27 серпня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 674/1456/24
Провадження № 11-кп/820/568/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
законного представника ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
представника потерпілого ОСОБА_9
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_9 на вирок Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 06 червня 2025 року у кримінальному провадженні № 12024242060000294, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 серпня 2024 року, яким ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дунаївці, Дунаєвецького району, Хмельницької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 125 КК України, та
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини
Вироком Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 06 червня 2025 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Вирішено питання щодо речових доказів у порядку статті 100 КПК України.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10 3 943 грн. 27 коп. відшкодування матеріальної шкоди та 6 000 грн. відшкодування моральної шкоди, а всього 9 943 грн. 27 коп.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10 1 694 грн. 40 коп. витрат на правову допомогу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідно до вироку суду, 24 липня 2024 року близько 23 години 40 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи на території ліцею №3, розташованого по вулиці Шевченка, 109, в місті Дунаївці Дунаєвецької територіальної громади Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, під час словесної суперечки із потерпілим ОСОБА_10 прийняв рішення про спричинення останньому тілесних ушкоджень. Тоді ж, неповнолітній ОСОБА_6 , реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, перебуваючи на території вказаного ліцею в положенні стоячи навпроти ОСОБА_10 , умисно, долонею правої руки наніс один удар в область лівого вуха останнього, спричинивши йому тілесне ушкодження у вигляді гострої посттравматичної перфорації лівої барабанної перетинки, що привело до гострого лівобічного середнього отиту, яке за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи
В апеляційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_9 просить вирок суду в частині стягнення моральної шкоди змінити, цивільний позов ОСОБА_10 задовольнити в повному обсязі, стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10 40 000 грн. відшкодування моральної шкоди.
Вказує, що суд не в повній мірі врахував завдану шкоду потерпілому, яка сталася з вини обвинуваченого, оскілки він бажав настання небезпечних наслідків у виді тілесних ушкоджень, в добровільному порядку відшкодував частково матеріальну шкоду, моральну шкоду не бажає відшкодовувати та в судовому засіданні вказав, що її завдано не було.
Посилається на те, що судом не було враховано важкість тілесних ушкоджень, які спричиненні потерпілому у вигляді гострої посттравматичної перфорації лівої барабанної перетинки, що привело до гострого лівобічного середнього отиту, яке фактично призвело на довготривалу глухоту лівого вуха, а потім його запалення, втрати сну, погіршення здібностей потерпілого та позбавлення його можливості їх реалізації, глибину фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, справедливості при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди.
Зауважує, що публічне приниження потерпілого, отримання потерпілим ушкодження здоров'я, яке призвело до довготривалої втрати слуху, а в подальшому і можливо оперативного втручання, лікування та реабілітації призвели до фізичних і душевних страждань, які в грошовому виразі є більшими ніж оцінив суд першої інстанції.
Позиції учасників судового провадження
Представник потерпілого підтримав вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити повністю, з наведених в апеляційній скарзі підстав.
Потерпілий не з'явився у судове засідання, був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду, про поважні причини свого неприбуття не повідомив, що не перешкоджає проведенню розгляду. Згідно з частиною 4 статті 405 КПК України, його неприбуття не перешкоджає апеляційному розгляду.
Обвинувачений, законний представник та захисник просили вирок суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Прокурор доводи апеляційної скарги в частині вирішення цивільного позову щодо стягнення моральної шкоди підтримав, просив задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин наведених у вироку, а також висновки щодо правильної кваліфікації його дій за частиною 2 статті 125 КК України у поданій апеляційній скарзі не оскаржуються. Тож, згідно з вимогами статті 404 КПК України, апеляційний суд вирок у цій частині не перевіряє.
В апеляційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_9 оскаржує вирок суду в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_10 до обвинуваченого ОСОБА_6 про стягнення моральної шкоди.
Перевіривши доводи вказаної апеляційної скарги колегія суддів дійшла наступних висновків.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що представник потерпілого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_9 до початку судового розгляду пред'явив до обвинуваченого ОСОБА_6 цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої внаслідок спричинення обвинуваченим умисних легких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_10 та просив стягнути на користь останнього з ОСОБА_6 40 000 грн., як відшкодування моральної шкоди.
Вироком суду цей позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10 6 000 грн. відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Колегія суддів вважає, що при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди на користь потерпілого суд не врахував належним чином перенесені ним фізичні та моральні страждання внаслідок спричинення йому обвинуваченим тілесних ушкоджень, тим самим вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Положеннями статті 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Вирішуючи цивільний позов, суд зобов'язаний об'єктивно дослідити обставини справи, з'ясувати учасників та характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, а також визначити порядок її відшкодування.
Відповідно до ч.1 ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Право кожної фізичної особи на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів, гарантоване ст.ст. 32, 56 Конституції України.
Також статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до статті 1167 ЦК України і роз'яснень, наданих у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової шкоди) суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Отже, розмір відшкодування, що присуджується, має кореспондувати глибині та силі страждань, які мав потерпілий у зв'язку із порушенням його прав, а також відповідати поведінці особи, яка завдала шкоди.
При вирішенні цивільного позову ОСОБА_10 та визначенні розміру моральної шкоди суд першої інстанції враховував характер і обсяг моральних страждань, які зазнав потерпілий ОСОБА_10 , в результаті нанесенням йому обвинуваченим тілесних ушкоджень, завдання стресу, хвилювання, виходив з принципів розумності, виваженості та визначив розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого в сумі 6 000 грн., задовольнивши позов в цій частині частково, вважаючи цей розмір відшкодування справедливим і співмірним для відшкодуванням моральних страждань в даному випадку.
Разом з тим, з урахуванням вищезазначених вимог закону та судової практики, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не в повній мірі враховано, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_10 спричинено тілесне ушкодження у вигляді гострої посттравматичної перфорації лівої барабанної перетинки, що привело до гострого лівобічного середнього отиту, яке за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
При цьому, потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні з 30.07.2024 по 07.08.2024, відчував фізичний біль, у нього з'явилося зниження слуху, запалення, втрата сну, погіршення здібностей, що в свою чергу свідчить про порушення звичайного ритму його життя внаслідок заподіяння шкоди здоров'ю та витрату часу і зусиль для відновлення попереднього стану.
Окрім того, потерпілий зазнав душевних страждань, оскільки хвилювався за своє здоров'я, відновлення слуху, отримав негативні емоції та стрес через нанесені травми.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди не узгоджується з приписами ст.23 та ст.1167 ЦК України та не відповідає вимогам розумності, справедливості, ступеню вини обвинуваченого, характеру та обсягу страждань потерпілого.
Разом з тим, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілого і не повинен приводити до безпідставного збагачення.
При цьому колегія суддів ураховує висновок Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц та Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20, виходячи з яких при визначенні грошової суми компенсації моральної шкоди враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності й справедливості. При цьому розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги представника потерпілого та при визначенні грошової суми компенсації моральної шкоди враховуєхарактер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань ОСОБА_10 , погіршення здібностей потерпілого, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди - ОСОБА_6 , а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості, та вважає, що цивільний позов ОСОБА_10 в частині стягнення моральної шкоди з ОСОБА_6 підлягає частковомузадоволенню, з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10 підлягає стягненню 15 000 грн. моральної шкоди, що в даному конкретному випадку, за своїм розміром є достатньою компенсацією для потерпілого і відповідає вимогам розумності та справедливості цивільного судочинства та ступеню вини обвинуваченого, враховуючи також матеріальне становище обвинуваченого, його вік, відсутність на теперішній час будь - яких джерел матеріального забезпечення чи достатніх матеріальних статків, які б могли забезпечити стягнення шкоди в розмірі, визначеному потерпілим (40 тисяч гривень).
Згідно з п.3 ч.1 ст.408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі збільшення сум, які підлягають стягненню, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення.
Враховуючи вимоги ст.408 КПК України, колегія суддів вважає, що вирок Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 06 червня 2025 року щодо ОСОБА_6 підлягає зміні в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_10 про стягнення моральної шкоди, оскільки вказана зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого та не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення, задовольнивши частково апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_9 .
На підставі викладеного вище, керуючись статтями 404, 405, 407, 408 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_9 задовольнити частково.
Вирок Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 06 червня 2025 року стосовно ОСОБА_6 змінити в частині вирішення цивільного позову.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 до ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
В іншій частині вирок суду щодо ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3