Справа №442/571/15-ц Головуючий у 1 інстанції:Хомик А.П.
Провадження №22-ц/811/1208/24 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.
26 серпня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,
секретар: Чиж Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в складі судді Хомика А.П. від 08 березня 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 березня 2024 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства«Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № 32/33/15 від 02.02.2007 року у розмірі 9515,96 доларів США, що еквівалентно 362402,01 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 1232,41 грн. сплаченого судового збору.
Вказане рішення оскаржила ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Зазначає, що 02.02.2007 між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №32/33/15 на загальну суму 30 000.00 доларів США, з терміном повернення кредиту до 01.02.2017 року. Зазначений кредит боржником було отримано на споживчі потреби. З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором № 32/33/15 від 02.02.2007 року між банком та ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 було укладено договір поруки від 02.02.2007 року. В подальшому між банком та ОСОБА_2 було укладено додаткові угоди № 1. № 2. №3. №4, №5, №6. №7 до кредитного договору № 32/33/15 від 02.02.2007 року. Зазначає, що ОСОБА_2 належним чином виконувала свої зобов'язання за кредитним договором, проте в 2015 році вони дізналися про наявність цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №32/33/15 від 02.02.2007 року. Банк звернувся з даним позовом обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в порушення умов договору, ні ОСОБА_2 , ні поручителі свої зобов'язання належним чином не виконували, в результаті чого утворилася прострочена заборгованість за кредитом. Зокрема, банком вказувалось, що станом на 28.10.2014 рік заборгованість ОСОБА_2 становить 9515.96 дол. США., з них: - заборгованість по сумі кредиту - 8535.05дол.США., - в тому числі прострочена заборгованість по кредиту - 1158.85дол. США., - відсотки -859.96 дол. США., - підвищені відсотки 120.95дол. США. Обґрунтовуючи підставність своїх вимог, банк стверджував, що ним 08.08.2014 року ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 було надіслано листи-вимоги. На підтвердження цьому банком було долучено вимоги, які начебто надсилалися відповідачам, проте такі докази у матеріалах справи відсутні. Як вбачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_2 , останньою здійснювалося погашення кредиту протягом 7-ми (семи років), а в останній рік перед зверненням банку до суду ОСОБА_2 погашала кредит шляхом переказів готівкових коштів на відповідний рахунок банку, але через їх невчасне зарахування до суми погашення, утворювалася заборгованість, до якої застосовували нарахування підвищених відсотків тим самим провокуючи зростання боргу з вини позивача. Для з'ясування наявності будь-якої кредитної заборгованості, стороною відповідачів було заявлено клопотання про призначення судово-економічної експертизи, проте судом необґрунтовано було відмовлено у задоволенні такого клопотання. Вважає, що на момент звернення банку до суду з позовними вимогами про стягнення з них заборгованості за кредитним договором №32/33/15 від 02.02.2007 року, такої не існувало, і вимоги їм не надсилалися а тому, такі вимоги були безпідставними та заявленими передчасно. Також судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні було зазначено, що згідно копії свідоцтва про смерть, виданого Дрогобицьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що судом першої інстанції було встановлено факт смерті одного з відповідачів, проте не було залучено до справи його правонаступників, не було визначено їх коло, не було вирішено питання закриття провадження.
В судове засідання учасники справи (їх представники) не з'явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності (відсутності їх представників), зважаючи на те, що учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи учасників справи в межах мотивів позовної заяви, апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 526, 527, 530, 553, 554, 610-612, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76- 82, 95, 128, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, та задовольняючи позовні вимоги, - виходив з того, що 2.02.2007 року між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №32/33/15 на загальну суму 30 000,00 доларів США з терміном повернення кредиту до 01.02.2017 року. Зазначений кредит боржником отримано на споживчі потреби. Відповідно до п.6.1.1. кредитного договору відповідач зобов'язувався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені даним Договором терміни, а також виконати інші свої зобов'язання згідно даного договору. Згідно 1.4.4 кредитного договору сплата процентів повинна була здійснюватися відповідачем не пізніше 10-го числа наступного за звітним місяцем. Відповідно до п. 4.5. договору, зменшення суми ліміту відновлювальної кредитної лінії здійснювалось відповідно до Графіку погашення заборгованості по кредиту, який є невід'ємною частиною даного договору. У порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконала, внаслідок чого мала прострочену заборгованість за кредитом. В подальшому 10.06.2009 року між банком та позичальником було укладено додаткову угоду № 1 та № 2 до Кредитного договору № 32/33/15 від 02.02.2007 року. 08.07.2010 року між банком та позичальником було укладено додаткові угоди № 3 та № 4 до кредитного договору № 32/33/15 від 02.02.2007 року. 20.09.2011 року між банком та позичальником було укладено додаткові угоди № 5 та № 6 до кредитного договору № 32/33/15 від 02.02.2007 року. 27.09.2012 року між банком та позичальником було укладено додаткову угоду №7 до кредитного договору № 32/33/15 від 02.02.2007 року. 08.08.2014 року відповідачці було надіслано лист-вимогу. Однак, відповіді отримано не було. З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за договором було укладено між позивачем та ОСОБА_3 договір поруки від 02.02.2007 року, за умовами якого, ОСОБА_3 зобов'язується перед позивачем відповідати за невиконання ОСОБА_2 усіх зобов'язань, що виникли за кредитним договором № 32/33/15 від 02.02.2007 року в повному обсязі як існуючих, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Відповідальність ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є солідарною. 10.06.2009 року між банком та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду № 1 до договору поруки від 02.02.2007 року. 20.09.2011 року між банком та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду № 2 до договору поруки від 02.02.2007 року. 27.09.2012 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено Додаткову угоду до Договору поруки від 02.02.2007 року. Через невиконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за Договором поруки від 12.02.2007 року ОСОБА_3 було надіслано лист-вимогу від 08.08.2014 року, щодо сплати заборгованості по Кредитному договору та нарахованих по ньому процентів. Однак, дана вимога залишена ОСОБА_3 без реагування. З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за договором було укладено між позивачем та ОСОБА_1 договір поруки від 02.02.2007 року, за умовами якого, ОСОБА_1 , зобов'язується перед позивачем відповідати за невиконання ОСОБА_2 усіх зобов'язань, що виникли за кредитним договором № 32/33/15 від 02.02.2007 року в повному обсязі як існуючих, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Відповідальність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є солідарною. 10.06.2009 року між банком та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №1/1 до договору поруки від 02.02.2007 року. 20.09.2011 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 2 до Договору поруки від 02.02.2007 року. 27.09.2012 року між банком та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до Договору поруки від 02.02.2007 року. Через невиконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за Договором поруки від 02.02.2007 року ОСОБА_1 було надіслано лист-вимогу від 08.08.2014 року, щодо сплати заборгованості по Кредитному договору та нарахованих по ньому процентів. Однак, дана вимога залишена ОСОБА_1 без реагування.З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за Договором було укладено між Позивачем та ОСОБА_4 договір поруки від 20.09.2011 року, за умовами якого, ОСОБА_4 , зобов'язується перед позивачем відповідати за невиконання ОСОБА_2 усіх зобов'язань, що виникли за Кредитним Договором № 32/33/15 від 02.02.2007 року в повному обсязі як існуючих, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Відповідальність ОСОБА_4 та ОСОБА_6 є солідарною. 27.09.2012 року між Банком та ОСОБА_4 було укладено Додаткову угоду до Договору поруки від 20.09.2011 року. Через невиконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за Договором поруки від 02.02.2007 року ОСОБА_4 було надіслано лист-вимогу від 08.08.2014 року, щодо сплати заборгованості по Кредитному договору та нарахованих по ньому процентів. Однак, дана вимога залишена ОСОБА_4 без реагування. Згідно копії Свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 , виданного Дрогобицьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно відповіді завідувача Першої Дрогобицької державно нотаріальної контори О.Кушніра, спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилась. З матеріалів справи вбачалося, що АТ «Універсал Банк» звернулось до Першої Дрогобицької державної нотаріальної контори з претензією до спадкоємців ОСОБА_4 . Згідно наданого позивачем розрахунку станом на 28.10.2014 заборгованість Боржника становить 9 515,96 дол. США., що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на день винесення рішення 362402,01 гривень (9515,96 х 38,0836), з них: - заборгованість по сумі кредиту - 8 535,05 дол. США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на день винесення рішення - 325045,43 гривень; - в тому числі прострочена заборгованість по кредиту - 1 158,85 дол. США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку - 44 133,18 гривень; - відсотки - 859,96 дол. США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку - 32750,37 гривень; - підвищені відсотки - 120,95 дол. США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку - 4 606,21 гривень. Суд виходив з того, що оскільки ОСОБА_2 порушила зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків, а її поручителями виступали ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а тому на підставі ст.ст. 526, 527, 533, 543, 553-554, 610-612, 1049, 1050, 1054 ЦК України позовні вимоги слід задовольнити, стягнути з відповідачів на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором №32/33/15 від 02.02.2007 року в розмірі 9515,96 доларів США
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції частково відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, однак зроблені без повного та всебічного з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи; частина обставин, які суд вважав встановленими не відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, а тому рішення суду підлягає зміні.
У січні 2015 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, у якому просило:
- стягнути солідарно з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ; ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер. НОМЕР_3 ); ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний помер. НОМЕР_5 ) на користь ПАТ "Універсал Банк" (p/p № НОМЕР_6 у ПАТ «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001):
- заборгованість по сумі кредиту - 8535,05 дол. США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку - 110 536,96 гривень.
- в тому числі прострочена заборгованість по кредиту - 1 158,85 дол. США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку - 15 008,20 гривень,
- відсотки - 859,96 дол. США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку - 11 137,29 гривень;
- підвищені відсотки - 120,95 дол. США, що еквівалентно в національній валюті" України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку - 1566,42 гривень.
Всього: 9 515,96 доларів США, що еквівалентно 123 240,67 гривень.
В обґрунтування позову зазначали, що між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 (Відповідач-1) 02.02.2007 року було укладено кредитний договір №32/33/15 на загальну суму 30 000,00 доларів США з терміном повернення кредиту до 01.02.2017 року. Зазначений кредит боржником отримано на споживчі потреби. Відповідно до п.6.1.1. кредитного договору відповідач зобов'язувався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені даним договором терміни, а також виконати інші свої зобов'язання згідно даного договору. Згідно 1.4.4 кредитного договору сплата процентів повинна була здійснюватися відповідачем не пізніше 10-го числа наступного за звітним місяцем. Відповідно до п. 4.5. договору, зменшення суми ліміту відновлювальної кредитної лінії здійснюється відповідно до Графіку погашення заборгованості по кредиту, який був невід'ємною частиною даного Договору. У порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого має прострочену заборгованість за кредитом. В подальшому 10.06.2009 року між банком та позичальником було укладено додаткову угоду № 1 та № 2 до кредитного договору № 32/33/15 від 02.02.2007 року. 08.07.2010 року між банком та позичальником було укладено додаткові угоди № 3 та № 4 до кредитного договору № 32/33/15 від 02.02.2007 року. 20.09.2011 року між банком та позичальником було укладено додаткові угоди № 5 та № 6 до кредитного договору №32/33/15 від 02.02.2007 року. 27.09.2012 року між банком та позичальником було укладено додаткову угоду №7 до кредитного договору № 32/33/15 від 02.02.2007 року. У порушення умов договору, ОСОБА_2 свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого мала прострочену заборгованість за кредитом. 08.08.2014 року ОСОБА_2 було надіслано лист-вимогу. Однак, відповіді отримано не було. Станом на 28.10.2014 рік заборгованість боржника становила 9 515,96 дол. США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку 123 240,67 гривень, з них: - заборгованість по сумі кредиту - 8 535,05 дол. США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку - 110 536,96 гривень; - в тому числі прострочена заборгованість по кредиту - 1 158,85 дол. США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку - 15 008,20 гривень; - відсотки - 859,96 дол. США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку - 11 137,29 гривень; - підвищені відсотки - 120,95 дол. США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку - 1 566,42 гривень. ОСОБА_2 не здійснювала платежів в рахунок погашення кредиту та нарахованих по ньому процентах, чим порушувала прийняті на себе договірні зобов'язання. З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено договір поруки від 02.02.2007 року, за умовами якого останні зобов'язують перед Позивачем відповідати за невиконання ОСОБА_2 усіх зобов'язань, що виникли за Кредитним договором № 32/33/15 від 02.02.2007 року в повному обсязі як існуючих, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Відповідальність ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 була солідарною. 10.06.2009 року між Банком та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору поруки від 02.02.2007 року. 20.09.2011 року між Банком та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору поруки від 02.02.2007 року. 27.09.2012 року між Банком та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 було укладено Додаткову угоду до Договору поруки від 02.02.2007 року. Через невиконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за Договором поруки від 02.02.2007 року ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 було надіслано лист-вимогу від 08.08.2014 року, щодо сплати заборгованості по Кредитному договору та нарахованих по ньому процентів. Однак, дана вимога залишена ними без реагування. У зв'язку з чим, ПАТ «Універсал Банк» звертався до суду з вимогою про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Як вбачається з матеріалів справи, правильно встановлено судом першої інстанції та сторонами не оспорено та не спростовано, - 02.02.2007 року між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 (Відповідач-1) було укладено кредитний договір №32/33/15 на загальну суму 30 000,00 доларів США. з терміном повернення кредиту до 01.02.2017 року. Зазначений кредит Боржником отримано на споживчі потреби.
Відповідно до п.6.1.1. кредитного договору відповідач зобов'язувався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені даним договором терміни, а також виконати інші свої зобов'язання згідно даного договору.
Згідно 4.4 Кредитного договору сплата процентів повинна була здійснюватися відповідачем не пізніше 10-го числа наступного за звітним місяцем.
Відповідно до п. 4.5. договору, зменшення суми ліміту відновлювальної кредитної лінії здійснюється відповідно до графіку погашення заборгованості по кредиту (Додаток №1), який є невід'ємною частиною даного договору.
У порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконала, внаслідок чого має прострочену заборгованість за кредитом.
В подальшому 10.06.2009 року між банком та позичальницею було укладено додаткову угоду №1 та №2 до кредитного договору №32/33/15 від 02.02.2007 року.
08.07.2010 року між банком та позичальницею було укладено додаткові угоди №3 та №4 до кредитного договору №32/33/15 від 02.02.2007 року.
20.09.2011 року між банком та позичальницею було укладено додаткові угоди №5 та №6 до кредитного договору №32/33/15 від 02.02.2007 року.
27.09.2012 року між банком та позичальницею було укладено додаткову угоду №7 до кредитного договору №32/33/15 від 02.02.2007 року.
08.08.2014 року відповідачці-1 було надіслано лист-вимогу. Однак, відповіді отримано не було.
Одночасно з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за договором було укладено між позивачем та ОСОБА_3 договір поруки від 02.02.2007 року, за умовами якого, ОСОБА_3 зобов'язується перед позивачем відповідати за невиконання ОСОБА_2 усіх зобов'язань, що виникли за кредитним договором №32/33/15 від 02.02.2007 року в повному обсязі як існуючих, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Відповідальність ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є солідарною.
10.06.2009 року між банком та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду №1 до Договору поруки від 02.02.2007 року.
20.09.2011 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду №2 до Договору поруки від 02.02.2007 року.
27.09.2012 року між банком та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду до договору поруки від 02.02.2007 року.
Через невиконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за договором поруки від 12.02.2007 року ОСОБА_3 було надіслано лист-вимогу від 08.08.2014 року, щодо сплати заборгованості по Кредитному договору та нарахованих по ньому процентів. Однак, дана вимога залишена ОСОБА_3 без реагування.
З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за договором було укладено між позивачем та ОСОБА_1 договір поруки від 02.02.2007 року, за умовами якого, ОСОБА_1 , зобов'язується перед позивачем відповідати за невиконання ОСОБА_2 усіх зобов'язань, що виникли за Кредитним Договором № 32/33/15 від 02.02.2007 року в повному обсязі як існуючих, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Відповідальність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є солідарною.
10.06.2009 року між банком та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1/1 до Договору поруки від 02.02.2007 року.
20.09.2011 року між банком та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №2 до Договору поруки від 02.02.2007 року.
27.09.2012 року між банком та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до Договору поруки від 02.02.2007 року.
Через невиконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за договором поруки від 02.02.2007 року ОСОБА_1 було надіслано лист-вимогу від 08.08.2014 року, щодо сплати заборгованості по кредитному договору та нарахованих по ньому процентів. Однак, дана вимога залишена ОСОБА_1 без реагування.
З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за договором було укладено між позивачем та ОСОБА_4 договір поруки від 20.09.2011 року, за умовами якого, ОСОБА_4 , зобов'язується перед позивачем відповідати за невиконання ОСОБА_2 усіх зобов'язань, що виникли за кредитним договором №32/33/15 від 02.02.2007 року в повному обсязі як існуючих, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Відповідальність ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є солідарною.
27.09.2012 року між банком та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду до договору поруки від 20.09.2011 року.
Через невиконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за Договором поруки від 02.02.2007 року ОСОБА_4 було надіслано лист-вимогу від 08.08.2014 року, щодо сплати заборгованості по кредитному договору та нарахованих по ньому процентів. Однак, дана вимога залишена ОСОБА_4 без реагування.
Згідно копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого Дрогобицьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно наданого позивачем розрахунку станом на 28.10.2014 року, заборгованість боржника становить 9 515,96 дол. США., що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на день винесення рішення 362 402,01 гривень (9515,96 х 38,0836), з них:
- заборгованість по сумі кредиту - 8 535,05 дол. США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на день винесення рішення - 325045,43 гривень;
- в тому числі прострочена заборгованість по кредиту - 1 158,85 дол. США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку - 44 133,18 гривень;
- відсотки - 859,96 дол. США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку - 32750,37 гривень;
- підвищені відсотки - 120,95 дол. США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку - 4 606,21 гривень.
Відповідно до п. 1.1 договорів поруки, поручителі зобов'язались перед кредитором відповідати за виконання ОСОБА_2 усіх її зобов'язань, що виникли з кредитного договору №32/33/15 від 02.02.2007 року, укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до п. 1.2 договорів поруки, поручителі засвідчили, що їм добре відомі усі умови вищевказаного основного договору і вони погоджується з ними.
Відповідно до п. 1.4 договору поруки, відповідальність поручителя і боржника є солідарною.
Відповідно до вимог статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У статті 1049 ЦК України зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 554 ЦК України та п. 1.4 договорів поруки, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Встановивши, що позичальницею ОСОБА_2 порушено встановлений договором обов'язок повернути кредит та сплатити проценти, прострочено повернення чергової частини щомісячного платежу, кредитодавець, як це передбачено ч.2 ст.1050 ЦК України, правомірно звернувся до суду з позовом про дострокове повернення позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 у зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору допустила заборгованість перед позикодавцем у розмірі 9 515,96 доларів США, яка підлягає стягненню, як з позичальниці так і поручителів.
У апеляційній скарзі відповідачка вказує на те, що вона незгідна з розрахунками позивача, однак вона не спростувала наданий розрахунок заборгованості, не надала власного розрахунку заборгованості, контррозрахунку, висновків спеціаліста чи експерта, які б спростували такий розрахунок, тощо, тому такі доводи не слід вважати обґрунтованими.
Що стосується доводів про непризначення судом першої інстанції експертизи, то такі теж вважати безпідставними, оскільки сторона відповідачки не була позбавлена самостійно протягом майже десяти років розгляду справи судом першої інстанції провести таку самостійно, надавши суду висновок, або надати будь-які докази сумнівності, неправильності, тощо проведення розрахунку заборгованості банком, що могло б бути підставою для призначення експертизи судом, однак вказаного відповідачкою здійснено не було.
Покликання апелянтки на те, що досудової вимоги від банку вона не отримувала, а тому позов не підлягає до задоволення, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки в матеріалах справи міститься письмова вимога від банку адресована позичальниці та поручителям, зокрема, і апелянтці, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів №053150976359 (а.с.164, т.3).
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що судом не було залучено до справи правонаступників померлого ОСОБА_4 , то такі є необґрунтованими зважаючи на те, що вирішення вказаного питання жодним чином не впливає на права та обов'язки апелянти та могло б бути підставою для оскарження рішення позивачем, який має право на задоволення його вимог окремо боржницею та окремо кожним із поручителів чи їх правонаступників.
Однак, суд першої інстанції при стягненні в солідарному порядку з позичальниці і поручителів боргу не врахував, що норми права, які регулюють інститут поруки, не передбачають солідарної відповідальності поручителів між собою за різними договорами поруки, якщо цими договорами не передбачено іншого. Спільний розгляд позовних вимог кредитора до боржника за основним зобов'язанням і кількох поручителів не створює солідарного обов'язку для останніх, що узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №415/2542/15-ц (провадження № 14-40цс18).
Тож стягнення заборгованості в солідарному порядку з позичальниці та двох поручителів суперечить приписам законодавства.
Суд першої інстанції, стягуючи заборгованість в солідарному порядку з позичальниці та двох поручителів, не звернув увагу на те, що спільний розгляд позовних вимог кредитора до боржника за основним зобов'язанням і кількох поручителів не створює солідарного обов'язку для останніх.
Враховуючи вказане, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково та змінити рішення суду першої інстанції в частині способу стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 як солідарних боржників поряд із ОСОБА_7 , а також вирішення питання стягнення судового збору, стягнення якого у солідарному порядку законом не передбачено.
За таких обставин, слід змінити рішення суду першої інстанції в частині вирішених позовних вимог та судового збору, а саме слід стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором №32/33/15 від 02.02.2007 року в сумі 9515,96 доларів США, що еквівалентно 362 402,01 грн. та стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором №32/33/15 від 02.02.2007 року в сумі 9515,96 доларів США, що еквівалентно 362 402,01 грн. Крім цього, слід стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» по 410,80 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції, а також враховуючи те, що позивачем при подачі позову недоплачено судового збору в розмірі 270,16 грн., відповідно слід також стягнути ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 по 90,05 грн. в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.2-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 березня 2024 року в частині вирішених позовних вимог та стягнення судового збору - змінити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором №32/33/15 від 02.02.2007 року в сумі 9515,96 доларів США, що еквівалентно 362 402,01 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором №32/33/15 від 02.02.2007 року в сумі 9515,96 доларів США, що еквівалентно 362 402,01 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» по 410,80 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в дохід держави по 90,05 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення постанови безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 26 серпня 2025 року.
Головуючий: Я.А. Левик
Судді: Н.П. Крайник
М.М. Шандра