28 серпня 2025 рокусправа № 380/1134/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) звернувся з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 25 000 гривень щомісячно за період з лютого по червень включно 2024 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 25 000 гривень щомісячно за період з лютого 2024 року по червень 2024 року включно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» за період з лютого 2024 року по день фактичної виплати додаткової грошової винагороди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 навчальний батальйон матеріально-технічного забезпечення НОМЕР_5 Навчального центру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного) на посаді викладача - начальника інженерної служби циклової комісії загальновійськових дисциплін. Повідомляє, що капітан ОСОБА_1 належав до інструкторсько-викладацького складу Військової частини НОМЕР_1 , відповідно до своїх штатно-посадових обов'язків залучався до підготовки та навчання персоналу (курсантів), а поряд з цим виконував обов'язки начальника інженерної служби циклової комісії за весь період проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 .
Разом з тим, додаткова грошова винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, позивачу за жоден місяць, в якому він залучався до проведення підготовки та навчання персоналу, не була виплачена.
Позивач не погоджується з такою бездіяльністю відповідача та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою судді від 27.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог.
В обґрунтування заперечень відповідач вказує, що військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі від 15000 до 30000 гривень з урахуванням їх рівня підготовки (кваліфікації) пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу в розрахунку на місяць відповідно до переліку посад керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), затвердженого керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Розмір додаткової винагороди за категоріями посад керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах) встановлюється згідно з Додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168. До навчальних військових частин (навчальних центрів, навчальних підрозділів) належать навчальні центри (зокрема об'єднані), тренувальні центри, навчально-тренувальні центри (зокрема об'єднані), центри підготовки особового складу, центри підготовки сержантського (старшинського) складу (курс лідерства сержантського і старшинського складу), центри підготовки підрозділів (зокрема міжвидові та об'єднані), школи підготовки військових фахівців, навчальні полки, навчальні батальйони та дивізіони.
Відповідно до підпункту «б» пункту 2 Переліку навчальних військових частин (навчальних центрів, навчальних військових частин, навчальних підрозділів, шкіл підготовки) та посад керівного та інструкторсько-викладацького складу, яким виплачується додаткова винагорода у розмірі від 15 000 грн до 30 000 грн, затвердженого Міністром оборони України від 25.10.2023 №2963/ДСК (зі змінами, внесеними телеграмою Департаменту соціального забезпечення МОУ №220/13/2041/ДСК від 24.04.2024 (телеграма начальника ГШ ЗСУ від 07.05.2024 №4173/С/ДСК)), для НОМЕР_5 Навчального центру (усі військові частини центру) серед посад інструкторсько-викладацького складу циклових комісій (циклів, відділень, груп підготовки) посад осіб офіцерського складу передбачено посаду «викладач циклової комісії», для якої розмір додаткової винагороди становить 25 000 гривень. Однак, посади «викладач - начальник інженерної служби циклової комісії» вказаним Переліком не передбачено.
Також звертає увагу, що у зв'язку з численними скаргами щодо не виплати деяким військовослужбовцям додаткової винагороди інструкторсько-викладацькому складу та з надходженням рапорту від начальника циклової комісії загальновійськових дисциплін, Військова частина НОМЕР_1 зверталася до командування Військової частини НОМЕР_6 (за підпорядкованістю, щоб остання направила лист до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України про внесення змін до Окремого доручення МОУ від 24.10.2023 №2963/дск підпункту «б» пункту 2 (184 Навчальний центр (усі війкові частини центру)) Переліку, доповнивши його наступними посадами, а саме:
- викладач - начальник інженерної служби;
- викладач - начальник служби РХБ захисту;
- викладач - начальник служби пожежної безпеки;
- викладач - начальник зв'язку і викладач - начальник фізичної підготовки та спорту.
Оскільки дані викладачі циклової комісії загальновійськових дисциплін, які належать до інструкторсько-викладацького складу Військової частини НОМЕР_1 , відповідно до своїх штатно-посадових обов'язків залучаються до підготовки та навчання персоналу (курсантів), а поряд з цим виконують обов'язки начальників служб за вказаними напрямками.
Відтак, вважає, що Військовою частиною НОМЕР_1 були вжиті всі необхідні заходи для належного дотримання норм чинного законодавства України в частині виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, недопущення соціальної напруженості та встановлення справедливості у виплаті додаткової винагороди інструкторсько-викладацькому складу. Попри це, у Військової частини НОМЕР_1 відсутні повноваження щодо внесення змін до нормативно-правового акта або визнання його таким, що втратив чинність.
Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій підтримано позовні вимоги.
Від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких повторно викладені обґрунтування, зазначені у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 у період з 24.11.2023 по 06.11.2024 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 навчальний батальйон матеріально-технічного забезпечення НОМЕР_5 Навчального центру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного) на посаді викладача - начальника інженерної служби циклової комісії загальновійськових дисциплін.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.11.2024 №325 капітана ОСОБА_1 , викладача - начальника інженерної служби циклової комісії загальновійськових дисциплін, призначеного наказом командувача Сухопутних військ ЗСУ від 21.10.2024 №1158 на посаду начальника інженерної служби служб сил підтримки Військової частини НОМЕР_7 , з 06.11.2024 виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та знято зі всіх видів забезпечення.
У зв'язку з тим, що за жоден місяць, в якому позивач залучався до проведення підготовки та навчання персоналу, йому не була виплачена додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 для військовослужбовців, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом щодо надання інформації про виплату такої винагороди.
Листом відповідача від 25.11.2024 №125/ВихЗПІ/2 представника позивача повідомлено про те, що нарахування та виплата грошової винагороди інструкторсько-викладацькому складу циклової комісії загальновійськових дисциплін здійснювалися з урахуванням рішення Міністра оборони України №292/уд від 29.11.2023, телеграми начальника ГШ ЗСУ №4173/С/ДСК від 10.05.2024, телеграми Департаменту соціального забезпечення МОУ №220/13/2041/дск від 24.04.2024, «Зміни, що вносяться до Переліку навчальних військових частин навчальних центрів, навчальних підрозділів, шкіл підготовки) та посад керівного та інструкторсько-викладацького складу, яким виплачується додаткова винагорода у розмірі від 15000 до 30000 гривень, затвердженому рішенням Міністра оборони України від 25.10.2023 №2963/дск.
Нарахування та виплати грошової винагороди викладачу-начальнику інженерної служби циклової комісії загальновійськових дисциплін Військової частини НОМЕР_8 не здійснювалося, оскільки у Переліку навчальних військових частин (навчальних центрів, навчальних військових частин, навчальних підрозділів, шкіл підготовки ) та посад керівного та інструкторсько-викладацького складу, яким виплачується додаткова винагорода у розмірі від 5000 до 30000 грн ( від 24.10.2023 за №2963/дск) - не всі посади визначені.
Зазначено, що командуванням Військової частини НОМЕР_1 неодноразово здійснювалися заходи, щодо усунення колізійних прогалин відносно виплати нарахування та виплати грошової винагороди інструкторсько-викладацькому складу циклової комісії загальновійськових дисциплін, що підтверджується телеграмою командира військової частини НОМЕР_1 вих. №1836/253/2411 від 30.12.2023 та вих. №1836/539/1798 від 15.06.2024.
Листом відповідача від 06.01.2025 №6/вихЗПІ/2 представника позивача повідомлено про те, що відповідно до підпункту «б» пункту 2 Переліку навчальних військових частин (навчальних центрів, навчальних військових частин, навчальних підрозділів, шкіл підготовки) та посад керівного та інструкторсько-викладацького складу, яким виплачується додаткова винагорода у розмірі від 15 000 грн до 30 000 грн, затвердженого Міністром оборони України від 25.10.2023 №2963/ДСК (зі змінами, внесеними телеграмою Департаменту соціального забезпечення МОУ №220/13/2041/ДСК від 24.04.2024 (телеграма начальника ГШ ЗСУ від 07.05.2024 №4173/С/ДСК)), для НОМЕР_5 Навчального центру (усі військові частини центру) серед посад інструкторсько-викладацького складу циклових комісій (циклів, відділень, груп підготовки) посад осіб офіцерського складу передбачено посаду «викладач циклової комісії», для якої розмір додаткової винагороди становить 25 000 гривень. Однак, посади «викладач - начальник інженерної служби циклової комісії» вказаним Переліком не передбачено.
На підтвердження залучення капітана ОСОБА_1 до проведення занять з базової загальновійськової підготовки у Військовій частині НОМЕР_9 в період з 01.03.2024 по 31.03.2024 та з 01.04.2024 по 30.04.2024, відповідно до абз. 9 п. 3 розділу XXXV наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, відповідачем надано:
- копію листа командира Військової частини НОМЕР_10 від 08.05.2024 №1012/861/4139 з додатком - на 1-му аркуші;
- копію листа командира Військової частини НОМЕР_9 від 08.05.2024 №1012/862/4140 з додатком - на 1-му аркуші.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та невиплати додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 25 000 гривень, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою-третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно з абзацами першим, другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні був продовжений з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14 березня 2022 року № 133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.
Статтею 9-2 Закону № 2011-XII визначено, що під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (далі - Постанова № 168) установлено, що на період дії воєнного стану для військовослужбовців передбачена виплата додаткової винагороди.
09.08.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 836 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, яка набрала чинності з дня її опублікування (11.08.2023) та застосовується у частині виплати додаткової винагороди з 01.06.2023.
Так, Постанову № 168 доповнено п.1-1, відповідно до якого установлено, що на період воєнного стану: військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі від 15000 до 30000 гривень з урахуванням їх рівня підготовки (кваліфікації) пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу в розрахунку на місяць відповідно до переліку посад керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), затвердженого керівниками відповідних міністерств та державних органів. Розмір додаткової винагороди за конкретними категоріями посад керівного та інструкторсько-викладацького складу затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням заінтересованих центральних органів виконавчої влади та державних органів.
Постановою Кабінету Міністрів України Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 від 15.09.2023р. № 1001, яка набрала чинності з дня її опублікування (20.09.2023) та застосовується в частині виплати додаткової винагороди з 01.06.2023, абз.6 п.1-1 Постанови № 168 викладено в такій редакції: Розмір додаткової винагороди за категоріями посад керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах) встановлюється згідно з додатком, а Постанову № 168 доповнено додатком такого змісту: Розміри додаткової винагороди за категоріями посад керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах). При цьому, у зазначеному додатку до Постанови № 168 розміри додаткової винагороди визначені залежно від категорії посад, зокрема, 30000 грн. - особи, які обіймають посади інструкторсько-викладацького складу (тимчасово виконують обов'язки за посадами) навчальних підрозділів (навчальний взвод, навчальна рота (батарея), відділ, відділення, навчальний курс, школа); особи, які обіймають посади начальників (заступників) або керівників (заступників) циклових комісій (груп підготовки).
Наказом Міністра оборони України «Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 25.01.2023 № 44, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 № 177/39233, затверджено Зміни до Порядку № 260, та доповнено Порядок новим розділом такого змісту: «ХХХV. Виплата додаткової винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу під час воєнного стану (особливого періоду)».
На період дії воєнного стану військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в розмірах від 15000 до 30000 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу).
Розмір додаткової винагороди за конкретними категоріями посад керівного та інструкторсько-викладацького складу затверджується Кабінетом Міністрів України. Перелік навчальних військових частин (навчальних центрів, навчальних підрозділів), а також посад керівного та інструкторсько-викладацького складу (далі - Перелік) затверджується Міністром оборони України.
Виплата додаткової винагороди здійснюється керівному та інструкторсько-викладацькому складу, який залучається (залучався) до проведення підготовки у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах) (далі - навчальні військові частини):
з дня початку проведення підготовки у навчальних військових частинах до дня її завершення, незалежно від кількості проведених занять керівним та інструкторсько-викладацьким складом за час здійснення підготовки персоналу;
з дня вступу до виконання обов'язків за посадою, у тому числі й у разі тимчасового виконання обов'язків за посадою, до дня звільнення від виконання обов'язків за посадою, за якою встановлена виплата додаткової винагороди. У разі допущення військовослужбовця до тимчасового виконання обов'язків за посадою, визначеною у Переліку, яка передбачає виплату додаткової винагороди в менших або більших розмірах, виплата такої винагороди здійснюється в розмірі, встановленому за посадою, що тимчасово виконується;
з дня початку виконання завдань, пов'язаних з підготовкою та навчанням особового складу (підрозділів), військовослужбовцям, направленим у службові відрядження для виконання цих завдань, до дня закінчення їх виконання, у розмірах, встановлених Переліком.
Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказу командира військової частини, командирам військових частин - на підставі наказу вищого командира за підпорядкованістю.
Підтвердження проведення підготовки у навчальних військових частинах здійснюється на підставі таких документів: розпорядження на здійснення підготовки; наказу командира навчальної військової частини про організацію проведення підготовки; розкладу занять; журналу обліку бойової підготовки; плану-конспекту проведення занять; відомості визначення індивідуальної оцінки та обліку результатів виконання вправ стрільб (водіння); оціночної відомісті виконання нормативів з предметів навчання.
Із аналізу наведених правових норм слідує, що право на таку винагороду мають військовослужбовці, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах) та які залучається (залучався) до проведення підготовки у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах).
При цьому, підтвердженням проведення підготовки у навчальних військових частинах слугують розпорядження на здійснення підготовки; накази командира навчальної військової частини про організацію проведення підготовки; розклади занять; журнали обліку бойової підготовки; плани-конспекти проведення занять; відомості визначення індивідуальної оцінки та обліку результатів виконання вправ стрільб (водіння); оціночної відомості виконання нормативів з предметів навчання.
Додатком до Постанови № 168 встановлено розміри додаткової винагороди за категоріями посад керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), зокрема для осіб, які обіймають посади інструкторсько-викладацького складу (тимчасово виконують обов'язки за посадами) циклових комісій (циклів, відділень, груп підготовки) (за типом кафедри у вищих військових навчальних закладах) розмір такої винагороди становить 25000,00 грн на місяць.
Так, як стверджує відповідач, Перелік навчальних військових частин (навчальних центрів, навчальних військових частин, навчальних підрозділів, шкіл підготовки) та посад керівного та інструкторсько-викладацького складу, яким виплачується додаткова винагорода у розмірі від 15 000 грн до 30 000 грн, затверджено Міністром оборони України від 25.10.2023 №2963/ДСК (зі змінами, внесеними телеграмою Департаменту соціального забезпечення МОУ №220/13/2041/ДСК від 24.04.2024 (телеграма начальника ГШ ЗСУ від 07.05.2024 №4173/С/ДСК)), відповідно до підпункту «б» пункту 2 якого, для 184 Навчального центру (усі військові частини центру) серед посад інструкторсько-викладацького складу циклових комісій (циклів, відділень, груп підготовки) посад осіб офіцерського складу передбачено посаду «викладач циклової комісії», для якої розмір додаткової винагороди становить 25 000 гривень.
Однак, посади «викладач - начальник інженерної служби циклової комісії» вказаним Переліком не передбачено.
Водночас, з аналізу посадової інструкції викладача - начальника інженерної служби циклової комісії загальновійськових дисциплін, затвердженої наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 27.03.2020 №122-АД (далі - Посадова інструкція), довідки про нараховане грошове забезпечення, слід дійти висновку, що вказана посада за своїми кваліфікаційними характеристиками, функціональністю, організаційним і структурним рівнем підрозділу, підпорядкуванням та тарифним розрядом фактично відповідає посаді «викладач циклової комісії».
Згідно п. 2.1. вказаної Посадової інструкції до функцій викладача - начальника інженерної служби циклової комісії входить, зокрема проводити навчальні заняття на високому науковому та методичному рівні і досягати засвоєння курсантами (навчаємих) стійких практичних навичок.
Відповідно до п. 3.1. Посадової інструкції викладач - начальник інженерної служби циклової комісії як викладач зобов'язаний:
- досконало знати предмет, який викладає, вимоги програм підготовки щодо фахового рівня кваліфікованих військовослужбовців, уміло застосовувати на практиці методичні навички;
- здійснювати на високому рівні навчально-виховну та методичну діяльність, забезпечувати високу ефективність навчального процесу, об'єктивно оцінювати знання та вміння курсантів;
- своєчасно та якісно розробляти навчально-методичні матеріали з предметів;
- організовувати практичні заняття відповідно програми підготовки курсантів (навчаємих) за військовою обліковою спеціальністю;
- забезпечувати навчально-методичними матеріалами, навчально-матеріальної базою теоретичні, практичні заняття, та самостійну підготовку курсантів (навчаємих);
- контролювати ведення обліку підготовки в закріплених за ним навчальних (групах);
- підтримувати високу військову дисципліну під час занять, знати індивідуальні якості та здібності кожного курсанта (навчаємого) за напрямком підготовки;
- вживати заходів щодо запобігання травматизму та загибелі особового складу, особисто доводити заходи безпеки перед початком кожного заняття;
- постійно підвищувати свій професійний рівень та майстерність;
- брати активну участь у суспільному житті циклу, відпрацюванні методичних розробок, навчальних програм, складанні розкладів занять, пропаганді військовотехнічних знань;
- бути для курсантів (навчаємих) зразком бездоганного виконання службового обов'язку, високої військової дисципліни й організованості;
- брати участь у складанні службових характеристик на курсантів (навчаємих).
Також, відповідно до п. 4.1. Посадової інструкції викладач - начальник інженерної служби крім прав, передбачених статтею 50 Закону України №Про Вищу освіту№, має право:
- уточнювати час заняття, його зміст і встановлювати перелік нормативів, які потрібно відпрацювати;
- користуватись пільгами і компенсаціями згідно чинного законодавства.
Окрім цього, аналіз наданих Військовою частиною НОМЕР_1 документів свідчить, що за період з лютого по червень 2024 року капітан ОСОБА_1 щомісячно залучався до підготовки та навчання персоналу (курсантів), які проходили підготовку на базі НОМЕР_4 навчального батальйону матеріально-технічного забезпечення НОМЕР_5 Навчального центру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, що власне і не заперечується відповідачем, зокрема:
- проведення заняття з інженерної підготовки з навчальною групою 864вксс3 26.02.2024;
- проведення заняття з інженерної підготовки з навчальною групою 864вксс3 28.02.2024;
- проведення заняття з інженерної підготовки з навчальними групами 812вз1, 828вз1, 829вз1, 844вз1 31.05.2024;
- проведення заняття з інженерної підготовки з навчальними групами 839вз1, 853вз1, 854вз1 01.06.2024;
- проведення комплексного тактичного заняття з навчальними групами 812вз1, 828вз1, 829вз1, 844вз1, 839вз1, 853вз1, 854вз1 03.06.2024.
Зазначене підтверджується витягами зі зведених розкладів навчальних занять Військової частини НОМЕР_1 , планами проведення занять та журналами обліку підготовки вищезгаданих навчальних груп.
Окрім того, на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_6 від 09.02.2024 №70-АД та наказу командира військової частини НОМЕР_9 від 13.02.2024 №167-АД капітан ОСОБА_2 залучався до проведення занять з базової загальновійськової підготовки у Військовій частині НОМЕР_9 ( НОМЕР_11 навчальний механізований полк НОМЕР_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в період з 12.03.2024 по 31.03.2024 та з 01.04.2024 по 28.04.2024. На підтвердження цього відповідно до абз. 9 п. 3 розділу ХХХV наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, Військовою частиною НОМЕР_1 надано копії листів командира Військової частини НОМЕР_9 від 08.05.2024 №1012/861/4139 та №1012/862/4140 з доданими відомостями проведених занять.
При цьому, суд зауважує, що у вищезгаданих листах після наведення переліку осіб інструкторсько-викладацького складу Військової частини НОМЕР_1 , які залучались до проведення занять (серед яких також і капітан ОСОБА_1 ), командир Військової частини НОМЕР_9 звертався до командира Військової частини НОМЕР_1 з проханням виплатити усім цим особам додаткову винагороду.
Більше того, суд звертає увагу на лист відповідача вих. №240 від 09.02.2024, долучений до відзиву на позовну заяву. Так, з вказаним листом Військова частина НОМЕР_1 зверталася до командування Військової частини НОМЕР_6 (за підпорядкованістю, щоб остання направила лист до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України про внесення змін до Окремого доручення МОУ від 24.10.2023 №2963/дск підпункту «б» пункту 2 (184 Навчальний центр (усі війкові частини центру)) Переліку, доповнивши його наступними посадами, а саме:
- викладач - начальник інженерної служби;
- викладач - начальник служби РХБ захисту;
- викладач - начальник служби пожежної безпеки;
- викладач - начальник зв'язку і викладач - начальник фізичної підготовки та спорту.
Оскільки дані викладачі циклової комісії загальновійськових дисциплін, які належать до інструкторсько-викладацького складу Військової частини НОМЕР_1 , відповідно до своїх штатно-посадових обов'язків залучаються до підготовки та навчання персоналу (курсантів), а поряд з цим виконують обов'язки начальників служб за вказаними напрямками.
В останньому абзаці згаданого листа відповідачем вказується, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 та окремого доручення Міністра оборони України від 29.11.2023 №292/уд вказані військовослужбовці мають право на отримання щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі від 15 000 до 30 000 гривень.
Суд зауважує, що виключний перелік підстав для невключення певних категорій військовослужбовців до наказів про виплату додаткової винагороди передбачений у пункті 4 розділу XXXV Порядку №260, серед яких відсутня така підстава, як виконання поряд з викладацькою роботою, обов'язків начальника служби за вказаним напрямком.
