28 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 336/2564/25
провадження № 51-3219 ск 25
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 2 травня 2025 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 19 травня 2025 року,
установила:
Як убачається зі змісту касаційної скарги та наявних у Верховному Суді матеріалів, слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя 2 травня 2025 року відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову посадової особи відділу Національної поліції України в Запорізькій області від 30 грудня 2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082080001682.
Зазначене рішенням адвокат ОСОБА_4 оскаржив у порядку апеляційної процедури.
Суддя Запорізького апеляційного суду, керуючись п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), 19 травня 2025 року повернув апеляційну скаргу особі, яка її подала.
У касаційній скарзі її автор просить скасувати згадані ухвали і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Суть доводів скаржника зводиться до того, що оспорюванні рішення є незаконними, при цьому апеляційний суд не зважив на факт складання й оголошення повного тексту ухвали слідчого судді лише 8 травня 2025 року, положення п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК і неправомірно повернув подану скаргу.
Перевіривши викладені в касаційній скарзі доводи та копії судових рішень, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до правил ст. 424 КПК оспорювана ухвала слідчого судді від 2 травня 2025 року не підлягає оскарженню в касаційному порядку, а тому не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції (далі - Суд).
Натомість перевірка ухвали апеляційного суду від 19 травня 2025 року належить до сфери повноважень Суду.
Згідно з п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді становить п'ять днів із дня її оголошення, а в разі її постановлення без виклику особи, котра оскаржує ухвалу, - із дня отримання особою копії судового рішення.
Приписи п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК зобов'язують суд апеляційної інстанції повернути апеляційну скаргу, подану після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо особа, котра її подала, не заявила клопотання про поновлення пропущеного строку.
За змістом оскарженого судового рішення від 19 травня 2025 року, апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді від 2 травня 2025 року адвокат ОСОБА_4 подав 13 травня 2025 року, хоча строк її оскарження сплинув 7 травня 2025 року, тобто з пропущенням строку оскарження, питання про поновлення якого не порушував.
Посилання в касаційній скарзі на положення п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК є неспроможними, адже згідно з наявними даними, котрі не заперечуються в касаційній скарзі представник ОСОБА_5 брав участь у суді першої інстанції. Тому в окресленій ситуації строк апеляційного оскарження обчислюється з моменту оголошення ухвали слідчого судді (резолютивної частини).
За приписами ст. 117 КПК скаржник мав клопотати про поновлення процесуального строку з наведенням поважних причин його пропущення. Однак при зверненні зі скаргою до суду апеляційної інстанції такого клопотання подано не було.
З огляду на викладене апеляційний суд не мав процесуального права застосувати іншу процедуру, ніж передбачену п. 4 ч. 3 ст. 399 цього Кодексу.
Отже, твердження адвоката ОСОБА_4 про неправомірне повернення апеляційної скарги є необґрунтованим.
Крім того, Верховний Суд уже неодноразово раніше зазначав, що право на доступ до суду не є абсолютним і має певні обмеження, а додержання процесуальних строків є необхідним для втілення принципу юридичної визначеності як складової верховенства права. Наведена позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі «Мушта проти України», заява № 8863/06).
Таким чином, із касаційної скарги та доданих до неї судових рішень не вбачається підстав для її задоволення, а відтак, немає потреби в перевірці матеріалів справи.
Тому згідно з ч. 2 ст. 428 КПК необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження за поданою скаргою на ухвали від 2 та 19 травня 2025 року.
Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК, колегія суддів
постановила:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 2 травня 2025 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 19 травня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3