27 серпня 2025 року справа №320/24503/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛИСТАВИЦЯ" до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: 15.05.2025 до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛИСТАВИЦЯ" із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.08.2024 №11632949/22891382, від 25.10.2024 №11961776/22891382, від 08.08.2024 №11603790/22891382, від 08.08.2024 №11603786/22891382, від 08.08.2024 №11603787/22891382;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 30.09.2023, №1 від 31.10.2023, №4 від 31.12.2023, №3 від 31.01.2024, №2 від 29.02.2024 датою їх фактичної подачі на реєстрацію.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає спірне рішення Головного управління ДПС у Київській області від 25.10.2024 №11961776/22891382 протиправним, таким, що не відповідає критеріям акту індивідуальної дії, породжує його неоднозначне трактування та перешкоджає реалізації права платника податків на виконання юридичного волевиявлення.
Позивач зазначає, що податкова накладна була складена на підставі фактично наданих послуг оренди за договором №2/УМ-20 від 14.08.2020, укладеним між ТОВ "БЛИСТАВИЦЯ" та ТОВ "УРБАН-МЕНЕДЖМЕНТ", що підтверджується відповідними актами наданих послуг, платіжними інструкціями та первинними документами. Податкова накладна №1 від 31.10.2023 була направлена на реєстрацію до ЄРПН, однак її реєстрацію було зупинено з посиланням на критерії ризиковості, передбачені додатком 3 до Порядку №1165.
На виконання вимог пункту 201.16 Податкового кодексу України, Позивач подав до контролюючого органу пояснення та копії первинних документів, які підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній. Зазначені документи були прийняті до розгляду, що підтверджується відповідною квитанцією. Втім, контролюючим органом було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, мотивоване ненаданням або частковим ненаданням додаткових пояснень та документів, а також наданням документів, складених із порушенням законодавства.
Позивач вважає, що контролюючий орган не визначив чітко і конкретно перелік документів, які вважає належними та достатніми для прийняття позитивного рішення щодо реєстрації податкової накладної. Відсутність конкретизованої вимоги щодо переліку документів, які необхідно надати, на думку позивача, є порушенням вимог податкового законодавства та створює правову невизначеність, що перешкоджає платнику податків здійснювати свої права.
У позовній заяві також зазначено, що контролюючий орган не надав оцінки поданим документам, не вказав, які саме документи були взяті до уваги, а які відхилені, та не навів причин їх неприйняття. Позивач наголошує, що така позиція контролюючого органу не може вважатися обґрунтованою, оскільки не містить конкретних обставин, які перешкоджають реєстрації податкової накладної, та не містить оцінки фактично поданих документів.
Позивач посилається на усталену судову практику Верховного Суду, зокрема на постанови у справах №822/1817/18, №821/1173/17, №0340/1803/18, №400/3927/22, в яких наголошено на необхідності чіткого визначення критеріїв ризиковості та переліку документів, що мають бути подані платником податку. Також зазначено, що рішення контролюючого органу повинно бути вмотивованим, містити конкретні підстави його прийняття та відповідати вимогам законодавства щодо актів індивідуальної дії.
Позивач вказує, що податкові накладні були складені на підставі реальних господарських операцій, підтверджених належними документами, а підприємство та його контрагенти є зареєстрованими платниками ПДВ. Відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН, на думку позивача, призводить до порушення його прав, зокрема до неможливості включення сум ПДВ до податкового кредиту та до застосування штрафних санкцій.
У зв'язку з викладеним позивач просить суд визнати спірне рішення контролюючого органу протиправним, скасувати його та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 31.10.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичної подачі.
21.05.2025 канцелярією суду зареєстровано заяву про уточнення та збільшення позовних вимог, в якій додатково обґрунтовує свою правову позицію, зокрема щодо обставин, які виникли після подання первинного позову. Позивач зазначає, що податкові накладні, реєстрацію яких було зупинено, були складені виключно на підставі фактично здійснених господарських операцій з оренди нерухомого майна - автозаправного комплексу площею 491,4 кв.м, що передавався в користування контрагентам на підставі договорів оренди №2/УМ-20 від 14.08.2020 та №207/ДФ-23 від 04.09.2023.
Уточнено, що податкові накладні №4 від 31.12.2023, №3 від 31.01.2024, №2 від 29.02.2024 були сформовані на підставі актів наданих послуг, банківських виписок, платіжних інструкцій, а також правовстановлюючих документів на об'єкт оренди, зокрема сертифіката про прийняття об'єкта в експлуатацію, акту готовності об'єкта до експлуатації та витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Позивач наголошує, що всі зазначені документи були надані контролюючому органу в електронному вигляді, що підтверджується квитанціями та повідомленнями про прийняття.
Позивач звертає увагу на те, що вимоги контролюючого органу щодо надання додаткових документів, зокрема щодо постачання, придбання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, є юридично необґрунтованими, оскільки не мають жодного зв'язку з характером господарської операції - наданням послуг оренди нерухомого майна. На думку позивача, такі вимоги суперечать правовій природі договору оренди, визначеній статтями 759, 762 Цивільного кодексу України, та положенням Податкового кодексу України щодо постачання послуг.
У заяві також зазначено, що контролюючий орган не конкретизував перелік документів, які вважає належними та достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, що, на думку позивача, створює правову невизначеність та перешкоджає реалізації платником податків своїх прав. Позивач посилається на усталену судову практику Верховного Суду, зокрема на постанови у справах №822/1817/18, №821/1173/17, №0340/1803/18, №400/3927/22, в яких наголошено на необхідності чіткого визначення критеріїв ризиковості та переліку документів, що мають бути подані платником податку.
Окремо позивач зазначає, що податкові накладні з кодом послуги 68.20, які були зареєстровані в ЄРПН у червні - серпні 2023 року та серпні - вересні 2024 року, не викликали заперечень з боку контролюючого органу, що свідчить про сталість господарської практики та реальність здійснених операцій. Вказано, що блокування реєстрації податкових накладних призводить до негативних наслідків для підприємства, зокрема до неможливості включення сум ПДВ до податкового кредиту, застосування штрафних санкцій, а також до порушення договірних зобов'язань перед контрагентами.
Позивач вважає, що спірні рішення контролюючого органу не відповідають критеріям вмотивованості та обґрунтованості актів індивідуальної дії, не містять оцінки поданим документам, не вказують, які саме документи були взяті до уваги, а які відхилені, та не наводять причин їх неприйняття. У зв'язку з цим, позивач просить суд визнати спірні рішення протиправними, скасувати їх та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати відповідні податкові накладні датою їх фактичної подачі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
28.05.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява, в якій зазначено, що Київським окружним адміністративним судом було винесено ухвалу про відкриття спрощеного провадження у справі №320/24503/25, якою витребувано від позивача докази на підтвердження обставин, за яких, на його думку, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
На виконання зазначеної ухвали позивач надав суду витяг із ЄДРПОУ, копію договору про визнання електронних документів із квитанцією №2, витяг з Єдиного реєстру податкових накладних/розрахунків коригування щодо спірних податкових накладних, а також копії всіх документів, які подавалися до контролюючого органу після зупинення реєстрації податкових накладних. Зокрема, до контролюючого органу були подані податкові накладні №1 від 30.09.2023, №1 від 31.10.2023, №4 від 31.12.2023, №3 від 31.01.2024, №2 від 29.02.2024, пояснення до них, договори оренди №2/УМ-20 від 14.08.2020 та №207/ДФ-23 від 04.09.2023 з відповідними додатками та актами приймання-передачі робіт, акти звіряння, оборотно-сальдові відомості, банківські виписки, сертифікат закінченого будівництва, акт готовності об'єкта до експлуатації, витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Позивач зазначає, що всі документи були подані до контролюючого органу в електронному вигляді через програмне забезпечення "М.Е.ДОК", що підтверджується відповідними квитанціями та повідомленнями. У заяві також наведено перелік документів довільного формату, які підтверджують факт подання актів звіряння та оборотно-сальдових відомостей до контролюючого органу разом із поясненнями та скаргами.
Позивач вважає, що подані документи підтверджують реальність господарських операцій, на підставі яких були складені податкові накладні, а також належність і достатність доказів для реєстрації таких накладних у реєстрі. У зв'язку з цим, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення контролюючого органу від 14.08.2024 №11632949/22891382, від 25.10.2024 №11961776/22891382, від 08.08.2024 №11603790/22891382, №11603786/22891382, №11603787/22891382, зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №1 від 30.09.2023, №1 від 31.10.2023, №4 від 31.12.2023, №3 від 31.01.2024, №2 від 29.02.2024 датою їх фактичної подачі на реєстрацію.
02.06.2025 через підсистему "Електронний суд" відповідачами подано відзив на позовну заяву, в якому Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС, та Державна податкова служба України не визнають позовні вимоги у повному обсязі та вважають їх такими, що не підлягають задоволенню. Відповідачі зазначають, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних №1 від 30.09.2023, №1 від 31.10.2023, №4 від 31.12.2023, №3 від 31.01.2024, №2 від 29.02.2024 були прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема Порядку №1165, Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України №520.
Контролюючий орган вказує, що реєстрацію зазначених податкових накладних було зупинено за результатами автоматизованого моніторингу, оскільки операції, відображені в них, відповідали критеріям ризиковості, визначеним додатком 3 до Порядку №1165. Зокрема, обсяг постачання послуги з кодом 68.20 перевищував залишок, визначений як різниця між обсягом придбання та обсягом постачання, що підтверджується показником "D", який у кожному випадку перевищував порогове значення.
Відповідачі зазначають, що платнику податку було направлено повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та документів, однак у відповідь на ці повідомлення ТОВ "БЛИСТАВИЦЯ" не надало повного обсягу документів, передбачених пунктом 5 Порядку №520, або надало документи, складені з порушенням законодавства. Зокрема, не були надані платіжні документи, що підтверджують факт оплати послуг контрагентом - ТОВ "УРБАН-МЕНЕДЖМЕНТ", а також правовстановлюючі документи на об'єкт оренди, які відповідають вимогам законодавства.
У відзиві наголошується, що договір оренди не є первинним документом для цілей бухгалтерського обліку, а лише свідчить про намір здійснення господарської операції в майбутньому. Відповідачі посилаються на усталену практику Верховного Суду, згідно з якою право на формування податкового кредиту виникає лише за умови фактичного здійснення господарської операції, підтвердженої належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальні зміни майнового стану платника податків.
Контролюючий орган також зазначає, що позивач не скористався правом подання додаткових пояснень та документів у відповідь на повідомлення від 29.07.2024 №11505151/22891382, №11505131/22891382, №11505138/22891382, що стало підставою для прийняття рішень про відмову в реєстрації відповідних податкових накладних. Відповідачі вказують, що комісія регіонального рівня діяла в межах своїх повноважень, передбачених законодавством, а прийняті рішення є правомірними, обґрунтованими та такими, що відповідають критеріям вмотивованості.
Окремо у відзиві зазначено, що вимога позивача про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні є неправомірною, оскільки втручається в дискреційні повноваження контролюючого органу. Відповідачі посилаються на положення Кодексу адміністративного судочинства України та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими суд не може підміняти компетентний орган та приймати рішення замість нього. Відповідачі наголошують, що реєстрація податкових накладних можлива лише після проведення належної перевірки поданих документів, що не входить до предмету судового розгляду.
12.06.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛИСТАВИЦЯ" виклало заперечення щодо наведених у відзиві аргументів та додатково обґрунтувало свою правову позицію. Зокрема, позивач зазначає, що твердження відповідача про ненадання запитуваних документів не відповідає дійсності, оскільки до контролюючого органу були подані пояснення та скарги щодо розблокування податкових накладних №1 від 30.09.2023, №1 від 31.10.2023, №4 від 31.12.2023, №3 від 31.01.2024, №2 від 29.02.2024, а також усі наявні документи, які підтверджують здійснення відповідних господарських операцій. Копії зазначених пояснень, скарг, повідомлень про їх подання, квитанції та документи довільного формату були надані також до позовної заяви.
Позивач наголошує, що для здійснення господарської діяльності за кодом 68.20 КВЕД використовується належне йому на праві власності нерухоме майно - автозаправна станція, що підтверджується витягом з повідомлення за формою №20-ОПП, яке перебуває у розпорядженні контролюючого органу. Згідно з цим витягом, об'єкт оподаткування - автозаправна станція - розташований у Київській області, Бориспільському районі, село Гора, Автодорога Київ-Харків, 33 км, має статус "здається в оренду" та перебуває на обліку з 24.01.2020.
У відповіді на відзив позивач спростовує твердження відповідача щодо ненадання первинних документів, зазначаючи, що господарська операція, яка є підставою для складання податкових накладних №4 від 31.12.2023, №3 від 31.01.2024, №2 від 29.02.2024, полягає в наданні послуг оренди автозаправного комплексу відповідно до договору оренди №207/ДФ-23 від 04.09.2023, укладеного між ТОВ "БЛИСТАВИЦЯ" та ТОВ "ДАФНАМЕКС". Зазначена операція підтверджується договором оренди, актами приймання-передачі об'єкта оренди, актами наданих послуг, банківськими виписками, платіжними інструкціями, сертифікатом закінченого будівництва, актом готовності об'єкта до експлуатації, витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Позивач зазначає, що вимога контролюючого органу щодо надання документів про постачання, придбання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів є безпідставною, оскільки такі документи не створюються при здійсненні операцій з оренди нерухомого майна. На думку позивача, запитувані документи не мають жодного зв'язку з характером фактичної господарської операції, а їх ненадання не може бути підставою для відмови в реєстрації податкових накладних.
У відповіді також зазначено, що контролюючий орган не надав оцінки документам, які були фактично подані платником податку, не визначив об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкових накладних, та не обґрунтував, чому подані документи є недостатніми. Позивач посилається на судову практику Верховного Суду, зокрема на постанови у справах №420/7850/22, №460/8040/20, №120/1580/19-а, в яких наголошується на необхідності уникнення надмірного формалізму, обов'язковості оцінки поданих документів та недопустимості застосування оціночних суджень без належного обґрунтування.
Позивач також зазначає, що невикористання ним права на подання додаткових пояснень та документів на етапі, передбаченому пунктом 9 Порядку №520, не може розглядатися як підстава для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки всі необхідні документи були подані на попередньому етапі процедури. У сукупності подані документи підтверджують факт надання послуг оренди, їх оплату, а також наявність відповідних матеріально-технічних ресурсів, що, на думку позивача, свідчить про реальність здійснення господарської операції відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
У зв'язку з викладеним, позивач вважає рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 у задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду відмовлено. Позовну заяву залишено без руху. Протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.
09.07.2025 через підсистему "Електронний Суд" позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 визнано поважними причини пропуску строку звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛИСТАВИЦЯ" до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії. Поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "БЛИСТАВИЦЯ" строк звернення до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні до суду не звертались. З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛИСТАВИЦЯ" (ідентифікаційний код: 22891382, місцезнаходження: 08300, Україна, Київська обл., місто Бориспіль, вулиця Глібова, будинок, 1-А) зареєстроване 02.11.1994 як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису: 13541200000000989.
Види діяльності за КВЕД: 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 41.10 Організація будівництва будівель; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктам; 52.10 Складське господарство; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛИСТАВИЦЯ" є платником податків на загальних підставах, взято на облік 26.01.1996 за №319-04 Головним управлінням ДПС у Київській області.
У межах здійснення господарської діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю "БЛИСТАВИЦЯ" було укладено два договори оренди, які стали підставою для складання податкових накладних, реєстрацію яких згодом було зупинено контролюючим органом.
14.08.2020 між ТОВ "БЛИСТАВИЦЯ" (орендодавець) та ТОВ "УРБАН-МЕНЕДЖМЕНТ" (орендар) укладено договір оренди №2/УМ-20. Предметом договору є передача в оренду нерухомого майна - автозаправного комплексу, розташованого за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Гора, автодорога Київ-Харків, 33 км, що належить орендодавцю на праві власності.
Договір передбачає щомісячну оплату орендної плати, оформлення актів приймання-передачі об'єкта оренди, складання актів наданих послуг, а також безготівкову оплату орендарем на рахунок орендодавця.
На підставі договору №2/УМ-20 від 14.08.2020 позивачем було складено та подано на реєстрацію наступні податкові накладні: №1 від 30.09.2023; №1 від 31.10.2023.
04.09.2023 між ТОВ "БЛИСТАВИЦЯ" (орендодавець) та ТОВ "ДАФНАМЕКС" (орендар) укладено договір оренди №207/ДФ-23. Предметом договору є передача в оренду того ж об'єкта нерухомості - автозаправного комплексу загальною площею 491,4 кв.м, розташованого за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Гора, автодорога Київ-Харків, 33 км. Право власності на об'єкт підтверджується витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №235494733 від 04.12.2020 та №194060496 від 20.12.2019, Сертифікатом закінченого будівництва №ІУ1223201013688 від 13.10.2020 та Актом готовності об'єкта до експлуатації від 17.09.2020.
Умовами договору №207/ДФ-23 передбачено щомісячну оплату орендної плати, оформлення актів приймання-передачі об'єкта оренди, складання актів наданих послуг, а також безготівкову оплату орендарем на рахунок орендодавця.
На підставі договору №207/ДФ-23 від 04.09.2023 були сформовані податкові накладні: №4 від 31.12.2023; №3 від 31.01.2024; №2 від 29.02.2024.
Відомості про об'єкт нерухомості були подані до контролюючого органу за формою №20-ОПП, що підтверджує його обліковий статус як об'єкта оподаткування з видом права "право власності" та призначенням "здається в оренду". Ідентифікатор об'єкта 1000004, реєстраційний номер 1994100632208, дата внесення змін 11.06.2024.
Усі господарські операції, що стали підставою для складання податкових накладних, підтверджуються належними первинними документами, зокрема: договорами оренди; актами приймання-передачі об'єкта оренди; актами наданих послуг; банківськими виписками; платіжними інструкціями; оборотно-сальдовими відомостями; актами звіряння; правовстановлюючими документами на об'єкт нерухомості.
ТОВ "БЛИСТАВИЦЯ" здійснило подання на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) п'яти податкових накладних, кожна з яких була подана через електронні засоби зв'язку із використанням програмного забезпечення "М.Е.ДОК". Подання здійснювалося у строки, передбачені законодавством, і підтверджується відповідними квитанціями, що містять унікальні ідентифікатори та часові мітки, зокрема:
податкову накладну №1 від 30.09.2023 було подано на реєстрацію 17.10.2023, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної, реєстраційний №9275207182;
податкову накладну №1 від 31.10.2023 подано на реєстрацію 15.11.2023, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної, реєстраційний №9275207182;
податкову накладну №4 від 31.12.2023 подано на реєстрацію 17.01.2024, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної, реєстраційний №9374987965;
податкову накладну №3 від 31.01.2024 подано на реєстрацію 14.02.2024, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної, реєстраційний №9027601259;
податкову накладну №2 від 29.02.2024 подано на реєстрацію 12.03.2024, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної, реєстраційний №9055334095.
Після подання ТОВ "БЛИСТАВИЦЯ" п'яти податкових накладних на реєстрацію до контролюючим органом - Головним управлінням ДПС у Київській області було прийнято низку рішень про зупинення їх реєстрації на підставі того, що обсяг постачання товару/послуг 68.20, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
У зв'язку із зупиненням реєстрації контролюючим органом було сформовано повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та документів. У повідомленнях зазначено перелік документів, які, на думку контролюючого органу, мали бути надані, зокрема: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг; документи щодо зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції; складські документи; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній.
Позивачем були подані пояснення та копії первинних документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено. Пояснення з документами були прийняті для розгляду податковим органом, що підтверджується квитанціями та повідомленнями про прийняття.
Надалі податковим органом були прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, а саме:
рішення про відмову в реєстрації податкових накладних №11961776/22891382 від 25.10.2024 стосується податкової накладної №1 від 31.10.2023, складеної на підставі договору з ТОВ "УРБАН-МЕНЕДЖМЕНТ". Контролюючий орган зазначив, що платником податку надано документи, складені/оформлені з порушенням законодавства (Додаткова інформація: Первинні документи. Правовстановлюючі документи на об'єкт оренди);
рішення про відмову в реєстрації податкових накладних №11632949/22891382 від 14.08.2024 стосується податкової накладної №1 від 30.09.2023, складеної на підставі договору №2/УМ-20 з ТОВ "УРБАН-МЕНЕДЖМЕНТ". У рішенні зазначено, що реєстрацію зупинено через надання платником податку документів, складених/оформлених з порушенням законодавства (Додаткова інформація: Платіжні документи не надані);
рішення про відмову в реєстрації податкових накладних №11603790/22891382 від 08.08.2024 стосується податкової накладної №4 від 31.12.2023, складеної на підставі договору оренди №207/ДФ-23 з ТОВ "ДАФНАМЕКС". У рішенні зазначено, що реєстрацію накладної зупинено у зв'язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів, стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН (Додаткову інформацію не зазначено);
рішення про відмову в реєстрації податкових накладних №11603786/22891382 від 08.08.2024 Стосується податкової накладної №3 від 31.01.2024, також складеної на підставі договору з ТОВ "ДАФНАМЕКС". У рішенні зазначено, що реєстрацію накладної зупинено у зв'язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів, стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН (Додаткову інформацію не зазначено);
рішення про відмову в реєстрації податкових накладних №11603787/22891382 від 08.08.2024 стосується податкової накладної №2 від 29.02.2024, складеної на підставі договору з ТОВ "ДАФНАМЕКС". У рішенні зазначено, що реєстрацію накладної зупинено у зв'язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів, стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН (Додаткову інформацію не зазначено).
Згідно з матеріалами справи, після отримання рішень контролюючого органу про зупинення реєстрації податкових накладних, ТОВ "БЛИСТАВИЦЯ" скористалося правом адміністративного оскарження та подало скаргу до Державної податкової служби України на рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 25.10.2024 №11961776/22891382 (щодо ПН від 31.10.2023 №1). Скарга була подана в електронному вигляді через систему електронного документообігу, що підтверджується квитанцією про прийняття та повідомленнями про подання.
У скарзі позивач виклав обставини, що, на його думку, свідчать про неправомірність прийнятого рішення, зокрема: податкова накладна була подана у строки, передбачені законодавством; господарська операція, на підставі якої складено податкову накладну, є реальною та підтверджується належними первинними документами; до контролюючого органу були надані договір оренди, акт приймання-передачі, акт наданих послуг, банківські виписки, платіжні інструкції, оборотно-сальдові відомості, акти звіряння, витяги з реєстрів, повідомлення за формою №20-ОПП; вимога надати документи щодо постачання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції є безпідставною, оскільки такі документи не створюються при здійсненні операцій з оренди нерухомого майна; контролюючий орган не здійснив оцінки поданим документам, не вказав, які саме з них були взяті до уваги, а які відхилені, і не навів причин їх неприйняття. Позивач просив ДПС України скасувати рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та забезпечити її реєстрацію в ЄРПН датою фактичного подання.
Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 06.11.2024 № 68840/22891382/2, залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 14.08.2024 № 11632949/22891382 (щодо ПН від 30.09.2023 №1), від 08.08.2024 №11603790/22891382 (щодо ПН від 31.12.2023 №4), від 08.08.2024 №11603786/22891382 (щодо ПН від 29.02.2024), від 08.08.2024 №11603787/22891382 (щодо ПН від 31.01.2024 №3) не були оскаржені в адміністративному порядку до Комісії ДПС України.
Не погоджуючись з рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та враховує наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з абзацами 1 - 3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до абзаців 9 - 10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).
Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (пункт 17 Порядку №1246).
Водночас положеннями пункту 201.16 статті 201 ПК України регламентовано, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пунктів 7 - 8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Пунктами 10 - 11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДПС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку №1165).
Як встановив суд, підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних у квитанціях про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН зазначено те, що обсяг постачання товару/послуг 68.20, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
З цього приводу суд звертає увагу на те, що пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відносить операцію до ризикових, коли обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в ЄРПН, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у ЄРПН, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у ЄРПН.
Суд зазначає, що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №380/2365/21.
Натомість, надіслані позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Тобто, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних відсутня інформація, які саме документи необхідно було надати позивачу до контролюючого органу для реєстрації податкової накладної, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків.
Суд бере до уваги, що в письмових поясненнях, поданих позивачем до контролюючого органу через електронний кабінет платника податків, було зазначено, що податкові накладні №1 від 30.09.2023, №1 від 31.10.2023, №4 від 31.12.2023, №3 від 31.01.2024 та №2 від 29.02.2024 були складені на підставі фактично здійснених господарських операцій з надання послуг оренди нерухомого майна - автозаправного комплексу площею 491,4 кв.м; об'єкт оренди належить ТОВ "БЛИСТАВИЦЯ" на праві власності, що підтверджується витягами з державного реєстру речових прав, сертифікатом закінченого будівництва та актом готовності об'єкта до експлуатації; господарські операції здійснювались на підставі договорів оренди №2/УМ-20 від 14.08.2020 (з ТОВ "УРБАН-МЕНЕДЖМЕНТ") та №207/ДФ-23 від 04.09.2023 (з ТОВ "ДАФНАМЕКС"); факт надання послуг оренди підтверджується актами приймання-передачі, актами наданих послуг, банківськими виписками, платіжними інструкціями, оборотно-сальдовими відомостями, актами звіряння, а також повідомленням за формою №20-ОПП.
На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем було надано:
копія договору оренди №2/УМ-20 від 14.08.2020, укладеного між ТОВ "БЛИСТАВИЦЯ" та ТОВ "УРБАН-МЕНЕДЖМЕНТ", на підставі якого були складені податкові накладні №1 від 30.09.2023 та №1 від 31.10.2023;
копія договору оренди №207/ДФ-23 від 04.09.2023, укладеного між ТОВ "БЛИСТАВИЦЯ" та ТОВ "ДАФНАМЕКС", на підставі якого були складені податкові накладні №4 від 31.12.2023, №3 від 31.01.2024 та №2 від 29.02.2024.
акти приймання-передачі об'єкта оренди, оформлені між орендодавцем і орендарем, зокрема: акт від 04.09.2023 щодо передачі автозаправного комплексу ТОВ "ДАФНАМЕКС"; акти щомісячного приймання-передачі послуг оренди за жовтень 2023 - лютий 2024 року.
акти наданих послуг: акт за жовтень 2023 року - до накладної №1 від 31.10.2023; акт за грудень 2023 року - до накладної №4 від 31.12.2023; акт за січень 2024 року - до накладної №3 від 31.01.2024; акт за лютий 2024 року - до накладної №2 від 29.02.2024;
банківські документи: платіжні доручення №142/23 від 02.10.2023, №158/23 від 01.11.2023, №192/23 від 02.01.2024, №211/24 від 01.02.2024, №237/24 від 01.03.2024;
банківські виписки за відповідні дати, що підтверджують надходження коштів від орендарів; оборотно-сальдові відомості по рахунку 361 за IV квартал 2023 року та I квартал 2024 року;
акти звіряння розрахунків з ТОВ "УРБАН-МЕНЕДЖМЕНТ" та ТОВ "ДАФНАМЕКС" станом на 31.12.2023 та 29.02.2024;
правовстановлюючі документи на об'єкт оренди: витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №235494733 від 04.12.2020; витяг №194060496 від 20.12.2019; сертифікат закінченого будівництва №ІУ1223201013688 від 13.10.2020; акт готовності об'єкта до експлуатації від 17.09.2020;
повідомлення за формою №20-ОПП, подане 24.01.2020, з оновленням від 11.06.2024, яке містить інформацію про об'єкт оподаткування - автозаправну станцію, що здається в оренду, з ідентифікатором 1000004 та реєстраційним номером 1994100632208;
пояснення, подані 29.07.2024, у відповідь на повідомлення про зупинення реєстрації, з обґрунтуванням реальності господарських операцій, переліком поданих документів та запереченням проти вимог контролюючого органу щодо додаткових підтверджень;
квитанції про подання пояснень та документів, зокрема: квитанція №MEDOK/2024/07/29/001 щодо накладної №1 від 30.09.2023; квитанція №MEDOK/2024/07/29/002 щодо накладної №1 від 31.10.2023; квитанція №MEDOK/2024/07/29/003 щодо накладної №4 від 31.12.2023; квитанція №MEDOK/2024/07/29/004 щодо накладної №3 від 31.01.2024; квитанція №MEDOK/2024/07/29/005 щодо накладної №2 від 29.02.2024.
У поясненнях позивач також зазначив, що контролюючий орган не конкретизував, які саме документи визнано ненаданими або недостатніми, що, на думку позивача, свідчить про формальний підхід до розгляду поданих матеріалів.
У той же час відповідачем не надано оцінку вказаним доводам платника податків.
Суд підкреслює, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18.
Таким чином, у Головного управління ДПС у Київській області були відсутні підстави для зупинення реєстрації спірних податкових накладних позивача.
Суд бере до уваги, що попри загальне формулювання у рішеннях контролюючого органу про ненадання/часткове надання та недостатність документів, позивач вжив усіх можливих заходів для належного виконання вимог, передбачених Порядком №1165, зокрема щодо подання пояснень та підтверджуючих матеріалів.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520).
Пунктом 2 Порядку №520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Відповідно до пункту 3 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Згідно з пунктом 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Тобто, зміст переліку документів, встановлений пунктом 5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.
При таких обставинах, суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в пункті 5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний ("може включати") перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі з підстави ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку не може бути застосована.
Водночас, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд приходить до висновку, що відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02.07.2019 у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).
Пунктом 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку №520).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку №520).
За правилами пункту 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.
При цьому, у розрізі положень пунктів 12, 13 Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Зі змісту спірних рішень вбачається, що підставою для їх прийняття слугував висновок контролюючого органу про ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Суд бере до уваги, що у кожному зі спірних рішень Головного управління ДПС у Київській області про зупинення реєстрації податкових накладних відсутня конкретизація щодо того, які саме документи з числа поданих позивачем визнано ненаданими або недостатніми. У графі "Додаткова інформація" відповідних рішень контролюючого органу формулювання наведено узагальнено, без посилання на конкретні реквізити, зміст чи обсяг поданих матеріалів. У деяких випадках ця графа взагалі залишена порожньою.
Пунктом 26 Порядку №1165 передбачено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.
Згідно з пунктом 29 Порядку №1165 до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, Київській області та Офісу великих платників податків ДПС.
До складу комісії центрального рівня входять посадові особи ДПС.
Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (пункт 30 Порядку №1165).
Абзацами 5 - 6 пункту 40 Порядку №1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.
Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.
Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.
Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 46 Порядку №1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Пунктом 45 Порядку №1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.
Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.
Суд звертає увагу, що в оскаржуваних рішеннях не зазначено причини неврахування наданих позивачем пояснень, в яких повідомлено про операції, на підставі яких сформовано податкові накладні та неврахування наданих позивачем копій необхідних первинних документів (у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), договори, засвідчені банківські виписки та інші документи, що беззаперечно підтверджують реальність здійснення господарської операції за вищевказаною податковою накладною.
Суд відхиляє доводи відповідачів, викладені у відзиві на позовну заяву, про те, що позивачем не надано документів, які б дозволили встановити реальність здійснення господарських операцій, оскільки можливість подання платником податків вичерпного переліку підтверджуючих матеріалів безпосередньо залежить від належного виконання контролюючим органом свого обов'язку - чіткого визначення критерію ризиковості, за яким зупинено реєстрацію податкової накладної, із зазначенням конкретного переліку документів, необхідних для його спростування.
Натомість у спірних рішеннях контролюючого органу така конкретизація відсутня: у графі "Додаткова інформація" формулювання наведено узагальнено або взагалі не зазначено, що унеможливлює платнику податків належним чином реалізувати своє право на подання пояснень та документів, релевантних до застосованого критерію ризику.
Надаючи оцінку наведеному, суд зауважує, що платник податку на стадії реєстрації податкової накладної не повинен доводити реальність господарської операції, а висловлені ГУ ДПС у Київській області зауваження стосуються договірних відносин сторін.
Суд вважає, що змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Указана позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №500/2237/20, від 16.09.2022 у справі №380/7736/21, від 19.07.2023 у справі №420/7850/22.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 25.11.2022 у справі №320/3483/21, 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 21.05.2019 по справі №0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18 та від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
Суд враховує, що індивідуальний акт, виданий суб'єктом владних повноважень є документом, прийнятим з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Натомість оскаржуване рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що посилання на вказані підстави в обґрунтування прийнятого рішення про відмову у реєстрації податкових накладних №1 від 30.09.2023, №1 від 31.10.2023, №4 від 31.12.2023, №3 від 31.01.2024, №2 від 29.02.2024 за умови ненаведення комісією доказів того, що подані позивачем пояснення є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність таких рішень.
Окрім цього, при вирішенні спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.
У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).
Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.
Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).
У ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.
Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є: право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом; виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії комісії Головного управління ДПС у Київській області з прийняття спірних рішень, в яких не наведені мотиви їх ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати надалі свою господарську діяльність.
Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
Однак під час розгляду справи відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття спірних рішень, а відтак, не довели правомірності останніх.
З урахуванням встановлених обставин, враховуючи наявність у ТОВ "БЛИСТАВИЦЯ" передбачених чинним законодавством України документів, які підтверджують реальне здійснення господарських операцій з надання послуг оренди нерухомого майна - автозаправного комплексу площею 491,4 кв.м між ТОВ "БЛИСТАВИЦЯ" (орендодавець) та ТОВ "ДАФНАМЕКС" і ТОВ "УРБАН-МЕНЕДЖМЕНТ" (орендарі) у межах договорів №207/ДФ-23 від 04.09.2023 та №2/УМ-20 від 14.08.2020 відповідно, суд вважає, що Головне управління ДПС у Київській області не мало правових підстав для прийняття спірних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних №1 від 30.09.2023, №1 від 31.10.2023, №4 від 31.12.2023, №3 від 31.01.2024 та №2 від 29.02.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення контролюючого органу від 14.08.2024 №11632949/22891382, від 25.10.2024 №11961776/22891382, від 08.08.2024 №11603790/22891382, №11603786/22891382, №11603787/22891382.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні №1 від 30.09.2023, №1 від 31.10.2023, №4 від 31.12.2023, №3 від 31.01.2024, №2 від 29.02.2024 датою їх фактичної подачі на реєстрацію, суд зазначає таке.
Згідно з частиною 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246, у редакції чинній станом на час вирішення спору по суті, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до ЄРПН на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу 10 пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до ЄРПН вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.
Беручи до уваги наведене, суд вважає наявними правові підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 8 статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 15 140,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 19.05.2025 №1427, оригінал якої наявний в матеріалах справи.
Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 15 140,00 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області, протиправні рішення якого призвели до виникнення спірних правовідносин.
На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.08.2024 №11632949/22891382, від 25.10.2024 №11961776/22891382, від 08.08.2024 №11603790/22891382, від 08.08.2024 №11603786/22891382, від 08.08.2024 №11603787/22891382.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 30.09.2023, №1 від 31.10.2023, №4 від 31.12.2023, №3 від 31.01.2024, №2 від 29.02.2024, складені Товариством з обмеженою відповідальністю "БЛИСТАВИЦЯ" (ідентифікаційний код 22891382), датою їх фактичної подачі на реєстрацію.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код ВП 44096797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛИСТАВИЦЯ" (ідентифікаційний код 22891382) судовий збір у розмірі 15 140,00 грн (п'ятнадцять тисяч сто сорок грн 00 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.