Справа № 946/6617/25
Провадження № 1-кс/946/1740/25
25 серпня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 , захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Ізмаїльського ВП ГУ Національної поліції в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який на момент вчинення кримінального правопорушення проходить військову службу за контрактом та перебував на посаді командира відділення команди зв'язку бойової частини штурманської, радіотехнічної та зв'язку військової частини НОМЕР_1 , у військовому звані «старшина», відряджений до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ), раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,-
Слідчий звернувся до суду із клопотанням про застосування до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в державній установі "Ізмаїльський слідчий ізолятор", з визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, мотивуючи тим, що слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеські області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162150001162 від 23 серпня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 призваний наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 17.04.2024 №47-РС на військову службу за контрактом та призначений на посаду командира відділення команди зв'язку бойової частини штурманської, радіотехнічної та зв'язку військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старшина»
Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», початком проходження військової служби вважається день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації.
Відтак, з моменту прийняття на військову службу за контрактом та зарахування до списків особового складу військової частини Збройних Сил України старшина ОСОБА_5 набув статусу військовослужбовця.
Старшина ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, бути дисциплінованим, поводитись з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Незважаючи на вищенаведені вимоги, діючи із порушенням норм закону, ОСОБА_5 24.08.2025 о 16 годині 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у громадському місті, а саме в міському парку «Перемоги», що розташований на перехресті вул. Вознесенська кут вул. Степана Чабана в м. Рені, Ізмаїльського району Одеської області, діючи умисно, виражаючи демонстративну явну неповагу до суспільства, нехтуючи загальновизнаними нормами моралі, правилами поведінки та добропристойності, із хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок та нормальний відпочинок громадян, безпідставно, з особливою зухвалістю, маючи при собі заздалегідь пристосований предмет для нанесення тілесних ушкоджень, а саме пристрій для відстрілу патронів з гумовими кулями «Форт-12Р», споряджений патронами калібру 9 мм, внаслідок раптово виниклого умислу, без будь-якої необхідності, з метою залякування, здійснив один постріл у бік раніше не знайомих йому ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та малолітнього ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , створивши при цьому реальну загрозу для здоров'я громадян.
Вказаними діями, що виразились у здійсненні пострілу з пристрою для відстрілу патронів з гумовими кулями «Форт-12Р», в людному місці у присутності інших цивільних осіб, ОСОБА_5 безпідставно, з хуліганських мотивів, діючи з особливою зухвалістю залякав оточуючих, створив реальну загрозу для здоров'я присутніх на місці події, чим грубо порушив громадський порядок.
24.08.2025 о 19:15 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 25.08.2025 письмово повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 4 ст. 296 КК України.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні підозрюваний та захисники заперечували проти задоволення клопотання слідчого та просили обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, вказували, що ОСОБА_5 характеризується з позитивного боку, має навички військового, його дівчина вагітна та він не має наміру ухилятися від слідства, підозра є необґрунтована та розмір застави неспівмірний вчиненому кримінальному правопорушенню.
Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрюваного, а також вислухавши думку слідчого, прокурора, захисника, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
В провадженні слідчого відділу Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162150001162 від 23 серпня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296 КК України.
24.08.2025 о 19:15 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 25.08.2025 письмово повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 4 ст. 296 КК України.
Підозра ОСОБА_5 в інкримінованих їй органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях підтверджується зібраними доказами, а саме:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення;
- протоколами допиту свідків;
- протоколом огляду місця події;
- протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками;
- протоколом затримання підозрюваного в порядку ст. 208 КПК України;
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Сукупність отриманих доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, та який відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, також враховую, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання (кримінальне правопорушення є тяжким), має право на законних підставах, у період дії воєнного стану, виїжджати за межі України.
Крім того, будучи обізнаним про тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винним, підозрюваний може здійснити спроби переховуватись від органу досудового розслідування та судута вчинити інше кримінальне правопорушення. Також наявний ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків.
Застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують вищезазначені ризики.
Вважаю, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного та клопотання слідчого підлягає задоволенню.
На підставі ч. 4 ст. 183 КПК України злочини за ч. 3 ст. 332, ч.1 ст. 369 КК України не входять до переліку злочинів щодо яких слідчий суддя має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Таким чином, максимальний розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину становить вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий у клопотанні просив визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 242 240 грн.
Разом з тим, слідчий та прокурор не обґрунтували виключність випадку, для визначення застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що підозрюваний є діючим військовослужбовцем, за місце служби характеризується позитивно, неодноразово нагороджувався грамотами, має на утриманні матір яка хворіє на тяжке захворювання, лікування якої потребує значних коштів, слідчий суддя, вважає, що застава у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 60 560 гривень, здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється покладених на неї обов'язків.
Керуючись ст. ст. 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, -
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі "Ізмаїльський слідчий ізолятор".
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 60 560 гривень (20 х 3028 грн. = 60 560 гривень).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки до закінчення строку досудового розслідування, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
2) не відлучатися за межі Ізмаїльського району без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватись від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
В задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят) днів і обчислюється з 23 серпня 2025 року. Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 21 жовтня 2025 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст судового рішення проголошено о 14 годині 00 хвилин 28 серпня 2025 року в залі судових засідань № 1 Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.
Слідчий суддя: ОСОБА_1