Справа № 716/1418/25
27.08.2025 м. Заставна
Заставнівський районний суд Чернівецької області
в складі:
головуючої судді Шевчук Р.М.,
секретаря судового засідання Шпаковської К.В.,
з участю:
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Заставна адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 звернувся до Заставнівського районного суду Чернівецької області з позовом про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В позові посилається на те, що 12.03.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковником ОСОБА_2 , винесено постанову за №1212 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 нмдг, що становить 17000 гривень.
Вказує, що зі змісту постанови про адміністративне правопорушення №1212 від 12.03.2025 року вбачається, що громадянин ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним та перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин і всупереч встановленим чинним законодавством вимогам правил військового обліку, не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці №276292 на 14.10.2024 року згенерованій Міністерством Оборони України та надісланій ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_1 у вигляді поштового повідомлення.
Своїми протиправними винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що призвело до порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, оскільки з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України №303/2014 «Про часткову мобілізацію», в Україні почав діяти особливий період, який діє станом на момент розгляду справи. Тобто скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Вказував, що йому не було відомо про наявність/відсутність повістки №276292 про обов'язок його прибуття до відповідного ТЦК та СП на 14.10.2024 року, оскільки за його зареєстрованою адресою жодного листа або повідомлення не приходило.
Крім цього, зазначає, що він є студентом денної форми навчання, йому відповідачем надана відстрочка від призову до завершення мобілізації, що підтверджується Довідкою про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти та витягом з Резерв+.
Просить поновити строк на звернення до суду, позов задовольнити, скасувати постанову складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковником ОСОБА_2 за №1212 від 12.03.2025 року, закрити провадження у справі відносно нього за ч.3 ст.210-1 КУпАП на підставі ч.1 ст.247 КупАП та стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Ухвалою суду від 11.08.2025 року прийнято адміністративний позов до розгляду та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 11-30 год. 19 серпня 2025 року, з урахуванням особливостей провадження, що передбачені ст. 286 КАС України.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав пославшись на обставини, викладені в позові. При цьому пояснив, що він буває на Укрпошті по 2-3 рази на тиждень, оскільки отримує посилки та повідомлення, однак ніхто з працівників пошти протягом жовтня 2024 року не сказав, що на його ім'я надійшло рекомендоване повідомлення. Крім того, на телефон також не приходило сповіщення про необхідність отримати повідомлення. Про наявність постанови, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12 березня 2025 року йому стало відомо від державного виконавця 04 серпня 2025 року, оскільки той наклав арешт на його рахунки.
Він, ознайомившись з відзивом, наданим відповідачем, дізнався, що 30 січня 2025 року у відношенні нього був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. В протоколі виявив, що нібито він «від надання пояснень відмовився..», а в графі «підпис особи, що притягається до адміністративної відповідальності» наявний якийсь (не його) підпис, однак 30 січня 2025 року він в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 не був і фізично не міг бути, оскільки офіційно працює в КП «Лілія» на посаді водія і в цей день з 06-00 год. по 18-30 год. був рейсі по маршруту «Кострижівка-Заставна-Чернівці»,на підтвердження своїх пояснень надав довідку з місця роботи та Дорожній лист.
Крім того пояснив, що він є законослухняним громадянином, військовозобов'язаним, перебуває на військовому обліку, він вчасно оновив свої дані, наміру ухилитися від явки по повістці до органів ТЦК немає, на даний час має відстрочку від мобілізації, оскільки є студентом Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету.
При складанні протоколу він присутнім не був, не міг подати на нього заперечення чи пояснення, не міг скористатися правовою допомогою, крім того, його не було повідомлено про час та дату розгляду адміністративної справи, яка була призначена на 12 березня 2025 року. Копія постанови про накладення на нього адміністративного стягнення працівниками ТЦК йому не надсилалася.
Просив скасувати оскаржувану постанову.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився, просив справу слухати у його відсутності (з відзиву), надав суду відзив на позов, з якого вбачається, що ОСОБА_1 надсилалася електронна повістка №276292 засобами поштового зв'язку, згідно відомостей із трекеру Укрпошти про вручення «…є належним підтвердженням оповіщення ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Вказував, що своїми діями позивач порушив вимоги ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і в подальшому його було притягнуто до адміністративної відповідальності на ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Вважав, що вимоги позивача є безпідставними, просив в задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення позивача, взявши до уваги відзив, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.
Судом встановлено, що відповідно копії військово-облікового документу № 130720219334680400011 позивач ОСОБА_1 є військовозобов'язаним.
З додатку РЕЗЕРВ+ вбачається, що військовозобов'язаному ОСОБА_1 надано відстрочку від призову терміном до завершення мобілізації, тип відстрочки п.1 ч.3 ст. 23.
З довідки №264465 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти вбачається, що ОСОБА_1 є студентом Чернівецького торговельно-економічного інституту Державного торговельно-економічного університету, за спеціальністю фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок.
12.03.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковником ОСОБА_2 , винесено постанову №1212 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 нмдг, що становить 17000 гривень (а.с.13).
Зі змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення за № 1212 від 12.03.2025 року вбачається, що громадянин ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним та перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин і всупереч встановленим чинним законодавством вимогам правил військового обліку, не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці №276292 на 14.10.2024 року згенерованій Міністерством Оборони України та надісланій ОСОБА_1 у вигляді поштового повідомлення.
З постанови про арешт коштів боржника ВП №78765241 від 04.08.2025 року вбачається, що вона винесена на виконання постанови №1212 від 12.03.2025 року про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в сумі 34000,00 грн.
Відповідно до довідки №13 від 23.08.2025 року ОСОБА_1 працює в Колективному підприємстві «Лілія» на посаді водія. 30 січня 2025 року він дійсно працював на автобусному маршруті №231.
Дорожнім листом №003470 від 30 січня 2025 року стверджено, що ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу марки «Мерседес» державний номер НОМЕР_1 здійснював перевезення з 06-00 год. до 18-30 год. по маршруту Кострижівка-Заставна-Чернівці. Також дана оставина стверджена квитково-касовим листом для міського та приміського сполучення від 30 січня 2025 року серії АВЯ №358441
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд враховує наступне.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Частинами 1, 2 ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також установлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
За приписами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються: відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права і обов'язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
З копії протоколу №6/106 про адміністративне правопорушення від 30 січня 2025 року складеного у відношенні громадянина ОСОБА_1 вбачається, що він, будучи військовозобов'язаним та перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин і всупереч встановленим чинним законодавством вимогам правил військового обліку, не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці №276292 на 14.10.2024 року згенерованій Міністерством Оборони України та надісланій йому у вигляді поштового повідомлення. В протоколі міститься підпис в графі «підпис особи, що притягається до адміністративної відповідальності» про роз'яснення йому змісту ст.. 63 Конституції України та процесуальних прав передбачених ст. 268 КУпАП, а також про те, що його повідомлено про розгляд адміністративної справи який відбудеться о 13-30 год. 12 березня 2025 року. Також наявний рукописний запис про те, що ОСОБА_1 «від надання пояснень відмовився» та у відповідній графі стоїть підпис.
В судовому засіданні, на підтвердження своїх пояснень щодо невідповідності підпису в протоколі №6/106, за клопотанням позивача, в судовому засіданні оглянуто підпис в паспорті позивача.
Суд вважає, що наявні підстави для сумніву належності підпису в протоколі про адміністративне правопорушення №6/106 саме ОСОБА_1 , оскількиорганолептично вбачається очевидна невідповідність підписа позивача в протоколі його підписам у паспорті та позові.
Крім того, наданими позивачем документами, а саме довідкою №13, виданою 23 серпня 2025 року про те, що він працює в КП «Лілія» на посаді водія та 30.01.2025 року працював на автобусному маршруті №231 та Дорожнім листом №003470 серії 05-ААА від 30 січня 2025 року спростовується та обставина, що позивач особисто був присутнім при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, міг підписати протокол та бути обізнаним про час та місце розгляду адміністративної справи. Крім того, доказів направлення ОСОБА_1 протоколу та в подальшому постанови про накладення стягнення, відповідачем не надано.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що позивач був обізнаний про розгляд адміністративної справи відносно нього.
Сам текст постанови про накладення стягнення на ОСОБА_1 не містить відомостей про те, що ОСОБА_1 був присутнім при розгляді адміністративної справи.
Крім того відповідач вказує, що метою виклику позивача повісткою була «звірка даних». Однак громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024. Тобто закінчився строк для оновлення персональних даних, і позивач міг самостійно оновити такі дані без вручення йому повістки.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно із ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.
Судом встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за неявку до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме на 14.10.2024 року по повістці, що належним чином вручена та не повідомлення про поважні причини такої неявки, чим порушено вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», статтю 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р № 560.
Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно п.п.21, 23, 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМ України від 16.05.2024 №560. За викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близько городича його дружини (чоловіка). У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до абз.1 п.34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
Згідно з абз.2,3 п.34 Порядку № 560 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Згідно з п. 41 Порядку № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Крім того судом встановлено та визнається позивачем, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , адресою проживання якого є АДРЕСА_2 , що стверджено витягом з додатку Резерв+
На ім'я ОСОБА_1 створена повістка №276292 про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 на 14.10.2024 р. о 11-00 год. «для звірки даних».
Вказана повістка направлена позивачу рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою: АДРЕСА_2 та 10.10.2025 повернулася без вручення адресату з повідомленням відділення Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
Отже, у розумінні п.41 Порядку № 560, ОСОБА_1 вважається таким, що був належним чином оповіщений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_5 , однак за викликом не прибув, причини неприбуття за повісткою не повідомив.
Разом з тим, за приписами примітки до статті 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Таким чином, з приведених норм вбачається, що відповідальність за статтями 210 та 210-1 КУпАП не застосовується у випадку коли дані для Реєстру можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими базами/системами/реєстрами.
Разом з тим, як зазначалось вище, підставою для прийняття оскаржуваної постанови була неявка по повістці , направленій для звірки даних.
Суд зауважує, що відповідно до відомостей військово-облікового документу у додатку «Резерв+», позивач вчасно оновив свої персональні дані.
Так, відповідно до відомостей військово-облікового документу у додатку «Резерв+», останній містить відмітку «дані уточнено вчасно», остання дата уточнення даних 31.01.2025. Зокрема, у вказаному додатку наявні адреса проживання та телефон позивача.
При цьому, в оскаржуваній постанові та у протоколі про адміністративне правопорушення не було зазначено, які саме дані позивач не уточнив.
Також, варто зауважити що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 . користується правом на відстрочку на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Суд вважає, що відповідачем допущені істотні порушення норм процесуального права при складанні відповідальними працівниками органів ТЦК, протоколу про адміністративне правопорушення №6/106 та постанови №1212 по справі про адміністративне правопорушення.
Частиною 1 статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку встановлених законом. Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На основі всебічно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні оцінивши їх належність, допустимість а також достатність, та взаємозв'язок в їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Постанову №1212 від 12.03.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП належить скасувати та направити вказану справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у сумі 605,60 грн. за подання адміністративного позову.
Згідно ч. 3ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань підлягає стягненню 302,80 грн., що становить 50% сплаченого судового збору за позовну вимогу про скасування постанови.
Керуючись ст. ст.2,8,9,72-77,241-246,271,272,286 КАС України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити частково.
Постанову №1212 від 12.03.2025 року за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, скасувати та справу направити на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 302 грн. 80 коп.
В іншій частині вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення.
Суддя Шевчук Р.М.