Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/3908/25
Номер провадження 1-кс/299/606/25
08.08.2025 року м.Виноградів
Слідчий суддя Виноградівського районного суду, Закарпатської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , старшого слідчого СВ відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів клопотання заступника начальника СВ відділення поліції № 1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області ст.лейтенанта поліції ОСОБА_5 про накладення арешту поданого в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071080000471 від 31.07.2025р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.240 КК України,-
Клопотання про накладення арешту на майно подано до Виноградівського районного суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
Клопотання обґрунтовується тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 31.07.2025р., близько 10:30 години ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , керуючи автомобілем марки "Камаз 5511", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався між населеними пунктами с.Тисобикень - смт. Вилок, Берегівського району та здійснював перевезення піщано-гравійної суміші. Як підставу для перевезення пред'явив накладну за №17, нібито видану в лишні 2025 року ФОП ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_8 , що в свою чергу викликає сумніви в її дійсності, позаяк відсутня точна дата (число) видачі, а тому в ході огляду місця події дана накладна та автомобіль разом із піщано-гравійною сумішю вилучено та поміщено на майданчик тимчасового утримання ВП №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області за адресою: м. Виноградів, вул. Миру, 57.
Крім того, в той же час 31.07.2025 працівниками ГРПП ВП №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області між населеними пунктами смт.Вилок - с.Тисобикень, Берегівського району зупинено автомобіль марки «JAC HFC1020K», р/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 , який надав працівникам ГРПП ВП №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області накладну №18 від 31.07.2025р., щодо продажу «наносів річкової суміші», ємністю 2 м кубічні, видана ФОП ОСОБА_7 , ІПН: НОМЕР_3 , яка зі слів працівників ГРПП містить ознаки підробки. В ході ОМП вилучено накладну № 18 від 31.07.2025 та автомобіль марки JAC HFC1020K, р/н НОМЕР_2 .
Відомості за даним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071080000471 від 31.07.2025р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України.
31 липня 2025 року, було проведено огляд місця події в ході якого було вилучено автомобіль марки «КАМАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , в якому насипом розміщена піщано-гравійна суміш, який поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів відділення поліції № 1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області, та накладну за №17. Крім того, 31 липня 2025 року слідчим СВ ВП № 1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітаном поліції ОСОБА_10 вилучено накладну № 18 від 31.07.2025 та автомобіль марки JAC HFC1020K, р/н НОМЕР_2 , в якому містилася піщано-гравійна суміш ємністю 2 м кубічні.
Згідно постанови заступника начальника ОСОБА_5 від 01.08.2025 року автомобіль марки «КАМАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , з кузовом в якому насипом розміщена піщано-гравійна суміш, накладна за №°17 та автомобіль марки JAC HFC1020K, р/н НОМЕР_2 , в якому містилася піщано-гравійна суміш ємністю 2 м кубічні, накладна за №°18 визнано речовим доказом по кримінальному провадженню № 12025071080000471 від 31.07.2025 року.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 автомобіль марки JAC HFC1020K, реєстраційний номер НОМЕР_2 належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_2 .
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 автомобіль марки «КАМАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_11 , мешканцю АДРЕСА_3 .
Враховуючи вищенаведене, та те, що вилучене в ході проведення огляду місця події рухоме майно, є предметом кримінального правопорушення, має значення речового доказу на якому збереглися сліди злочину, для їх подальшого детального огляду та фіксації на них слідової інформації внаслідок виявлення слідів піщано-гравійної суміші з метою проведення експертних досліджень та судових експертиз, що неможливо без вказаного транспортного засобу, вилучених об'єктів, а тому, з метою унеможливити розпоряджатися власника вказаним рухомим майном, їх ремонту, знищення до проведення необхідних експертиз, з метою забезпечення кримінального провадження, керуючись ст. 40, ст. 131, 132, 170, 171 КПК України, слідчий за погодженням із прокурором, просить суд накласти арешт на речові докази, а саме: автомобіль марки «КАМАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , з кузовом в якому насипом розміщена піщано-гравійна суміш, накладну за №17 та автомобіль марки «JAC HFC1020K», р/н НОМЕР_2 , в якому містилася піщано-гравійна суміш ємністю 2 м кубічні та накладну за №18, які поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області, які 31 липня 2025 року вилучено в ході проведення огляду місця події - ділянки автодороги між населеними пунктами селище Вилок та с. Тисобикень, Берегівського району, з метою збереження речових доказів та проведення в подальшому судових експертиз, без права на відчуження, розпорядження та/або користування вказаним майном, оскільки існує сукупність підстав вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.
Суд перевірив надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12025071080000471 від 31.07.2025р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України, у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, взявши до уваги заяви прокурора та слідчого, які підтримали дане клопотання, додатково вказали, що під час огляду місця події водії не надали фіскальні чеки на законне придбання гравійної суміші, а надані ними накладні викликають обґрунтовані сумніви у їх достовірності та належності, письмові заперечення власника автомобіля марки «JAC HFC1020K», р/н НОМЕР_2 ОСОБА_9 від 04.08.2025р., який будучи належним чином повідомленим про місце і час розгляду справи у суді в засідання повторно не з'явився, подав 08.08.2025р. чергову немотивовану заяву про відкладення слухання справи, а відтак суд приходить до наступного.
Однією із гарантій забезпечення законних інтересів осіб, які залучаються до участі в кримінальному провадженні (п.18 ст.3 КПК України) є саме судовий контроль законності обмеження конституційних прав і свобод людини при здійсненні кримінального провадження, який на досудовому розслідуванні здійснюється слідчим суддею.
За твердженнями прокурора земельна ділянка передана у приватну власність незаконно.
Відповідно до ч.1 ст.16 КПК України обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
З матеріалів клопотання встановлено, що слідчий СВ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_5 проводить досудове розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071080000471 від 31.07.2025р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України.
За матеріалами клопотання 31.07.2025р., близько 10:30 години ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , керуючи автомобілем марки "Камаз 5511", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався між населеними пунктами с.Тисобикень - смт. Вилок, Берегівського району та здійснював перевезення піщано-гравійної суміші. Як підставу для перевезення пред'явив накладну за №17, нібито видану в лишні 2025 року ФОП ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_8 , що в свою чергу викликає сумніви в її дійсності, позаяк відсутня точна дата (число) видачі, а тому в ході огляду місця події дана накладна та автомобіль разом із піщано-гравійною сумішю вилучено та поміщено на майданчик тимчасового утримання ВП №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області за адресою: м. Виноградів, вул. Миру, 57.
Крім того, в той же час 31.07.2025 працівниками ГРПП ВП №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області між населеними пунктами смт.Вилок - с.Тисобикень, Берегівського району зупинено автомобіль марки «JAC HFC1020K», р/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 , який надав працівникам ГРПП ВП №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області накладну №18 від 31.07.2025р., щодо продажу «наносів річкової суміші», ємністю 2 м кубічні, видана ФОП ОСОБА_7 , ІПН: НОМЕР_3 , яка зі слів працівників ГРПП містить ознаки підробки. В ході ОМП вилучено накладну № 18 від 31.07.2025 та автомобіль марки JAC HFC1020K, р/н НОМЕР_2 .
Відомості за даним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071080000471 від 31.07.2025р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України.
31 липня 2025 року, було проведено огляд місця події в ході якого було вилучено автомобіль марки «КАМАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , в якому насипом розміщена піщано-гравійна суміш, який поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів відділення поліції № 1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області, та накладну за №17. Крім того, 31 липня 2025 року слідчим СВ ВП № 1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітаном поліції ОСОБА_10 вилучено накладну № 18 від 31.07.2025 та автомобіль марки JAC HFC1020K, р/н НОМЕР_2 , в якому містилася піщано-гравійна суміш ємністю 2 м кубічні.
Згідно постанови заступника начальника ОСОБА_5 від 01.08.2025 року автомобіль марки «КАМАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , з кузовом в якому насипом розміщена піщано-гравійна суміш, накладна за №°17 та автомобіль марки JAC HFC1020K, р/н НОМЕР_2 , в якому містилася піщано-гравійна суміш ємністю 2 м кубічні, накладна за №°18 визнано речовим доказом по кримінальному провадженню № 12025071080000471 від 31.07.2025 року.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 автомобіль марки JAC HFC1020K, реєстраційний номер НОМЕР_2 належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_2 .
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 автомобіль марки «КАМАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_11 , мешканцю АДРЕСА_3 .
Отже, підставами для накладення арешту на майно, згідно наданого клопотання, є запобігання можливості незаконного відчуження майна, а саме унеможливити розпоряджатися вказаним рухомим майном, їх ремонту, знищення до проведення необхідних експертиз, з метою забезпечення кримінального провадження
Між тим, статтею 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч.1 ст.131 КПК України).
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. (ч.3 ст.132 КПК України).
Відповідно до поданого клопотання основним ризиком, для запобігання якого необхідно накладення арешту, є можливість відчуження цього майна власниками. Таким чином, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання його відчуження, зокрема, в рамках даного кримінального провадження досліджуються обставини можливої незаконної видобичі гравійної сумішші на березі річки Тиса.
У відповідності до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.94, ст.132, ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатись в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно із п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Відповідно до ч.3 зазначеної статті, в цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України вбачається, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, підстави для накладення арешту з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч.2 ст.170 КПК України, чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.
Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, врахуванню підлягає: 1) правова підстава для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Таким чином, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, відповідно до вимог ч.2 ст.173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна і можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.
Крім того, згідно з нормами Глав 10 та 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.
Слідчий суддя, перевіривши матеріали провадження приходить до висновку, що слідчим наведені вимоги кримінального процесуального закону дотримано, а клопотання про арешт відповідає вимогам ст.171 КПК України.
Так, посилаючись у клопотанні, про наявність підстав, передбачених ст.170 КПК України, для накладення арешту, слідчий та прокурор, який погоджував клопотання, повинні були зібрати і надати слідчому судді достатні на цьому етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.
Між тим, докази того, що права та відповідні рухомі об'єкти, є предметом та доказом у даному кримінальному провадженні, в матеріалах провадження містяться.
В судовому засіданні прокурором також було надано достатні докази на підтвердження обґрунтованості накладення арешту на майно, надано докази щодо факту вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.240 КК України, а відтак суд вважає, що стороною обвинувачення доведено правову підставу та мету для накладення арешту на майно, передбачені п.1 ч.2 ст.170 КПК України, як і доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, про який йдеться в клопотанні.
В свою чергу, розглядаючи клопотання про арешт майна слідчий суддя має ретельно перевірити чи слідчий та прокурор, зібрали вагомі докази, які дають право на втручання у права відповідних власників мирно володіти своїм майном, а саме арештовувати майно останніх з метою забезпечення кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь. При цьому суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідно до ст.132 КПК України, слідчим надано достатні і належні доказів тих обставин, на які орган досудового розслідування вказує у клопотанні про арешт майна, і які слідчий суддя, відповідно до положень ст.94 КПК України, має належним чином оцінити їх з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення, а відтак відповідно до вимог ч.1 даної норми, зважаючи на доведеність небхідності такого арешту органом досудового розслідування на даний момент, наявність відповідних ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, вважає за необхідне задоволити таке клопотання.
В свою чергу, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке обмеження для виконання завдань кримінального провадження, а також завдань арешту майна, визначених в абз.2 ч.1 ст.170 КПК України, а відтак, на думку слідчого судді, таке втручання органів досудового розслідування у права і свободи особи є розумним та пропорційним меті кримінального провадження.
Отже, відповідно до вимог ст.ст.131-132 КПК України та керуючись ст.ст.170-174 КПК України-
Клопотання заступника начальника СВ відділення поліції № 1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області ст.лейтенанта поліції ОСОБА_5 про накладення арешту поданого в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071080000471 від 31.07.2025р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.240 КК України- задоволити.
Накласти арешт на речові докази автомобіль марки «КАМАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , з кузовом, в якому насипом розміщена піщано-гравійна суміш, накладну за №17 та автомобіль марки JAC HFC1020K, р/н НОМЕР_2 , в якому містилася піщано-гравійна суміш ємністю 2 м кубічні та накладну за №18, які поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області, які 31 липня 2025 року вилучено в ході проведення огляду місця події - ділянки автодороги між населеними пунктами селище Вилок та с.Тисобикень, Берегівського району, з метою збереження речових доказів та проведення в подальшому судових експертиз, без права на відчуження, розпорядження та/або користування вказаним майном.
Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення, якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя ОСОБА_1