власності) та із викриком «Стій поліція» здійснив попереджувальний постріл вгору та наказав не скорочувати дистанцію.
Після чого, особа №2 відразу почала бігти в сторону сміттєвих баків, ліворуч припаркованих автомобілів, а ОСОБА_1 почав переслідувати її. У свою чергу ОСОБА_9 , почав бігти в слід за ними, оббігаючи припарковані автомобілі. ОСОБА_1 здійснив декілька (неприцільних), пострілів в сторону особи №2, однак, вказана особа побігла в сторону вул. Морозна та він втратив її з поля зору. Перебуваючи поруч сміттєвих баків, з правої сторони до нього несподівано підбігла особа №1, яка тримала в правій руці предмет ззовні схожий на ніж та відразу нанесла ОСОБА_1 один удар в нижню частину лівої сторони живота (в область паху), після чого, ОСОБА_1 здійснив ще декілька пострілів з травматичного пістолету в сторону особи №1. Коли особа №1 наносила ОСОБА_1 удар ножем, ОСОБА_9 підбіг до неї з лівої сторони, вхопив за одяг в ділянці пліч та кинув його до землі. ОСОБА_1 в цей час відчув різку біль в області паху, прижимаючи вказане місце своєю рукою.
Коли особа №1 лежала обличчям до низу, спираючись рукою до землі, вона надалі продовжувала тримати в своїй правій руці ніж. ОСОБА_9 намагався його підняти, однак вказаний чоловік обернувся в сторону ОСОБА_9 та в положенні присяду наніс ножем йому близько 3 ударів в ліву ногу, після чого наніс ще один удар вказаним ножем в область живота з лівої сторони. Після цього ОСОБА_9 відразу вхопився своїми руками за живіт. Тоді чоловік №1 піднявся та відразу побіг в сторону вулиці Морозна, куди перед цим побігла особа №2. Після цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_9 пішли до входу у вищевказаний бар, де на вулиці ОСОБА_9 стало погано та він впав на землю. Після цього перехожі викликали швидку доомогу, яка забрала їх до 8-ї МКЛ.
У своєму поясненні ОСОБА_1 також зазначив, що дістаючи зброю з кобури, в нього на поясі з правої сторони знаходився спеціальний жетон поліцейського, виготовлений з металу білого кольору та з урахуванням відстані між ним та особами, його попереджувальних криків та пострілів, особи № 1, 2 мали б зрозуміти, що ОСОБА_1 являється працівником правоохоронного органу.
Крім цього, з моменту вигуку «Стій поліція», ОСОБА_1 розстібнув куртку, продемонструвавши в такий спосіб спеціальний жетон поліцейського та діяв з цього моменту не як громадянин при затриманні злочинця, а як поліцейський, який незалежно від часу та місця зобов?язаний вживати заходів із затримання злочинця, що прямо його зобов?язував Закон України «Про Національну поліцію».
Щодо вживання алкоголю під час застосування зброї повідомляє, що алкоголю не вживав. Після отримання поранення на його крики підбігли невідомі особи, що вбачається з відео з місця події та в однієї з осіб в руці була пластикова пляшка, яку вона простягнула йому. Вважаючи, що в ній вода, ОСОБА_1 зробив декілька ковтків, однак подальшому зрозумів, що там горілка, тому вилив її вміст на руку та притиснув до рани. За викладених вище обставин ОСОБА_1 повідомляє, що діяв в стані необхідної оборони, професійного ризику, затримуючи злочинців. Крім цього, у своєму поясненні повідомив, що на даний момент перебуває на лікарняному.
Аналогічне за змістом пояснення ОСОБА_1 надав громадянин ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Також аналогічні за змістом свідчення надали ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , допитані під присягою як свідки в рамках кримінальної справи № 464/6312/21.
Таким чином, службовим розслідуванням установлено, що 28.08.2021 близько 01:25 по АДРЕСА_2 , громадяни ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснили напад на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та громадянина ОСОБА_9 із застосуванням предмету схожого на ніж, внаслідок чого ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді: «Проникаюча колото-різана рана лівої пахової ділянки з пошкодженням дна сечового міхура, термінального відділу тонкого кишківника. Внутрішньочеревна кровотеча. Гематома передміхорового простору».
З метою припинення правопорушення та відбиття нападу на себе і громадянина ОСОБА_9 , діючи в умовах необхідної оборони та крайньої необхідності, на підставі пп. а), г) п.10 розділу 3 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_1 було застосовано спецзасіб для відстрілу гумових куль марки «Форт-17Р», серія НОМЕР_2 на підставі дозволу №M-1381 від 11.09.2017, строком до 12.11.2023, при цьому, порушень службової дисципліни під час відбиття раптового нападу, з метою припинення протиправних дій громадян ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , вчинених із застосуванням предмету спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, зі сторони старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , не установлено.
Вирішено вважати, що оперуповноважений СКП ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 28.09.2021 застосував спеціальний засіб для відстрілу гумових куль марки «Форт-17Р» відносно громадян ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на підставі та в межах, передбачених ст.ст. 42,45 Закону України «Про Національну поліцію».
Отже, фактично за висновками службового розслідування, відповідач визнав відсутність порушень службової дисципліни зі сторони старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Також, відповідач визнав, що позивач 28.08.2021 діяв на підставі пп. а), г) п.10 ч. 3 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію» (захист від нападу, що загрожує життю та здоров'ю людей, у тому числі поліцейського; затримання особи, яка чинить збройний опір або намагається втекти з-під варти). Крім того, відповідачем визнано що позивач діяв в межах статті 42 Закону України «Про Національну поліцію», яка, як вже йшлося вище, передбачає заходи примусу, які уповноважена застосовувати саме під час виконання повноважень, визначених цим Законом.
Тобто, відповідач не заперечив факту отримання позивачем тілесних ушкоджень під час припинення ним правопорушення, про що безпосередньо вказано у висновку службового розслідування.
Тоді як за висновками спірного акту №143 від 12.08.2024 за формою Н-1/НПВ розслідування нещасного випадку, який стався в ніч на 28.08.2021 з ОСОБА_1 , відповідач дійшов вже протилежного висновку про те, що такий випадок стався в період проходження служби і не пов??язаний з виконанням службових обов?язків, що передбачено пунктом 8 розділу III Порядку №705.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача посилається на підпункт 1 пункту 8 розділу III Порядку №705, а саме, що діяння потерпілого поліцейського, не пов'язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію».
Водночас, надаючи оцінку відповідним твердженням представника відповідача, суд зауважує, що такі прямо суперечать висновку службового розслідування, затвердженого 28.09.2021, про що йде мова вище.
Також у відзиві на позовну заяву представник відповідача пояснив, що причиною такої кваліфікації нещасного випадку стало те, що при здійсненні кримінального провадження стосовно заподіювачів шкоди ОСОБА_1 , їх протиправні дії щодо потерпілого, по ст. 345 КК України (погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу) кваліфіковані не були.
Надаючи оцінку таким твердженням відповідача, суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 23.03.2023 у справі № 240/21578/21, де Суд зазначив, що здійснення потерпілим поліцейським діяння з припинення правопорушення у вільний від служби час підпункт 1 пункту 7 розділу III Порядку №705 відносить до обставин настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов'язків, що узгоджується з приписами частини другої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», якими на поліцейського незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби покладено обов'язок вжити необхідних заходів в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій.
Указаний обов'язок поліцейського випливає із закріпленого у статті 12 Закону України «Про Національну поліцію» принципу безперервності в діяльності поліції та обумовлений особливим правовим статусом поліцейського, який вимагає від нього відповідної професійної поведінки як у службовий, так і в позаслужбовий час.
З огляду на викладене та беручи до уваги висновки Верховного Суду викладені у схожих правовідносинах, суд дійшов висновку, що отримання позивачем тілесних ушкоджень під час виконання ним у вільний від служби час завдання поліції з припинення виявлених кримінальних правопорушень (пункт 3 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію») кваліфікує цей нещасний випадок відповідно до підпункту 1 пункту 7 розділу III Порядку №705 як такий, що стався під час виконання службових обов'язків, та свідчить про відсутність жодної з обставин, передбачених пунктом 8 розділу III Порядку №705, які не дозволяють пов'язати нещасний випадок з позивачем з виконанням ним службових обов'язків.
На користь вищенаведеного висновку свідчить також хронологія подій, які сталися 28.09.2021, адже представник відповідача, стверджуючи, що позивач діяв в межах необхідної самооборони, а не вживав заходи щодо боротьби зі злочинністю, не виконував інші завдання та повноваження поліції, визначені Законом №580-VIII, які в тій, чи іншій мірі могли обумовити настання нещасного випадку, не звернув уваги на той факт, що первинний напад стався не на позивача, а на третю особу, а саме ОСОБА_9 , водночас ОСОБА_1 отримав поранення вже після вжиття ним дій, направлених на припинення вчинення хуліганства та нанесення тілесних ушкоджень третій особі, зокрема, під час переслідування нападника.
Таким чином, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що при здійсненні кримінального провадження стосовно заподіювачів шкоди ОСОБА_1 , їх протиправні дії щодо потерпілого, по ст. 345 КК України кваліфіковані не були, а тому нещасний випадок не пов'язано з виконанням службових обов'язків, оскільки вказане твердження не спростовує факт отримання позивачем поранення при здійсненні діяння з припинення правопорушення.
При цьому, відповідач жодним чином не обґрунтував, яким чином кримінально-правова кваліфікація дій осіб, які завдали позивачу тілесні ушкодження, впливає на питання про кваліфікацію нещасного випадку, що має самостійні підстави і порядок вирішення.
Більше того, досліджуючи вирок Сихівського районного суду м. Львова від 30.05.2024 у справі № 464/6312/21, на який власне посилається представник відповідача, суд звертає увагу, що в ході розгляду кримінальної справи суд звертав увагу на те, що: « ОСОБА_8 наносив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_9 , усвідомлюючи, що ОСОБА_1 , який разом із ОСОБА_9 перебували на сходах біля входу «SOUR LOUNGE BAR» є працівником поліції, що підтверджує його зухвалі наміри….
…Зухвалість намірів обвинуваченого зафіксовано при перегляді відеозаписів події злочину.
Більше того, на зневажливе ставлення до громадського порядку з боку обвинуваченого ОСОБА_8 вказує і те, що останній деякий час ігнорував дії ОСОБА_1 , направлені на припинення вчинення обвинуваченим хуліганства та нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 , а припинив їх вчиняти виключно коли ОСОБА_1 витягнув пістолет та здійснив попереджувальний постріл в гору».
Тобто, у згаданому вироку від 30.05.2024 суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 , як працівника поліції, були направлені на припинення вчинення обвинуваченим хуліганства та нанесення тілесних ушкоджень третій особі, обвинувачений ОСОБА_8 наносив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_9 , усвідомлюючи, що ОСОБА_1 , який перебував на сходах біля входу «SOUR LOUNGE BAR» є працівником поліції та припинив їх вчиняти виключно коли ОСОБА_1 витягнув пістолет та здійснив попереджувальний постріл в гору, однак такі висновки відповідачем протиправно не були враховані.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно та не обґрунтовано прийняв рішення про те, що нещасний випадок, що стався з позивачем 28.08.2021 не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, а тому Акт №143 від 12.08.2024 за формою Н-1/НПВ розслідування нещасного випадку, який стався 28.08.2021 з ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Визначаючись зі способом захисту порушеного права суд виходить з наступного.
Згідно позиції Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справі № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року справа № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Отже, дискреційними є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Суд наголошує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Отже, суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Враховуючи викладене, суд, з метою ефективного захисту прав позивача, вважає за необхідне зобов'язати відповідача скласти та затвердити новий акт розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 28.08.2021 о 01 год 25 хв, з врахуванням встановлених судовим рішенням обставин та висновків суду у даній справі і у відповідності до вимог підпункту 1 пункту 7 розділу ІІІ Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 №705, за формою Н-1/ПВ.
Саме такий спосіб захисту порушених прав був підтриманий Верховним Судом в постанові від 23.03.2023 у справі № 240/21578/21.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.
Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Акт №143 від 12.08.2024 за формою Н-1/НПВ розслідування нещасного випадку, який стався 28.08.2021 з ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: пл. Генерала Григоренка, 3, м.Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40108833) скласти та затвердити новий акт розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) 28.08.2021 о 01 год 25 хв, з врахуванням встановлених судовим рішенням обставин та висновків суду у даній справі і у відповідності до вимог підпункту 1 пункту 7 розділу ІІІ Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 №705, за формою Н-1/ПВ.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: пл. Генерала Григоренка, 3, м.Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40108833) сплачений судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна