27 серпня 2025 року справа № 640/37647/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Київської міської прокуратури, Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної шкоди,
У грудні 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Київської міської прокуратури, в якому просить суд:
- стягнути з держави в особі Київської міської прокуратури (ЄДРПОУ: 02910019) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду у вигляді неотриманої частини заробітної плати та інших платежів за період з 01.07.2015 по 16.04.2018 у загальній сумі 2 736 979,84 грн., де недоотриманий:
посадовий оклад 411 114,4 грн.;
надбавка за вислугу років 62 548,33 грн.;
надбавка за виконання особливо відповідальної роботи 373 520,23 грн.;
щомісячна премія 1 239 057,6 грн.;
матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога для оздоровлення 355 778,89 грн.;
відпустка та компенсація за відпустки 294 960,39 грн.;
- зобов'язати державу в особі Державної казначейської служби України (ЄДРПОУ: 37567646) перерахувати на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України завдану йому матеріальну у вигляді неотриманої частини заробітної плати та інших платежів за період з 01.07.2015 по 16.04.2018 у загальній сумі 2 736 979,84 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.01.2022 (суддя Погрібніченко І.М.) відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
17.02.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом із доказами у справі.
15.04.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив з доказами у справі. Крім того, до відповіді на відзив долучено клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
У поданому клопотанні позивач просить здійснити розгляд справи № 640/37647/21 у порядку загального позовного провадження, обґрунтовуючи це складністю справи, значною ціною позову та її суспільною важливістю. Позивач зазначає, що предметом позову є вимога про відшкодування матеріальної шкоди, завданої актом, визнаним неконституційним, у розмірі 2 736 979,84 грн. Зазначена сума, на думку позивача, є значною, оскільки перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на момент подання позову, що підтверджує складність та важливість заявлених вимог.
Позивач звертає увагу, що розрахунок ціни позову здійснено на підставі окремих складових заробітної плати, зокрема як у частині фактично виплачених коштів, так і в частині недоотриманих сум, що потребує детального аналізу та уточнення в ході судового розгляду. У зв'язку з цим позивач вважає доцільною свою особисту участь у судових засіданнях для надання пояснень, уточнень та реагування на можливі заперечення з боку відповідачів.
Окремо позивач наголошує на тому, що справа має важливе значення не лише для нього особисто, а й для формування загальної судової практики у справах про відшкодування шкоди, завданої неконституційними актами. Позивач зазначає, що на момент подання позову відсутня усталена судова практика щодо застосування частини 3 статті 152 Конституції України у контексті матеріальної відповідальності держави за наслідки дії нормативного акту, визнаного неконституційним. При цьому, на думку позивача, судові рішення, на які посилається відповідач, стосуються інших правовідносин, зокрема, визнання протиправними дій та стягнення заробітної плати, і не є релевантними для вирішення питання про відшкодування шкоди, завданої неконституційним актом.
З огляду на викладене, позивач просить суд прийняти клопотання та здійснити розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
28.11.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 04.01.2023 №03-19/1087/23 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/37647/21.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 прийнято адміністративну справу №640/37647/21 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 5 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до частин 1, 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до частини 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною 1 статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany (Аксен проти Німеччини), заява №8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії), заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Також, Велика Палата Верховного Суду в ухвалах суду від 05.04.2022 по справі №520/13981/21 (№11-33апп22) та від 03.12.2020 по справі №440/2722/20 (Пз/9901/14/20) зазначила, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
При цьому, судом були створені для учасників справи належні умови для ознайомлення з рухом справи №640/37647/21 шляхом надсилання копій процесуальних документів.
Відповідно до частин 5, 6 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд зазначає, що предметом позову є, зокрема, вимоги щодо стягнення з держави в особі Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у вигляді неотриманої частини заробітної плати та інших платежів за період з 01.07.2015 по 16.04.2018 у загальній сумі 2 736 979,84 грн., а також зобов'язання держави в особі Державної казначейської служби України перерахувати на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України завдану йому матеріальну у вигляді нестриманої частини заробітної плати та інших платежів за період з 01.07.2015 по 16.04.2018 у загальній сумі 2 736 979,84 грн.
З урахуванням вищевикладеного, вивчивши матеріали справи, зважаючи на характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд дійшов висновку, що у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської прокуратури, Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної шкоди відсутні підстави для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Доводи позивача про те, що предметом позову є вимога про відшкодування матеріальної шкоди, завданої актом, визнаним неконституційним, у розмірі 2 736 979,84 грн., яка перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на момент подання позову, що підтверджує складність та важливість заявлених вимог, на думку суду не є підставою для розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Вказані обставини не підпадають під дію пункту 2 частини 4 статті 257 КАС України, що зумовлює її обов'язковий розгляд за правилами загального позовного провадження, оскільки предметом оскарження у справі не є оскарження бездіяльності, рішення чи дій суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такою бездіяльністю, рішенням чи дією у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому у суду відсутні підстав вважати, що розгляд даної справи на підставі поданих учасниками справи заяв по суті справи та письмових доказів в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін є неможливим. Переконливих доказів на підтвердження зворотного учасниками справи не надано, а тому клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволенню не підлягає.
Враховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин, суд вважає, що дана адміністративна справа може бути розглянута без проведення судового засідання.
При цьому, у клопотанні про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, поданому позивачем 15.04.2022, не зазначено, які саме обставини у справі не можуть бути встановлені шляхом дослідження письмових доказів та пояснень сторін, і які потребують проведення судового засідання з безпосередньою участю учасників справи. Позивач обґрунтовує необхідність загального провадження загальними посиланнями на складність справи, значну ціну позову та її суспільне значення, однак не конкретизує, які докази або факти потребують дослідження у судовому засіданні з урахуванням принципу гласності та відкритості.
Зважаючи на те, що позивачем переконливо не обґрунтована необхідність проведення відкритого судового засідання із повідомленням (викликом) сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення його клопотання та можливість розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання, оскільки справа є справою незначної складності і характер спірних правовідносин та предмет доказування в ній не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 241 - 243, 248, 262 КАС України, суд, -
1. Відмовити в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
2. Копію ухвали (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Кушнова А.О.