28 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 295/17664/24
провадження № 61-10634ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 12 лютого 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 06 серпня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення невиплачених коштів,
встановив:
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ в Житомирській області), у якому просила суд стягнути з відповідача на її користь в порядку спадкування за заповітом недоотримані ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , підвищення до пенсіїна підставі статті 39 Закону України«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного судувід 15 червня 2020 року в справі№ 240/1008/19 та компенсацію втрати частини доходіву зв'язку з порушенням строків виплати пенсії в повному розмірі за період з 23 січня по 30 червня 2014 рокупо день фактичної виплати донарахованої частини пенсій (26 липня 2019 року) відповідно до рішенняЖитомирського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року в справі№ 240/739/20 у розмірах, визначених відповідними рішеннями.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 12 лютого 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ГУ ПФУ в Житомирській області на користь ОСОБА_1 у порядку спадкування не отримані за життя спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсійні виплати, згідно з перерахунком за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року в справі № 240/1008/19, у сумі 134 707, 74 грн.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Стягнуто з ГУ ПФУ в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 347, 07 грн.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 06 серпня 2025 року рішення Богунського районного суду м. Житомира від 12 лютого 2025 року в частині відмови у задоволенні решти позову і стягненні судового збору скасовано та ухвалено в цій частині нове.
Стягнуто з ГУ ПФУ в Житомирській області на користь ОСОБА_1 у порядку спадкування не отриману за життя спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нараховану за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року в справі № 240/739/20, у сумі 20 260, 74 грн, а також судовий збір у сумі 1 549, 68 грн.
Стягнуто з ГУ ПФУ в Житомирській області на користь ОСОБА_1 1 816, 80 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
13 серпня 2025 року ГУ ПФУ в Житомирській області надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу нарішення Богунського районного суду м. Житомира від 12 лютого 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 06 серпня 2025 року у вказаній справі.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.
Ціна позову в цій справі становить 154 968,48 грн, що станом на 01 січня 2025 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028, 00 грн * 250 = 757 000, 00 грн).
У касаційній скарзі заявник вказує, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також, що справа становить значний суспільний інтерес (підпункти «а» та «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
На думку заявника вирішення вказаного питання в касаційному порядку становить значний суспільний інтерес, тобто серйозну, обґрунтовану зацікавленість не лише для відповідачів (органів Пенсійного фонду України), а й для великої кількості позивачів, адже ухвалене в контексті цієї справи рішення може вплинути на їхні права, свободи та інтереси. Також ГУ ПФУ в Житомирській області вважає, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та виключне значення для єдиного підходу формування однакової судової практики в певних категоріях справ.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що наведені обставини, передбачені підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Так, у касаційній скарзі не наведено переконливих доводів стосовно того, в чому полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовано не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Поряд з цим вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси широкого кола фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України, тощо.
Проте колегія суддів вважає, що касаційна скарга не містить належного обґрунтування, яке б свідчило про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи і вказувало б на те, що предмет спору у цій справі стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства.
Інших підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких суд міг би визнати оскаржувані судові рішення такими, що підлягають касаційному оскарженню, у касаційній скарзі не зазначено та не обґрунтовано.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено в справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і вони не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання заявника про зупинення виконання рішення Богунського районного суду м. Житомира від 12 лютого 2025 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 06 серпня 2025 року.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ухвалив:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 12 лютого 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 06 серпня 2025 року в справі за позовомОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення невиплачених коштів відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко