Справа №447/4160/23 Головуючий у 1 інстанції:Головатий А.П.
Провадження №22-ц/811/3204/24 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.
28 серпня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача: Левика Я.А.,
суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Миколаївського районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П. від 23 вересня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
рішенням Миколаївського районний суд Львівської області від 23 вересня 2024 року - позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договорами у загальному розмірі 40 371 (сорок тисяч триста сімдесят одну) гривню 61 копійка, а саме:
- за Кредитним договором № 440863870 в розмірі 30 967 ( тридцять тисяч дев'ятсот шістдесят сім) гривень 61 копійка, з яких: 12 181 ( дванадцять тисяч сто вісімдесят одна) гривня 02 копійки - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18 786 ( вісімнадцять тисяч сімсот вісімдесят шість) гривень 59 копійок - сума заборгованості за відсотками;
- за Кредитним договором № 10002147080 в розмірі 9404 ( дев'ять тисяч чотириста чотири ) гривні 00 копійок, з яких: 2 700 ( дві тисячі сімсот) гривень 00 копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 704 ( шість тисяч сімсот чотири) гривні 00 копійок - сума заборгованості за відсотками.
Вказане рішення оскаржив ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 .
В апеляційній скарзі просить рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 23 вересня 2024 року - скасувати та відмовити у задоволені позовних вимог.
Зазначає, що матеріали справи не містять будь-яких доказів підписання первісним кредитором кредитного договору. Копії платіжних доручень відповідно до яких ТОВ «Манівео» надало доручення обслуговуючому банку на перерахування грошових коштів не відповідають вимогам чинного законодавства. Згідно виписки за платіжною карткою відповідача за період вказаний у платіжних дорученнях, грошові кошти на його рахунок не надходили, що свідчить про недоведеність і необґрунтованість вимог позивача. Кредитний договір 2 не містить жодних ознак підписання його первісним кредитором, що свідчить про порушення письмової форми, а отже його неукладеність. Вказує, що позивач не надає із позовом належних доказів ідентифікації відповідача у своїй інформаційно-телекомунікаційній системі при вході в особистий кабінет, отримання одноразового ідентифікатора та його використання для підписання оспорюваного кредитного правочину. Звертає увагу на відсутність вчинення відповідачем дій, спрямованих на укладення кредитного договору, відсутність доказів підписання кредитних договорів з боку первісних кредитодавців та відсутність належних і допустимих доказів на підтвердження виконання позивачем свого обов'язку щодо надання грошових коштів відповідачу в кредит. Також, посилається на неналежність розрахунків заборгованості позивача, як доказів.
Відповідно до ст. 368, ч.1 ст. 369 ЦПК України, розгляд справи проводився без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, відзиву на позовну заяву, апеляційної скаргу, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 207, 512-514, 526, 628, 633, 634, 638, 639, 1054, 1077, 1078, 1081, 1082 ЦК України, ст.ст. 76, 81, 89, 141, 223, 247, 263, 264, 265, 279 ЦПК України, ст.ст. 3, 11-13 ЗУ «Про електронну комерцію», постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010, та задовольняючи позов, - виходив з того, що 16.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №440863870. Згідно з умовами договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах передбачених договором. 28.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01. 31.12.2020 Додатковою угодою №26 до договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції. Відповідно до договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 укладеного між ТОВ «ФК «Таліон Плюс» та ТОВ "ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №440863870. Згідно з п.2.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно з п.4.1 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього Договору. Згідно з витягом з реєстру прав вимоги №1 від 21.10.2022 до договору факторингу №20102022 від 20.10.2022 ТОВ "ФК " Європейська агенція з повернення боргів" набула права грошової вимоги до ОСОБА_2 в сумі 30 967,61 грн., з яких: 12 181,02 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18 786,59 грн. - сума заборгованості за відсотками. Відповідно до п. 2.2. Договору факторингу, Сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення Прав вимоги за цим Договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов'язання Клієнта перед Фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту, та меншими від загальної суми зобов'язання Боржника. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права Клієнта за Кредитним договором. У випадку укладення Сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимог, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним Додатком, та не замінює попередній. Згідно з умовами Кредитного договору Позичальник зобов'язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному цим Договором. Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором. Згідно з п.5.1.10 Договору Факторингу ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днiв з дати вiдступлення права вимоги за Кредитним договором Фактору, повiдомити Боржникiв про вiдступлення права вимоги та про передачу їx персональних даних Фактору, надати iнформацiю передбачену чинним законодавством про Фактора, у спосiб, передбачений Кредитним договором та вимогами чинного законодавства. Згідно з п.3.9. Договору факторингу, у разі отримання коштів від Боржників, органів Державної виконавчої служби в рахунок погашення заборгованості після дати підписання цього Договору, Клієнт зобов'язаний перерахувати ці кошти Фактору протягом 3 (трьох) банківських днів з дати їх отримання (включно), на рахунок Фактора, вказаний в розділі 10 даного Договору. При перерахуванні коштів Клієнт зобов'язаний надати розшифровку платежів у вигляді електронного листа, а саме, вказати наступні дані Боржників: Прізвище, Ім'я, По батькові, код номер облікової картки платника податків, № кредитного договору. Таким чином, в разі сплати Відповідачем коштів на рахунок Первісного Кредитора , вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості. Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. Згідно п. 5.1.3. Договору факторингу, ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується перерахувати на банківський рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ», будь-які грошові кошти, отримані від Боржників на виконання ними своїх зобов'язань за Кредитними договорами, Право вимоги за якими відступлено Фактору, після передачі Права вимоги до Фактора. Правила надання грошових коштів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.moneyveo.ua. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. 21.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №10002147080. Згідно з умовами договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах передбачених договором. Відповідно до договору факторингу № 11052021 від 11.05.2021 укладеного між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №10002147080. Згідно з витягом з реєстру прав вимоги до договору факторингу №11052021 від 11.05.2021 ТОВ "ФК " Європейська агенція з повернення боргів" набула права грошової вимоги до ОСОБА_2 в сумі 9404,00 грн., з яких: 2700,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6704,00 грн. - сума заборгованості за відсотками. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договорами, що є порушенням законних прав та інтересів позивача. Враховуючи наведене, встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до укладених договорів отримав можливість користуватися грошовими коштами. Відповідач, взяті на себе зобов'язання не виконав, унаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача, який набув право на її отримання.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції вцілому відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, доводи ж скарги правильних висновків суду не спростовують.
У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, у якому просило:
- стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» загальну суму заборгованості за кредитними договорами №440863870 та №10002147080 в розмірі 40 371,61 грн., яка складається з:
?заборгованості за кредитним договором №440863870 в розмірі 30967,61 грн.:
o12181,02 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
o18786,59 грн. - сума заборгованості за відсотками;
?Заборгованості за кредитним договором №10002147080 в розмірі 9404,00 грн.:
o2700,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу:
o6704,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
В обґрунтування позовних вимог зазначали, що 16.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 440863870. 28.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. 31.12.2020 Додатковою угодою №26 до договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції. 20.10.2022 між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №20102022, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників №1 від 21.10.2022 до Договору факторингу №20102022 від 20.10.2022 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 30967,61 грн., з яких: 12181,02 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18786,59 грн. - сума заборгованості за відсотками. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. 21.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 10002147080. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб. телефону відповідача, про що свідчить п. 10 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін. 11.05.2021 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №11052021, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 11.05.2021 до Договору факторингу №11052021 від 11.05.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 9404,00 грн., з яких: 2700,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6704,00 грн. - сума заборгованості за відсотками. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він фактично був ознайомлений, що ствердив своїм підписом.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому, окрім листів та телеграм, можуть використовуватися й інші засоби зв'язку, наприклад електронний або інший інтернет/SMS-pecypc.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається із матеріалів справи, правильно встановлено судом першої інстанції та сторонами не спростовано, - 16.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_3 укладено договір про надання фінансового кредиту, за умовами якого Товариство строком на 25 днів, надало відповідачу 7200 грн. 00 коп. фінансового кредиту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0.71% на добу на залишок заборгованості. Згідно додаткової угоди до кредитного договору №440863870 від 16.01.2020р. сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 650 грн. 00 коп. з 21.01.2020 р. на строк дії договору №440863870.
21.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання фінансового кредиту, за умовами якого Товариство строком на 14 днів, надало відповідачу 2700 грн. 00 коп. фінансового кредиту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,4% на добу на залишок заборгованості.
28.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01. 31.12.2020 Додатковою угодою №26 до договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції. За таким договором, дію якого згодом продовжено, а також згідно реєстру прав вимоги №85 від 23.06.2020 року, від первісного кредитодавця ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТзОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №440863870.
Відповідно до договору факторингу №20102022 від 20.10.2022 укладеного між ТОВ «ФК «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №440863870.
Згідно з витягом з реєстру прав вимоги №1 від 21.10.2022 до договору факторингу №20102022 від 20.10.2022 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набула права грошової вимоги до ОСОБА_2 в сумі 30 967,61 грн., з яких: 12 181,02 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18 786,59 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Також, відповідно до договору факторингу №11052021 від 11.05.2021 укладеного між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №10002147080. Згідно з витягом з реєстру прав вимоги до договору факторингу №11052021 від 11.05.2021 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набула права грошової вимоги до ОСОБА_2 в сумі 9404,00 грн., з яких: 2700,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6704,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Згідно п.1 ч.1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч.1 статті 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини першої статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі статтею 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що доведеним є факт неналежного виконання зобов'язання за кредитними договорами, наявність заборгованості, яку відповідач не сплатив, що є підставою для стягнення заборгованості на користь позивача.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Встановивши, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги за кредитними договорами №440863870 від 16.01.2020 р. та № 10002147080 від 21.07.2020 р., а ОСОБА_2 прийнявши умови та правила надання послуг за договорами шляхом підписання їх електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, в порушення умов вказаних договорів не виконав своїх зобов'язань щодо повернення кредитів, - колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про підставність позовних вимог обґрунтованим.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків місцевого суду та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Окремо, додані відповідачем у суді апеляційної інстанції докази підтверджують отримання ним спірних кредитних коштів у вказані позивачем періоди укладення кредитних договорів та додаткових угод до них.
Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.
При вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, тому колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського районний суд Львівської області від 23 вересня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення постанови безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 28 серпня 2025 року.
Судді: Я.А. Левик
Н.П. Крайник
М.М. Шандра