Постанова
Іменем України
26 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 729/1567/23-ц
провадження № 61-11372св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Відділ освіти Бобровицької міської ради Чернігівської області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Бобровицький ліцей Бобровицької міської ради Чернігівської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 15 травня 2024 року у складі судді Киреєва О. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 03 липня 2024 року у складі колегії суддів Мамонової О. Є., Онищенко О. І., Шитченко Н. В.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Відділу освіти Бобровицької міської ради Чернігівської області (далі - Відділ освіти), в якому просила:
визнати незаконним і скасувати наказ Відділу освіти від 25 липня 2023 року № 76 «Про звільнення ОСОБА_1 »;
поновити її на посаді директора Бобровицького ліцею Бобровицької міської ради Чернігівської області;
стягнути з Відділу освіти на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та витрати на професійну правничу допомогу;
допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення її на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що наказом Відділу освіти від 29 червня 2021 року № 40 її призначено на посаду директора Бобровицького ліцею Бобровицької міської ради Чернігівської області на період з 01 липня 2021 року до 30 червня 2027 року включно з подальшим укладенням строкового трудового договору від 30 червня 2021 року № 02/21.
Наказом Відділу освіти від 25 липня 2023 року № 76 її звільнено з посади директора Бобровицького ліцею з 25 липня 2023 року за прогул без поважних причин.
Зазначала, що зі змістом цього наказу не ознайомлена, трудову книжку їй видано не було, остаточного розрахунку у зв'язку зі звільненням не проведено.
Звертала увагу суду на те, що наказом Відділу освіти від 09 травня 2023 року № 45 на виконання рішення Носівського районного суду Чернігівської області у справі № 729/371/22 вона була поновлена на посаді директора Бобровицького ліцею, як така, що звільнена незаконно. З часу її поновлення на раніше займаній посаді роботодавець систематично вчиняв дії, які за своїми ознаками свідчили про його намагання припинити трудові відносини з нею.
Наказ про звільнення вважала протиправним з огляду на те, що:
акти про відсутність на роботі позивачки містять лише дату їх складення, однак періоду можливої відсутності позивачки на роботі без поважних причин не містять;
рішення про звільнення позивачки прийнято на підставі складених представниками Відділу освіти документів, які підписані, у тому числі, деякими працівниками інших структурних підрозділів Бобровицької міської ради, а також окремими працівниками Бобровицького ліцею без належної фіксації подій та об'єктивного встановлення обставин, що мали місце;
оскаржуваний наказ про звільнення містить можливі події узагальненого характеру, без будь-якої конкретизації суті вчинення імовірного порушення трудової дисципліни, а також обставин його виявлення та встановлення його доведеності (існування), посилання на документи, які їх достеменно підтверджують;
відповідач не забезпечив її право на надання особистих пояснень у письмовому вигляді щодо ймовірного порушення трудової дисципліни, доказів їх витребування немає.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 15 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 03 липня 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що звільнення відбулося з дотриманням законодавства України, і позивач не надав доказів на підтвердження того, що неприбуття на робоче місце з 17 липня до 21 липня 2023 року та 24 липня 2023 року відбулося з поважних причин.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 15 травня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду
від 03 липня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та передати справу на новий розгляд.
Аргументи учасників справ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 235/5659/20, від 26 червня 2019 року у справі
№ 572/2944/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень представник заявника зазначає порушення судами норм процесуального права, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Встановлені обставини справи
Суд установив, що наказом Відділу освіти Бобровицької міської ради від 29 червня 2021 року № 40 ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду директора Бобровицького ліцею за строковим трудовим договором з 01 липня 2021 року до 30 червня 2027 року як таку, що пройшла конкурс, з посадовим окладом відповідно до штатного розпису.
30 червня 2021 року Відділ освіти уклав строковий трудовий договір № 02/21 з директором Бобровицького ліцею ОСОБА_1 . Пунктом 5.2.2 цього договору передбачено, що дострокове припинення договору можливе з підстав, передбачених статтями 40 і 41 КЗпП України.
Наказом Відділу освіти від 26 червня 2023 року № 51 ОСОБА_1 , директору Бобровицького ліцею, надано щорічну основну оплачувану відпустку за період роботи з 01 липня 2022 року до 30 червня 2023 року тривалістю 37 календарних днів, з 03 липня 2023 року до 08 серпня 2023 року включно.
10 липня 2023 року в. о. директора Бобровицького ліцею ОСОБА_3 звернулася до начальника Відділу освіти з доповідною, в якій зазначила, що станом на 10 липня 2023 року виконує обов'язки директора, але за сімейними обставинами, а саме через хворобу дитини, іде на лікарняний і не може виконувати обов'язки директора.
Наказом Відділу освіти від 10 липня 2023 року № 59 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю в.о. директора Бобровицького ліцею ОСОБА_8 відкликано директора Бобровицького ліцею ОСОБА_1 , зі щорічної основної відпустки з 11 липня 2023 року. Перенесено ОСОБА_1 невикористану частину щорічної основної відпустки за її бажанням у будь-який зручний час до кінця 2023 року. ОСОБА_1 з наказом ознайомлена 10 липня 2023 року, на відкликання з відпустки згодна, що підтверджується її підписом.
14 липня 2023 року ОСОБА_1 видала наказ № 89-о, яким у зв'язку з тим, що заступник директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_3 перебуває на лікарняному, доручила виконувати обов'язки директора з 17 липня 2023 року до 21 липня 2023 року заступнику директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_4 .
З доповідної записки головного спеціаліста О. Дурицької від 17 липня 2023 року начальнику Відділу освіти відомо, що 17 липня 2023 року о 08:30 при виконанні своїх посадових обов'язків, а саме перевірки трудової дисципліни директорів закладів освіти, виявлено факт відсутності на робочому місці директора Бобровицького ліцею Т. ОСОБА_1. У закладі була присутня заступник директора ОСОБА_4 , яка пояснила, що директора немає і не буде, оскільки вона поїхала на відпочинок. Щоб з'ясувати причини відсутності ОСОБА_5 , телефонувала їй на мобільний телефон, але о 09:00 ніхто не відповідав, а пізніше телефон був за межами досяжності. З'ясувати причини відсутності за відомим мобільним номером ОСОБА_5 не вдалося. Додатково повідомила, що директор не писала заяви на відпустку; інших причин, з яких працівник була відсутня на робочому місці, їй як головному спеціалісту, що відповідає за кадри також не відомо.
Згідно з актом від 17 липня 2023 року № 02 про відсутність на роботі директора Бобровицького ліцею ОСОБА_1 , складеним головними спеціалістами Відділу освіти Бобровицької міської ради Дурицькою О. М., Гончаром Ю. А., Гринь Л .І., 17 липня 2023 року директор Бобровицького ліцею ОСОБА_1 була відсутня на роботі протягом усього робочого дня, з 08:30 до 16:30. На робочому місці була заступник директора ОСОБА_4 яка станом на 17 липня 2023 року перебуває у щорічній відпустці. Заступник директора ОСОБА_4 пояснила, що за дорученням директора ОСОБА_1 виконує обов'язки директора, але з відпустки її не відкликали.
Відповідно до акта від 18 липня 2023 року № 03 про відсутність на роботі директора Бобровицького ліцею ОСОБА_1 , складеного головними спеціалістами Відділу освіти Бобровицької міської ради Дурицькою О. М., Гончаром Ю. А. , Гринь Л. І., 18 липня 2023 року директор Бобровицького ліцею ОСОБА_1 була відсутня на роботі протягом усього робочого дня, з 08:30 до 16:30.
У пояснювальній в. о. директора Бобровицького ліцею ОСОБА_4 від 19 липня 2023 року зазначено, що у зв'язку з тим що заступник директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_3 знаходиться на лікарняному, директор ліцею ОСОБА_1 перебуває на санаторному лікуванні, вона, ОСОБА_4 , заступник директора з навчально-виховної роботи, відповідно до наказу від 14 липня 2023 року № 89-о виконує обов'язки директора з 17 до 21 липня 2023 року. З наказом про відкликання з відпустки станом на 19 липня 2023 року не ознайомлена.
Відповідно до акта від 19 липня 2023 року № 04 про відсутність на роботі директора Бобровицького ліцею ОСОБА_1 , складеного головними спеціалістами Відділу освіти Бобровицької міської ради Дурицькою О. М., Гончаром Ю. А. , Гринь Л. І., 19 липня 2023 директор Бобровицького ліцею ОСОБА_1 була відсутня на роботі протягом усього робочого дня, з 08:30 до 16:30. Зі слів заступника директора ОСОБА_1 немає навіть в місті Бобровиця, вона своїм наказом від 14 липня 2023 року № 89-о доручила заступнику директора ОСОБА_4 виконувати свої обов'язки, яка станом на 19 липня 2023 року перебуває у відпустці, але вимушена з 17 липня 2023 року ходити на роботу.
Згідно з актом від 20 липня 2023 року № 05 про відсутність на роботі директора Бобровицького ліцею ОСОБА_1 , складеним головними спеціалістами Відділу освіти Бобровицької міської ради Дурицькою О. М., Гончаром Ю. А. , Гринь Л. І., 20 липня 2023 року директор Бобровицького ліцею ОСОБА_1 була відсутня на роботі протягом усього робочого дня, з 08:30 до 16:30.
У пояснювальній від 21 липня 2023 року заступник директора Бобровицького ліцею ОСОБА_4 повідомила начальника Відділу освіти Бобровицької міської ради, що за дорученням директора ліцею виконує обов'язки директора з 17 липня до 21 липня 2023 року. Перебуває на робочому місці, на відкликання з відпустки згоди не давала.
Відповідно до акта від 21 липня 2023 року № 06 про відсутність на роботі директора Бобровицького ліцею ОСОБА_1 , складеного начальником Відділу освіти Бобровицької міської ради Мартишевською В. Г., головними спеціалістами Відділу освіти Дурицькою О. М., Гончаром Ю. А., 21 липня 2023 року директор Бобровицького ліцею ОСОБА_1 була відсутня на роботі протягом усього робочого дня, з 08:30 до 16:30. На робочому місці була заступник директора Бобровицького ліцею ОСОБА_4 , яка, перебуваючи у відпустці, за дорученням ОСОБА_1 виконує обов'язки директора.
24 липня 2023 року в.о. директора ОСОБА_3 звернулася до начальника Відділу освіти з доповідною, де зазначила, що у зв'язку з погіршенням здоров'я 24 липня 2023 року іде на лікарняний, директор на роботі відсутній, повідомити нікому.
Згідно з актом від 24 липня 2023 року № 07 про відсутність на роботі директора Бобровицького ліцею ОСОБА_1 , складеним головними спеціалістами Відділу освіти Дурицькою О. М., Гончаром Ю. А. , Гринь Л. І., 24 липня 2023 року директор Бобровицького ліцею ОСОБА_1, була відсутня на роботі з 08:30 до 14:20. На робочому місці була заступник директора Бобровицького ліцею ОСОБА_4 , інші працівники молодшого обслуговуючого персоналу прибирали територію закладу.
24 липня 2023 року головні спеціалісти Відділу освіти Дурицька О. М. , Гончар Ю. А., Гринь Л. І. склали акт № 08 про відмову від пояснень, а саме про те, що в їх присутності директор Бобровицького ліцею ОСОБА_1 24 липня 2023 року о 15:30, перебуваючи на робочому місці, відмовилася надати письмове пояснення про причини відсутності на робочому місці з 17 до 24 липня 2023 року з невідомих причин, усно пояснила, що перебуває у відпустці, але документів, що підтверджують відпустку, не надала.
Згідно з табелем обліку використання робочого часу працівників Бобровицького ліцею за липень 2023 року ОСОБА_1 з 01 липня до 10 липня 2023 року перебувала у відпустці з 11 липня до 14 липня 2023 року перебувала на роботі; 17, 18, 19, 20, 21, 24 липня 2023 року - зазначено прогул; 25 липня 2023 року перебувала на роботі; з 26 липня 2023 року звільнена.
Наказом Відділу освіти від 25 липня 2023 року № 76 у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 була відсутня на роботі 17 липня 2023 року, 18 липня 2023 року, 19 липня 2023 року, 21 липня 2023 року та 24 липня 2023 року з 8:30 до 14:20 год без поважних причин, відсутність на роботі пояснила щорічною відпусткою, але документів, що це підтверджують, не надала, письмово пояснити причини відсутності відмовилася, звільнено з роботи запунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України. Керуючись пунктом 5.2.2 строкового трудового договору від 30 червня 2021 року № 02/21 достроково припинено дію строкового трудового договору від 30 червня 2021 року № 02/21.
25 липня 2023 року заступник міського голови Бобровицької міської ради Ю. Петренко, начальник Відділу освіти В. Мартишевська, начальник відділу будівництва, житлово-комунального господарства Бобровицької міської ради А. Коваль, головний спеціаліст Відділу освіти О. Дурицька склали акт про те, що в їх присутності директор Бобровицького ліцею ОСОБА_1 , 25 липня 2023 року, перебуваючи в Бобровицькому ліцеї в кабінеті 1-Б класу, відмовилася ознайомитися письмово з наказом від 25 липня 2023 року № 76 «Про звільнення ОСОБА_1 ». Текст цього наказу був зачитаний ОСОБА_5 уголос; трудова книжка, копія наказу від 25 липня 2023 року № 76, повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні були вручені в руки ОСОБА_1 . О. Дурицькою в їх присутності. Проте, позивач відмовилася засвідчити ці факти, а саме: про ознайомлення з наказом про звільнення; вручення копії наказу про звільнення, повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні, про вручення трудової книжки, особистим підписом.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У статті 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений статтею 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Згідно з частиною другою статті 2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
У частині першій статті 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника передбачені у статтях 40, 41 КЗпП України.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.
Прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня.
Вказані висновки викладено у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2023 року у справі № 727/3114/21, від 22 грудня 2023 року у справі № 756/8875/21.
Для встановлення допущення працівником прогулу необхідним є належне фіксування самого факту відсутності працівника на роботі та з'ясування поважності причини такої відсутності. Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об'єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника.
Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2023 року у справі № 757/45015/20-ц.
Відсутність працівника на роботі має бути зафіксовано актом про відсутність працівника на роботі. Законодавство не встановлює вимог до форми акта, тому він подається у довільній письмовій формі та підписується не менш ніж двома працівниками (наприклад, бухгалтером та директором). В акті має бути зафіксовано факт відсутності працівника на роботі протягом робочого дня.
Акт про відсутність працівника на роботі оформлюється безпосередньо в день нез'явлення працівника на роботі. У таких документах обов'язково зазначаються не тільки дата, а й певний час відсутності працівника.
Після фіксації факту відсутності працівника на роботі потрібно з'ясувати, чим така відсутність була зумовлена.
Для з'ясування причини відсутності працівника на роботі роботодавець на свій розсуд може: 1) зателефонувати працівнику або членам його родини; 2) написати працівнику в доступні месенджери; 3) надіслати листа на особисту електронну скриньку; 4) відвідати працівника за місцем реєстрації або місцем фактичного проживання; 5) надіслати лист з повідомленням про вручення з пропозицією надати пояснення щодо своєї відсутності.
Законодавство не містить вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі, тому в кожному випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі дається, виходячи з конкретних обставин. Вочевидь, поважними причинами мають бути об'єктивні обставини, які безумовно перешкоджали працівнику з'явитися на роботу і не могли бути ним усунені.
Зазначені висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2022 року у справі № 761/48981/19, від 14 червня 2023 року у справі № 727/3770/21.
Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (стаття 149 КЗпП України).
Водночас правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.
Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов'язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами (див. постанови Верховного Суду від 26 січня 2024 року у справі № 643/19450/20, від 14 лютого 2024 року у справі № 537/4343/20).
Згідно з актами про відсутність на роботі від 17, 18, 19, 20, 21 та 24 липня 2023 року ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці без поважних причин.
Суди попередніх інстанцій встановили, що доказів поважності причин неявки на роботу позивач не надала.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).
Враховуючи те, що ОСОБА_1 не з'явилася на роботу з 17 липня 2023 року до 21 липня 2023 року та 24 липня 2023 року з 8:30 до 14:20 годбула відсутня на робочому місці без поважних причин, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач правомірно видав наказ про звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, а тому підстав для її поновлення на роботі немає.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними вимогами, а тому задоволенню також не підлягають.
Посилання заявника на неналежне повідомлення позивача про відкликання з відпустки спростовується матеріалами справи, зокрема підписом позивача у наказі Відділу освіти Бобровицької міської ради від 10 липня 2023 року, у якому зазначено, що позивач з наказом ознайомлена, на відкликання з відпустки згодна. Крім того, 14 липня 2023 року директор ОСОБА_1 видала наказ, яким доручила виконувати обов'язки директора з 17 липня до 21 липня 2023 року заступнику директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_4 .
У пояснювальній від 21 липня 2023 року заступник директора Бобровицького ліцею ОСОБА_4 повідомила начальника Відділу освіти Бобровицької міської ради, що за дорученням директора ліцею виконує обов'язки директора з 17 липня до 21 липня 2023 року. Перебуває на робочому місці, на відкликання з відпустки згоди не давала.
Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на нормах законодавства і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
Переглянувши в касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, з урахуванням неможливості встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів попередніх інстанцій, Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав вважати, що судами порушені норми матеріального чи процесуального права, то касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення - залишенню без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки у задоволенні касаційних скарг відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 15 травня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 03 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
М. Ю. Тітов