про відмову в забезпеченні позову
27 серпня 2025 року справа № 320/35563/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Код ЄДРПОУ - не відомий, адреса АДРЕСА_1 тел. НОМЕР_1 електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 ) які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку 06.12.2024, щодо ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_2 ) без складання протоколу або постанови щодо відповідних подій;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (Код ЄДРПОУ - не відомий, адреса АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_1 електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 ) привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_2 ) шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку, відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Як третю особу у позовній заяві позивач зазначає ІНФОРМАЦІЯ_2 (ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_6 ; тел. НОМЕР_3 ; адреса АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями згідно із протоколом від 14.07.2025 головуючим для розгляду адміністративної справи №320/35563/25 визначено суддю Київського окружного адміністративного суду Кушнову А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ІНФОРМАЦІЯ_2 (ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_6 ; тел. НОМЕР_3 ; адреса АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Суд зазначає, що 07.08.2025 канцелярією суду зареєстровано заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову від 07.08.2025 у справі №320/35563/25, яку подано через підсистему "Електронний суд".
У заяві про забезпечення позову від 07.08.2025 ОСОБА_1 просить суд застосувати наступні заходи забезпечення позову:
- зупинити дії індивідуального акта, а саме подання для здійснення адміністративного затримання та доставлення призовника, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили правопорушення, передбачені статтями 210,210-1 №Е668233 від 06.12.2024, до Національної поліції України ( автоматичне звернення) щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП № НОМЕР_2 ) до розгляду по суті справи 320/35563/25, застосувавши норму прямої дії ст. 61 Конституції України та застосувавши висновки Великої палати ЄСПЛ у справі «Сергій Золотухін проти Росії».
За результатами автоматизованого розподілу згідно із протоколом від 07.08.2025 головуючим для розгляду даної заяви визначено суддю Київського окружного адміністративного суду Кушнову А.О.
У зв'язку із перебуванням судді Кушнової А.О. у щорічній відпустці у період з 06.08.2025 по 26.08.2025 включно розгляд заяви про забезпечення позову у даній справі здійснюється судом 27.08.2025.
За правилами частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахування наведеного положення Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.
Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову від 07.08.2025, суд виходить з наступного.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав ОСОБА_1 , що може мати вплив та негативні наслідки для нього. Зазначає, що заявник має право на відстрочку від мобілізації та не підлягає мобілізації. Отже, якщо заявника буде незаконно доставлено поліцією до ТЦК та притягнуто до адміністративної відповідальності, за подію, що вже була предметом розгляду у суді у справі № 420/30420/24 від 20.05.2025 (не вчасне не оновлення даних), це унеможливить реалізацію права на видалення таких відомостей про неправомірний розшук повторно, за тих самих обставин, що і ІНФОРМАЦІЯ_7 . Також заявник вважає, що у разі затримання поліцією і доставлення до ТЦК, не можливо буде виконати ефективно рішення суду, що виключає доцільність існування самого такого позову, оскільки в такому випадку суд не надасть ефективного захисту потенційно порушеному праву, що є неприпустимим.
Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Відповідно до приписів частин 1, 2 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Варто зазначити, що вказані підстави є оціночними, а тому, містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог.
Згідно частин першої та другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Наведеними вище нормами процесуального закону передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову і суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Водночас будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17, від 24.04.2019 у справі № 826/10936/18, які суд враховує згідно частини п'ятої статті 242 КАС України.
Аналіз змісту поданої заяви про забезпечення позову дає підстави для висновку про не наведення заявником обґрунтованих та переконливих доводів й, відповідно, не надання належних доказів, які б у своїй сукупності могли свідчити про те, що невжиття заходів, про які просить позивач, може істотно ускладнити чи унеможливити: 1) виконання рішення суду, прийнятого за результатом розгляду адміністративної справи; 2) ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся; 3) поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Як вбачається із заяви про забезпечення позову, доводи щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову у цій справі фактично ґрунтуються на припущеннях щодо можливого доставлення заявника поліцією до ТЦК та притягнення до адміністративної відповідальності за подію, що вже була предметом розгляду Одеським окружним адміністративним судом у справі № 420/30420/24 (рішення суду від 20.05.2025 щодо не вчасного оновлення даних), що унеможливить реалізацію права на видалення таких відомостей про неправомірний розшук повторно.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що застосування судом обраних заявником заходів забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на доводах заявника про ймовірність порушення у майбутньому його прав та інтересів можливими діями службових осіб органу військового управління України, що веде військовий облік та здійснює мобілізацію населення.
Посилання позивача на те, що без вжиття судом заходів забезпечення позову можливе протиправне доставлення заявника поліцією до ТЦК та притягнення до адміністративної відповідальності за подію, що вже була предметом судового розгляду, не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно можуть бути порушеними у майбутньому.
При цьому, суд звертає увагу, що заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви та докази, з яких можливо встановити порушення прав, свобод та інтересів позивача, а також, що захист прав, свобод та інтересів заявника буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Відтак, під час розгляду заяви про забезпечення позову судом не виявлено існування очевидної небезпеки порушення прав та інтересів позивача до прийняття у відповідній справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Крім того, суд зазначає, що предметом спору у справі № 320/35563/25 є визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення 06.12.2024 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 без складання протоколу або постанови щодо відповідних подій; зобов'язання привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку.
Разом з тим, заявник також просить суд зупинити дію індивідуального акта, а саме подання для здійснення адміністративного затримання та доставлення призовника, військовозобов'язаних та резервістів, що не є предметом оскарження у цій справі.
Отже, вимога заявника, зазначена в заяві про забезпечення позову, суперечить вимогам пункту 5 частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ураховуючи імперативність норми чинного законодавства, суд вважає, що відповідний захід забезпечення не може бути застосовано в силу прямої заборони, передбаченої пунктом 5 ч. 3 ст. 151 КАС України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 07.08.2025 про забезпечення позову відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Кушнова А.О.