Єдиний унікальний номер № 333/1588/25
Провадження № 2/333/2161/25
19 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого-судді Піха Ю.Р., за участю секретарки судового засідання Березовської Д.Д., позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки Трофименко М.В., представника відповідача Назаренка Н.С., представника третьої особи Застеби А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Трофименко Марини Володимирівни до військової частини НОМЕР_1 , третя особа: Міністерство оборони України про встановлення факту перебування на утриманні, -
20.02.2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Трофименко М.В. звернулася до суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 про встановлення факту перебування на утриманні, в якому просить встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 , який зник безвісті 10.04.2024 за особливих обставин з 01.01.2019 по день зникнення останнього.
Позов обґрунтований тим, що починаючи з 2019 по 2024 рік позивачка проживала з ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Протягом всього часу спільного проживання подружжя вело спільне господарство, мали спільний бюджет, купували меблі та інші предмети домашнього побуту, робили ремонти, відпочивали разом, піклувалися один про одного, мали взаємні права та обов'язки. Внаслідок збройної агресії російської федерації проти України подружжя вимушено переїхали до міста Кривого Рогу та стали на облік як внутрішньо переміщені особи. 25.09.2022 пара підписала договір найму житлового приміщення та разом проживала за адресою: АДРЕСА_1 , де позивачка наразі фактично проживає за цією адресою.
18.05.2022 року ОСОБА_2 був призваний на військову службу за мобілізацією. У квітні 2024 року позивач отримала сповіщення про те, що ОСОБА_2 , стрілець відділення охорони взводу охорони роти охорони НОМЕР_2 роти охорони військової частини НОМЕР_1 , під час виконання бойового завдання в районі н.п. Кринки, Олешківської міської громади Херсонської області внаслідок ворожого артилерійського обстрілу зник безвісті 10.04.2024 року за особливих обставин.
26.04.2024 позивачка звернулася до відділення поліції № 2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області із заявою, на підставі якої відкрито кримінальне провадження № 12024041710000492 за ч.1 ст. 115 КК України, досудове розслідування по теперішній час триває.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.11.2024 встановлено факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зник безвісті 10.04.2024 року за особливих обставин з 01.01.2019 року по день зникнення останнього.
Після набрання рішенням законної сили позивачка письмово звернулася до командира військової частини НОМЕР_1 з метою отримання грошового забезпечення після зникнення свого цивільного чоловіка на підставі ст.9 ЗУ «Про правовий та соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей». Однак отримала відмову, яка мотивована тим, що відповідно до пункту 6 статті 9 Закону України "Про правовий та соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення виплачується саме таким членам сімей військовослужбовців: - дружині (чоловіку), а у разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Так як ОСОБА_1 не є членом родини та не перебуває у зареєстрованому шлюбі із старшим солдатом ОСОБА_2 , не має підстав для виплати їй грошового забезпечення.
За весь час проживання разом, позивачка перебувала на утриманні ОСОБА_2 так як не була працевлаштована та не отримувала самостійний дохід, що підтверджується випискою з її банківського рахунку, з якого вбачається, що ОСОБА_2 перераховував їй грошові кошти. Позивачка взагалі не працювала і не отримувала жодного виду доходу, що підтверджується довідкою ГУПФУ в Дніпропетровській області від 10.02.2025. Враховуючи те, що ОСОБА_2 отримував грошове забезпечення в період часу з червня 2022 по грудень 2022 в сумі 304830,74 грн., з січня 2023 по грудень 2023 в сумі 626258,12 грн., з січня 2024 по травень 2024 в сумі 193497,18 грн. утриманням сім'ї займався він сам, а тому позивачка перебувала у нього на утриманні.
Ухвалою судді від 21.02.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
19.05.2025 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.
Позивач та її представник у судовому засіданні позовну заяву підтримали, просили суд її задовольнити.
Представник ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_3 заперечував проти позову, підтримав обставини викладені у відзиві.
Представник Міністерства оборони України Застеба А.В. заперечувала проти позову, підтримала обставини, викладені у письмових поясненнях. Додатково зазначила, що факт перебування на утриманні позивачки у ОСОБА_2 є необґрунтованими, оскільки позивачка до суду належних та допустимих доказів того, що саме цивільний чоловік її утримував, відсутні підстави для висновку, що матеріальна допомога ОСОБА_2 була постійним та основним джерелом засобів до існування позивача, оскільки з виписки надходжень по її картці позивачка регулярно та у досить великих сумах (на противагу переказам ОСОБА_2) отримувала перекази від інших фізичних осіб, з підстав чого вимоги задоволенню не підлягають.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи позивачки та її представниці, представника відповідача та третьої особи, встановивши обставини і перевіривши їх доказами, приходить до наступних висновків.
Встановлено, що відповідно до листа військової частини НОМЕР_1 від 14.01.2025 року позивачу відмовлено у виплаті грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 , оскільки вона не перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 та не має документів, які б підтверджували факт перебування її на утриманні (а.с.20).
22.04.2024 року ОСОБА_1 надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_2 , стрілець відділення охорони взводу охорони роти охорони НОМЕР_2 роти охорони військової частини НОМЕР_1 , під час виконання бойового завдання в районі н.п. Кринки, Олешківської міської громади Херсонської області внаслідок ворожого артилерійського обстрілу зник безвісті 10.04.2024 року за особливих обставин (а.с.14).
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.11.2024 встановлено факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зник безвісті 10.04.2024 року за особливих обставин з 01.01.2019 року по день зникнення останнього (а.с.17-19).
Згідно довідки сформованої 10.02.2025 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні індивідуальні відомості щодо ОСОБА_1 (а.с.36).
Відповідно до виписки по надходженням по картці/рахунку НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) за період з 18.05.2022 по 23.01.2025, яка належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено надходження коштів від ОСОБА_2 , що було підтверджено поясненнями позивачки в судовому засіданні.
Крім того, в судовому засіданні з пояснень позивачки було встановлено, що вона має довіреність на користування банківськими рахунками та ячейками ОСОБА_2 і має право вільно ними розпоряджатись.
Згідно довідок ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_2 отримував грошове забезпечення в період часу з червня 2022 по грудень 2022 в сумі 304830,74 грн., з січня 2023 по грудень 2023 в сумі 626258,12 грн., з січня 2024 по травень 2024 в сумі 193497,18 грн.
Згідно п.2 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Стаття 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливий обставин» визначає права близьких родичів та членів сім'ї осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
За положеннями ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливий обставин» особам, які зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, надаються гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та іншими актами законодавства України.
Відповідно до 1 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно), а також інтернованим в нейтральних державах або безвісно відсутнім, виплачується відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884, військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець.
У цьому Порядку під терміном «безвісно відсутній військовослужбовець» слід розуміти зниклого безвісти під час захисту Вітчизни військовослужбовця, щодо якого понад 15 днів відсутні відомості про місце його перебування, крім відомостей про самовільне залишення військової частини або місця служби (п.2 Порядку).
Відповідно до п.4. вказаного Порядку виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
В п.7 Порядку зазначено, що виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
Конституційний Суд України в рішенні від 03 червня 1999 року у справі № 1-8/99 (№ 5-рп/99) роз'яснив, під членом сім'ї військовослужбовця треба розуміти особу, пов'язану кровними (родинними) зв'язками або шлюбними відносинами; постійним проживанням з військовослужбовцем, веденням з ним спільного господарства. До кола членів сім'ї військовослужбовця належать його (її) дружина (чоловік), їх діти і батьки. Діти є членами сім'ї незалежно від того, чи є це діти будь-кого з подружжя, спільні або усиновлені, народжені у шлюбі або позашлюбні.
Членом сім'ї, що перебуває на утриманні військовослужбовця є особа, що перебуває на повному утриманні військовослужбовця або одержує від нього допомогу, яка є для неї постійним і основним джерелом засобів до існування. Це особи, що не мають власних доходів, або особи, пенсія, стипендія чи інший сукупний середньомісячний доход яких не перевищує офіційно встановленої межі малозабезпеченості (до законодавчого визначення прожиткового мінімуму). До них належать, зокрема непрацездатні.
При цьому, обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат; спільний бюджет: спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Досліджені в судовому засіданні докази у своїй сукупності підтверджують факт перебування з 2022 року ОСОБА_1 на утриманні цивільного чоловіка ОСОБА_2 .
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з червня 2022 року перебувала на утриманні свого цивільного чоловіка, який є зниклим безвісти військовослужбовцем, оскільки в матеріалах справи наявні відомості щодо отримання ним доходу, а саме грошового забезпечення, відтак встановлення факту перебування на такому утриманні безпосередньо породжує юридичні наслідки для позивачки, пов'язані з її статусом як особи, яка перебувала на утриманні військовослужбовця.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовної заяви про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, оскільки доказів, які підверджували факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 , починаючи з 01.01.2019 року суду не надані, як і не підтверджено отримання самостійного доходу ОСОБА_2 з 01.01.2019.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.263-265, ч. 6 ст. 268, ст.ст. 293, 294, 315, 319, 354, 355 ЦПК України суд, -
Позовну заяву представника ОСОБА_1 адвоката Трофименко Марини Володимирівни до військової частини НОМЕР_1 , третя особа: Міністерство оборони України про встановлення факту перебування на утриманні задовольнити частково.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з червня 2022 року перебувала на утриманні ОСОБА_2 по день зникнення безвісти за особливих обставин останнього 10.04.2024.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 27 серпня 2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Ю.Р. Піх