Іменем України
28 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 204/8164/25
провадження № 51-3371впс25
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянув у судовому засіданні подання Дніпровського апеляційного суду про направлення матеріалів кримінального провадження № 204/8164/25 щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів і
До Суду в порядку ст. 34 КПК надійшло вищевказане подання, яке мотивоване тим, що обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні скеровано прокурором до Чечелівського районного суду міста Дніпра для розгляду з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки в обвинувальному акті місце вчинення інкримінованого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кримінального правопорушення органом досудового розслідування не встановлено, органом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні є ГСУ СБ України, обвинувальний акт затверджено прокурором відділу Офісу Генерального прокурора за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, що відноситься до територіальної юрисдикції Печерського районного суду міста Києва.
Учасники судового провадження в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду подання.
Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, дослідила матеріали подання, перевірила доводи, наведені у ньому, та дійшла такого висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 32 КПК кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.
За правилами ч. 2 ст. 6 КК місцем вчинення кримінального правопорушення визнається місце, де його було почато, продовжено, закінчено або припинено.
Як вбачається з подання та наявних матеріалів, до Чечелівського районного суду міста Дніпра надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК, судовий розгляд якого не розпочато.
З копії обвинувального акта слідує, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються у тому, що вони як громадяни України, обіймаючи посади інженера-конструктора та менеджера з логістики та продажів ТОВ «ФЛЕКСОЛ» відповідно, не пізніше 24 лютого 2022 року, достеменно знаючи, що на території України введено воєнний стан, на підставі постанови КМУ від 03 березня 2022 року № 187 та постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 з рф заборонено провадження будь-якої господарської діяльності та валютних розрахунків, а також про введення в дію Указів Президента України щодо накладення санкцій на фізичних та юридичних осіб, які ведуть господарську діяльність з державою-агресором або їй допомагають (у будь-якій формі), в обхід застосованих Україною та США до держави-агресора санкцій на ведення господарської діяльності погодилися на пропозицію співзасновника ТОВ «ФЛЕКСОЛ» (ООО «ФЛЕКСОЛ» зареєстроване за законодавством рф) громадянина рф ОСОБА_7 та за грошову винагороду налагодили виробництво та торгівлю гнучкими резервуарами для нафтопродуктів на території рф, тим самим здійснювали господарську діяльність у взаємодії з державою-агресором.
З долученої до подання копії ухвали Чечелівського районного суду міста Дніпра від 13 серпня 2025 року вбачається, що головуючим було поставлено на обговорення питання про передачу обвинувального акта до апеляційного суду для визначення підсудності, оскільки місце вчинення кримінального правопорушення не встановлено, а досудове розслідування було закінчено поза межами територіальної юрисдикції Чечелівського районного суду міста Дніпра. Сторона обвинувачення, як і сторона захисту вважали, що обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні надійшов до вказаного місцевого суду з дотриманням правил територіальної підсудності.
Захисники та обвинувачені наголошували, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 здійснювали свою діяльність за місцем знаходження виробничих приміщень ТОВ «ФЛЕКСОЛ», які знаходяться за адресою: м. Дніпро, вул. Автотранспортна, буд. 2, що територіально відноситься до Чечелівського району міста Дніпра, і саме вказана адреса є місцем вчинення інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення.
Зі змісту інкримінованого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК, вбачається, що це діяння було вчинено в м. Дніпрі, тобто на території, що відноситься до територіальної юрисдикції Чечелівського районного суду міста Дніпра.
З урахуванням викладеного колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення подання Дніпровського апеляційного суду та передачі матеріалів кримінального провадження на розгляд з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Керуючись ст. ст. 32, 34 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
Подання Дніпровського апеляційного суду про направлення матеріалів кримінального провадження № 204/8164/25 щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів залишити без задоволення.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3