20 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 127/25459/22
провадження № 61-4932св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Ситнік О. М.
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 06 квітня 2023 року в складі колегії суддів Копаничук С. Г., Рибчинського В. П., Оніщука В. В.
усправі за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту, заінтересовані особи: Степанівський староcтинський округ, ОСОБА_2 , та
Короткий зміст заяви
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановити факт, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проживав до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
30 листопада 2022 року ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, повернуто заявнику.
14 березня 2023 року ухвалою Вінницького апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області
від 30 листопада 2022 року залишено без руху для зазначення інших причин для поновлення строку на апеляційне оскарженнята подання доказів про сплату судового збору в оригіналі платіжного документа, надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
06 квітня 2023 року ухвалою Вінницького апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області
від 30 листопада 2022 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
Апеляційний суд керувався тим, що 15 березня 2023 року копію ухвали суду від 14 березня 2023 року було направлено на електронну адресу заявника, вказану ним у апеляційній скарзі. Із довідки про доставку електронного листа вбачається, що копію зазначеної ухвали було доставлено до електронної скриньки ОСОБА_1 15 березня 2023 року о 13 год. 54 хв., тому останнім днем для усунення недоліків було 27 березня 2023 року. Однак станом на 06 квітня 2023 року недоліки апеляційної скарги не усунуто.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 06 квітня 2023 року, в якій просить її скасувати та скерувати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що він не отримував ухвалу Вінницького апеляційного суду від 14 березня 2023 року про залишення його апеляційної скарги без руху, тому не зміг вчасно та належним чином усунути її недоліки. В апеляційній скарзі він не висловлював згоди щодо направлення копії судових рішень на електронну адресу. У матеріалах справи відсутні будь-які документи, що підтверджують отримання ним або його представником ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Судові рішення мали надсилатися йому в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Апеляційний суд помилково постановив одноособово ухвалу від 14 березня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження. Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) не передбачає постановлення ухвал про повернення апеляційної скарги суддею-доповідачем одноособово.
Позиція інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Позиція Верховного Суду
Касаційне провадження в справі відкрито з підстав, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги та виснував, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Конституційний Суд України в Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що належний перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У статті 185 ЦПК України зазначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку господарського чи адміністративного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог цивільного процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За статтею 357 ЦПК України апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу. До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із частиною першою статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
На час постановлення апеляційним судом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 14 березня 2023 року підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв'язку розпочали функціонування.
Згідно з частиною п'ятою статті 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина сьома статті 14 ЦПК України).
Згідно із підпунктом 5.8 пункту 5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 , офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.
Із матеріалів встановлено, що ОСОБА_1 не має Електронного кабінету, в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не зареєстрований, тому вказана ним у апеляційній скарзі адреса електронної скриньки - ІНФОРМАЦІЯ_2 - не єофіційною електронною адресою, на яку було б можливим відправлення судової кореспонденції.
У постановах Верховного Суду від 28 червня 2023 року в справі № 757/48467/21, від 08 квітня 2024 року в справі № 757/36351/17-цзроблено висновок, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі. Проте якщо учасник справи надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то такий учасник справи бажає (принаймні не заперечує), щоб ці засоби комунікації використовувалися судом, що покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Матеріали справи не містять інформації про те, що ОСОБА_1 надав згоду надсилати йому судову кореспонденцію в такий спосіб.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10квітня 2024 року в справі № 454/1883/22 зазначено, що надсилання відповідних процесуальних документів на електронну адресу сторони у справі, вказану в документах, що подавались до суду, не заборонено, однак такі дії не можуть замінити належне надсилання учаснику судового рішення у порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення судом першої інстанції рішення). Фізична особа під час звернення до суду має чітко розуміти, що особам, які не мають зареєстрованих «Електронних кабінетів» - отримає судове рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, тому в такому випадку надіслання особі, яка не має офіційної електронної адреси та не зареєстрована у підсистемі «Електронний суд» рішення суду на електронну адресу, яку особа зазначила у позовній заяві (скарзі), не є належним врученням судового рішення у розумінні статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення судом першої інстанції рішення). В розумінні процесуального закону надіслання судового рішення на електронну пошту за адресою, зазначеною заявником в його процесуальних заявах, поданих до суду (позовна заява, апеляційна та / або касаційна скарга, заяви / клопотання), в яких наявне прохання про надіслання копій процесуальних документів на електронну пошту, яка не є офіційною, не може вважатися належним врученням та підтверджувати день вручення. Якщо суд надіслав рішення на електронну адресу, яку зазначив учасник справи, це можна вважати додатковим засобом інформування учасника справи, який посилює реалізацію гарантії учасника бути обізнаним про свою справу. Однак це не звільняє суд від обов'язку надіслати учаснику справи повне рішення у спосіб, встановлений процесуальним законм.
Отже, електронна пошта в цій справі не є засобом офіційного зв'язку з ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 11 Розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814, позивачу / заявнику / скаржнику або представнику позивача / заявника / скаржника після постановлення ухвали про залишення позовної заяви / заяви / скарги / клопотання без руху надсилається копія ухвали в порядку, визначеному процесуальним законодавством - до Електронного кабінету або рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення або видається цій особі під розписку. Підтвердження про доставлення відправлення до Електронного кабінету долучається до матеріалів справи засобами автоматизованої системи документообігу суду. Повідомлення про вручення поштового відправлення після повернення до суду чи розписка вкладається або відповідно підшивається до матеріалів справи.
Ухвалу від 14 березня 2023 року про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без руху апеляційний суд надсилав на особисту електронну пошту заявника, яка не є офіційною, та на адресу листування, зазначену ОСОБА_1 в заяві про звільнення від сплати судового збору, а саме: АДРЕСА_2 (а. с. 34).
Однак рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Верховний Суд висновує про відсутність підстав уважати, що ОСОБА_1 отримав ухвалу про залишення його апеляційної скарги без руху та що він не усунув зазначені в ухвалі недоліки у визначений строк, адже матеріали справи не містять доказів надсилання йому зазначеної ухвали в спосіб, визначений пунктом 11 Розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814, як не містить і доказів отримання ним такої ухвали.
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.
Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 з підстав неусунення недоліків скарги, апеляційний суд порушив право заявника на апеляційне оскарження судового рішення як складової частини права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції, а тому оскаржувана ухвала не може вважатися законною та обґрунтованою.
Безпідставними є доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд помилково постановив одноособово ухвалу від 14 березня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження, з огляду на таке.
14 березня 2023 року ухвалою Вінницького апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, тобто ця ухвала не є судовим рішенням про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до частини шостої статті 357 ЦПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги.
Тобто ухвала апеляційного суду про залишення апеляційної скарги постановляється суддею-доповідачем одноособово, що й було зроблено в цій справі.
Питання щодо повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 вирішено ухвалою Вінницького апеляційного суду від 06 квітня 2023 року в складі колегії суддів Копаничук С. Г., Рибчинського В. П., Оніщука В. В., тобто колегіально, тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути самостійною підставою скасування ухвали суду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Згідно із частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням норм процесуального права, що є підставою для її скасування з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 06 квітня 2023 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська