27 серпня 2025 року справа № 320/24503/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛИСТАВИЦЯ" до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛИСТАВИЦЯ" із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.08.2024 №11632949/22891382, від 25.10.2024 №11961776/22891382, від 08.08.2024 №11603790/22891382, від 08.08.2024 №11603786/22891382, від 08.08.2024 №11603787/22891382;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 30.09.2023, №1 від 31.10.2023, №4 від 31.12.2023, №3 від 31.01.2024, №2 від 29.02.2024 датою їх фактичної подачі на реєстрацію.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
28.05.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшли докази у справі.
02.06.2025 через підсистему "Електронний суд" відповідачем подано відзив на позовну заяву.
03.06.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
Так, у позовній заяві позивач просить суд поновити строк звернення до суду з позовом, що обґрунтовано сукупністю обставин, які, на думку позивача, унеможливлювали своєчасне подання позовної заяви. Як зазначено в уточненій позовній заяві, строк на звернення до суду було пропущено з огляду на об'єктивні обмеження, пов'язані з дією воєнного стану в Україні, а й у зв'язку з діями контролюючого органу, які, за твердженням позивача, призвели до фактичної неможливості здійснення господарської діяльності ТОВ "БЛИСТАВИЦЯ" в повному обсязі.
Позивач посилається на Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", яким на всій території держави було запроваджено воєнний стан, а також на подальші укази, якими його дію було неодноразово продовжено. У зв'язку з цим позивач звертає увагу на положення статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", відповідно до яких правосуддя на території, де введено воєнний стан, здійснюється виключно судами, створеними відповідно до Конституції України, а також на статтю 12-2 цього Закону, яка передбачає, що суди та органи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Позивач також посилається на рішення Ради суддів України від 24.02.2022 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнного стану, а також на рекомендації Ради суддів України, опубліковані 02.03.2022, в яких судам рекомендовано по можливості продовжувати процесуальні строки щонайменше до закінчення воєнного стану. На думку позивача, зазначене рішення Ради суддів України фактично визнає воєнний стан об'єктивною та поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
У заяві також наведено посилання на постанову Верховного Суду у справі №500/1912/22 від 29.09.2022, в якій сформульовано критерії, за яких причина пропуску строку може вважатися поважною. Зокрема, позивач зазначає, що причини пропуску строку відповідають усім чотирьом умовам, визначеним судом: це обставини, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; ці обставини виникли об'єктивно, незалежно від волі позивача; вони мали місце протягом строку, який пропущено; і підтверджуються належними та допустимими засобами доказування.
Серед конкретних обставин, які, на думку позивача, унеможливили своєчасне звернення до суду, зазначено: блекаути, постійні проблеми з електропостачанням, повітряні тривоги, ракетні обстріли, перевантаженість судів та державних органів, а також дії контролюючого органу, що полягали в блокуванні реєстрації податкових накладних у ЄРПН, що, своєю чергою, призвело до ускладнення господарської діяльності підприємства.
Позивач також зазначає, що наслідки збройної агресії Російської Федерації, обмеження, пов'язані з воєнним станом, а також значний обсяг судових справ, які перебувають на постійному юридичному супроводженні, спричинили незначну затримку в поданні адміністративного позову та відповідних уточнень. У зв'язку з цим позивач просить суд врахувати поважність наведених обставин та поновити строк на звернення до адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 у задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду відмовлено. Позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме: надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.
09.07.2025 через підсистему "Електронний Суд" позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, яку обґрунтовано сукупністю обставин, що, на думку позивача, є поважними причинами пропуску процесуального строку. У заяві зазначено, що ТОВ "БЛИСТАВИЦЯ" здійснює господарську діяльність виключно силами одного працівника - директора товариства Бурлаки Геннадія Михайловича, що підтверджується наказами про затвердження штатного розпису за період з 01.09.2023 по 01.08.2024. Позивач наголошує, що відсутність інших співробітників унеможливлює оперативне реагування на юридичні виклики, зокрема підготовку та подання позовних матеріалів у встановлені строки.
Крім того, позивач зазначає, що протягом 2024 року директор товариства був залучений до здійснення волонтерської діяльності на території України, що підтверджується посвідченням волонтера №0008. У зв'язку з цим, за твердженням позивача, директор не мав повноцінного доступу до інтернету та електронних ресурсів, що призвело до уповільнення робочих процесів на підприємстві, зокрема до затримки у підготовці позовної заяви.
Додатково позивач посилається на складні життєві обставини, пов'язані зі станом здоров'я матері директора товариства ОСОБА_1 , яка потребувала термінового хірургічного втручання (ендопротезування кульшового суглоба), післяопераційного догляду та реабілітації. Зазначені обставини підтверджуються випискою №982 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого форми №027/0 від 24.02.2025. Позивач вказує, що директор був безпосередньо залучений до процесу лікування та догляду, що додатково обмежило його можливість своєчасно звернутися до суду.
У заяві також звертається увага на специфіку категорії адміністративної справи, яка потребує значного обсягу підготовчих матеріалів, що в умовах одноосібного ведення діяльності та відсутності юридичної освіти в директора товариства спричинило затягування процесу подання позову. Позивач наголошує, що наведені обставини не залежали від його волі та сукупно призвели до порушення строку звернення до суду.
Окремо Позивач зазначає, що дія воєнного стану в Україні, зокрема блекаути, перебої з електропостачанням, повітряні тривоги та ракетні обстріли, також негативно вплинули на можливість своєчасного звернення до суду. У цьому контексті позивач посилається на постанову Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №500/1912/22, в якій зазначено, що суворе застосування процесуальних строків у період дії воєнного стану може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду.
На підставі викладеного позивач просить суд врахувати наведені обставини як поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити відповідний процесуальний строк.
Вирішуючи питання щодо поновлення позивачу строку звернення, суд зазначає таке.
Верховий Суд у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 (адміністративне провадження №К/9901/16396/19) відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного в постановах Верховного Суду від 17.07.2019 (справа №640/46/19), від 14.02.2019 (справа № 813/4921/17), та сформулював наступний правовий висновок.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Як вже зазначено, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.
Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов'язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.
Верховний Суд звернув увагу на те, що Законом України від 24 жовтня 2013 року №657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» (далі - Закон № 657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 ПК України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов'язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 ПК України. Водночас до пункту 56.19 статті 56 ПК України аналогічні зміни не були внесені.
Комплексний аналіз чинного правового регулювання на момент прийняття Закону №657-VІІ дає підстави для висновку, що це не було технічною помилкою законодавця, оскільки частина четверта статті 99 КАС України, як і пункт 56.19 статті 56 ПК України, визначали єдиний місячний строк звернення до суду у випадку, якщо законом була передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України була та залишається спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань.
Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов'язані з нарахуванням грошових зобов'язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов'язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.
Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов'язань або інші рішення) об'єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.
Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб'єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов'язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв'язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.
Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов'язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.
Конституційний Суд України рішенням від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 за результатами оцінки конституційності норми частини четвертої статті 99 КАС України у чинній на той час редакції (про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору) підтвердив її конституційність як такої, що забезпечує оперативність розгляду судової справи і жодною мірою не обмежує суб'єктів щодо права на судовий захист; нею скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено (абзаци шостий, чотирнадцятий пункту 6.1).
Цей висновок Конституційного Суду України судова палата вважає релевантним щодо нинішнього стану нормативно-правового регулювання.
Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Отже, з огляду на вищезазначені норми закону та враховуючи правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18, суд, вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду із цим позовом, дійшов таких висновків.
З позовної заяви та доданих до неї документів слідує, що оскаржуване позивачем у даній справі рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 25.10.2024 №11961776/22891382 (щодо ПН від 31.10.2023 №1) було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до Комісії ДПС України.
Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 06.11.2024 № 68840/22891382/2, залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 14.08.2024 № 11632949/22891382 (щодо ПН від 30.09.2023 №1), від 08.08.2024 №11603790/22891382 (щодо ПН від 31.12.2023 №4), від 08.08.2024 №11603786/22891382 (щодо ПН від 29.02.2024), від 08.08.2024 №11603787/22891382 (щодо ПН від 31.01.2024 №3) не були оскаржені в адміністративному порядку до Комісії ДПС України.
Отже, для оскарження рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області від 25.10.2024 №11961776/22891382 передбачений тримісячний строк звернення до суду, який позивачем, що звернувся до суду із даним позовом 15.05.2025 згідно із штампом вхідної кореспонденції суду - пропущений.
Своєю чергою для оскарження рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області від 14.08.2024 № 11632949/22891382, від 08.08.2024 №11603790/22891382, від 08.08.2024 №11603786/22891382, від 08.08.2024 №11603787/22891382 передбачений шестимісячний строк звернення до суду, який позивачем, що звернувся до суду із даним позовом 15.05.2025 згідно із штампом вхідної кореспонденції суду - пропущений.
Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.
Пропуск строку звернення до суду позивач обґрунтовує сукупністю обставин, що, на його думку, є поважними причинами пропуску процесуального строку.
Суд зазначає, що відповідно до наданих штатних розписів ТОВ "БЛИСТАВИЦЯ", затверджених з 01.09.2023, з 01.01.2024, з 01.04.2024, з 01.08.2024, з 01.01.2025 у штаті товариства наявна одна штатна одиниця - директор товариства, Бурлака Геннадій Михайлович.
Отже, ТОВ "БЛИСТАВИЦЯ" здійснює господарську діяльність виключно силами одного працівника - директора товариства Бурлаки Геннадія Михайловича, що підтверджується наказами про затвердження штатного розпису за період з 01.09.2023 по 31.12.2025.
Крім того, суд враховує, що протягом 2024 року директор товариства був залучений до здійснення волонтерської діяльності на території України, що підтверджується посвідченням волонтера №0008, виданим Благодійною організацією "Благодійний фонд "Шлях Героїв".
Суд приймає до уваги обставини, пов'язані зі станом здоров'я матері директора товариства ОСОБА_1 , яка потребувала термінового хірургічного втручання (ендопротезування кульшового суглоба), післяопераційного догляду та реабілітації. Зазначені обставини підтверджуються випискою №982 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого форми №027/0 від 24.02.2025. Враховуючи, що директор був безпосередньо залучений до процесу лікування та догляду за матір'ю ОСОБА_1 , що додатково обмежило можливість позивача своєчасно звернутися до суду.
Дослідивши доводи позивача щодо поновлення строку звернення до суду щодо поважності пропуску строку, враховуючи здійснення господарської діяльності товариством одноосібно директором товариства, приймаючи до уваги вищенаведені обставини, що підтверджені належними та допустимими доказами, та дію воєнного стану в Україні, суд приходить до висновку про доведеність поважності причин пропуску строку звернення до суду, а тому є достатні підстави для визнання судом таких причин поважними та поновлення пропущеного строку.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 120, 121, 122, 123 КАС України, суд,
1. Визнати поважними причини пропуску строку звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛИСТАВИЦЯ" до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
2. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "БЛИСТАВИЦЯ" строк звернення до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
3. Копії ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Кушнова А.О.