Згідно з позицією, що викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.11.2021 у справі №825/997/17 щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців. У п. 64 постанови Велика Палата Верховного Суду наголосила, що встановлення підзаконним нормативно правовим актом порядку та умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди не може звужувати чи заперечувати права на отримання такої винагороди, встановленого актом вищої юридичної сили. Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу. З наведених вище мотивів до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми наказів та інших окремих доручень чи телеграм Міністра оборони України, якщо вони обмежують права на отримання деякими категоріями осіб щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №168 та Порядком №260.
Конституційний Суд України у своїх рішеннях постійно наголошує на тому, що ключовим у питанні розуміння гарантованого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права є принцип юридичної (правової) визначеності, який вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності норм права, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності (абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2017 №2-р/2017).
Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005).
Отже, державні установи повинні бути послідовними щодо прийнятих ними нормативних актів, а також дотримуватися розумної рівноваги між передбачуваністю (довірою, законними очікуваннями, впевненістю) особи і тими інтересами, заради забезпечення яких у регулювання вносяться зміни. Повага до такої впевненості, як зазначав Європейський суд з прав людини, має бути мірою правового захисту у внутрішньому праві проти свавільного втручання державних органів у гарантовані права (пункт 156 Рішення у справі «Kopecky проти Словаччини» від 28 вересня 2004 року, заява №44912/98).
Одним із механізмів запобігання свавільному втручанню держави та її органів у реалізацію прав і свобод людини є закріплений у частині 3 статті 22 Конституції України принцип недопустимості звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних.
У постанові від 29.08.2018 у справі №492/446/15-а Велика Палата Верховного Суду врахувала правовий висновок ЄСПЛ, сформований в рішенні від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та № 37943/06, п. 50-56), де Суд визначив концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні; відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу «якості закону»; у разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18, із посиланням на положення ст. ст. 1, 8, 92 Конституції України, а також на ст. 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
З огляду на наведені правові позиції, суд відхиляє аргументи відповідача про те, що для 184 Навчального центру (усі військові частини центру) серед посад інструкторсько-викладацького складу циклових комісій (циклів, відділень, груп підготовки) посад осіб офіцерського складу передбачено посаду «викладач циклової комісії», для якої розмір додаткової винагороди становить 25 000 гривень, однак, посади «викладач - начальник інженерної служби циклової комісії» вказаним Переліком не передбачено, адже норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
Таким чином, позивач, як особа, яка обіймала посаду інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах) та залучалася до проведення підготовки персоналу у таких установах, має право на отримання додаткової винагороди за період з лютого 2024 року по червень 2024 року включно.
При цьому, в силу положень Порядку № 260, така винагорода підлягає нарахуванню з дня початку проведення підготовки у навчальних військових частинах до дня її завершення, незалежно від кількості проведених занять керівним та інструкторсько-викладацьким складом за час здійснення підготовки персоналу.
Аналіз довідки Військової частини НОМЕР_1 від 06.11.2024 №3075/2 про виплачене грошове забезпечення капітану ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 31.10.2024 та довідки військової частини НОМЕР_1 від 26.11.2024 №3223/1 про нараховане грошове забезпечення капітану ОСОБА_1 за період з 24.11.2023 по 06.11.2024 свідчить, що позивачу за лютий, березень, квітень, травень та червень місяці 2024 року виплачено лише грошове забезпечення у розмірі 30 813,55 грн, додаткова винагорода за проведення занять відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 протиправно не виплачувалась. Таким чином, позовні вимоги про нарахування і виплату такої винагороди є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується виплати компенсації втрати частини доходів, то суд зазначає наступне.
Статтею 1 Закону України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) передбачено те, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно зі статтею 2 Закону № 2050-ІІІ, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
За змістом статті 3 Закону № 2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до статті 4 даного Закону, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Пунктами 2, 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 (далі - Порядок № 159) передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
Системний аналіз даних положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі №140/1547/19.
Суд встановив те, що основну суму доходу (додаткової винагороди) на час подання позову відповідач не виплатив, оскільки щодо цього доходу існує спір.
Враховуючи те, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць, а заборгованість, як вище встановлено судом, позивачу не виплачена, суд вважає, що вимоги позивача про виплату компенсації втрати частини доходів, через порушення строку виплати грошового забезпечення, є передчасними.
Вказані вище висновки суду є підставою для відмови в задоволенні позову в частині позовних вимог про виплату компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку що позовні вимоги необхідно задовольнити частково.
Щодо судового збору, то оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до ст.139 КАС України, такий розподілу не підлягає.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 25000,00 грн щомісячно за період з лютого по червень 2024 року включно.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 25000,00 грн щомісячно за період з лютого по червень 2024 року включно.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна