Справа № 932/8611/25
Провадження № 1-кп/932/1082/25
25 серпня 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Дніпра кримінальне провадження (внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023100130001477 від 04 вересня 2023 року) за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Черкаси, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, старшого стрільця - оператора 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , солдата, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 127, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 406 КК України,
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Київ, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, гранатометника 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 , солдата, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 127, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 406 КК України, -
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 № 21 від 21.01.2023 солдата ОСОБА_5 призначено на посаду стрільця 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 № 84 від 16.11.2022 солдата ОСОБА_6 призначено на посаду номера обслуги зенітного кулеметного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_3 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 № 7 від 07.01.2023 солдата ОСОБА_7 призначено на посаду стрільця-помічника гранатометника 2 гранатометного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_3 .
Так, солдати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідно до ст. 68 Конституції України, зобов'язані неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Згідно з положеннями ст. ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню. Кожна людина має право на особисту недоторканість та кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції та Законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно статті 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Згідно статті 1 Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень, ніхто не може піддаватися насильницькому зникненню. Жодні виключні обставини, якими б вони не були, чи то стан війни або загроза війни, внутрішня політична нестабільність чи інший надзвичайний стан, не можуть слугувати виправданням насильницького зникнення.
Крім цього, будучи військовослужбовцями Збройних Сил України, солдати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідно до ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-ХІV, зобов'язані свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків.
Відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статут Збройних Сил України Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Так, солдати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , являючись військовослужбовцями Збройних Сил України, відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 13, 14, 16, 127, 128 Статуту, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язані, серед іншого, свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, дорожити честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, бути дисциплінованим, зразком високої культури, скромності й витримки, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, додержуватись визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань доручених йому за посадою, утримуватися від шкідливих для здоров'я звичок, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших військовослужбовців, не вживати під час проходження військової служби наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Так, 15.05.2023 в денний час доби, (більш точний час судовим розглядом не встановлено), військовослужбовці військової частини НОМЕР_3 солдати ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували за місцем тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_3 на території складських приміщень, розташованих по АДРЕСА_3 , де вживали спиртні напої, відпочивали, тобто проводили час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби.
Пізніше, в цей же день (точний час в ході судового розгляду не встановлено), солдат ОСОБА_7 пішов до складського приміщення відпочивати, а солдат ОСОБА_5 та солдат ОСОБА_6 залишились та продовжили вживати спиртні напої, під час чого у них виник спільний кримінальний протиправний умисел на спричинення солдату ОСОБА_7 тілесних ушкоджень з метою його залякування та незаконного позбавлення його волі, із заподіянням останньому фізичних страждань, катування.
Тобто у солдата ОСОБА_5 (військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, що проходив її на посаді стрільця 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 ), у проміжок часу з 20:00 год. 15.05.2023 до 07:00 год. 16.05.2023 (більш точний час судовим розглядом не встановлено), який перебував у стані алкогольного сп'яніння, за місцем тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_3 у складському приміщені розташованому по АДРЕСА_3 , разом з (військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, номером обслуги зенітно кулеметного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_3 ) солдатом ОСОБА_6 , який теж перебував у стані алкогольного сп'яніння, після спільного вживання спиртних напоїв, виник спільний умисел на спричинення військовослужбовцю військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, стрільцю - помічнику гранатометника 2 гранатометного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_3 , солдату ОСОБА_7 тілесних ушкоджень з метою його залякування та незаконного позбавлення його волі, за попередньою змовою групою осіб, із заподіянням останньому фізичних страждань, катування.
Реалізуючи свій вищенаведений спільний кримінальний протиправний умисел, солдат ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб з солдатом ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у вказаний час та в вищезазначеному місці, діючи з прямим умислом, грубо порушуючи вимоги статей 3, 10, 29, 33 Конституції України, законів України та чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, статті 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статті 1 Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень, ст. 4, 11 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, прийшли до місця відпочинку солдата ОСОБА_7 , де застосовуючи фізичну силу, зняли з нього одяг та оголеного за допомогою скотчу та мотузки, солдат ОСОБА_5 зв'язав йому кінцівки рук та ніг та скотчем заклеїв рот, в свою чергу солдат ОСОБА_6 в цей час утримував солдата ОСОБА_7 за руки та ноги, тим самим стримуючи його спротив щодо їхніх незаконних дій, чим останні обмежили його вільне пересування, тим самим всупереч волі солдата ОСОБА_7 незаконно позбавили волі останнього, заподіявши йому фізичні страждання, чим не дали змоги вільно залишити дане місце.
Після того, як зняли з солдата ОСОБА_7 одяг, зв'язали йому руки, ноги мотузкою та скотчем та заклеїли рот скотчем, тим самим стримуючи його спротив щодо їхніх незаконних дій чим обмежили його вільне пересування, застосовуючи силу та погрози з метою залякування останнього та будучи невдоволеними проходженням ним (солдатом ОСОБА_7 ) служби під час перебування на бойових позиціях у м. Бахмут Донецької області, шляхом приниження солдата ОСОБА_7 та спричинення йому моральних страждань та фізичного болю, проти його волі достовірно знаючи, що перебування потерпілого у таких умовах без одягу принизить та буде болісним для нього, під психічним та фізичним тиском, солдат ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб з солдатом ОСОБА_6 , за допомогою ножа зрізав солдату ОСОБА_7 скотч з рота, та змусили солдата ОСОБА_7 пити сечу з пластикової півторалітрової пляшки, яка знаходилась у даному приміщені, супроводжуючи це спричиненням тілесних ушкоджень, шляхом ударів по різним частинам тіла ОСОБА_7 за допомогою палиці, та він (солдат ОСОБА_7 ), розуміючи, що солдат ОСОБА_5 та солдат ОСОБА_6 за фізичним властивостями сильніше за нього та в даних обставинах чинити опір він не зможе, вимушений був пити сечу з пластикової півторалітрової пляшки, при цьому солдат ОСОБА_5 здійснював зйомку знущань над ОСОБА_7 на мобільний пристрій.
Крім того, солдат ОСОБА_5 разом з солдатом ОСОБА_6 , реалізовуючи їх спільний умисел на катування солдата ОСОБА_7 та розуміючи, що їх дії спричиняють потерпілому фізичний біль та моральні страждання, змусили всупереч волі останнього говорити про себе речі, які ображають честь та гідність останнього.
Крім того, солдат ОСОБА_5 разом з солдатом ОСОБА_6 , реалізовуючи їх спільний умисел, в порушення вимог ст. ст. 3, 17, 28, 29, 65, 68 Конституції України, п.п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», до вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, порушили статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями відносно військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, стрільця-помічника гранатометника 2 гранатометного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_3 , солдата ОСОБА_7 за відсутності між ними відносин підлеглості, що виявилось у роздяганні та зв'язуванні кінцівок останнього скотчем та мотузкою, завданні останньому ударів руками та палицею, в результаті яких солдат ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у виді синця в лівій параорбітальній області (повіки лівого ока), саден м'яких тканин голови та шиї, різаних ран правого променево-зап'ясткового суглобу, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень за цим вироком визнав повністю та пояснив, що з потерпілим ОСОБА_8 він знайомий досить тривалий час т.я. раніше проживали в одному місті. Потім він добровільно мобілізувався до лав ЗСУ і проходив військову службу в одному підрозділі з ОСОБА_9 та потерпілим ОСОБА_8 . Коли ЗСУ виходили з ОСОБА_10 , то їх підрозділ виходив останнім, при цьому ОСОБА_8 відмовлявся виходити з підвалу п'ятиповерхівки і виконувати бойове завдання, в результаті чого у них було багато поранених. Потім, коли вийшли, їх розмістили окремо у якомусь покинутому нежитловому промисловому приміщенні для проходження реабілітації, так як вони всі були поранені. В окремій секції проживали він, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . Командирів на той час не було з ними. Вони вжили небагато спиртного, після чого з ОСОБА_8 сталася словесна перепалка і той намагався кинутися за гранатою. Щоб убезпечити себе від дій ОСОБА_8 і той нікуди не вибігав і не взявся за зброю, він з ОСОБА_9 зв'язали ОСОБА_8 скотчем, при цьому завдали тому тілесних ушкоджень, щоб вгамувати. Вночі ОСОБА_8 став кричати що хоче пити, то вони дали йому пляшку з сечею і змусили пити за те, що коли вони всі воювали, то ОСОБА_8 сидів у підвалі. Вранці вони розв'язали ОСОБА_8 і передали керівництву. Фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, по всіх інкримінованих кримінальних правопорушеннях підтвердив повністю. У скоєному щиро розкаявся.
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень за цим вироком визнав повністю та пояснив, що з 14 на 15 травня 2023 року вони вийшли з ОСОБА_10 і були розміщені у н.п. Віролюбівці у будівлі, яка складалася із 3-х секцій. ОСОБА_8 замість того, щоб воювати разом з усіма, просидів у підвалі та ображав їх. Вони проживали втрьох з ОСОБА_11 та ОСОБА_8 в одній секції. У нього була висока температура після зламаних ребер внаслідок травми. Трохи випили і ОСОБА_8 почав погрожувати ОСОБА_11 , між ними виникла перепалка. Він на емоціях втрутився в перепалку піддавшись на провокацію ОСОБА_8 . Разом з ОСОБА_11 зв'язали ОСОБА_8 , бо той дебелий, і трохи його побили за те, що паплюжив їх честь та гідність. Бив ОСОБА_8 не сильно, бо у нього були зламані ребра. Зранку віддали Шульгу командиру. Фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті по всіх інкримінованих кримінальних правопорушеннях, підтвердив повністю. У скоєному щиро розкаявся.
Оскільки учасники судового провадження, у т.ч. обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч.3 ст. 349 КПК України. При цьому судом було роз'яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Згідно з ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Суд вважає, що події кримінальних правопорушень мали місце, провина обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень за даним вироком повністю доведена і кваліфікує дії:
1) обвинуваченого ОСОБА_5 :
- за ч.2 ст. 146 КК України - як незаконне позбавлення волі людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалось заподіянням потерпілому фізичних страждань;
- за ч.2 ст. 127 КК України - як умисне діяння, спрямоване на заподіяння особі сильного фізичного болю, морального страждання, вчинене з метою примусити її вчинити дії, що суперечать її волі, за попередньою змовою групою осіб (катування);
- за ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 406 КК України - як порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, якщо воно заподіяло легкі тілесні ушкодження, вчинені за попередньою змовою групою осіб;
2) обвинуваченого ОСОБА_6 :
- за ч.2 ст. 146 КК України - як незаконне позбавлення волі людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалось заподіянням потерпілому фізичних страждань;
- за ч.2 ст. 127 КК України - як умисне діяння, спрямоване на заподіяння особі сильного фізичного болю, морального страждання, вчинене з метою примусити її вчинити дії, що суперечать її волі, за попередньою змовою групою осіб (катування);
- за ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 406 КК України - як порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, якщо воно заподіяло легкі тілесні ушкодження, вчинені за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, відомості щодо особи кожного з обвинувачених, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_5 раніше не судимий; кримінальні правопорушення за даним вироком вчинив у стані алкогольного сп'яніння; під наглядом у лікаря нарколога не перебуває; на обліку у лікаря нарколога не перебуває; у скоєному щиро розкаявся; приймає безпосередню участь у складі ЗСУ у відсічі збройної агресії російської федерації проти України; має бойові поранення (травми) та державні нагороди.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_5 , суд вважає щире каяття у скоєному.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 , суд вважає вчинення кримінальних правопорушень особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_6 раніше не судимий; кримінальні правопорушення за даним вироком вчинив у стані алкогольного сп'яніння; під наглядом у лікаря нарколога не перебуває; на обліку у лікаря нарколога не перебуває; у скоєному щиро розкаявся; приймає безпосередню участь у складі ЗСУ у відсічі збройної агресії російської федерації проти України.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_6 , суд вважає щире каяття у скоєному.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_6 , суд вважає вчинення кримінальних правопорушень особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням викладеного суд вважає за необхідне призначити кожному з обвинувачених за кожне з вчинених кримінальних правопорушень покарання у виді позбавлення волі, визначивши остаточне покарання на підставі ч.1 ст. 70 КК України, та приходячи до переконання, що їх виправлення, в силу тяжкості і обставин вчиненого, з урахуванням даних щодо особи кожного, щирого каяття і їх поведінки в період досудового слідства і судового розгляду, не можливо без ізоляції від суспільства, вважаючи, що саме таке покарання буде найбільш відповідати принципам та цілям його призначення і буде необхідним та достатнім для їх виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати слід стягнути з обвинувачених в рівних долях на користь держави.
Відомостей щодо речових доказів суду не надано.
Запобіжний захід у відношенні обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили необхідно залишити без зміни.
Керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 127, ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 406 КК України, та призначити покарання:
- за ч.2 ст. 146 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі,
- за ч.2 ст. 127 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі,
- за ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 406 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_5 визначити у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.
Захід забезпечення кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_5 рахувати з дня фактичного затримання - з 30 червня 2025 року.
Зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання, відповідно до вимог ч.5 ст. 72 КК України, строк попереднього ув'язнення, починаючи з 30 червня 2025 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, відповідно до Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правил складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» № 2046-VIII від 18 травня 2017 року.
ОСОБА_6 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 127, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 406 КК України, та призначити покарання:
- за ч.2 ст. 146 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі,
- за ч.2 ст. 127 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі,
- за ч.2 ст. 28. ч.3 ст. 406 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_6 визначити у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.
Захід забезпечення кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_6 рахувати з дня фактичного затримання - з 30 червня 2025 року.
Зарахувати ОСОБА_6 у строк покарання, відповідно до вимог ч.5 ст. 72 КК України, строк попереднього ув'язнення, починаючи з 30 червня 2025 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, відповідно до Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правил складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» № 2046-VIII від 18 травня 2017 року.
Цивільний позов не заявлено.
Cтягнути з засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь держави у відшкодування витрат на залучення експертів ( проведення судової психологічної експертизи № СЕ-19/105-24/4926-ПС від 30 серпня 2024 року, - 12116,24 грн.; проведення судової портретної експертизи № СЕ-19/105-24/6049-ФП від 04 вересня 2024 року, - 2271,94 грн.; проведення судової психологічної експертизи № СЕ-19/105-25/399-ПС від 31 березня 2025 року, - 15918,00 грн.; проведення комплексної комісійної судової експертизи відео, - звукозапису, лінгвістичної та мистецтвознавчої експертизи № 2426/2427/2428/2429/2430/2431 від 17 червня 2025 року, - 80572,20 грн.) по 55439 (п'ятдесят п'ять тисяч чотириста тридцять дев'ять) грн. 19 коп. з кожного.
Відомостей щодо речових доказів суду не надано.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченими в той же строк з моменту вручення їм копії вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Суддя