15 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 522/18333/19
провадження № 61-7647ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сватаненко Олена Вікторівна, ОСОБА_3 , про визнання добросовісним набувачем, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Обслуговуючого кооперативу «Граніт», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сватаненко Олена Вікторівна, про визнання недійними договорів, визнання незаконною, скасування державної реєстрації права власності та
18 червня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року, в якій просить їх скасувати в частині відмови в задоволенні її первісного позову, справу в зазначеній частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
02 липня 2025 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано заявниці десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, а саме для звернення до Верховного Суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням підстав для його поновлення та наданням доказів на їх підтвердження.
Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
Судом роз'яснено, якщо у зазначений строк заявниця не звернеться до суду касаційної інстанції із клопотанням (заявою) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із наведенням підстав для його поновлення, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Копію вказаної ухвали направлено заявниці на зазначену в касаційній скарзі адресу.
У липні 2025 року до Верховного Суду надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, в якому заявлено про поновлення строків на касаційне оскарження.
Проте переконливих доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2022 року та постанови Одеського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року заявницею не надано.
Залишаючи без руху касаційну скаргу заявниці, Верховний Суд висновував, що з інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) встановлено, що повний текст постанови Одеського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року складено 02 жовтня 2023 року. Забезпечено надання повного доступу 23 жовтня 2023 року.
Отже, ОСОБА_1 пропущено річний строку звернення з касаційною скаргою.
У змісті касаційної скарги заявниця вказувала, що вона не була належним чином повідомлена про розгляд справи в суді апеляційної інстанції та не отримувала оскаржуваної постанови, тому вважала що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню.
Суд визнав наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними та вказав, що із зазначеного заявницею неможливо встановити, що суд апеляційної інстанції в період з жовтня 2023 року до червня 2025 року не вручав їй копію оскаржуваного судового рішення та нею не отримано його копію раніше в інший спосіб. Доказів порушення апеляційним судом порядку вручення судового рішення, передбаченого статтями 272, 386 ЦПК України, заявницею не було надано.
У клопотанні, поданому на виконання ухвали Верховного Суду від 02 липня
2025 року, заявниця вказує, що з відповіді Одеського апеляційного суду
від 15 липня 2025 року встановлено, що їй було надіслано постанову Одеського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року в електронному вигляді на електронну адресу: «ІНФОРМАЦІЯ_1» 25 жовтня 2023 року.
За її поясненнями, вказана електронна адреса їй не належить.
Згідно з відповіддю Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-промислова компанія «Хоум-Нет» зазначено, що ОСОБА_1 не є абонентом їх послуг, підключення до мережі Інтернет за адресою її проживання відсутнє.
Указані обставини не можуть вважатися поважними для поновлення строку на касаційне оскарження, з огляду на таке.
З інформації, розміщеної на сайті ЄДРСР вбачається, що 31 жовтня 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року.
Згідно з інформацією з автоматизованої системи документообігу Верховного Суду в справі № 522/18333/19 (провадження № 61-15678ск23) встановлено, що в листопаді 2023 року ОСОБА_1 та її представники: ОСОБА_5 та Чернов О. В. були обізнані з наявністю вказаної касаційної скарги, оскільки
23 листопада 2023 року було подано клопотання про направлення на електронну адресу адвоката касаційної скарги та доданих до неї документів, а 15 січня
2024 року зареєстровано відзив на касаційну скаргу. Зі змісту вказаного відзиву, зареєстрованого у Верховному Суді 15 січня 2024 року за № 1680/0/220-24, встановлено, що представник заявниці - адвокат Чернов О. В. надавав правову оцінку висновкам суду першої інстанції та висновкам апеляційного суду, не погоджувався з мотивами судів, просив оскаржувані судові рішення в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позову.
Отже заявниці було достеменно відомо про наявність оскаржуваної постанови Одеського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року ще у січні 2024 року.
Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Надані заявницею докази відсутності в місці її проживання підключення до мережі Інтернет та направлення копії оскаржуваної постанови на електронну адресу, яка їй не належить, не впливають на поважність пропуску строку на касаційне оскарження.
Встановлені обставини участі ОСОБА_1 та здійснення процесуальних дій під час розгляду справи № № 522/18333/19 (провадження № 61-15678ск23) у Верховному Суді в період з жовтня 2023 року до 17 лютого 2025 року (ухвалення постанови по суті касаційної скарги ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року) позбавляє можливості Верховний Суд оцінювати надані нею докази на підтвердження обставин пропуску річного строку на касаційне оскарження на їх належність та достатність.
Тому такі підстави суд визнає неповажними.
У разі пропуску строку на касаційне оскарження в межах одного року, він може бути поновлений за наявності відповідного клопотання учасника справи та за умови доведеності наявності поважних причин такого пропуску.
Зі спливом річного строку особа втрачає право на касаційне оскарження безвідносно до поважності причин його пропуску, оскільки такий строк
є присічним, за виключенням випадків, передбачених у частині третій статті 394 ЦПК України.
Частиною третьою статті 394 ЦПК України визначено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Під час подання касаційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення, такий строк може бути поновлений лише за доведеності існування виключних обставин, визначених у пунктах 1, 2 частини третьої статті 394 ЦПК України.
Станом на 15 серпня 2025 року вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху для надання доказів, які б свідчили про поважність пропуску строку на касаційне оскарження постанови, не виконано.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року в справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).
ЄСПЛ зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження в справі, якщо скаржникому строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.
За таких обставин касаційний суд зобов'язаний відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сватаненко Олена Вікторівна, ОСОБА_3 , про визнання добросовісним набувачем, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Обслуговуючого кооперативу «Граніт», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сватаненко Олена Вікторівна, про визнання недійними договорів, визнання незаконною, скасування державної реєстрації права власності відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська