Єдиний унікальний номер 305/2989/25
Номер провадження 3/305/1821/25
про закриття справи про адміністративне правопорушення
27.08.2025 м. Рахів
Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Ластовичак Віктор Юрійович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , викладача Глибоцького професійного ліцею,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
До суду 19.08.2025 надійшли матеріали про адміністративне правопорушення, складені Тячівським РВП ГУНП в Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а саме протокол від 29.07.2025 серії ЕПР1 № 406137 про адміністративне правопорушення за ознаками ст. 124 КУпАП, з додатками.
Як вбачається із протоколу, 28.07.2025 о 16:22 год в с. Біла Церква, дорога Мукачево-Рогатин-Львів, 128 кілометр, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Мітсубіші Аутлендер» д.н.з. НОМЕР_1 під час руху по головній дорозі, якому виїхав на зустрічну смугу автомобіль марки «Мерседес Спрінтер» д.н.з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та дорожньою обстановкою, в результаті чого втратив керування транспортним засобом та з'їхав у кювет, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди, травмованих немає, чим порушив п.п. 12.1., 13.1. ПДР України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 не визнав вину у вчиненні правопорушення, пояснив, що того дня їхали удвох із сином на автомобілі «Міцубісі Аутлендер» на відпочинок у смт. Солотвино, перед селом Біла Церква назустріч їм їхав автомобіль «Мерседес» булого кольору типу мікроавтобус із будкою, виїхав на зустрічну смугу. З метою уникнення зіткнення він прийняв управо, при цьому був змушений виїхати на узбіччя, після чого з урахуванням стану покриття на узбіччі не впорався з керуванням та з'їхав у кювет. Прикордонники допомогли йому, він викликав поліцію, щоб заявити про порушення Правил дорожнього руху з боку іншого водія. Поліцейські відібрали від нього пояснення, від сина не хотіли, та склали на нього цей протокол.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, суддя приходить до таких висновків.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч.ч. 2-3 ст. 7 КУпАП).
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення насамперед необхідно з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як визначено ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучено копію протоколу серії ЕПР1 № 406174 від 29.07.2025, складеного стосовно ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 122 КУпАП за те, що останній виїхав автомобілем марки «Мерседес Бенц Спрінтер» д.н.з. НОМЕР_2 на зустрічну смугу, чим створив аварійну обстановку водію «Мітсубісі Аутлендер» д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті чого той з'їхав у кювет; схему місця ДТП, що мало місце 28.07.2025 о 16:30 год, на якій відображено місцезнаходження автомобіля «Мітсубісі Аутлендер»; пояснення ОСОБА_1 про виїзд на зустрічну смугу автомобіля «Мерседес», що стало причиною виїзду ним у кювет; пояснення ОСОБА_2 , який ствердив, що йому нічого не відомо з приводу обставин події.
Протокол стосовно ОСОБА_1 складено за ст. 124 КУпАП, якою передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Така норма є бланкетною (відсильною), тобто нормою непрямої дії, яка сама не встановлює правило поведінки, а має відсильний характер до інших нормативних актів.
Посадовою особою, яка склала протокол, зазначено у протоколі про порушення водієм п. 13.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) - водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції.
При цьому, як вбачається із п. 1.10 ПДР, безпечна дистанція - відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру.
Однак, у даному випадку, у матеріалах відсутні відомості про транспортні засоби, які б рухались по тій самій смузі руху, а виїзд зустрічного транспорту на вказану смугу не може братися до уваги, тому у діях водія відсутнє порушення п. 13.1 ПДР.
Також у діях водія відсутнє порушення п. 12.1 ПДР (під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним), оскільки вказаною нормою не охоплюються випадки виникнення небезпеки для руху або перешкоди, про що стверджено у протоколі (п. 12.3 ПДР).
Разом з тим, пунктом 1.4. ПДР визначено, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
За наведених у протоколі обставин, тобто у разі несподіваного виїзду на смугу руху водія іншого транспортного засобу, можлива наявність ознак крайньої необхідності, визначеної у статті 18 КУпАП.
При цьому суддя бере до уваги, що за практикою Європейського суду з прав людини провадження у справі про адміністративне правопорушення є «кримінальним», а ЄСПЛ поширює стандарти, які встановлює Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
З урахуванням положень частини 1 статті 6 Конвенції, а також з огляду на практику ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти росії» (Malofeyeva v. russia, заява № 36673/04, рішення від 30.05.2013) та «Карелін проти росії» (Karelin v. russia, заява № 926/08 рішення від 20.09.2016), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципи рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як стверджено у Рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, у тому числі і закріпленій у статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Суд не є стороною обвинувачення, а поліцейські не зібрали та не забезпечили надання до суду відповідних доказів винуватості особи.
Тому суддя приходить до висновку, що до суду не надано належних, допустимих, достатніх та переконливих доказів учинення особою, стосовно якої складено протокол, адміністративного правопорушення, і в відсутні подія і склад правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи положення ст. 40-1 КУпАП судовий збір з особи не стягується
Керуючись статтями 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановив:
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку її оскарження та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рахівський районний суд.
Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК