28 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 273/395/25
провадження № 51 - 3274 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 08 травня 2025 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 26 травня 2025 року про повернення апеляційної скарги,
встановив:
Не погодившись із вищезгаданими рішеннями, ОСОБА_4 звернулася з касаційною скаргою, в якій просить переглянути оскаржувані судові рішення, оскільки вважає, що вони постановлені з порушенням норм кримінального процесуального законодавства.
Відповідно до положень ст. 310 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку, тобто касаційне оскарження ухвал слідчого судді законом не передбачено.
Враховуючи викладене, ухвала слідчого судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 08 травня 2025 року касаційному оскарженню не підлягає, а тому не може бути предметом касаційного розгляду, у зв'язку із чим слід відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК.
Що стосується ухвали Житомирського апеляційного суду від 26 травня 2025 року, то перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК в цій частині, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання приписів п.п. 4, 5 ч. 2, ч. 3 зазначеної статті.
Згідно з положеннями п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи, тобто не тільки висунути на підтвердження допущених судом порушень переконливі факти, але й аргументувати як саме ці порушення істотно позначилися на законності та обґрунтованості судового рішення. Крім цього, вимагаючи скасування судового рішення та призначення нового судового розгляду в суді відповідної інстанції, особа у касаційній скарзі має вказати, яким чином таке скасування дозволить виправити порушення, на які вона посилається.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 зазначає, що апеляційний суд, постановляючи ухвалу про повернення її апеляційної скарги з підстав подання її після спливу встановленого процесуального строку, помилково вказав на відсутність клопотання про поновлення цього строку. Водночас, скаржниця стверджує про подання такого клопотання одночасно з апеляційною скаргою, при цьому жодних доказів, які б підтверджували вищевказане до касаційної скарги не долучає.
Відсутність у скарзі належного обґрунтування, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Згідно положень п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК, касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції.
Такі вимоги мають узгоджуватися із приписами ст. 436 КПК, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Однак, прохальна частина касаційної скарги не узгоджуються з положеннями ст. 436 КПК, якою визначені повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, а відтак підлягає уточненню.
До того ж, у касаційній скарзі не зазначено, чи бажає ОСОБА_4 брати участь у касаційному розгляді кримінального провадження, як це передбачено ч. 3 ст. 427 КПК, з урахуванням положень ч.ч. 1, 7 ст. 336 КПК.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне залишити без руху касаційну скаргу, надавши скаржниці строк для усунення недоліків.
Керуючись ч. 2 ст. 428, ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 08 травня 2025 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 26 травня 2025 року про повернення апеляційної скарги залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3