Справа № 591/7484/25
Провадження № 1-кп/591/309/25
26 серпня 2025 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в Зарічному районному суді м. Суми кримінальне провадження про обвинувачення:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Первомайськ, Миколаївської обл., з середньою спеціальною освітою, одруженого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , військовослужбовця, раніше судимого, останній раз був засуджений 05.02.2024 Кременчуцьким районним судом Полтавської обл. за ч. 5 ст. 407, 69 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого умовно-достроково на підставі ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської обл. від 29.07.2024 на підставі ст. 81-1 КК України на невідбутий строк покарання 1 рік 10 місяців 10 днів позбавлення волі для проходження військової служби
за ст. 407 ч. 5 КК України,
ОСОБА_5 на добровільній основі уклав з Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_1 контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу до закінчення особливого періоду.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.08.2024 за № 233 солдата військової служби за контрактом ОСОБА_5 , який призначений наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.08.2024 за № 189-РС на посаду фельдшера медичного пункту стрілецького спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , з 07.08.2024 зараховано до списків частини та вважати таким, що справи та посаду прийняв.
Однак, військовослужбовець військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , проходячи військову службу в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він являється військовослужбовцем військової служби за контрактом і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , не маючи на те поважних причин, діючи з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасового незаконного ухилення від її проходження, з особистих мотивів, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, а саме 27.11.2024, не пізніше 21 год. 00 хв., самовільно залишив місце дислокації підрозділу військової частини та у подальшому проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину та виконання службових обов'язків, звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління з приводу своїх протиправних діянь, за наявності реальної можливості для цього до 09.12.2024.
У подальшому, 09.12.2024 ОСОБА_5 повернувся до пункту дислокації підрозділу та заявив про себе як про військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину. ОСОБА_5 з 27.11.2024 по 09.12.2024 обов'язки військової служби не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов'язків у зазначений період часу не вживав, а займався особистими справами, не пов'язаними з проходженням військової служби.
Крім того, військовослужбовець військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , проходячи військову службу в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він являється військовослужбовцем військової служби за контрактом і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , не маючи на те поважних причин, діючи з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасового незаконного ухилення від її проходження, з особистих мотивів, в умовах воєнного стану, повторно, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, а саме 01.03.2025, не пізніше 20 год. 00 хв., самовільно залишив місце дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 на території Сумської області, та у подальшому проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину та виконання службових обов'язків, звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління з приводу своїх протиправних діянь, за наявності реальної можливості для цього до 15.05.2025.
15.05.2025 молодший сержант ОСОБА_5 самостійно прибув до органу досудового розслідування, Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сумах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, де заявив про себе та вчинене ним кримінальне правопорушення, чим припинив вчинення кримінального правопорушення. Так, молодший сержант ОСОБА_5 з 20:00 год. 01.03.2025 по 15.05.2025 обов'язки військової служби не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов'язків у зазначений період часу не вживав, а займався особистими справами, не пов'язаними з проходженням військової служби.
Свою вину у вчиненні злочину при зазначених обставинах ОСОБА_5 в судовому засіданні визнав повністю та дав пояснення, аналогічні вище викладеному.
Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_5 доведена в повному обсязі та його слід кваліфікувати за ст. 407 ч. 5 КК України, оскільки він, будучи військовослужбовцем, самовільно залишав місце служби понад три доби в умовах воєнного стану.
При призначенні виду і міри покарання суд враховує ступінь тяжкості та обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність нагород.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 , є рецидив злочинів.
Враховуючи тяжкість та характер вчиненого злочину, інші зазначені вище обставини справи, суд вважає необхідним призначити за цим вироком ОСОБА_5 основне покарання у виді позбавлення волі у мінімальних розмірах, визначивши остаточне покарання згідно з вимогами ст. 71 КК України, так як це покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України,
Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 407 ч. 5 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 5 років.
До покарання, призначеного за цим вироком, на підставі ст. 71 КК України частково приєднати не відбуте покарання за вироком Кременчуцького районного суду Полтавської обл. від 05.02.2024 року і остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком 5 років 1 місяць.
Строк відбування покарання рахувати з 26.08.2025.
Зарахувати у строк відбуття покарання термін попереднього ув'язнення ОСОБА_5 у період з 19.05.2025 по 25.08.2025 включно.
Запобіжний захід ОСОБА_5 залишити тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не більш ніж до 23.10.2025 включно.
На вирок суду може бути подана апеляція протягом 30 діб з моменту його проголошення до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Суддя ОСОБА_1