25 серпня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/23207/25
Провадження № 11-сс/820/438/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 серпня 2025 року у кримінальному провадженні № 12025240000000916,внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 серпня 2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмельницький, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, та
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділу розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_8 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025240000000916 від 14 серпня 2025 року, за ознакамикримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, 14 серпня 2025 року близько 13.00 год. ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , через невстановлені на даний час слідством причини, вступив у словесний конфлікт із своєю матір'ю ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В ході даного конфлікту у ОСОБА_7 виник умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 , яка відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» є особою, яка постраждала від домашнього насильства.
Надалі, ОСОБА_7 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_9 , на ґрунті особистих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті, перебуваючи на території подвір'я, взяв у невстановленому на даний час слідством місці сокиру, та діючи умисно, з прикладанням сили, наніс не встановлену на даний час слідством кількість ударів вищевказаною сокирою в область лівої руки, грудної клітки, шиї та голови ОСОБА_9 , спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді множинних рубаних ран лівої руки, грудної клітки та травматичної ампутації голови, від чого остання померла на місці події.
15.08.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
За вказаним кримінальним провадженням слідчий відділу розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з клопотанням, погодженим з прокурором відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, посилаючись на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 серпня 2025 року клопотання слідчого задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 12 жовтня 2025 року включно без визначення розміру застави.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погоджуючись із рішення слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 16 серпня 2025 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вважає, що прокурор не довів жодними належними та достатніми доказами наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На думку сторони захисту, висновок про те, що більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного, взагалі не аргументований, має формальний характер.
Апелянт зазначає, що у ОСОБА_7 незадовільний стан здоров'я, який попередньо був госпіталізований до лікарні із підозрою на інсульт, а отже він потребує стороннього (лікарського) втручання, що об'єктивно не може бути забезпечено ОСОБА_7 в умовах тримання під вартою.
Позиції учасників судового провадження
Підозрюваний ОСОБА_7 був належним чином повідомлений про місце, день та час розгляду апеляційної скарги його захисника через головного лікаря КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради, з клопотанням про участь в апеляційному розгляді не звертався, в апеляційній скарзі захисника не порушується питання про погіршення його становища, його участь у апеляційному розгляді не є обов'язковою, у зв'язку з чим колегія суддів, з'ясувавши думку присутніх учасників провадження, прийняла рішення про проведення апеляційного розгляду у відсутність підозрюваного, відповідно до вимог ч.4 ст.401, ч.4 ст.405, 422 КПК України, з урахуванням також позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 25.10.2023, у справі №211/111/22, провадження №51-3720км23.
Захисник підтримав апеляційну скаргу, із зазначених в ній підстав, просив застосувати до ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід - домашній арешт, враховуючи дані про особу підозрюваного.
Прокурор просила розглянути апеляційну скаргу на розсуд суду, долучивши до матеріалів справи висновок судово-психіатричної експертизи №593 від 19.08.2025 року стосовно ОСОБА_7 , згідно якого ОСОБА_7 потребує застосування примусових заходів медичного характеру.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, ознайомившись з судовим матеріалом та обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Згідно вимог частини 1 статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканість.
В апеляційній скарзі захисник оскаржує обґрунтованість підозри та наявність ризиків для застосування щодо ОСОБА_7 саме виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає, що можливо застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Відповідно до вимог ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити вище перелічені дії.
На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 .
У колегії суддів не виникає сумнівів у висновках слідчого судді щодо обґрунтованості на поточній стадії досудового розслідування підозри, пред'явленої ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення з боку органу досудового розслідування, оскільки існують об'єктивні відомості, що він міг вчинити вказане правопорушення, про що свідчать матеріали кримінального провадження і доведено прокурором.
Колегія суддів, враховуючи також практику Європейського суду з прав людини з питання визначення поняття «обґрунтованої підозри» (справи «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Гусинський проти Росії», «Нечипорук і Йонкало проти України» тощо), вважає, що в ході досудового розслідування при обранні підозрюваному запобіжного заходу необхідна наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а саме існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити правопорушення; мета затримання - продовжити розслідування й підтвердити або спростувати підозри, які стали підставою для затримання. Водночас ця стадія розслідування не передбачає сукупності доказів, достатньої для прийняття процесуального рішення за суттю кримінального провадження.
Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Така інформація щодо ОСОБА_7 в матеріалах справи існує та доведена прокурором, тож обґрунтованість підозри для поточної стадії досудового розслідування є достатньою для можливості застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу.
Стосовно існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, то приймаючи рішення за клопотанням слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , слідчий суддя з урахуванням ступеня тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , а саме у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, обставин, передбачених ст.178 КПК України, даних про особу підозрюваного, а також те, що останній раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, дійшов висновку, що існують ризики, що підозрюваний ОСОБА_7 може:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину та зважаючи на покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винуватим, співставляючи можливі негативні для нього наслідки у вигляді засудження до покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, а тому цей ризик є достатньо високим. Крім того, після вчинення злочину ОСОБА_7 втік з місця скоєння злочину та з метою уникнення відповідальності за скоєний злочин переховувався від органу досудового розслідування, що може свідчити про повторне переховування його від органів досудового розслідування. З показань свідків встановлено, що ОСОБА_7 неодноразово втікав з дому та місцезнаходження його не було відоме, що свідчить про його схильність до переховування;
-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення під час вчинення злочину, оскільки підозрюваний ОСОБА_7 використовував сокиру, на даний час органом досудового розслідування не встановлено чи саме тією сокирою, яку було вилучено під час огляду місця події були спричиненні тілесні ушкодження ОСОБА_9 , тому є підстави вважати, що ОСОБА_7 міг покинути місце вчинення злочину із знаряддям вчинення злочину;
-незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, на даний час існує ризик того, що ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків здійснюючи тиск на останніх із метою зміни їхніх показів або надання неправдивих показів на його користь, оскільки свідки, йому раніше знайомі, являються його сусідами, тому є всі підстави вважати, що у випадку застосування до підозрюваного запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, він шляхом вмовлять та погроз, зможе незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, з метою зміни їх показань;
-вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки враховуючи обставини та тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, міру можливого покарання, існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення, крім того, зі слів односельців та родичів, ОСОБА_7 тривалий час має проблеми із психічним здоров'ям, у зв'язку з чим слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання зазначеним ризикам, що винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Таким чином, ухвалюючи рішення про задоволення клопотання слідчого щодо застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя встановив, що досудовим розслідуванням доведена наявність як обґрунтованої підозри у скоєнні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України, так і ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою.
Посилання сторони захисту на те, що слідчим суддею не було взято до уваги, що підозрюваний ОСОБА_7 має незадовільний стан здоров'я, який попередньо був госпіталізований до лікарні із підозрою на інсульт та потребує стороннього (лікарського) втручання, що об'єктивно не може бути забезпечено ОСОБА_7 в умовах тримання під вартою до уваги не беруться, оскільки такі докази суду не надавалися.
Доводи сторони захисту про те, що по справі не було надано переконливих доказів наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів визнає безпідставними, оскільки вони спростовуються змістом клопотання слідчого та доданими матеріалами.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в такому випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
За таких обставин, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які знайшли підтвердження як під час розгляду 16.08.2025 клопотання слідчого в суді першої інстанції, та не спростовані в ході апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість застосування слідчим суддею до ОСОБА_7 найбільш обтяжливого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, в ході апеляційного розгляду встановлено, що відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 593 від 19.08.2025 року, підозрюваний ОСОБА_7 страждає на хронічно протікаюче психічне захворювання - параноїдну шизофренію, епізодичний тип перебігу з наростаючим дефектом, страждав такою і на період інкримінованого йому злочину, не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними у момент скоєння злочину, не усвідомлює значення своїх дій та не може керувати ними на теперішній час. Вищевказаний психічний розлад відноситься до хронічного психічного захворювання. ОСОБА_7 потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді поміщення його до спеціального лікувального закладу (з суворим наглядом) з метою його обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню ним суспільно небезпечних діянь.
Відповідно до вимог ст. 508 КПК України, до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи:
1) передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом;
2) поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.
Передбачені частиною першою цієї статті запобіжні заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби.
Застосування передбачених запобіжних заходів здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно практики ЄСПЛ тримання особи, яку вважають психічно хворою, під вартою має відповідати цілям п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що полягає у запобіганні позбавлення осіб волі у свавільний спосіб, а також відповідати цілям обмеження, зазначеного у підпункті «е». У своїх рішеннях Суд неодноразово наголошував на тому, що особа не може вважатися «психічно хворою» та позбавлена волі, якщо не дотримано трьох мінімальних умов; по-перше, об'єктивна медична експертиза повинна достовірно показати, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад має бути таким, що обумовлює примусове тримання особи у психіатричній лікарні; по-третє, необхідність продовжуваного тримання у психіатричній лікарні залежить від стійкості такого захворювання (рішення у справах «Анатолій Руденко проти України» від 17.04.2014, «Вінтерверп проти Нідерландів» від 24.10.1979).
Таким чином, під час апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_7 , якому15.08.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 серпня 2025 року застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, страждає на хронічне психічне захворювання, що встановлено висновком судово-психіатричної експертизи № 593 від 19.08.2025 року.
При цьому ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 593 від 19.08.2025 року як на період інкримінованого йому злочину, так і на теперішній час не усвідомлював значення своїх дій та не міг і не може керувати ними у момент скоєння злочину та на теперішній час, потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді поміщення його до спеціального лікувального закладу (з суворим наглядом) з метою його обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню ним суспільно небезпечних діянь.
З урахуванням наведеного та наданих матеріалів судового провадження, колегія суддів дійшла висновку, що стосовно ОСОБА_7 необхідно застосувати запобіжний захід, передбачений ч.1 ст.508 КПК України, а саме у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, оскільки даний запобіжний захід застосовується судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби, що стосовно ОСОБА_7 підтверджується висновком судово-психіатричного експерта № 593 від 19.08.2025 року.
Відповідно до Переліку спеціальних закладів з надання психіатричної допомоги затвердженого Наказом МОЗ України №516 від 20.03.2018 року одним з таких закладів є Рівненська філія «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України»
На підставі викладеного, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді підлягаючою скасуванню, задовольнивши апеляційні вимоги захисника в цій частині, з постановленням нової про часткове задовольнити клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу та застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, а саме до Рівненської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України».
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 серпня 2025 року про застосування стосовно ОСОБА_7 ,підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 12 жовтня 2025 року включно, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 .
Застосувати щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, а саме до Рівненської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» (34500, Рівненська область, Сарненський район, с.Орлівка, вул.. Миру, 36а), на строк до 12.10.2025 року включно.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3