Справа № 601/3588/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/817/280/25 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ч.5 ст. 407 КК
27 серпня 2025 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від 06 червня 2025 року.
Даним вироком,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Митниці Красилівського району Хмельницької області, старшого солдата, старшого стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, не судимого,
визнано винуватим за ч. 5 ст. 407 КК України та призначено покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання постановлено рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_8 , а саме з 11 листопада 2024 року.
Згідно з вироком суду, 14 листопада 2023 року, відповідно до указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69/2022 «Про загальну мобілізацію», громадянина ОСОБА_8 призвано на військову службу під час мобілізації.
В той же день, солдата ОСОБА_8 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду командира четвертого зенітного кулеметного відділення третього зенітного кулеметного взводу п'ятої зенітної кулеметної роти вказаної військової частини.
В подальшому, 05 березня 2024 року старшого солдата ОСОБА_8 зараховано до списків ІНФОРМАЦІЯ_3 , на всі види забезпечення та призначено на посаду старшого стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 .
21 червня 2024 року старшого солдата ОСОБА_8 увільнено з посади старшого стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 та призначено на посаду старшого стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно із ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» було введено воєнний стан на всій території України, який триває до теперішнього часу.
Старший солдат ОСОБА_8 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю й гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення товаришів по службі, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства. Військова дисципліна це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, та їх вірності військовій присязі.
Натомість, старший солдат ОСОБА_8 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України, став на шлях вчинення злочину (кримінального правопорушення) проти встановленого порядку несення військової служби, за наступних обставин.
Під час проходження військової служби, старшому солдату ОСОБА_8 надано першу частину щорічної основної відпустки за 2024 рік, терміном на 10 діб у період з 20 березня 2024 року по 29 березня 2024 року включно.
Однак, старший стрілець відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 старший солдат ОСОБА_8 , у порушення вимог вищевказаного законодавства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи військову дисципліну, маючи намір тимчасово ухилитись від несення обов'язків військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_4 , через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в умовах воєнного стану, без поважних причин, достовірно знаючи про необхідність прибуття на службу до ІНФОРМАЦІЯ_4 , 30 березня 2024 року о 08 годині 00 хвилин не з'явився вчасно з відпустки до місця проходження служби та перебував поза межами розташування ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 ).
У період з 08 години 00 хвилин 30 березня 2024 року по 08 годину 00 хвилин 14 травня 2024 року, за винятком строку проходження військово-лікарської комісії у Рівненському військовому госпіталі (військова частина НОМЕР_2 ) з 24 квітня 2024 року по 07 травня 2024 року, військовослужбовець військової служби за мобілізацією ОСОБА_8 перебував поза межами розташування ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 ) та свої службові обов'язки не виконував, проводячи час на власний розсуд.
14 травня 2024 року о 08 годині 00 хвилин старший солдат ОСОБА_8 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 та приступив до виконання своїх службових обов'язків.
Окрім цього, 18 серпня 2024 року о 08 годині 00 хвилин старший солдат ОСОБА_8 без поважних причин, з метою тимчасового ухилення від військової служби, у розташування ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_3 ) повторно не прибув.
У період з 08 години 00 хвилин 18 серпня 2024 року по 08 годину 50 хвилин 11 листопада 2024 року військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_8 перебував поза межами розташування ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_3 ) та свої службові обов'язки не виконував, проводячи час на власний розсуд.
11 листопада 2024 року о 08 годині 50 хвилин старший солдат ОСОБА_8 був затриманий оперативними працівниками СКП ВП №4 (м. Красилів) Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 просить змінити вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від 06 червня 2025 року в частині призначеного ОСОБА_8 покарання за ч. 5 ст. 407 КК України, призначити покарання за ч. 5 ст. 407 КК України із застосуванням вимог ст. 69 КК України та на підставі ст. 75 КК України прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, в решті вирок залишити без змін.
Вказує на те, що фактичних обставин справи, які встановлені вироком суду, обвинувачений не оспорює, однак, не згідний з призначеним йому видом покарання, оскільки вважає, що призначене обвинуваченому покарання є занадто суворим та таким, що не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Вказує, що ОСОБА_8 пояснив суду, що причиною нез'явлення вчасно на службу, є його стан здоров»я, йому було потрібне лікування, яке не можливо було отримати за місцем проходження служби, а тому він вирішив звернутись до лікарів самостійно та продовжити лікування вдома.
Звертає увагу, що ОСОБА_8 фактично визнав вину частково, оскільки зазначив дійсно вчасно не прибув у військову частину, так як самостійно проходив лікування.
Апелянт звертає увагу, що суд не врахував поведінку обвинуваченого, а саме той факт, що 14 травня 2024 року о 08 годині 00 хвилин старший солдат ОСОБА_8 самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 та приступив до виконання своїх службових обов'язків.
Зазначає, що згідно довідки ВЛК в ОСОБА_8 наявні захворювання, пов'язані з проходженням військової служби, а також в судовому засіданні ОСОБА_8 повідомив, що бажає продовжити військову службу у Збройних Силах України.
Вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про призначення найсуворішого покарання, визначеного санкцією ч. 5 ст. 407 КК України і є явно несправедливим через суворість.
Заслухавши суддю-доповідача, в судових дебатах та в останньому слові обвинуваченого ОСОБА_8 , в судових дебатах захисника-адвоката ОСОБА_7 , які підтримали подану апеляційну скаргу, просять її задовольнити, в судових дебатах прокурора, який заперечив апеляційну скаргу, вважає вирок законним та обґрунтованим, просить його залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, за який його засуджено та кваліфікація його дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних доказів, є обґрунтованими, в апеляції не оспорюються, тому відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України судом апеляційної інстанції не перевіряються.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд першої інстанції врахував, що обвинувачений вчинив військові кримінальні правопорушення, які законом віднесені до категорії тяжких. Взяв до уваги особу винного, який притягувався до кримінальної відповідальності, зазначив про відсутність в останнього соціальних зв'язків та обставин, що пом'якшують покарання і з врахуванням обтяжуючої покарання обставини- вчинення злочину повторно, призначив обвинуваченому покарання у виді восьми років позбавлення волі, що є надто суворим.
Колегія суддів вважає, що, призначаючи покарання обвинуваченому, суд належним чином не врахував пом'якшуючі покарання обставини, зокрема, що ОСОБА_8 , відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №352 від 10.04.2025 на період інкримінованого йому кримінального правопорушення страждав на емоційно-нестійкий розлад особистості, імпульсивний тип, психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, міг у той час усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 09.05.2024 (а.п.133), солдат ОСОБА_8 хворіє на виразкову хворобу шлунку, хронічна форма, перебіг ускладнений кровотечею 2018, ліковану консервативно, ремісія. Хронічний гастродуоденіт, рідкорецидивуючий перебіг, ремісія. Захворювання пов'язане з проходженням військової служби.
Беручи до уваги наведене, особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України є не судимим, кримінальним правопорушенням шкода не завдана, колегія суддів приходить до висновку, що наведені обставини дають підстави пом'якшити обвинуваченому покарання, передбаченою санкцією частини статті обвинувачення у виді позбавлення волі у розмірі наближеному до мінімального.
Щодо посилання апелянта на застосування до обвинуваченого ст. 69, 75 КК України, то такі є необґрунтовані, оскільки при засудженні особи за кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 КК України, вчиненого в умовах воєнного стану, ст. 69, 75 КК України не можуть бути застосовані.
За таких обставин, апеляційну скаргу захисника задовольнити частково, вирок суду слід змінити та пом'якшити покарання обвинуваченому ОСОБА_8 ..
Відповідно до ч.1 ст. 408 КПК України - суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі пом'якшення призначеного покарання, якщо визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів,
Ухвалила:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити частково.
Вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від 06 червня 2025 року щодо ОСОБА_8 в частині призначеного покарання змінити.
Вважати ОСОБА_8 засудженим за ч.5 ст. 407 КК України на 6 (шість) років позбавлення волі.
В решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців.
Судді